Митні правила 2026 року: пільги, режими, судова практика

Митні пільги та спеціальні режими означають можливість зменшити платежі. Але вони не працюють автоматично — їх застосування потребує доведення правової підстави, класифікації товару та належного документального підтвердження. У 2026 році ці питання стають для бізнесу частиною управління ризиками.

З умовами

Пільги у митній сфері все ж варто розглядати як умовне звільнення від сплати окремих митних платежів.

Законом від 04.12.2025 №4710-IX «Про внесення змін до Митного кодексу щодо вдосконалення процедури справляння митних платежів та виконання окремих митних формальностей щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для потреб безпеки і оборони» внесено зміни до прикінцевих положень Митного кодексу. Ними продовжено до 01.01.2029 пільговий режим для імпорту енергообладнання.

Зокрема, від оподаткування ввізним митом звільняються товари, що ввозяться на митну територію України: енергогенеруюче обладнання, у тому числі гідравлічні турбіни, вітрогенератори, двигуни генерації, електрогенератори; обладнання трансформації та накопичення енергії, зокрема інвертори, зарядні станції, блоки живлення; обладнання відновлювальної енергетики, у тому числі сонячні панелі, контролери та регулятори.

Окремо пільговий режим застосовується в межах угод, фінансування за якими здійснюється Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. У таких випадках перелік товарів із кодами УКТЗЕД визначає Кабінет Міністрів.

Енергетика, гуманітарка, оборона

Законодавчі зміни передбачають, що скористатися правом ввезення товарів без сплати митних платежів можуть як підприємства, так і громадяни. Пільговий режим поширюється на товари, що безпосередньо ввозяться або пересилаються на митну територію України.

Водночас дія пільги не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом або державою-агресором щодо України, або ввозяться з такої країни.

Для гуманітарних вантажів діє спеціальний порядок. Ввезення та оформлення гуманітарної допомоги здійснюються за правилами і спрощеннями воєнного часу. Такий порядок діє під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення.

Отримувачами гуманітарної допомоги можуть бути громадські організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, соціальні заклади, благодійні фонди та некомерційні підприємства.

Товари оборонного призначення залишаються зоною підвищеної уваги держави та митних органів. Строк дії пільг для таких товарів визначений на період воєнного стану, а їх перелік закріплений у прикінцевих положеннях Митного кодексу.

Отримувачами цієї категорії товарів є Міністерство оборони, Збройні сили, правоохоронні органи, добровольчі військові формування, а також виробники — для цілей виробництва, ремонту та модернізації.

Новий Митний кодекс

Бізнесу вже сьогодні необхідно враховувати проєкт нового Митного кодексу, розроблений на основі митного законодавства ЄС та оприлюднений на сайті Мінфіну.

Проєкт докорінно змінює підхід до митного регулювання. Прийняття нового кодексу заплановане на 2026 рік, а набрання ним чинності — з 01.10.2027, з поступовим набранням чинності окремими положеннями. Водночас фактичне набрання чинності залежатиме від ухвалення відповідного законопроєкту.

За новим Митним кодексом змінюється базова конструкція митних режимів. Вони трансформуються у митні процедури та групуються у три блоки: імпорт, експорт і спеціальні митні процедури.

Проєкт також передбачає оновлення підходів до митної вартості, запроваджує системну логіку митного боргу та гарантій. Окремо передбачаються зведені декларації ввезення і вивезення, а також механізми поетапного подання інформації з подальшим донаданням даних.

Цифровізацію пропонується зробити базовим способом взаємодії з митницею. Водночас оперативно-розшукові функції митниці можуть вплинути на практику контролю та вимоги до бізнесу.

Практика як орієнтир

Для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності регулярний моніторинг судової практики є критичним інструментом системи дотримання митних вимог та управління митними ризиками.

Поширеними підставами для донарахування митних платежів і виникнення спорів залишаються три класичні блоки: неправильне визначення коду товару за УКТЗЕД, недостовірне або неповне визначення митної вартості, а також відсутність або неналежне підтвердження походження товару.

У постанові КАС ВС від 11.02.2026 у справі №560/2740/25 розглянуто спір щодо неправомірного коригування митної вартості. Цей спір є показовим, оскільки Верховний Суд не лише вирішив спір між імпортером і митницею, а й зафіксував стандарти доказування.

Імпортер визначив митну вартість за першим, основним методом — ціною договору. Для цього він подав передбачений статтею 53 Митного кодексу пакет документів: контракт, інвойс, декларацію митної вартості, транспортно-експедиційні договори тощо, а також включив до митної вартості витрати на транспортування до місця ввезення.

Натомість митниця відмовила у прийнятті митної декларації та самостійно скоригувала вартість товару за другорядним методом — за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митну вартість було визначено на підставі даних попереднього митного оформлення ідентичного товару. Додатково митний орган обґрунтовував свою позицію можливим впливом взаємозв’язку продавця та покупця на ціну товару як пов’язаних сторін.

Верховний Суд відмежував сумнів від підстави для коригування. Сам факт, що митна вартість є нижчою за показники ідентичних або подібних товарів у базах митниці, не дає автоматичного права відмовляти у застосуванні першого методу та переходити до другорядних. Різниця в цінах може бути причиною для додаткової перевірки і вимоги надати документи, але не може бути самостійною підставою для відмови у прийнятті митної декларації.

Також ВС підтвердив, що інформація з ризик-систем та митних баз може використовуватися як допоміжний інструмент для ініціювання контролю. Водночас вона не може бути самостійним доказом, який змінює митну вартість.

Окремо суд наголосив, що пов’язаність продавця та покупця сама по собі не означає неправильного визначення митної вартості. У таких випадках митниця має розглянути обставини продажу, довести реальний вплив взаємовідносин на ціну і надати декларанту письмове обґрунтування такого впливу.

Код товару і межі оцінки

У справі №240/28192/23 Верховний Суд розглянув спір щодо правомірності рішення митного органу про визначення коду товару за УКТЗЕД (постанова від 18.02.2025).

Товариство оскаржувало рішення митниці про визначення коду товару. Митниця перекласифікувала товар, унаслідок чого товариство отримало відмову в митному оформленні.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Їхня ключова позиція зводилася до оцінювання не лише класифікаційних ознак товару, а й обставин, пов’язаних із його використанням або придатністю до використання.

ВС зазначив, що класифікація здійснюється за принципом найбільш повного та конкретного опису товару, з урахуванням назв товарних позицій, приміток до розділів і груп УКТЗЕД. Для цього суди мають дослідити склад, властивості, форму товару, функціональне призначення, а також відповідність товару ознакам, що включають або виключають його з конкретної позиції.

Окремо ВС звернув увагу, що пояснення до УКТЗЕД мають бути предметом прямої оцінки. У підсумку суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд.

Транзит під час війни

У справі №420/30638/23 розглядався спір про припинення митного режиму транзиту та повернення грошової застави. Товар фізично не був доставлений до митниці призначення через примусове вилучення в умовах воєнного стану.

Верховний Суд (постанова від 21.08.2025) виходив із того, що якщо власник втратив контроль над товаром поза своєю волею, це може бути підставою для припинення транзиту.

Суд застосував аналогію закону та прирівняв примусове відчуження або вилучення під час воєнного стану до випадків, коли транзит припиняється через втрату контролю над товаром поза волею декларанта.

Для цієї категорії справ критично необхідними є матеріальні докази подій. Сертифікат ТПП у такому разі є непрямим доказом і оцінюється у сукупності з іншими доказами.

Автор публікації: Ярослава Анохіна

Ярослава Анохіна

членкиня Ради Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.