Тиск ще ніколи не приводив до економічного зростання, - голова Комітету НААУ

Після оновлення складу уряду та засідання Ради національної безпеки і оборони Президент оголосив про черговий мораторій — цього разу на втручання державних органів у діяльність бізнесу. Але чи змінить це щось для інвесторів, якщо системні проблеми залишаються? Про те, як нові ініціативи впливають на інвестиційний клімат, чому повернення перевірок стало помилкою, які реформи потрібні та як адвокати можуть допомогти бізнесу в перехідний період, «ЗіБ» поговорив з головою Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрієм ШАБЕЛЬНІКОВИМ.

«Мораторій не є абсолютним — і це важливо розуміти»

— Андрію Вікторовичу, указом Президента № 538/2025 оголошено мораторій на перевірки бізнесу. Як ви оцінюєте цю ініціативу, і що вона змінює на практиці для підприємців та інвесторів?

— Це — крок у правильному напрямі. В умовах війни та економічної нестабільності бізнесу потрібне не додаткове навантаження, а можливість зосередитися на основній господарській діяльності. Мораторій допомагає зняти частину тиску — як адміністративного, так і корупційного. Зменшення кількості перевірок означає і менше приводів для зловживань з боку посадових осіб контролюючих органів. Це, своєю чергою, формує більш прогнозоване середовище для інвесторів, і саме ця передбачуваність дуже важлива, коли йдеться про вкладення коштів.

Звичайно, мораторій не є абсолютним — і це важливо розуміти. Йдеться не про повну зупинку будь-яких перевірок, а про заборону саме безпідставного втручання в діяльність бізнесу. На практиці це означає, що планові документальні перевірки, зокрема щодо звітності та сплати податків, продовжують проводитись. Так само не припиняються перевірки застосування реєстраторів розрахункових операцій і цільові позапланові перевірки за зверненнями громадян. Він не стосується також ризикових галузей, пов’язаних із підакцизними товарами.

Тобто держава намагається балансувати: з одного боку — обмежити надмірний тиск, з іншого — зберегти механізми контролю там, де вони дійсно необхідні. Це ще й сигнал від держави про намір зменшити втручання в діяльність бізнесу. І саме в цьому я вбачаю найбільшу цінність цієї ініціативи.

— Але указ Президента — це керівництво для дій іншим державним органам, які отримали чимало доручень. Які з них ви вважаєте найважливішими для бізнесу?

— Ми маємо комплексний документ, який містить чіткі завдання для різних органів влади. І серед них, на мою думку, є кілька справді ключових для бізнесу.

Перш за все, доручення Кабінету Міністрів щодо захисту прав іноземних інвесторів. В умовах воєнного часу інвестор шукає не лише прибутковість, а й гарантії — і саме ці гарантії мають бути підкріплені діями уряду, а не лише словами.

Не менш важливо — підвищення ефективності податкового і митного контролю із застосуванням ризикоорієнтованого підходу. Це принципово інший рівень взаємодії: не всіх під одну гребінку, а перевірки — там, де є реальні ризики.

Ще один важливий акцент — цифровізація і дерегуляція. Президент окремо вказав на необхідність усунення дублювання функцій контролюючих органів. Для бізнесу це означає менше бюрократії, швидші процедури й менше можливостей для зловживань.

Ну і, звичайно, перелік законопроєктів, які рекомендовано ухвалити. Багато з них стосуються саме захисту бізнесу: і в кримінальному процесі, і в адміністративному провадженні, і в контексті санкцій. Якщо парламент дійсно розгляне ці ініціативи, це буде суттєвим кроком уперед.

— У публічному просторі лунали заяви, що це не перший мораторій і що вони тимчасові. То яка користь від таких рішень?

— Так, справді, мораторії — не новий інструмент. Ми вже бачили їх у різних формах: під час пандемії COVID-19, у перші місяці повномасштабної війни, а також — у відповідь на якісь резонансні події. Всі ці рішення мали тимчасовий характер, але це не означає, що вони були марними.

Мораторій — це, насамперед, реакція на системну проблему, яку інакше швидко вирішити не вдається. Це можливість виграти час — і для бізнесу, і для держави. Бізнес отримує передишку, зменшення тиску, а держава — шанс перезавантажити підходи, переглянути механізми контролю, внести законодавчі зміни.

Звісно, сам по собі мораторій не вирішує проблеми. Але якщо він супроводжується конкретними реформами — як це передбачено в указі № 538, — тоді він стає не просто паузою, а стартом для змін. У цьому сенсі користь безумовна. Але, знову ж таки, лише за умови, що мораторій — не заміна системним рішенням, а їхня передумова.

Варто згадати, як у перші місяці повномасштабного вторгнення Уряд вкрай демократично і лояльно ставився до бізнесу: було зменшення (і звільнення) від податкового навантаження, продовжений мораторій на перевірки. Ті кроки були правильними тоді, але вони і зараз є актуальними.

«Ризики — це завжди стримуючий фактор для капіталовкладень»

— Так або інакше, у 2023–2024 роках повернулися до перевірок…

— І це було передчасним і стратегічно помилковим кроком. Ми щойно почали оговтуватися після пандемії, країна перебуває в стані повномасштабної війни, бізнес працює в умовах постійної нестабільності. І замість того, щоб дати можливість підприємцям відновитися, їм знову створили додаткові бар’єри — у вигляді податкового тиску, перевірок, уваги силових структур.

А посилення перевірок та підняття податків як шкодить бізнесу, так і заводить економіку в тінь. І за таких умов стає все складніше говорити про формування бюджету за рахунок податків.

Для інвестора, особливо зовнішнього, такі сигнали — надзвичайно чутливі. Якщо податкове навантаження зростає, а контролюючі органи діють вибірково або надмірно жорстко, це означає ризики. А ризики — це завжди стримуючий фактор для капіталовкладень.

Малий і середній бізнес, який часто працює в найвразливіших умовах, сприймає перевірки як тиск, а не як превентивну функцію. Улітку 2024 року ми якраз обговорювали це з журналістами: тиск ще ніколи не приводив до економічного зростання. Навпаки — він або змушує підприємців згортати діяльність, або штовхає їх у тінь.

— Давайте пригадаємо, що останній мораторій на перевірки запроваджувався на рівні закону через так званий Клуб Білого Бізнесу. Як ви оцінюєте цей механізм?

— Це була спроба створити альтернативу повноцінному реформуванню системи. На жаль, головна проблема Клубу полягала в тому, що саме податкова служба визначала, хто є «білим», а хто — ні. Тобто критерії були розмиті, а сам механізм — вразливий до суб’єктивізму.

Уявімо ситуацію: компанія сумлінно працює, але з якихось причин опиняється у фокусі фіскального органу. Що далі? Вона може втратити статус «білої» — і вже автоматично опинитися під тиском перевірок. Це створює атмосферу невизначеності й недовіри, а довіра — ключова для будь-якої системи дерегуляції.

Минув майже рік від запуску цієї ініціативи, і навіть публічно визнано, що умови членства доводиться пом’якшувати. Це свідчить про те, що ідея виявилася не такою ефективною, як очікувалось. Якщо ми справді хочемо створити сприятливе середовище для бізнесу, потрібні не умовні «клуби», а чіткі, прозорі та однакові для всіх правила гри.

«Проблем, дійсно, вистачає і без перевірок»

— Але не лише мораторіями можна спрощувати умови ведення бізнесу. У парламенті лежить законопроект №12425 щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування.

— Проблем, дійсно, вистачає і без перевірок. Є три проблемних кити, на яких стоїть наша країна, — це рейдерські захоплення, податковий тиск та правовий нігілізм, який виражається в невиконанні букви закону і судових рішень. А ці кити у свою чергу стоять на черепасі, якій ім’я – незмінність. Адже про рейдерство, податковий тиск і правовий нігілізм можна говорити з року в рік, а змін особливих поки немає.

Що стосується згаданого проекту, то він є однією з ключових ініціатив, яку я особисто підтримую. Він пропонує зміну логіки притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Суть у тому, щоб встановити чіткий зв’язок між кримінальним переслідуванням і наявністю податкового боргу, який визначено контролюючим органом у встановленому законом порядку.

Це надзвичайно важливо, тому що сьогодні Бюро економічної безпеки, наприклад, може використовувати власні аналітичні висновки як підставу для донарахувань — навіть без перевірки з боку податкової. Такий підхід створює простір для маніпуляцій.

Ухвалення закону дозволить чітко розмежувати податкові спори і кримінальне переслідування. Якщо немає підтвердженого боргу — немає й підстав для обвинувачення. Це просте, але принципове правило.

— У жовтні набере чинності закон «Про публічно-приватне партнерство». Як оцінюєте його?

— Справді, тема публічно-приватного партнерства набула особливої актуальності саме зараз — у 2025 році. Причина очевидна: Україна потребує масштабного відновлення, і держава самостійно не впорається з цим завданням. Залучення приватного капіталу — це не просто бажане, а необхідне.

Цей закон закладає більш зрозумілі, прозорі правила гри для сторін, спрощує процедури укладення договорів, деталізує механізми фінансування та розподілу ризиків. Закон орієнтований на довгострокову співпрацю, а не на разові проекти.

З боку Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації ми вже організували фаховий захід, присвячений аналізу цих новацій. Він засвідчив: партнерство — це можливість об’єднати ресурси бізнесу й держави, щоб реалізувати масштабні інфраструктурні, енергетичні та соціальні проекти. Але щоб це працювало, потрібна ефективна комунікація, юридична визначеність і реальні гарантії для інвестора.

Тому ми розглядаємо цей закон не як формальну зміну, а як платформу для реального партнерства. І від того, як ця платформа буде застосована на практиці, значною мірою залежить майбутнє економічної відбудови.

— Комітет НААУ активно реагує на тиск на бізнес. Які ініціативи ви вважаєте найбільш вагомими у цьому напрямі?

— Ще до появи останнього указу ми неодноразово звертали увагу на системний тиск на бізнес — як у професійній спільноті, так і в публічному просторі. Наприкінці 2023 року ми прямо говорили про повернення податкових перевірок, перевірок від Держпраці, посилення податкового навантаження та зростання інтересу правоохоронців до підприємців як про загрози для економіки у 2024 році. І, на жаль, цей прогноз справдився.

Тоді ми ініціювали збір пропозицій від адвокатів та фахівців у сфері інвестицій щодо покращення умов ведення бізнесу. Йдеться не про загальні декларації, а про конкретні інструменти: як забезпечити рівний захист прав і майна інвесторів, як мінімізувати ризики свавільного втручання, як залучити приватний капітал до відновлення економіки.

Ще один напрям — публічна адвокація. Ми свідомо висвітлюємо проблеми інвестиційного клімату через ЗМІ, беремо участь у профільних заходах, даємо оцінки діям держави. Це не критика заради критики — це прагнення фахової розмови про те, як зберегти працюючий бізнес під час війни. І якщо сьогодні ми бачимо, що ці меседжі нарешті почали доходити до адресатів, значить, ми працюємо не дарма.

Інтерв’ю опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.