ТРЦ: як захистити права дітей в умовах карантину?

Питання, пов’язані із правами дітей та батьків, обов’язків відповідних працівників та аніматорів в дитячих та розважальних зонах Торгівельних центрів (надалі – ТЦ) та Торгівельно-розважальних центрів (надалі – ТРЦ), є вкрай актуальними у зв’язку із популярністю дитячих, розважальних зон, ігрових кімнат, інших атракціонів та частим травмуванням дітей під час відпочинку у них.

Вищезазначене питання набуває ще більшої важливості у зв’язку із введенням на території України заходів запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Так, постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на території України запроваджено карантин із забороною відвідування закладів освіти її здобувачами та проведення усіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.

Протоколом Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» у м. Києві були встановлені додаткові обмежувальні заходи, зокрема призупинено роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів, розважальних центрів; розважальних зон в шопінг молах.

Отже, з 12.03.2020 року призупинено роботу розважальних центрів; розважальних зон в шопінг молах у м. Києві, а діти перебуватимуть на трьохтижневому карантині.

Разом з тим, вищезазначені обмеження на даний момент запроваджені не у всіх населених пунктах України, у зв’язку з цим, у батьків може виникнути питання – відвідувати чи ні розважальні зони та дитячі ігрові площадки на території ТРЦ та ТЦ разом з дітьми під час дії карантину.

З метою недопущення захворювання дитини на COVID-19, батькам рекомендується максимально обмежити перебування дітей у багатолюдних місцях, в тому числі і у ТРЦ та ТЦ в період дії обмежувальних заходів та пам’ятати, що саме на них законодавством України покладений обов’язок піклуватись за охорону здоров’я власної дитини.

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про освіту», батьки здобувачів освіти зобов’язані: виховувати у дітей відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом.

Так, в тому числі передбачається відповідальність за:

• невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (ст.184 КпАП України), під чим розуміється ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (850-1700 грн.). Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн.);
• злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, що карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 КК України).

У зв’язку з цим, безпека та охорона здоров’я дітей має бути  пріоритетом для батьків при прийнятті будь-яких рішень під час пандемії СОVID-19.

Якщо ж все таки  вирішили відвідати разом із дитиною розважальні зоні в ТРЦ чи ТЦ в період карантину - подбайте про максимальну безпеку!

По-перше, дізнайтесь у адміністратора чи відповідальної особи, які заходи вживаються для недопущення поширення вірусу у конкретному ТЦ, ТРЦ, чи обробляються поверхні (поручні, ручки, підлога) дезінфікуючими засобами, чи проводиться вологе прибирання, тощо.

Протоколом Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» у м. Києві було вказано на необхідність виконання керівниками торговельних мереж, торгівельно-розважальних закладів у м. Києві наступних заходів:

- забезпечення недопущення до роботи працівників з ознаками інфекційного захворювання;

- у разі виявлення хворого, з ознаками респіраторного захворювання, вжиття заходів для його ізоляції від здорових осіб та негайного повідомлення про цей випадок відповідний заклад охорони здоров'я;

- забезпечення проведення обробки антисептичними засобами приміщення, торговельних закладів, закладів харчування, тощо;

- встановлення вхідного санітарного контролю;

- проведення роз’яснювальної роботи серед працівників про заходи щодо запобігання захворюванню на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом Covid-19;

- посилення дезінфекційного режиму (проведення вологих прибирань з використанням дезінфікуючих засобів в торговельних закладах та закладах харчування, тощо).

Начальником Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві було також повідомлено, що з 12.03.2029 року, у всіх ТРЦ Києва працюватимуть спеціальні бригади з виявлення коронавірусу, які будуть проводити температурний скрінінг відвідувачів.

За невиконання обмежувальних заходів під час карантину до відповідальних осіб у сфері господарювання може бути застосована кримінальна відповідальність у разі порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань (ст.325 КК України «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням»).  Дане кримінальне правопорушення карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років

Окрім цього, відповідно до ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей», невиконання або неналежного виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

По-друге, варто поцікавитись іменем та прізвищем працівника якому ви довіряєте свою дитину, на якій підставі він працює (чи є укладений трудовий договір), чи проходила така особа медичний огляд та відповідні інструктажі з безпеки, дізнатись його контактний номер телефону.

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2001 року №559, для обслуговуючого персоналу розважальних закладів який здійснює діяльність пов’язану із обслуговуванням населення, що може призвести до поширення різних інфекційних хвороб, проводяться обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні профілактичні медичні огляди (обов'язкові медичні огляди), видаються особисті медичні книжки. Обов'язкові щорічні медичні огляди проходять також особи віком до 21 року.

Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує її зберігання.

Таким чином, медичні книжки працівників зберігаються у роботодавця і на вимогу батьків повинні бути надані для ознайомлення.

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за організацію і своєчасність проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку (ст.26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов'язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Згідно Правил, працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування. Однак, щодо документів, які б підтверджували проходження аніматором навчання по роботі з дітьми, обов’язкових вимог для працевлаштування у даній сфері чинне законодавство не встановлює. Наразі діяльність аніматорів, як і надання послуг з розміщення дітей у дитячих ігрових кімнатах, дитячих зонах та організація їх дозвілля на час відсутності батьків, не регламентована законодавчо та не вимагає отримання ліцензій чи дозволів.

Окрім цього, потрібно також попросити надати посадову інструкцію такого працівника для того, щоб розуміти, що саме входить в коло його обов’язків та хто несе відповідальність за життя та здоров’я дитини. Якщо в інструкції та в інших вищезазначених документах це питання не врегульоване, або ж повна відповідальність покладається лише на батьків дитини, варто задуматись чи відвідувати такий заклад взагалі.

По-третє, батьки як законні представники дитини мають також право перевірити умови в яких буде знаходитись їх дитина (просити пред’явити відповідні документи на атракціони, продемонструвати їх справність тощо), більше того – зобов’язані це зробити, оскільки предметом їх основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини та вони відповідно до Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» зобов’язані піклуватися про її здоров’я, фізичний розвиток.

Відповідно до законодавства, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Так, батьки мають право на ознайомлення із експлуатаційними документами на атракціони, наприклад із паспортом, настановою з експлуатації; інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки, а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний атракціон, тощо.

По-четверте, залишаючи дитину в ігровій кімнаті, дитячій зоні батьки обов’язково повинні заповнити відповідний журнал (анкету), в якому вказати ім’я, прізвище, контактний номер телефону, проставити дату, час заповнення та свій підпис. Даний запис може бути використаний як доказ у разі якщо виникнуть проблеми пов’язані із здоров’ям чи (або) життям дитини.

Законом визначено, що діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність. (ст. 20-1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Однак, навіть якщо правилами відповідного ТЦ чи ТРЦ передбачається заборона присутності одного з батьків в ігровій кімнаті протягом дня, батьки як законні представники дитини, повинні мати реальну можливість безпосереднього нагляду за нею та за діями аніматорів через вікно, скляну стіну, тощо. Окрім цього, вважаємо, що діти до 3 років, а також такі, які погано розмовляють чи не розмовляють взагалі, діти з особливими потребами, повинні перебувати в ігрових кімнатах, дитячих зонах виключно разом із батьками.

Факт неякісного надання розважальних послуг у ТЦ, ТРЦ що призвів до травмування можна зафіксувати у Книзі скарг (відгуків) та сфотографувати свою заяву, написати скаргу на ім’я адміністрації, в Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1), її територіальні органи, до органів поліції. При цьому, завжди потрібно зберігати квитанції видані продавцем при купівлі послуги, адже це доказ укладення договору про надання послуг.

Права своїх дітей батьки можуть захищати і викликавши поліцію та написавши відповідні заяви про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення.

Окрім цього, батьки мають право на звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів, про відшкодування шкоди з вимогою відшкодувати завдану шкоду, в тому числі і моральну.

Також звернутись із відповідними заявами (скаргами) можна і до Уповноваженого Президента України з прав дитини, оскільки згідно Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини затвердженого указом Президента України від 11 серпня 2011 року № 811 (в редакції Указу Президента України від 1 вересня 2015 року № 528/2015), Уповноважений відповідно до покладених на нього завдань має право звертатися до державних органів, у тому числі правоохоронних, з питань відновлення порушених прав та законних інтересів дитини, щодо виявлених фактів порушень прав та законних інтересів дитини, а також щодо притягнення в установленому порядку до відповідальності посадових осіб, винних у таких порушеннях.

Пам’ятайте – безпека ваших дітей у ваших руках!

Бережіть себе та близьких!

Автор публікації: Ганна Гаро

Ганна Гаро

сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури НААУ

Автор публікації: Оксана Бобак

Оксана Бобак

адвокат