Інформаційна безпека в діяльності судів: виклики та шляхи вирішення

Суди є одними з основних державних інституцій, що нерідко зазнають кібератак, спрямованих на підрив їхньої діяльності, витік конфіденцій¬них даних або дестабілізацію правового по-рядку. В умовах зростання кіберзагроз ефек¬тивний моніторинг викликів є невід’ємною складовою захисту інформаційних систем судів, збереження цілісності судових рішень і зміцнення довіри громадян до судової влади.

На сьогодні інформація виступає одним із головних елементів у багатьох сферах дер­жавного управління і є важливим фактором суспільних відносин. Зміни, що відбувають­ся на сучасному етапі в Україні, у першу чер­гу, пов’язані зі зростанням великих обсягів інформації та її швидкою зміною. Тому саме на державу покладається завдання щодо забезпечення доступу громадян України до об’єктивної інформації, пов’язаної з усі­ма сферами життєдіяльності громадянина, у тому числі інформації, що використову­ється в національних судах України. Від­так, інформаційна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки України, тому вона викликає підвищений інтерес у суспільства, особливо в умовах сьогодення, коли проти України застосовуються новітні засоби по веденню інформаційної війни.

У сучасному світі інформаційна безпека є ключовим елементом функціонування будь- якої системи, особливо у сферах, які мають значний вплив на права та свободи грома­дян. Судова система, як одна з основних гілок влади, не є винятком. У судовій діяль­ності обробляється величезний обсяг даних, що включають персональні дані учасників процесу, конфіденційну інформацію, а також відомості, які мають вирішальне значення для забезпечення справедливості та закон­ності. Втрата або несанкціонований доступ до таких даних може призвести до серйоз­них наслідків, включаючи порушення прав громадян, дискредитацію судової влади та створення передумов для корупції.

Сьогодні судова система України, як і су­дові системи інших країн, стикається з нови­ми викликами, що виникають в умовах гло­бальної цифровізації. Розширення викорис­тання інформаційних технологій у судочин­стві, таких як електронний документообіг, онлайн-розгляд справ, відеоконференції та електронні бази даних, відкриває нові мож­ливості для оптимізації роботи судів. Проте водночас ці технології створюють додаткові ризики для інформаційної безпеки. Кібератаки, витоки даних, незаконний доступ до інформаційних систем - усе це лише частина загроз, які постають перед судовими устано­вами. Усе це вимагає комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки, що включає як технічні, так і організаційні за­ходи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інформаційна безпека у сфері правосуд­дя привертає дедалі більшу увагу дослідни­ків, що обумовлено стрімкою цифровізацією судових процесів та необхідністю забезпе­чення конфіденційності й цілісності судової інформації. Наукові роботи в цій галузі зо­середжені на вивченні кіберзагроз, аналізі ефективності заходів захисту, а також роз­робці рекомендацій для мінімізації ризиків.

Значний внесок у дослідження питань інформаційної безпеки зробили міжнарод­ні організації, такі як Європейська комісія, ЕИІ5А (Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки) та ООН, які розробляють стан­дарти й рекомендації з безпечного викорис­тання цифрових технологій у судових систе­мах. У звітах цих організацій наголошується на важливості забезпечення кібербезпеки як основного елемента судової реформи.

У працях українських дослідників осо­блива осо­блива увага приділяється питанням зако­нодавчого регулювання інформаційної без­пеки. Наприклад, В. Ліпкан, Н. Литвин, А. Марущак, Т. Субіна та інші аналізують проблеми захисту персональних даних в ор­ганах державної влади, звертаючи увагу на необхідність гармонізації українського зако­нодавства із нормами ЄС. У своїх роботах ав­тори підкреслюють, що наявна нормативна база є недостатньо адаптованою до сучасних викликів, що створює прогалини в захисті ін­формації. Такі науковці, як І. Бачило, Є. Ду- ліба, А. Калараш, Н. Литвин, О. Плесканка, В. Теремецький та інші, наголошують, що цифровізація судової системи, хоча й відкри­ває значні можливості для підвищення про­зорості та доступності правосуддя, водночас створює нові загрози, пов’язані з витоком конфіденційної інформації, незаконним до­ступом до електронних реєстрів і недостат­ньою захищеністю судових інформаційних систем.

Попри значну кількість наукових робіт, аналіз останніх досліджень свідчить, що ба­гато аспектів інформаційної безпеки судів потребують подальшого вивчення. Зокрема, залишаються недостатньо дослідженими пи­тання інтеграції інформаційних систем судів з іншими державними реєстрами, а також вплив цифровізації на захист прав учасників судових процесів.

Таким чином, наукові розвідки в галузі інформаційної безпеки судів забезпечують важливе теоретичне підґрунтя для вдоскона­лення практичних заходів захисту, але вод­ночас вказують на необхідність подальшого міждисциплінарного підходу до розв’язання існуючих проблем.

Поняття та особливості

Перш ніж говорити про інформаційну безпеку судів, необхідно з’ясувати поняття інформаційного забезпечення судів, адже саме воно формує основу для організації та функціонування інформаційних процесів у судовій системі. Інформаційне забезпечен­ня судів охоплює комплекс заходів, засобів і технологій, які забезпечують збирання, обробку, зберігання, передачу та викорис­тання інформації, необхідної для здійснен­ня правосуддя. Це включає не лише внутрішні інформаційні системи судів, але й правові, організаційні та технічні аспек­ти, які регулюють доступ до інформації, її конфіденційність, цілісність та актуальність. Інформаційне забезпечення охоплює ши­рокий спектр даних: від процесуальних до­кументів і судових рішень до персональних даних учасників судових процесів.

Завдання інформаційного забезпечення діяльності судів обумовлене інформаційни­ми потребами, які визначаються як певний стан суб’єкта предметної діяльності, який виникає у зв’язку з необхідністю отримання відомостей, потрібних для вирішення пред­метних задач. Призначення інформаційного забезпечення діяльності судів обумовлює не­обхідність дотримання вимог (принципів), які до нього висуваються.

Так, 0.3. Хотинська-Нор зазначає про такі принципи інформаційного забезпечен­ня:

• забезпечення достовірності інформації, тобто отримання (надходження) її з першо­джерел;
• забезпечення об’єктивності інформації, тобто отримання (надходження) її з різних джерел;
• забезпечення оперативності інформа­ції, тобто інформація повинна бути своєчас­но надана та оперативно опрацьована;
• забезпечення достатності інформації, тобто формування необхідного масиву релевантної інформації, що дозволить прийняти оптимальні рішення.

Розуміння сутності та структури інформа­ційного забезпечення судів є ключовим для визначення потенційних ризиків та загроз, які можуть вплинути на його функціону­вання, і, відповідно, для формування комплексної системи інформаційної безпеки. Моніторинг загроз у цьому контексті висту­пає як невід’ємний елемент, що забезпечує своєчасне виявлення, аналіз і оцінку потен­ційних загроз, спрямованих на порушення конфіденційності, цілісності чи доступності інформації.

Комплексний підхід до інформаційного забезпечення судів дозволяє враховувати всі аспекти взаємодії інформаційних потоків, а моніторинг виступає механізмом, який до­зволяє ідентифікувати проблемні зони, запо­бігати можливим атакам та адаптувати захо­ди безпеки до мінливих умов. Таким чином, чітке усвідомлення принципів інформацій­ного забезпечення є не лише основою стабільного функціонування судової системи, а й відправною точкою для побудови ефектив­ної системи моніторингу загроз інформацій­ній безпеці.

Відтак, в умовах сьогодення моніторинг загроз інформаційній безпеці, що характе­ризуються тривалою російською агресією проти України, загальною нестабільною геополітичною обстановкою, високим ступенем невизначеності зовнішнього та внутрішньо середовища, обмеженими ресурсами та по­силенням кіберзагроз, набуває все біль­шої актуальності. Негативні обставини, що склалися останніми роками, підкреслюють важливість моніторингу стану інформацій­ної безпеки в Україні, який функціонує як критичний механізм, що забезпечує шляхом збирання та дослідження відомостей щодо розпізнання можливих атак, попереджен­ня, виявлення та оперативне реагування на кризові ситуації у сфері інформаційної безпе­ки.

Особливої уваги потребує інформаційна безпека судової системи, яка виконує важ­ливу роль у забезпеченні правосуддя та за­хисту прав громадян. Суди є одними з клю­чових державних інституцій, на які спрямо­вуються кібератаки з метою компрометації їхньої роботи, витоку конфіденційних да­них чи дестабілізації правового порядку. У цих умовах ефективний моніторинг загроз є невід’ємним елементом захисту судових інформаційних систем, забезпечення ціліс­ності судових рішень та збереження довіри громадян до системи правосуддя.

Таким чином, моніторинг загроз інфор­маційній безпеці в умовах сучасних викликів є основою для формування дієвих механіз­мів захисту судової системи, яка повинна за­лишатися стійкою до зовнішніх і внутрішніх загроз навіть в умовах обмежених ресурсів.

Моніторинг загроз інформаційній безпе­ці в Україні — це системний процес оцінки стану безпеки за визначеними критеріями на нормативному, організаційному, процедурному та технічному рівнях. Його ре­зультати сприяють створенню ефективної та економічної системи інформаційного за­хисту, що поєднує технічні засоби, процеду­ри, організаційні та правові заходи в єдиній моделі управління. Моніторинг інформа­ційної безпеки дає змогу ухвалювати своє­часні та обґрунтовані рішення для забезпе­чення захисту суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу, а також конституційних прав громадян на доступ до достовірної інформації. Він сприяє створен­ню ефективної системи протидії загрозам, зокрема поширенню недостовірної інфор­мації, деструктивної пропаганди та несанк­ціонованому використанню даних. Отже, моніторинг є ключовим елементом забезпе­чення інформаційної безпеки, спрямованим на збереження життєво важливих інтересів держави, суспільства та громадян через сво­єчасне виявлення загроз і впровадження за­ходів для їхньої нейтралізації.

Моніторинг загроз інформаційній без­пеці для судової системи передбачає сис­тематичне виявлення, аналіз та оцінку по­тенційних ризиків і загроз, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації в судових установах. Його актуальність зумовлена викликами, що постають перед судовою системою в умовах зростання цифровізації, посилення кіберзагроз та необхідності реагувати на складну інформаційну обстановку.

Так, виклики у сфері інформаційної без­пеки судів є багатогранними та охоплюють технічні, організаційні та правові аспекти. Одним із ключових викликів є кібератаки, спрямовані на судові інформаційні системи, які можуть призвести до витоку конфіден­ційної інформації, знищення або пошко­дження даних, а також до порушення безпе­рервності роботи судових органів. Загрози також включають несанкціонований доступ до електронних реєстрів, маніпуляції судо­вими справами чи процесами, що ставить під сумнів цілісність і справедливість право­суддя. Проблеми виникають і внаслідок не­достатнього рівня технічного захисту інфор­маційних систем, зокрема застарілого про­грамного забезпечення, відсутності онов­лень або слабких протоколів автентифікації користувачів.

Не менш важливим викликом є люд­ський фактор: недоліки в навичках праців­ників судової системи щодо забезпечення ін­формаційної безпеки, нехтування стандарта­ми захисту даних, неналежна обізнаність про актуальні кіберзагрози. В умовах цифровіза­ції судочинства ризики збільшуються через недосконалість регулювання у сфері захисту інформації, що створює прогалини для мож­ливих зловживань. Додатковим ускладнен­ням є низький рівень фінансування заходів інформаційної безпеки, що обмежує можли­вості для впровадження сучасних технологій захисту, проведення аудитів безпеки чи на­вчання персоналу.

Крім того, складність викликів посилю­ється зовнішніми факторами, такими як геополітична нестабільність, кіберзагрози з боку держав-агресорів та активне використання технологій для гібридної війни, які мають на меті дестабілізувати роботу державних ін­ституцій, включаючи судову систему. Усе це вимагає системного підходу до вирішення проблем інформаційної безпеки судів, зокре­ма впровадження міжнародних стандартів, удосконалення нормативної бази, розробки нових технологічних рішень та забезпечен­ня належного рівня фінансової підтримки.

Для вирішення вказаних вище викликів, пов’язаних з інформаційною безпекою судів в Україні, доцільно:

розвивати інфраструктуру кібербезпеки судів, що включає створення спеціалізованих систем захисту судових інформаційних ре­сурсів, які б забезпечували надійний захист від кіберзагроз; оновлювати і модернізувати чинні судові інформаційні системи, зокрема для забезпечення захисту персональних да­них осіб, які беруть участь у судових проце­сах;

забезпечувати конфіденційність та ціліснить судових даних, а саме використовува­ти технології шифрування для забезпечення конфіденційності і цілісності судових даних під час їх обміну, зберігання; впроваджувати електронні підписи і використовувати двофакторну аутентифікацію для доступу до су­дових документів і систем;

використовувати національні і міжна­родні стандарти у сфері інформаційної безпеки, що передбачає адаптацію національного за­конодавства до міжнародних стандартів у сфері кібербезпеки, зокрема в межах спів­праці з ЄС та іншими міжнародними органі­заціями; запроваджувати стандарти безпеки інформації, які включають чіткі регламенти щодо захисту даних суддів, адвокатів, проку­рорів та інших осіб, що беруть участь у судо­вих справах;

запроваджувати заходи запобігання і протидії внутрішнім загрозам, зокрема це створення механізмів для виявлення та за­побігання витоку інформації зсередини су­дової системи, у тому числі через внутрішні розслідування та контроль доступу до чут­ливих даних; запровадження обмеження на доступ до інформації на основі ролей і потре­би в знанні, що дозволяє мінімізувати ризик несанкціонованого доступу;

залучати експертів та партнерів для за­безпечення безпеки, що полягає в співпраці з фахівцями з інформаційної безпеки, а також міжнародними партнерами, які можуть до­помогти в розробці та впровадженні ефек­тивних заходів захисту судових інформацій­них систем; проведенні аудитів та тестів на вразливість для виявлення і усунення потен­ційних слабких місць.

Рішення цих проблем дозволить значно підвищити рівень безпеки судових інформа­ційних систем, забезпечити довіру до судової влади та зменшити ризик неправомірного втручання в процеси судочинства.

Висновки

Забезпечення інформаційної безпеки в діяльності судів є необхідною умовою для збереження довіри громадян до правосуд­дя, а також захисту прав учасників судових процесів. Виклики у цій сфері потребують комплексного підходу, що поєднує технологічні, організаційні та правові заходи. Лише спільними зусиллями держави, судо­вих органів та громадськості можна створи­ти надійну систему захисту судової інфор­мації.

Матеріал опубліковано в науково-практичному журналі «ПРАВО.UA».

Автор публікації: Любов Крупнова

Любов Крупнова

член Комітету НААУ з питань верховенства права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.