Нові антикорупційні зміни можуть стати інструментом тиску на бізнес

Зміни до КПК, КК та інших законів щодо притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав викликали занепокоєння у бізнес-середовищі через те, що можуть стати інструментом тиску з боку правоохоронних органів.

Відповідний закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав» №4111-IX, що набрав чинності наприкінці минулого року, мав забезпечити виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. Адже передумовою його прийняття закону стала ратифікація Україною Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, яку вважають одним з найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення України до членства в ЄС (йдеться про встановлення автономної відповідальності юридичних осіб).

З урахуванням унесених змін, сьогодні у ч.2 ст.96³ КК встановлено, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про:

1) вчинення уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;

2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;

3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;

4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого стст.209, 369, 369² стосовно службових осіб, передбачених ч.4 ст.18 цього Кодексу, з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради.

Отже, під суспільно-небезпечне діяння підпадають кримінальні правопорушення, які передбачені ст.209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), 369² (Зловживання впливом) КК. При цьому притягнення фізичної особи до відповідальності не обов’язкове.

І це суперечить презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції. Оскільки підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.

Тож застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи не може бути відокремлено від кримінальної відповідальності відповідної фізичної особи. В іншому випадку це може призвести до зловживань з боку правоохоронних органів, адже компанії можуть бути притягнуті до відповідальності без необхідності доведення вини конкретної особи.

За законом (ст.96⁶ КК) до юридичних осіб можуть бути застосовані штраф, конфіскація майна, ліквідація та додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.

Запроваджені тимчасові обмеження кримінально-правового характеру (чч.1, 2 ст.96-10¹ КК):

заборона для юридичної особи здійснювати певний вид та/або види діяльності;

обмеження в отриманні прав та/або переваг, - навряд узгоджуються з принципом верховенства права. Адже ст.42 Конституції закріплює за кожним право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Отже, хоча нові заходи кримінально-правового характеру, які направлені на боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб, є необхідними в умовах наближення України до найвищих антикорупційних стандартів, їх застосування без дотримання конституційних гарантій є невиправданим.

Невизначеність і ризик свавільного трактування закону відкривають широкі можливості для втручання у діяльність компаній, застосування механізмів тиску або шантажу до юридичних осіб, які ведуть діяльність у конкурентних галузях або залучаються до міжнародних угод.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Автор публікації: Кирило Кузнецов

Кирило Кузнецов

секретар Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.