Декларування доходів, отриманих за кордоном: податкові обов’язки резидентів України (на прикладі Республіки Польща)

Глобалізація трудових та економічних процесів, а також масове перебування громадян України за кордоном у період воєнного стану зумовили зростання кількості випадків отримання доходів з іноземних джерел. Зокрема, у Республіці Польща на цей час перебуває близько мільйона громадян України, які виїхали у зв’язку зі збройною агресією РФ на території України та отримують дохід. Тому питання податкового резидентства, обов’язку декларування та застосування міжнародних договорів набувають особливої актуальності.

Нормативні засади обов’язку декларування доходів для громадян України передбачені в Основному законі України. Отже, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

У свою чергу, у Податковому кодексу України передбачено склад оподатковуваних доходів і порядок їх декларування. Так, відповідно до п. п.14.1.55 ст. 14 ПК, доходом з джерел за межами України визнається будьякий дохід, отриманий резидентом за межами митної території України, серед іншого:

— заробітна плата та інші виплати за трудовими та цивільно-правовими договорами;

— дивіденди, проценти, роялті;

— доходи від підприємницької діяльності;

— інвестиційний прибуток;

— доходи від відчуження рухомого та нерухомого майна;

— спадщина та дарунки, отримані за кордоном.

Зазначене вище свідчить про широкий правозастосовчий підхід законодавця до іноземних доходів громадян України, що мають бути оподатковані.

Статтею 165 ПК передбачено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема ті, які стосуються громадян України за кордоном:

— суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі — допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Нижче наведено позицію Державної податкової служби України щодо оподаткування доходів, отриманих за кордоном: «Будь-який дохід, отриманий громадянами за кордоном, підлягає оподаткуванню в Україні. Українці, які отримують такі доходи, зобов’язані подати податкову декларацію та сплатити відповідні податки».

Однак для українців, які отримали тимчасовий захист в  інших країнах через агресію РФ, на  території України діють особливі правила:

— Не потрібно подавати декларацію та сплачувати податки, якщо отримувалася грошова чи гуманітарна допомога від іноземних урядів або благодійних фондів.

— Необхідно подавати декларацію, якщо були отримані інші доходи (наприклад, заробітна плата або прибуток від фрілансу), навіть за умови одночасного отримання благодійної допомоги.

Визначальним фактором для виникнення обов’язку декларування є статус податкового резидента. Узагальнюючи норми п.п. 14.1.213 ст. 14 ПК, можна виділити такі ознаки, за якими фізична особа визнається резидентом України, якщо:

— має постійне місце проживання в Україні;

— або центр життєвих інтересів в Україні;

— або перебуває на території України не менше 183 днів протягом податкового року

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПК, або її реєстрація як самозайнятої особи. Однак не вважається достатньою умовою визначення місцезнаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента). Резиденти України підлягають оподаткуванню щодо загального річного оподатковуваного доходу, незалежно від місця його отримання.

Обов’язок подання податкової декларації передбачено у п. 179.1 ст. 179 ПК. Отже, громадяни України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи у разі отримання доходів, з яких податок не був утриманий податковим агентом, зокрема, з доходів з іноземних джерел.

Строк подання декларації визначений до 1 травня року, що настає за звітним.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п.п. 170.11.1 ст. 170 ПК, а саме іноземні доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуються:

— податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % (ст. 167 ПК);

— військовим збором (п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Іноземні доходи у валюті перераховуються у гривні за  офіційним курсом НБУ на  дату їх отримання (п.п. 170.11.2 ПК).

Розглянемо також міжнародний аспект цього питання, а саме окремі норми Конвенції між урядом України і урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, що була підписана 12.01.93 (набрання чинності 11.03.94).

Згідно зі ст. 4 Конвенції у разі подвійного резидентства застосовуються правила визначення центру життєвих інтересів, місця постійного проживання та громадянства.

Відповідно до ст. 15 Конвенції заробітна плата, отримана в Польщі, може оподатковуватися у Польщі як державі джерела доходу, однак держава резидентства зберігає право оподаткування з урахуванням порядку уникнення подвійного оподаткування.

Стаття 23 Конвенції передбачає застосування методу податкового кредиту, який імплементований у національне законодавство через п.п. 170.11.4 ст. 170 ПК.

Для реалізації цього права платник податку повинен надати довідку компетентного органу Республіки Польща про суму сплаченого податку.

Розглянемо також судову практику Верховного Суду щодо обов’язку декларування іноземних доходів. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 826/12116/17, зокрема, зазначено:

«…обов’язок декларування іноземних доходів виникає з факту податкового резидентства, а не з місця фактичного отримання доходу.»

А у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 640/21445/19 Верховний Суд наголосив, що відсутність довідки іноземного податкового органу позбавляє платника податку права на податковий кредит, але не звільняє від обов’язку декларування доходу:

«…без підтверджуючих документів від іноземного податкового органу правомірність включення такого податку до податкового кредиту визнається відсутньою, але сам факт отримання доходу має бути задекларований платником.»

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що отримання доходів за кордоном не звільняє резидентів України від обов’язку їх декларування, що тимчасовий захист за кордоном не означає автоматичної втрати податкового резидентства, а міжнародні договори забезпечують процедури усунення подвійного оподаткування, але не скасовують обов’язок декларування доходів, отриманих в інших країнах.

У 2026 році ми продовжуємо проєкт «Перебування українських громадян у Республіці Польща: правові аспекти» — серії публікацій про основні проблеми, з якими стикаються українські громадяни, перебуваючи у нашій сусідній державі, особливо після початку повномасштабної війни і виїзду українських громадян до Республіки Польща. Проєкт відбувається під керівництвом представника НААУ в Кракові Ірини Василик. У цій статті розглянуто нормативні засади обов’язку декларування доходів, отриманих фізичними особами — резидентами України за кордоном.

ВІСНИК НААУ № 1-2 (118)

Автор публікації: Олена Мурзановська

Олена Мурзановська

адвокат у м. Київ, юрист у м. Варшава

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.