Підписання і ратифікація Конвенції про захист професії адвоката — радше політичний крок, ніж юридичний виклик, — т.в.о. голови ВКДКА Андрій Місяць

Нещодавно у парламенті відбулася робоча нарада за участі народних депутатів, представників державних органів та адвокатів. Там обговорювалися питання перспектив підписання та ратифікації Україною Конвенції про захист професії адвоката, що була ухвалена Радою Європи у березні цього року. Йшлося не лише про юридичні аспекти, а й про політичну складову цього процесу, адже саме від рішучості державних органів залежить швидкість приєднання до документа. Про значення Конвенції та готовність українського законодавства «Юридичній практиці» розповів один із учасників наради — т.в.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць.

— Андрію Петровичу, представник нашої країни брав участь у розробці проекту міжнародного договору, але коли у травні його відкрили до підписання, Україна чомусь цього не зробила. Минуло більше трьох місяців. Що відбувається?

— Участь України у підготовці цієї Конвенції була справді помітною. Від нашої держави працював заступник голови НААУ Валентин Гвоздій, який навіть обіймав посаду віцепрезидента Комітету експертів Ради Європи. Тобто ми були не просто спостерігачами, а безпосередніми розробниками документа.

Коли у травні Конвенцію відкрили для підписання, багато хто очікував, що Україна поставить свій підпис у перший же день. Це був 13–14 травня, Люксембург, засідання міністрів закордонних справ країн-членів Ради Європи. Там відбувалася офіційна церемонія відкриття для підписання. Але Україна цього не зробила.

Формально підписати міжнародний договір від імені держави можуть Президент, Прем’єр-міністр або міністр закордонних справ. Для інших посадових осіб потрібне окреме уповноваження Кабміну. І от тут почалися бюрократичні рухи. Як стало відомо під час парламентської наради, уряд ще у березні доручив Міністерству юстиції підготувати консолідовану позицію, а вже після цього Кабмін мав визначитися, хто ставитиме підпис. Виходить, що МЗС без рішення уряду не уповноважене, Мін’юст чекає на відповіді органів, а уряд — на ініціативу Мінʼюсту.

У червні Мін’юст розіслав запити до низки державних органів, зокрема правоохоронних і судових. Але до адвокатури вони чомусь не звернулися, хоча саме наша професійна спільнота є головним адресатом Конвенції, і сам текст прямо передбачає необхідність консультацій. У Міністерстві це пояснили бажанням спочатку узгодити позицію державних інституцій, а вже потім залучати адвокатуру. Фактично виникло замкнене коло, коли відповідальність перекладається з одного органу на інший, а реальних кроків до підписання не відбувається.

— Чим чиновники пояснили таке зволікання?

— Цікаво, що всі говорять про доцільність підписання, водночас їм нібито потрібен час для узгодження всіх позицій. У Мінʼюсті вважають, що підписання має йти паралельно з підготовкою змін до національного законодавства, і саме для цього вони розіслали свої запити. Тобто офіційна логіка така: спершу зібрати відповіді, виробити «консолідовану позицію», і лише після цього виходити на уряд із пропозицією про підписання.

Але така аргументація виглядає способом відкласти рішення. Бо Конвенція не вимагає складних попередніх процедур, і тим більше не забороняє ставити підпис, а вже потім у спокійному режимі готувати пакет законодавчих змін для ратифікації. Власне, підписання й ратифікація — це два різні етапи. Підпис — це політичний сигнал про готовність долучитися, а зміни до законодавства — наступний крок.

— Наскільки чинне законодавство про адвокатуру відповідає Конвенції, що так довго треба узгоджувати позиції?

— Ми ж самі брали участь у її написанні. Крім того, раніше в межах отримання статусу кандидата в ЄС під час скринінгу Україна звітувала Єврокомісії про повну відповідність Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» європейським директивам.

Тож жодних серйозних суперечностей між Конвенцією та українським законом не могло й бути.

Якщо брати мою спеціалізацію — дисциплінарні процедури — то наш закон встановлює чіткий перелік підстав для відповідальності, визначає орган, який розглядає скарги, гарантує право на захист, участь адвоката у власній справі, можливість представництва, гарантує право на оскарження рішень як у ВКДКА, так і в суді. Це саме ті вимоги, які закладені в статті 8 Конвенції.

Тож коли я чую, що потрібні тривалі узгодження, я розумію, що проблема не в законодавстві, а в небажанні ухвалювати політичне рішення. Бо все необхідне підґрунтя для підписання і навіть ратифікації вже є.

— Тоді давайте і поговоримо більш докладно про конвенційні вимоги до дисциплінарного провадження. Сторони мають забезпечити, щоб підстави для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності ґрунтувалися виключно на професійних стандартах поведінки, які передбачені законом і самі по собі відповідають правам і свободам, закріпленим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Що скажете з цього приводу?

— Це дуже важливе положення. Воно має запобігати використанню дисциплінарної процедури як інструменту тиску на адвокатів. У нашому законі підстави для дисциплінарної відповідальності виписані чітко: це порушення присяги, правил адвокатської етики, вимог несумісності, розголошення адвокатської таємниці чи неналежне виконання професійних обов’язків. І головне — закон прямо забороняє порушувати дисциплінарну справу лише через те, що суд ухвалив рішення не на користь клієнта. Це відповідає конвенційному стандарту: адвокат не може нести відповідальність за сам факт здійснення захисту.

Якщо співвіднести це зі статтею 8 Конвенції, то вимога дотримана: підстави визначені в законі, вони базуються на професійних стандартах.  І в цьому сенсі наш закон доволі добре узгоджений із європейськими підходами.

— Ідемо далі. Дисциплінарні провадження щодо адвокатів мають розглядалися: (i) незалежним та неупередженим дисциплінарним комітетом, створеним професійною асоціацією, або (ii) незалежним та неупередженим органом, або (iii) незалежним та неупередженим судом або трибуналом, створеним відповідно до закону.

— Незалежність дисциплінарних органів у нас забезпечена самим механізмом їхнього формування. За законом, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури створюються не державою, а адвокатською спільнотою. Членів цих комісій обирають конференції адвокатів регіонів — найвищі органи самоврядування на місцях. А вони, своєю чергою, складаються з делегатів, яких також обирають адвокати. Тобто рішення ухвалюються без втручання будь-яких органів влади. КДКА підконтрольні й підзвітні лише конференціям адвокатів регіонів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка розглядає скарги на рішення регіональних КДКА, формується за схожим принципом. До її складу входять представники від кожного регіону — їх обирають конференції адвокатів регіонів.  ВКДКА підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України, який є найвищим органом адвокатського самоврядування, де представлені всі регіони. Він обирає керівництво ВКДКА, затверджує положення про її діяльність і має повноваження відкликати членів, якщо вони не виконують свої обов’язки.

Крім того, закон містить запобіжники від конфлікту інтересів: одна й та сама особа не може одночасно входити до кількох органів адвокатського самоврядування чи контролю. Це виключає концентрацію повноважень і забезпечує баланс.

Якщо резюмувати положення закону, то можна зробити такий висновок: дисциплінарні органи адвокатури в Україні формуються виключно адвокатами і підзвітні лише адвокатам. У такий спосіб реалізується вимога Конвенції про незалежність.

— Конвенція декларує й інші вимоги до провадження, які схожі із вимогами до судового розгляду: дисциплінарні справи мають розглядатися своєчасно, проводитися відповідно до вимог справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з правом на отримання консультацій, правничої допомоги та представництва адвоката за власним вибором. Також адвокату має бути забезпечено можливість оскарження ухвалених рішень у незалежному та неупередженому суді.

— Питання своєчасності вирішене через чітко визначені строки. Наприклад, скарга обов’язково реєструється і не пізніше трьох днів передається до дисциплінарної палати. Член палати проводить перевірку і складає довідку, а сама палата вирішує питання про відкриття справи. Якщо справа порушується, то вона має бути розглянута у 30-денний строк. Це означає, що закон не допускає затягування, а дисциплінарний процес від початку й до рішення обмежений у часі. Що відповідає підходу ЄСПЛ: адвокат не може надовго залишатися в стані невизначеності.

Якщо брати гарантії справедливого розгляду, то як і в суді дисциплінарне провадження за чинним законом відбувається на засадах змагальності. Адвокат має право надавати письмові та усні пояснення, заявляти клопотання, ставити запитання іншим учасникам, висловлювати заперечення, представляти докази. Він також може користуватися правничою допомогою іншого адвоката за власним вибором. Це прямо відображає вимогу Конвенції — право на консультації, допомогу та представництво.

Крім того, слухання дисциплінарної справи є відкритим, за винятком випадків, коли публічність може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Це знову ж таки узгоджується зі стандартом Європейського суду про публічний розгляд справ.

Щодо оскарження — закон дає адвокату одразу два інструменти. По-перше, він може подати скаргу до ВКДКА, яка переглядає рішення регіональної КДКА. По-друге, має право звернутися безпосередньо до суду. Більше того, навіть рішення ВКДКА може бути оскаржене в судовому порядку. Це повністю вкладається в модель, яку закладає Конвенція — від строків і процесуальних гарантій до права на апеляцію й судовий контроль.

— Для співставлення у нас залишилася остання частина статті 8 Конвенції: сторони забезпечують, щоб будь-які дисциплінарні стягнення, що застосовуються до адвокатів, відповідали принципам законності, недискримінації та пропорційності. Будь-яка заборона на право займатися адвокатською діяльністю повинна накладатися лише за найсерйозніші порушення професійних стандартів.

— Тут наш закон також досить чіткий. Він передбачає лише три види дисциплінарних стягнень: попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (від одного місяця до одного року) та позбавлення права на професію з виключенням із Реєстру адвокатів. Тобто ми маємо закритий перелік санкцій, і це відповідає принципу законності.

Також визначені критерії для застосування найсуворіших стягнень. Зупинення можливе у разі вчинення повторного протягом року дисциплінарного проступку; порушення вимог несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики.

Позбавлення права у Законі також «прив’язане» до вичерпних підстав: порушення присяги; розголошення адвокатської таємниці, її використання у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; завдання значної шкоди клієнту протиправними діями, пов’язаними зі здійсненням професії, що було підтверджено судовим рішенням; систематичне або грубе одноразове порушення етики, яке підриває авторитет адвокатури.

Власне це і є фільтр пропорційності: зупинення і позбавлення — не за будь‑яке порушення, не на розсуд дисциплінарних органів, а лише за ті дії, що свідчать про підвищену небезпеку для професійних стандартів або про стійкість неправомірної поведінки.

При цьому при виборі стягнення дисциплінарна палата також зобов’язана враховувати наслідки проступку, особу адвоката та інші обставини. Рішення має бути мотивованим, інакше воно підлягає скасуванню.

Крім того, Закон прямо встановлює й більш високий поріг для найсуворішої санкції. Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю приймається двома третинами голосів від складу дисциплінарної палати. Тобто потрібна підвищена більшість, і ця санкція застосовується лише у випадках, коли проступок дійсно свідчить про неможливість подальшого здійснення професії.

— У пояснювальному звіті до Конвенції зазначено, що дисциплінарні механізми інколи використовуються для тиску на адвокатів. Чи є такі ризики в Україні? Як ВКДКА протидіє можливому зловживанню правом на подання скарг?

— Такий ризик існує в будь-якій юрисдикції. В Україні закон прямо передбачає запобіжники: скарга має містити конкретні відомості про ознаки дисциплінарного проступку, інакше вона навіть не може бути зареєстрована. Анонімні скарги не допускаються. Крім того, законом прямо заборонено зловживати правом на звернення до КДКА, у тому числі використовувати його як засіб тиску на адвоката у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків.

Механізм такий: після надходження заяви член дисциплінарної палати проводить перевірку, звертається до адвоката за поясненнями і складає довідку. Якщо в діях адвоката немає ознак дисциплінарного проступку, палата відмовляє в порушенні справи. Тобто фільтр закладений вже на самому початку. ВКДКА, у свою чергу, розглядає скарги на рішення регіональних комісій і часто саме тут виправляє ситуації, коли на місцях допущені помилки чи надмірне втручання. Крім того, будь-яке рішення може бути перевірене судом.

— Як адвокатська спільнота буде використовувати факт відповідності українських процедур Конвенції для прискорення її підписання і ратифікації?

— Для нас це дуже важливий аргумент. Коли ми говоримо з органами влади, то можемо чітко показати: українське законодавство вже відповідає вимогам Конвенції. Жодних суттєвих змін для її імплементації не потрібно.

Відтак повторюся: підписання і ратифікація Конвенції про захист професії адвоката — радше політичний крок, ніж юридичний виклик. І ми, як адвокатура, будемо наголошувати: не існує правових перепон, є лише питання політичної волі та темпів ухвалення рішень. Сам факт такої відповідності — це сильний аргумент на користь того, щоб Україна не зволікала й долучилася до міжнародного договору, який сама допомагала писати.

Тому позиція адвокатської спільноти проста: ми готові підтримати цей процес, надати експертизу, передати всі наші напрацювання.

Бесіду вела Ганна Луцька, спеціально для «Юридичної практики».

Автор публікації: Андрій Місяць

Андрій Місяць

т. в.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.