"Адвокату дитини" бути в Україні!

Мабуть, більшість з нас з теплотою згадує свої дитячі роки. Однак, не всім дітям пощастило мати безтурботне і щасливе дитинство. Зараз мережі "вибухають" новинами про булінг у школах, дитячі бійки чи інші ситуації, коли діти, як найбільш вразливі до критичних аспектів життя, стають правопорушниками, свідками, жертвами або мимовільними учасниками різноманітних злочинів.

В таких ситуаціях кожній зі сторін конфлікту (як правопорушнику, так і потерпілому) необхідна професійна допомога у захисті прав. Суспільство має не лише захистити себе від неповнолітніх правопорушників, а й водночас повернути до нормального життя тих, хто став на хибний шлях або став потерпілим (жертвою) або свідком злочину.

За останні 40 років права дитини набули стрімкого розвитку. Дитина перетворилася з об’єкта на суб’єкта правовідносин, отримала  статус носія прав. Ці права закріплені у Конвенції ООН про права дитини та інших міжнародних правових інструментах. Організація Об’єднаних Націй та Рада Європи розробили цілий ряд правових документів як зобов’язального, так і рекомендаційного характеру, що присвячені стандартам здійснення кримінального та провадженням про адміністративні правопорушення за участю дітей в конфлікті та в контакті з законом.

Неповнолітній вперше стикається з системою кримінальної юстиції на етапі досудового розслідування. Від якості, повноти та належності досудового розслідування залежить подальший перебіг кримінального провадження. Крім того, дитина ще не знає і не розуміє, як працює ця система, які права і обов’язки вона має, що їй варто робити і як поводити себе з працівниками правоохоронних органів чи у суді. А тому, дотримання прав дітей на цьому етапі відіграє надважливу роль для повноцінної системи кримінальної юстиції за участю неповнолітніх.

Тема ювенальної юстиції посідає важливе місце у формуванні державної політики захисту прав дитини в Україні. Останні декілька років відбувається поступове реформування законодавства у цій сфері. Однак, оскільки законодавство у цій сфері потребує комплексних змін, а формування ефективної політки – мультидисциплінарного підходу, у 2017 році Кабінетом Міністрів утворено тимчасовий консультативно-дорадчий орган – Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх під головуванням Першого заступника Міністра юстиції України.  Удосконалення державного механізму забезпечення прав дитини визначено однією зі стратегічних цілей Національної стратегій у сфері прав людини, що затверджена Указом Президента України у 2015 р., а серед її очікуваних результатів – впровадження ефективної системи правосуддя щодо неповнолітніх з урахуванням міжнародних стандартів. Одним з таких стандартів є спеціальна підготовка фахівців, які вступають  в контакт з дітьми під час виконання своїх службових обов’язків, в тому числі під час здійснення  правосуддя.

Світова практика діяльності адвоката із захисту прав дитини

Франція:

Дитячий центр адвокатури у Парижі (CAC) є неприбутковою організацією, яка залежить від громади, та допомагає дітям, які постраждали від насильства.

Дитячий центр адвокатури використовує багатодисциплінарну команду, до складу якої входять члени команди від місцевих правоохоронних органів, служб захисту дітей, державних та окружних адвокатів, працівників охорони психічного здоров'я та медичних працівників. Ця багатодисциплінарна група працює над випадками жорстокого поводження з дітьми, її члени обмінюються інформацією  про спільні справи та співпрацюють; рішення приймається на основі дотримання  найкращого інтересу дитини. САС надає основні послуги, які потребують діти-жертви та їх члени родини, які не вчинили правопорушення при проведенні розслідування жорстокого поводження з дитиною.

США:

Адвокати для дітей працюють над захистом прав неповнолітніх у справах, що стосуються розірвання шлюбу, опіки над дітьми, зневаги та насильства над дітьми, а також під час судових процедур, що стосуються справ неповнолітніх. Під час розгляду у суді кримінальних справ, батьки можуть найняти приватного адвоката для представлення неповнолітнього у суді, або суд призначить дитячого адвоката, оскільки неповнолітні мають право на юридичне представництво у цих питаннях. Дитячі адвокати, або адвокати для дітей, як правило, тренуються представляти неповнолітніх у суді або проходять спеціальні курси у сфері сімейного та ювенального права. Такі адвокати можуть бути сертифіковані через американську Національну асоціацію адвокатів для дітей у сфері захисту прав неповнолітніх. Деякі обов'язки дитячих адвокатів включають наступне:

- Проведення розслідувань;

- Участь у всіх судових процесах та переговорах;

- Отримання всіх відповідних відомостей щодо дитини та батьків;

- Отримання повідомлення про всі судові документи

- Робота над запитом на судове слухання;

- Представлення доказів на підтримку позиції адвоката;

- З’ясування та подання побажань дитини до суду;

- Збір дивідендної допомоги;

- Надання рекомендації суду.

У штаті Коннектикут Управління дитячого адвоката є незалежним органом омбудсмена, який здійснює моніторинг та оцінку державних та приватних установ, які займаються питаннями захисту дітей, а також переглядає державну політику та процедури, щоб забезпечити захист прав дітей та пропагувати їхні інтереси.

У штаті Делавер дії Управління дитячого адвоката спрямовані на захист благополуччя дітей через просвітницьку діяльність, реформування системи, інформування громадськості, підготовку та юридичне представництво дітей.

У штаті Міссурі Управління дитячого адвоката є незалежною частиною Управління адміністрації, яке діє незалежно від Департаменту соціальних служб (ДСС) Дитячого відділення та інших установ. Управління дитячого адвоката дитини вивчає закони, політику, процедури та практику щодо ефективної надання послуг сім'ям та дітям, виявляючи проблеми та пропонуючи відповідні рекомендації. Управління дитячого адвоката розслідує скарги на дії служб або невиконання своїх повноважень та уповноважено надавати рекомендації у справах, пов'язаних з будь-якою дитиною, яка знаходиться під ризиком жорстокого поводження. Управління адвоката з питань захисту дітей може надавати або координувати посередницькі послуги між шкільними округами та батьками, коли підозри в насильстві над дітьми виникають у шкільному окрузі.

У штаті Орегон Управління адвоката у справах дітей є частиною Управління адвокатури губернатора в Департаменті соціальних служб штату Орегон та відповідає на побоювання щодо жорстокого поводження з дітьми та зневаги, службам захисту дітей за питаннями, що стосуються окремих випадків що стосуються добробуту дітей.

Про NACC

Заснована в 1977 році, Національна асоціація адвокатів для дітей є 501 некомерційною дитячою адвокатською та професійною організацією, спрямована на покращення благополуччя дітей та сімей США. NACC знаходиться на території дитячої лікарні Колорадо у США.

У сучасному світі мільйони дітей є учасниками судових процесів щороку. Вони залучені до судової системи як жертви насильства і зневаги, як неповнолітні правопорушники, як суб'єкти опіки та усиновлення, а також як учасники цивільних відносин щодо відшкодування збитків у судовому процесі. NACC працює над покращенням життя дітей та сімей, забезпечення справедливості у судовому процесі.

NACC вважає, що адвокати повинні не тільки добре представляти своїх клієнтів кожен день, вони також повинні працювати над вдосконаленням системи. NACC прагне надавати адвокатам інструменти для розширення можливостей ефективного представництва своїх клієнтів та покращення добробуту дитини, ювенальної юстиції та приватної системи опіки.

Місія:

Посилення доставки юридичних послуг: NACC працює для забезпечення того, щоб діти та сім'ї отримали належним чином забезпечені ресурси, високоякісних адвокатів, коли їх права ставляться під загрозу.

Підвищення якості правових послуг, що стосуються дітей: NACC впроваджує найкращі практики, надаючи сертифікацію, навчання, освіту та технічну допомогу для сприяння спеціалізованому високоякісному юридичному захисту.

Удосконалення судів та агентств: NACC сприяє системному вдосконаленню агентств, установ та організацій у справах сім'ї та дітей та судів.

Посилення прав та інтересів дітей та сімей: NACC сприяє безпечному дитинству через юридичний захист прав та інтересів дітей та сімей.

Сертифікат адвоката дитини видається Національною асоціацією адвокатів строком на 5 років. Після спливу строку необхідно пройти переатестацію. Для здачі іспиту кандидат заповнює заявку і сплачує внесок. Членство у Національною асоціацією адвокатів не є вимогою для здачі іспиту. Кандидат подає документи, що свідчать про його хорошу репутацію та документи про наявність у нього 3 роки досвіду роботи у справах щодо добробуту дітей; документи про проходження кандидатом навчання протягом 3 років щодо добробуту дітей; контакти осіб, які можуть надати рекомендації по справах кандидата щодо добробуту дітей.

Після перевірки документів кандидат здає письмовий іспит. Тільки кандидат, який не здав іспит має право протягом 2 місяців з моменту оголошення результатів на перегляд своєї екзаменаційної роботи. Кандидат повинен подати письмовий зразок позову, чи статті, чи правового аналізу, що стосується дітей.

Кандидати та адвокати проходять навчання чи підвищення кваліфікації у Національній асоціації адвокатів. Матеріали готують досвідчені адвокати, які мають колосальний досвід роботи у сфері забезпечення добробуту дітей. Є дві форми навчання і підвищення кваліфікації: наживо або онлайн. Структура навчального курсу: попередній екзамен, робота з посібниками-тренінгами, робота з таблицями та схемами, остаточний екзамен.

Канада

Канадські провінції мають різні установи, які служать більш-менш незалежними представниками прав дітей, особливо тих, які є клієнтами соціальних служб. Вони відрізняються за мандатом, але поділяють зобов'язання щодо прав дитини та координують свою діяльність через Канадську раду захисту дітей та молоді (CCCYA).

CCCYA є асоціацією дитячих адвокатів з усієї Канади, які працюють заради захисту прав дітей та молоді та пропагують їхню думку.

Незважаючи на відмінність назв відомств та їхніх законодавчих мандатів, адвокати є незалежними посадовими особами законодавчої влади у відповідних юрисдикціях. Через Раду вони визначають області, що становлять взаємний інтерес, і працюють над розробкою шляхів вирішення питань на національному рівні.

У Альберті Міністерство дитячих служб у вересні 1989 року створило офіс дитячого адвоката; у 2004 році це стало Управлінням захисту прав дитини та молоді (OCYA). Як внутрішня адвокаційна система, послуги адвоката доступні лише молодим людям, які вже підпадають під дію Закону про покращення дітей, молоді та сім'ї чи Закону про захист дітей, які були піддані сексуальній експлуатуються (PSECA).

У Британській Колумбії Представник у справах дітей та молоді (RCY) надає консультації з питань політики та здійснює адвокатську діяльність від імені всіх дітей та молоді (до 19 років), і зокрема, підтримує дітей, молодь та сім'ї, які потребують допомоги у вирішенні питань щодо послуг, що надаються Міністерством у справах дітей та сім'ї.

У Манітобі, хоча він обмежується лише дітьми та молоддю, які контактували з офіційними службами з догляду за дитиною та усиновлення, Управління Дитячого Адвоката Манітоби має ступінь незалежності та функції щодо розгляду скарг та надання консультацій, подібних до дій омбудсмена.

У восьми канадських провінціях, включаючи Онтаріо, є офіційний адвокат для дітей, завданням якого є захист інтересів та добробуту всіх дітей у провінції. В рамках системи кримінального правосуддя дитячі адвокати турбуються про потреби розвитку дітей та молоді та можуть відігравати важливу роль у забезпеченні належного процесу захисту прав молодих людей, що знаходяться у конфлікті з законом. Вони можуть допомогти забезпечити право голосу дітям та молодим людям, забезпечити справедливі та гуманні умови тримання під вартою та охороняти права на конфіденційність. Вони також можуть працювати над тим, щоб особлива правова охорона, надана молодим людям, була забезпечена з гідністю та справедливістю.

Навіщо в Україні потрібен «адвокат дитини»?

Згідно з даними Єдиного звіту про кримінальні правопорушення за 2017 рік потерпілими від кримінальних правопорушень стали 4095 неповнолітніх та 2208 малолітніх (до 14 років), з них потерпіли від тяжких і особливо тяжких злочинів 1078 неповнолітніх і 776 малолітніх.

 Відповідно до статистики, оприлюдненої Державною службою статистики України (за даними Генеральної прокуратуру України), кількість потерпілих від злочинів у січні–червні 2018р. становила 193,6 тис. осіб, із числа яких 2,2 тис. – неповнолітні та 1,4 тис. – діти до 14 років. Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 53,8 тис., з них неповнолітні – 1,7 тис.

Адвокат дитини є саме тією особою, що використовуючи свої знання психології та практичні навички роботи з дітьми, допомагає дитині розібратись у тому, що відбувається, як працює система правоохоронних і судових органів, пояснює дитині її права та обов’язки і, звичайно, надає кваліфіковану правову допомогу.

Однак, мова про адвокатів дитини може йти не лише відносно захисту дітей-правопорушників, а й щодо захисту прав дитини в рамках цивільного судочинства. Наприклад, не завжди при вирішенні спору між батьками про те, з ким проживатиме дитина після розлучення, чи у спорах про позбавлення батьківських прав, батьки керуються інтересами дитини.  В такій ситуації адвокат дитини забезпечує те, щоб думка дитини була вислухана, а при вирішенні питань, які безпосередньо стосуються життя дитини, було враховані її власні інтереси і жодним чином не порушено її права.

Наразі в Україні інститут «адвоката дитини» скоріше знаходиться на стадії ідеї, але вже здійснюються перші кроки у напрямку його запровадження. Зокрема, у 2018 році робочою групою експертів з ювенальної юстиції USAID в рамках проекту “Нове правосуддя” було розроблено та проведено  спеціальне опитування на тему: «Спроможність української правової системи забезпечити максимальні можливості для ефективного захисту прав дитини у кримінальному та провадженнях про адміністративні правопорушення (дитина – потерпіла/жертва, затримана, підозрювана/обвинувачена, свідок)», за результатами якого були визначені проблемні питання сучасного стану ювенальної юстиції, розроблені рекомендації та запропоновані можливі шляхи розв’язання проблемних питань. Крім того, було розроблено Навчальну програму для адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги щодо забезпечення прав дитини у кримінальному провадженні та провадженні про адміністративні правопорушення.

Однак, для впровадження в Україні інституту «адвокатів дитини» необхідно вирішити низку питань:

- Діятимуть «адвокати дитини» незалежно чи в рамках системи безоплатної правової, або взагалі потрібно буде створити окрему інституцію, як це діє в деяких країнах?

- Навчання для адвокатів: хто здійснюватиме, хто контролюватиме якість?

Безумовно, для того, щоб працювати з клієнтом-дитиною адвокату необхідно знати основи психології; розуміти поведінку дитини; мати знання та розуміти різні повсякденні та конфліктні питання, з якими стикається дитина, такі як алкоголізм, домашнє насильство, емоційне та психологічне знущання; ідентифікувати симптоми дефіциту уваги дітей з гіперактивністю; бути добре обізнаним  про особливості юридичних справ щодо дітей та порядок здійснення судового провадження за участю дітей; пройти навчання з альтернативних способів вирішення спорів.

Саме тому, майбутнім «адвокатам дитини» потрібно проходити додаткові курси і/або підтверджувати свої знання і навички. Та постає питання, який орган чи організація матимуть повноваження на здійснення такої перевірки і в якій формі вона буде здійснюватися.

Наразі на базі Вищої Школи Адвокатури Національної асоціації адвокатів України започатковано проведення курсів підвищення кваліфікації адвокатів, що займаються захистом прав дітей. Однак, при запровадженні в Україні інституту адвокатів дитини необхідно все ж враховувати те, що такі адвокати повинні володіти додатковими знаннями та навичками.

- З ким «адвокату дитини» підписувати договір про надання правової допомоги?

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, особа, що не досягла 14 років має часткову цивільну дієздатність і має право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини та здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

В свою чергу особа у віці від 14 до 18 років має неповну цивільну дієздатність і крім вищевказаних правочинів також має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

 Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Таким чином, наразі, відповідно до чинного законодавства, дитина не має належного обсягу дієздатності для укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом. Яким чином тоді визначати і підтверджувати повноваження адвоката?

- Чи буде залучення «адвоката дитини» обов’язковим у справах що стосуються неповнолітніх чи це відбуватиметься на добровільних засадах? Чи, можливо, існуватиме певний перелік категорій спорів, коли залучення адвоката дитини буде обов’язковим? 

В контексті цього питання варто також зазначити, що при обов’язковому залученні адвоката дитини у всіх спорах/провадженнях за участі неповнолітніх може виникнути конфлікт, оскільки, наприклад, батьки дитини-правопорушника чи дитини-потерпілого можуть самостійно обрати адвоката для захисту прав своєї дитини. Яким чином тоді має відбуватись співпраця цих адвокатів, кому надаватиметься перевага?

Додатково варто зазначити, що запровадження інституту «адвоката дитини» потребує внесення ґрунтовних змін до чинного законодавства України, зокрема, до Сімейного, Цивільного, Кримінального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідних процесуальних кодексів, а також до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідними законопроектами необхідно буде не лише закріпити поняття «адвокату дитини», а й врегулювати порядок діяльності таких адвокатів, критерії для входження в категорію адвокатів дитини та врегулювати зазначені вище питання, що постають.

Варто зазначити також, що робота над створенням інституту «адвоката дитини» в України вже розпочалась. Зокрема, 15 квітня 2019 року на Круглому столі, організованому  Комітетом захисту прав людини при Національній асоціації адвокатів України, який був присвячений обговоренню механізмів забезпечення прав та інтересів дитини, за участі Уповноваженого Президента України з прав дитини Кулеби М. М. відбулось обговорення проекту «АДВОКАТ ДИТИНИ», що запроваджуватиметься в рамках Комітету. В рамках проекту очікується запровадження інституту «адвоката дитини» в українське законодавство, запровадження механізму призначення «адвоката дитини» за рішенням суду чи правоохоронного органу, за договором з органом опіки та піклування або навчальним закладом, а також проведення додаткового навчання адвокатів, які здійснюватимуть захист та представництво дітей.

Отож, «адвокату дитини» в Україні бути!

Автор публікації: Ганна Гаро

Ганна Гаро

сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н.

Автор публікації: Марія Бабішена

Марія Бабішена

помічник юриста, Law Office of Ganna Garo