Оскарження «карантинних» заходів урядів іноземних держав: що сказали суди?

Роман Мельник, завідувач кафедри адмінправа КНУ імені Шевченка, повідомляє про дуже глибоку оцінку «карантинних» заходів, вжитих урядом Баварії, що дав відповідний суд. Федеральна земля Баварія одна з перших стикнулася з епідемією коронавірусу та була змушена активно реагувати на це. Влада вирішила оголосити про надзвичайний стан і впровадити жорсткий карантин. У результаті урядом Баварії було видано постанову «Про тимчасові обмеження пересування з приводу пандемії коронавірусу» від 24 березня 2020 р. (надруковано: GVBl S. 178, BayMBl Nr. 130, BayRS 2126-1-4-G).

Названою постановою було запроваджено такі обмеження:

- кожному рекомендується звести фізичні та соціальні контакти з іншими людьми поза власним домогосподарством до абсолютно необхідного мінімуму;

- у разі, якщо це можливо, рекомендується витримувати мінімальну відстань 1,5 м між двома людьми;

- заборона працювати закладам харчування за виключенням доставки їжі;

- забороняється відвідування людей у лікарнях, хоспісах, закладах для престарілих осіб.

Залишення власного помешкання дозволяється лише за наявності вагомих підстав. До вагомих підстав віднесено:

- виконання професійних обов’язків;

- отримання медичної або ветеринарної допомоги або допомоги, наближеної до медичної (наприклад, психологічної чи фізіотерапевтичної);

- забезпечення предметами та послугами щоденної потреби (наприклад, продукти харчування, напої, товари для домашніх тварин, пошта та замовлення поштою, аптеки, магазини медичного постачання, оптика, слухові апарати, банки та банкомати, пошта, автозаправні станції, авторемонтні майстерні, хімчистки та доставка документів для голосування поштою);

- відвідування партнерів по життю, людей похилого віку, хворих або людей, які мають обмеження (поза межами відповідних установ);

- зайняття спортом наодинці або разом з членом родини, що проживає разом, без утворення груп;

- догляд і забезпечення тварин.

Контроль за дотриманням цих обмежень покладено на поліцію. Ця постанова викликала доволі багато критичних відгуків. У тому числі, на неї було подано конституційну скаргу, яку заявник вимагав розглянути у межах прискореного провадження. 26 березня 2020 р. Баварський Конституційний Суд виніс рішення, в якому суд не погодився із ствердженням заявника про неконституційність запроваджених обмежень. У своєму рішенні суд виходив з того, що обмеження прямих соціальних контактів, про що йдеться у постанові, яка оскаржується, ймовірно, призведе до принаймні тимчасового зменшення кількості нових інфекцій, що тим самим затримає розповсюдження вірусу, що, у свою чергу, зменшить ймовірність випадків смерті, яких, таким чином, можна уникнути. Навіть якщо буде йти мова про низьку ймовірність, то усе одно, враховуючи першочергове значення та вагу людського життя та здоров’я, ці причини переважають аргументи для скасування постанови.

В такій ситуації обмеження згаданих прав і свобод мають нижчий ранг у порівнянні із життям і здоров’ям. З іншого боку, запроваджені обмеження не є абсолютними, вони не повністю блокують реалізацію основних прав. Постанова містить перелік виключень (цей перелік не є виключним), за наявності яких, особи можуть скористатися своїми правами. Відповідно, зваживши наслідки обмеження низки конституційних прав та ті загрози, які можна відвернути шляхом запровадження таких обмежень, Суд дав «зелене світло» Уряду у подоланні пандемії.

У той же час, у Берліні суд постановив заборонити проведення будь-яких релігійних обрядів до Великодня, зауважує Владислав Власюк, адвокат, член Комітету НААУ з юридичної освіти. Суди не дозволили прихожанам зібратись у церквах на Пасху та зауважили, що «карантинна» заборона на зібрання не порушує їх релігійних прав.

Цікавим є досвід Швеції, про який розповідає наша колега Ольга Кучмієнко. Вона наразі живе і працює у Стокгольмі та активно допомагає НААУ. Так от, у Швеції карантин офіційно не введено, але держава видала ряд рекомендацій щодо протидії вірусу: працювати з дому, дотримуватись соціальної дистанції тощо. При цьому, Король, Прем’єр-міністр та інші політики постійно наголошують на особистій відповідальності кожного: громадян та бізнесу. Наприклад, ресторани офіційно не зачинені, але рекомендували уникати так званого формату «шведського столу», який тут дуже популярний. Відтак ресторани, на виконання рекомендацій (не імперативних!) розмістили таблички перед входом, що самообслуговування замінено на обслуговування персоналом.

При цьому, поступово запроваджуються заходи по підтримці малого та великого бізнесу:

• виділені кредитні гарантії для великих роботодавців (авікомпаній);
• Центральний Банк Швеції виділив 500 млрд крон позики комерційним банкам, які можуть їх надати громадянам та меншого бізнесу;
• один з найбільших комерційних банків надав можливість позичальникам за іпотечними кредитами звернутися за тимчасовою відстрочкою виплати процентів. Рішення буде прийматися в індивідуальному порядку та на підставі найкращої практики щодо надання кредитів тощо.

Наскільки виправдані і ефективні ці заходи покаже час, проте звертається увага на таке: по-перше, влада Швеції, цілком традиційно для неї, пропонує громадянами рекомендації, а не імперативи, розраховуючи на правосвідомість та добровільне їх дотримання; відтак, маємо по-друге – ніхто нічого не оскаржує. Проте, маємо і по-третє: уряд Швеції наразі розглядає внесення деяких принципових змін до законодавства з тим, щоб отримати можливість приймати саме імперативні рішення, чим, по суті, змінює традиційну для правової системи Швеції парадигму.

Одна з найбільш постраждалих від коронавірусу країн Іспанія уже сформувала деяку судову практику щодо вжитих урядом «карантинних» заходів, про що повідомляє директор представництва НААУ в Іспанії Лілія Миколаїв. У них, як не дивно, саме адвокати очолили «бунт» та ініціювали багато судових процесів, в яких намагаються оскаржити вжиті урядом «карантинні» заходи. Лілія також нагадує, що в Іспанії не були скасовані маніфестації до 8 березня, на які традиційно виходить величезна кількість жінок.

Уже тепер зрозуміло, що м’якість уряду стала тригером подальшого збільшення кількості хворих, і з’являються позови, протилежні за змістом: про невжиття урядом належних заходів для забезпечення життя і здоров’я громадян. Окрім цього, уже є позови проти уряду за результатами економічних збитків, понесених бізнесом. За схожою логікою, чимало людей, що втратили своїх близьких, подали в суд на державу – мовляв, не вжили вчасно належних заходів.

Ще одна цікавинка: в Іспанії фактично запроваджено цензуру на прес-конференціях у тому значенні, що журналісти позбавлені права напряму ставити питання спікерам. Це обмеження вже також стало предметом судових розглядів.

У Великобританії, розповідає директор відповідного представництва НААУ адвокат Олег Шаулко, наразі судових процесів стосовно вжитих урядом заходів, не спостерігається. Він вважає, що справа в традиційній повазі та лояльності населення до Уряду Її Величності, як і до, власне, Її Величності Королеви: особливо це проявляється у непрості часи, коли суспільство дивовижним чином консолідується. Як відомо, фактично кожен підданий отримав листа за підписом Прем’єр-міністра Бориса Джонсона (який і сам нині в лікарні з коронавірусом). Зміст листа можна звести до такого:

• Ми знаємо, що вам складно;
• Проте якщо захворіє багато людей, лікарі не справляться, і втратимо чимало життів;
• Тому ви мусите сидіти вдома;
• Поліція вас оштрафує, якщо ви порушите правила карантину;
• І так, ми готові піти на ще більш жорсткі заходи, якщо доведеться;
• Дякуємо лікарям та волонтерам, що борються з вірусом!

За оцінками Олега, який живе і практикує в Лондоні уже 10 років і досить непогано пізнав особливості місцевого менталітету, навряд хтось захоче оскаржити «карантинні» заходи уряду до суду.

«Як бачимо, скільки країн, стільки й підходів. Вважаю, що Україна повинна вивчати кращу міжнародну практику та запозичувати найкраще з неї. Головне – робити це з розумом та врахуванням наших реалій», - підсумовує проведене експрес-дослідження Віталій Власюк, адвокат, к.ю.н,, голова Комітету НААУ з міжнародного права.

Автор публікації: Віталій Власюк

Віталій Власюк

адвокат, к.ю.н,, голова Комітету НААУ з міжнародного права