Неприпустима реформа адвокатури!

Президенти, депутати це лише миттєвий проміжок часу, а адвокатура — це інститут який був, є і буде завжди, бо захищати від державного свавілля — це свята справа і життєво необхідна людям!

26 років державотворення у країні! Які досягнення, які інститути збудовано та які працюють на користь людям, громадянам нашої країни! Якщо відповісти чесно на ці питання, то жодного! Жодного нормально працюючого механізму держави! Досить потужні та великі досягнення! Особливо що стосується у сфері захисту прав громадян, прав та свобод людини. Такі досягнення Української держави рішеннями ЄСПЧ доведено в котрий раз.

Так само, це доведено вже і щодо “ефективної” так званої “судової реформи”, де якісь дуже фахові особи спромоглися включити до цієї реформи і адвокатуру. І щоб вже зовсім було усе прозоро та відкрито, щоб усі бачили та мали змогу оцінити найкращі надбання у сфері реформування української адвокатури, вирішили такий законопроект заховати та таємно його протягнути, як це було зі змінами у грудні 2016 року до Податкового кодексу України, впихнути ввечері до змін у Податковий кодекс і зміни до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. І так само намагаються вже зробити з законопроектом у вигляді нової редакції закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

11 жовтня 2017 року адвокатура України черговий раз мала можливість переконатися у цьому. Намагання таємно протягнути законопроект про внесення змін у Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” з використанням експертів Ради Європи, з використанням наближених до себе окремих представників громадських організацій, влада намагається незалежну адвокатуру, яка відбулася з дня набуття чинності у 2012 році нового закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зруйнувати під виглядом вкрай необхідних реформ. Вважаю, що це робиться навмисно і зовсім з іншою метою.

Єдину представницьку організацію, яка має право від імені всіх адвокатів України брати участь і такому важливому питання як розгляд та узгодження положень законопроекту “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” було не тільки усунуто від цього процесу, а навіть, як зазначено у відповідному листі, - Вам цей законопроект не потрібен і ми його вам не дамо. І коли про це дізналися експерти Ради Європи, які самі запропонували обговорити зазначений законопроект, вони зрозуміли, що їх використали, і що відбувається якийсь досить брудний процес.

Такий підхід обурив не тільки органи адвокатського самоврядування, але і велику кількість адвокатів. Ради адвокатів регіонів, КДКА регіонів, виступили з засудженням таких дій влади та звернулися до Національної асоціації адвокатів України з відповідними зверненнями, резолюціями.

Представники Національної асоціації адвокатів України взяли участь у роботі різних міжнародних організацій, де доповіли стан речей та про те, як у “демократичний спосіб” здійснюється реформування адвокатури.

На національному рівні продовжується робота органів адвокатського самоврядування щодо наопрацювання детальних пропозицій до влади а також зміцнення адвокатури, адвокатського співтовариства.

Поки державні керманичі продовжують політику деструктиву, поділу, адвокатура вживає рішучих дій за для гуртування, єдності, професійності та відстоювання надбань сучасної адвокатури. П’ять років минуло з дня створення Національної асоціації адвокатів України, з дня створення органів адвокатського самоврядування, з дня, коли адвокат реально отримав змогу бути захищеним та можливість бути почутим та представленим не тільки на теренах України а і у міжнародному співтоваристві. Про українську адвокатуру почули у світі, більше того, у української адвокатури почали переймати досвід ті, у яких свого часу три-п“ять років тому наші адвокати самі вчилися. У деяких питаннях учень перевершив свого вчителя — адвокатуру Європейського союзу, куди так прагне Україна в словах державних керманичей. Але як ми бачимо, лише на словах.

Для чого потрібна законотворча гілка влади? Мабуть для того, щоб держава розвивалася в наслідок виваженої політики та обгрунтованих рішень, виважених законів, набувала міжнародного визнання та авторитету, щоб громадяни нашої держави мали гордість за свою державу. Щоб права та свободи громадян нашої держави були найвищою цінністю та гарантії здійснення, дотримання та захисту були на першому місці у прийнятті будь-яких рішень державними органами, гілками влади. Саме розвинений, потужний та гарантований інститут захисту прав та свобод в будь якій державі є показником того, що держава існує, що держава має не глиняні ноги, а має непорушний фундамент, є рівним гравцем на міжнародній арені, що її керманичі заслуговують поваги та шани. Що створений нашою державою механізм реалізації громадянами конституційних прав, захисту їх прав та свобод гарантовано та реалізовано не на папері а шляхом здійснення правосуддя незалежним судом та забезпеченням діяльності незалежної та професійної адвокатури.

Не можна використовувати законодавчу гілку влади для якихось таємних та таких, що спрямовані на знищення адвокатури дії. Але в нашій державі ми саме це і бачимо, ми бачимо зовсім інші підходи, зовсім інші цілі поставили собі за мету наші керманичі.

Саме прихованість, відсутність публічного обговорення, грубе обмеження у можливості взяти участь у розробці, внесення доповнень до запропонованих змін суб’єктом законодавчої ініціативи викликає не тільки здивованість таким підходом, а навпаки вбачається загроза існування незалежної адвокатури.

Такі дії є неприпустимим з боку вищих державних органів, які декларують, що Україна є демократична та правова держава.

Адвокатура не буде осторонь від цих процесів. Одним з перших регіонів, який досить активно розпочав висвітлювати цей “демократичний” підхід щодо реформування адвокатури було Закарпаття в особі голови Ради адвокатів — Олексія Фазекоша, знаного та поважного адвоката не тільки на Закарпатті. Інші регіони як вже зазначалося осторонь не залишилися.
І ось, в котрий раз адвокатура Заходу і Сходу демонструє єдність у своїх діях, розумінні напрямку руху та розвитку української адвокатуру. Луганщина та Закарпаття разом. Голова Ради адвокатів Закарпаття — Олексій Фазекош та представник від адвокатів Луганської області у Раді адвокатів України обговорили ці питання, було погоджено ряд спільних заходів, про які буде ближчим часом повідомлено. Було засуджено такий кулуарний спосіб розробки такого важливого законопроекту.

Намагання деяких адвокатів, інших осіб, від імені розробників цього законопроекту представити, що запропоновані зміни це на краще, лише підтверджують, що жодного на краще не буде.

Переконати, що принцип поділяй та володій для Української адвокатури буде краще, адвокату не сприйняли та не сприймуть.

Створення безліч асоціацій, створення єдиного центру де будуть здавати іспити претенденти на право здійснювати адвокатську діяльність, обмеження строків перебування у органах адвокатського самоврядування, і така “конче необхідна переатестація” непрофесійних адвокатів — це ті основні зміни які хочуть протягнути та видати за реформу.

Але що на справді мають на меті. Зробити усе за для того, щоб адвокатура дійсно не була професійною, не було міцною, незалежною, щоб не заважала чинити беззаконня.

Почну з так званої “конче необхідної переатестації”. Єдине питання хто зможе переатестувати та за якими критеріями наприклад Ярослава Зейкана чи Андрія Федура, Лідію Ізовітову та Олександра Дроздова, Олексія Фазекоша або Александра Мельнікова, а також інших фахових, професійних та відомих адвокатів і визнаних професіоналів своєї справи. Професійність та досвідченість адвоката — це те, що жодному можновладцю та далекому від дійсної адвокатури людини не зрозуміти. Це те, про що досить рідко пишуть у книжках. Це те, чим діляться адвокати між собою і це не для широкого загалу. Так, принципи та методи адвокатської діяльності вони відомі, іх публікують, а ось щодо стратегії, тактики, то ось тут є такі, про які не писали та і не будуть писати. Бо це пов’язано з захистом прав і свобод людини і в першу чергу від свавілля та беззаконня з боку державних органів. І не можна не звернути увагу, що саме за цим і звертаються колишні можновладці які чомусь з крісла державного миттю опиняються на лаві підсудних, і чомусь волають про допомогу і про професійний захист.

І балачки про те, що можливість створення безлічі асоціацій або інших об’єднань адвокатів буде на краще, не витримує жодної критики! Принцип поділяй — і володій, ще не призвів до кращого жоден інститут, жодну державу. І беззаперечним підтвердженням тому, що незалежну адвокатуру України яка відбулася хочуть такою реформою знищити, це є констатація факту того, що створена Національна асоціація адвокатів України показала свою ефективність та отримала визнання на національному рівні та за кордоном.

Так само і визначення, що лише помічник адвоката після двох років матиме змогу здати іспит або суддя, не тільки вказує на намагання держави максимально обмежити доступ до адвокатури інших юристів, що вказує на дискримінаційний підхід, що є неприпустимим.

Так само створення і єдиного центру щодо складання іспитів — це не тільки крок назад, це створення умов, за яких також юрист, який зараз має змогу здати іспит за місцем свого мешкання, змушений буде їхати до столиці, це також є дискримінацією та обмеженням доступу до професії. Таким чином держава робить усе, щоб і кількість майбутніх адвокатів зменшити і обмежити доступ, і тим самим порушити адвокатську монополію, про яку так жваво казали та вихвалялися ще два роки тому! А зараз адвокатська монополія — як випливає з таких дій щодо цього законопроекту — загроза. Бо тоді адвокатуру буде вже недосяжною! І цього не можуть деякі державні керманичі допустити. Саме це і бентежить та не дає спокою реформаторам. Що є незалежні професійні люди, які не тільки протидіють силою закону проти беззаконня, так ще і не мають на меті підкоритися державним установам. Ось це і є правда, а оті балачки, про покращення це лише прикриття.

Єдине чого сьогодні потребує українська адвокатуру — це не заважайте працювати та надавати правову допомогу. Усі питання, які стосуються адвокатського самоврядування, підвищення кваліфікації, приймання іспитів, адвокатуру вирішить сама!

Національна асоціація адвокатів України, регіональні органи адвокатського самоврядування вжили та продовжують вживати усіх наданих законом способів, за для захисту прав та гарантій здійснення адвокатської діяльності, зміцнення цих гарантій, та недопущення втручання у діяльність адвокатури в порушення Міжнародних актів, Конституції та Законів України. Було зроблено багато звернень на міжнародному та національному рівнях, продовжуються зустрічі представників НААУ на міжнародній арені щодо згаданих процесів та питань. Відбуваються міжрегіональні зустрічі та обговорення представниками органів адвокатського самоврядування цього “чергового виклику держави щодо знищення адвокатури”. Не дамо цьому законопроекту стати законом. І повірте, адвокати знайдуть як це зробити у законний спосіб.

Ті, хто бажає знищення незалежної адвокатури зверніть увагу, що знищення незалежної від держави адвокатури, призведе до того, що громадяни, а також ті, хто сьогодні займають високі пости у нашій державі будуть позбавлені права на захист. Бо історія 25 років незалежності України показала, що кожна наступна влада переслідує попередню, і в більшості випадків необгрунтовано, а інколи і навмисно незаконно особи притягуються до кримінальної відповідальності. І саме в такі моменти, усі згадують, що є адвокати, і вимагають захисту, вимагають справедливості та законних дій щодо себе.

Можливість захистити себе — досить вагомий аргумент, щоб почати думати і не заважати працювати іншим!!!

Автор публікації: Ігор Колесников

Ігор Колесников

Адвокат, член Ради адвокатів України, заступник голови комітету захисту прав та гарантій здійснення адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України