Головна цитата
ст. 324, також врегульовує питання неявки захисника, і говорить про те, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.
Публікація
Аналіз статті «Депутат, король контрабанди і будівельний барон: за кого взявся і чого досяг Антикорсуд за 100 днів роботи»
Нещодавно на веб-порталі газети Українська правда була опублікована стаття «Депутат, король контрабанди і будівельний барон: за кого взявся і чого досяг Антикорсуд за 100 днів роботи» під авторством Центру протидії корупції.
На жаль, проаналізувавши зазначену вище статтю, можна дійти до висновку, що в черговий раз відбувається хибне тлумачення ролі адвоката-захисника в судовому процесі у кримінальних провадженнях.
Зазначені нижче тези формують у необмеженого кола осіб, що не є дотичними до кримінальних судових процесів, помилковий висновок про діяльність адвокатури в Україні, однак дані тези спростовується наступним.
«Примітно, що в процесі передачі справ адвокати фігурантів часто намагаються максимально затягнути процес. Вимагають, аби справи передавалися через Верховний суд, а деякі взагалі відверто заперечують проти розгляду у ВАКС».
Наразі до Вищого антикорупційного суду передана доволі велика кількість кримінальних проваджень для розгляду по суті. Необхідно звернути увагу на те, що одна лише передача цих справ від інших судів до Вищого антикорупційного суду не свідчить про можливість розгляду їх по суті саме цим судом.
Чинне процесуальне законодавство, а саме ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту – КПК України) з посиланнями на ст. 216 КПК України та статті Кримінального кодексу України, визначає необхідні умови для розгляду справ по суті саме у Вищому антикорупційному суді.
Доречним буде звернути увагу на те, що на сьогоднішній день не всі кримінальні провадження, що передані до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті, відповідають законодавчим критеріям предметної підсудності.
Як наслідок сторона захисту вимушена звертатись з відповідними клопотаннями про передачу справ до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності справ, що ніяким чином не є затягуванням процесів, а відповідні подання відбуваються виключно з метою дотримання законодавства, прав обвинувачених та формування правової єдності.
«Загалом у більшості резонансних справ адвокати обрали стандартні методи затягування процесу. Це десятки беззмістовних клопотань, відводів суддям, а подекуди й прокурорам, неявки обвинувачених та захисників»,
Друга теза, про яку зазначено, зводиться до того, що адвокати реалізують надані їм права, подаючи відповідні клопотання, виключно з метою затягування процесів та не приймають участь у судових засіданнях через зайнятість у інших судових процесах.
Однак, відповідь на дане твердження необхідно шукати у Європейському суді з прав людини, наприклад у справі «Бартая проти Грузії» (заява № 10978/06).
Так, в даній справі Європейський суд з прав людини чітко відобразив той факт, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь у іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Необхідно зауважити, що більшість скарг, які надійшли до дисциплінарних органів адвокатури через неучасть захисника у судовому процесі, спростовувались відповідними клопотаннями про участь таких адвокатів у інших судових засіданнях.
Додатково необхідно звернути увагу на те, що чинний КПК України, а саме ст. 324, також врегульовує питання неявки захисника, і говорить про те, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.
Чинне національне законодавство поки що не наділяє правом Вищий антикорупційний суд визначати свої судові засідання більш важливими чи пріорітетнішими за інші засідання.
Щодо інших «беззмістовних» клопотань сторони захисту, про які згадується у статті, то необхідно відзначити, що право їх подачі визначені ст. ст. 42, 45, 46 та ін. КПК України, ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і виключно за допомогою цих прав сторона захисту здійснює або намагається здійснювати дотримання прав людини – своїх підзахисних, а не затягування судових процесів.
Більше того, сторона захисту у Вищому антикорупційному суді – це обвинувачений та його захисник, які також є людьми і можуть перебувати на лікуванні, що, в свою чергу, виключає можливість участі у судових засіданнях та реалізації належного права на захист. Як наслідок, подається відповідне клопотання про відкладення судового засідання. Однак, в межах даної статті це також розцінюється як зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.
Доречним буде також звернути увагу на те, що у Вищому антикорупційному суді більшість справ, які перебувають на розгляді, стосуються особливо тяжких злочинів. Відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України строк притягнення до відповідальності у разі вчинення особливо тяжкого злочину становить 15 років.
Тобто судження про те, що сторона захисту, в тому числі адвокати, здійснюють затягування судових процесів з метою уникнення кримінальної відповідальності своїми підзахисними є абсурдним, враховуючи доволі великий строк притягнення до відповідальності.
«Цікаво, що коли суд почав реагувати на неявки адвокатів у процес скаргами до дисциплінарних органів, останні обурилися. Така жорстка реакція суду виявилася для них настільки неочікуваною, що деякі представники вказали на буцімто оголошення війни адвокатурі. Щоправда сама адвокатура виявилася неспроможною карати захисників за порушення».
Доволі цікавим є також твердження про те, що адвокатура виявилась неспроможною реагувати на порушення з боку адвокатів, які були задіяні в інших судових процесах.
Після публікації Вищого антикорупційного суду повідомлення в соціальній мережі «Facebook» про те, що суд призначив обвинувачуваним захисників безоплатно, визнавши подані захисниками клопотання про відкладення судових засідань – зловживанням процесуальними правами, Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України відреагував відповідним публічним зверненням, в якому висловив своє обурення та закликав до дотримання практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Зазначене публічне звернення саме і є реагуванням, однак не на порушення з боку адвокатів, а на неприпустимість порушень прав адвокатів з боку Вищого антикорупційного суду.
P.S. теза в назві статі «за кого взявся Антикорсуд» викликає глибоке розчарування та обурення, оскільки Вищий антикорупційний суд відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а не органом котрий «береться» за когось.
Відповідно до абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003. «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах…», що всі і очікують від кожного судового процесу.
Марк Герасименко
член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при НААУ
