Коронавірус як гостре професійне захворювання, тактика поведінки медичних працівників при ньому

Зараження медичних працівників під час виконання професійних обов’язків вірусом SARS-CoV-2 із подальшим розвитком та клінічним  проявами COVID-19 вважають гострим професійним захворюванням. Тому потребує докладного розслідування процедура визнання проявів COVID-19 як гострого професійного захворювання.

Відомо, що рішення про доповнення переліку професійних захворювань коронавірусною хворобою (COVID-19) було прийнято Кабінетом Міністрів України 13 травня 2020 року. Це мало посилити захист прав й інтересів медичних та інших працівників, які безпосередньо задіяні в ліквідації епідемії та лікуванні пацієнтів, хворих на COVID-19. Окрім того, Міністерству охорони здоров'я надано повноваження сформулювати перелік професій і посад за аналогією до того, як МОЗ сформулювало перелік медпрацівників, яким установлюється доплата за роботу з пацієнтами із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2  (наказ МОЗ №768 від 02.04.2020 р.).

Відомо, що під гострим професійним захворюванням розуміють таке захворювання, яке виникло після однократного (протягом не більше як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів (фізичного, біологічного та хімічного характеру), у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні хвороби. При гострому професійному захворюванні інфекційного походження діагноз встановлює лікар-інфекціоніст та профпатолог після проведеного епідрозслідування. Крім того, має бути лабораторно підтверджено інфікування медичних працівників вірусом COVID-19.

Потерпілими від коронавірсу можуть бути визнані медичні працівники, які відповідно до наказу керівника закладу охорони здоров’я та посадової інструкції призначені безпосередньо надавати медичну допомогу хворим на COVID-19, працювали в спецустановах із збудником коронавірусу або брали участь у дезінфекційних заходів і при цьому не порушували правила охорони праці та техніки безпеки. Відповідно до вимог наказу МОЗ «Про заходи щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай)» № 185 від 24.01.2020 р., медичні працівники мали пройти додаткове навчання з питань дотримання вимог протиепідемічного режиму, біологічної безпеки та біологічного захисту при виявленні особи, що відповідає визначенню випадку 2019-nCoV.

Процедура розслідування або спеціальне розслідування професійного захворювання в закладах охорони здоров’я проводиться відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 337 від 17.04.2019 р. Зокрема, передбачено, що керівник закладу протягом доби направляє екстрене повідомлення всіма відомими засобами зв’язку про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання за формою згідно з Додатком № 1 зазначеного вище Порядку:

• Територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання,
• Робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання гострого професійного захворювання.

Якщо буде проводиться спеціальне розслідування, то додатково повідомляють: органи місцевого самоврядування, профспілку, поліцію (тяжка форма гострого професійного захворювання). Для випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні, що надається територіальному органові Держпраці керівником закладу охорони здоров’я, зазначаються кандидатури представників закладу (ПІБ, посади, контактні телефони) для включення їх до складу спеціальної комісії. Розслідування проводять з урахуванням вимог та рекомендацій Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р., яка передбачає:

– розподіл обов’язків з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегування представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, необхідність реалізації яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;

– опитування свідків, зустріч із потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити нечисленним складом членів комісії (один – два), у разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом із дотриманням вимоги щодо кворуму і з використанням конференц-зв’язку чи інших сучасних засобів комунікації;

– виконувати інші обов’язки комісії, визначені п. 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

За результатами розслідування комісія складає АКТ за формою П-4, у якому встановлює зв’язок гострого професійного захворювання з умовами праці медичного працівника, а також додається медичний висновок лікарсько-експертної комісії, у якому за потреби призначається група інвалідності (1 група – 100 %; 2 група – 85 %, 3 група – 65 %).

При цьому, ураховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 р. у справі № 2а-2555/11/2670 та від 26.04.2016 р. у справі № 805/3980/15-а, оскарження акту про нещасний випадок не може бути здійснено в адміністративному суді, якщо акт був складений комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку. Оскільки така комісія не здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідує нещасний випадок на виробництві й затверджує акти, які не є рішенням суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до наказу МОЗ № 420 від 05.06.2019 р. та з врахуванням статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Дирекція Фонду повинна виплатити потерпілому від гострого професійного захворювання:

• Допомогу по тимчасовій непрацездатності.
• Одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності.
• Щомісячну страхову виплату.
• Страхову виплату потерпілому при тимчасовому переведенні його на легшу меншоплачувану роботу.

Також у потерпілого медичного працівника є право на відшкодування моральної шкоди та на повторне розслідування протягом 3 років.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 р. у справі № 210/3177/17 зазначив, що право на відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання настає з дня первинного встановлення МСЕК потерпілому стійкої втрати працездатності. При цьому в постанові від 25.04.2018 р. у справі № 579/678/16-ц Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов’язок із відшкодування моральної шкоди покладено на підприємство незалежно від часу настання страхового випадку.

Окрім того, якщо національні засоби захисту прав вичерпані, а працівники не змогли захистити свої права шляхом відшкодування шкоди, завданої професійним захворюванням, то в такому разі питання захисту прав може бути вирішено вже в межах Європейського Суду з прав людини (рішення Європейського Суду з прав людини від 16.04.2009 р. у справі «Биков проти України» (заява № 26675/07).

Отже, за інформацією офіційного веб-сайту Кабінету Міністрів України, коронавірусна хвороба (COVID-19) включена до переліку професійних захворювань. Потерпілими від COVID-19 можуть бути медичні працівники, які відповідно до наказу керівника закладу охорони здоров’я та посадової інструкції призначені безпосередньо надавати медичну допомогу хворим на коронавірус, працювали в спецустановах із збудником COVID-19 або брали участь у дезінфекційних заходах. Має також бути враховано, що при цьому такі медичні працівники не порушувати правила охорони праці, техніки безпеки та пройшли додаткове навчання з питань дотримання вимог протиепідемічного режиму, біологічної безпеки та біологічного захисту при виявленні особи, що відповідає визначенню випадку 2019-nCoV. У разі наявності COVID-19 в медичного працівника, розслідування має здійснюватися з урахуванням вимог та рекомендацій Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р.

Автор публікації: Тетяна Матова

Тетяна Матова

адвокат, член Комітету з медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ

Автор публікації: Вікторія Поліщук

Вікторія Поліщук

адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ