Участь адвокатів інших регіонів у заходах РАР: як ці можлвості працюють на практиці | НААУ

Головна цитата

Підстав для відмови адвокатам з інших регіонів брати участь у заходах немає. І я поділяю занепокоєння НААУ щодо випадків, коли адвокатів з інших областей не допустили на семінари. Водночас, треба розуміти, що організувати захід на 100 людей «для своїх» і, наприклад, на 300 колег зі всіх куточків країни – зовсім різні речі. І перш за все, різні витрати. Тому, на моє глибоке переконання, виходом із ситуації, що складалася, може стати запровадження квот на чисельність представників з інших регіонів у місцевих заходах із підвищення кваліфікації. Наприклад, 20% на 80%, де перевага буде надана місцевим адвокатів. Але має зробити це регулятор.

Публікація

Участь адвокатів інших регіонів у заходах РАР: як ці можлвості працюють на практиці

12:46 Вт 13.08.19 Автор : Інна Мокіна 1401 Переглядів Версія для друку

Нововведення у будь-якій сфері завжди викликають чимало зауважень та критики. Не виключенням стали і нові правила підвищення кваліфікації адвокатів, які набули чинності 1 липня 2019 року. Зізнаюсь чесно, противниками нової моделі були і ми в Раді адвокатів Херсонської області, поки не провели перший захід за новими правилами. Сподіваюсь, мої висновки змінять ставлення до нововведень і у колег.

Семінар із підвищення кваліфікації адвокатів за новими правилами у Херсоні пройшов 25 липня. Організували ми його на базі Школи адвокатської майстерності, яка вже протягом 9 років щомісяця проводить подібні заходи для колег з регіону. Тренінг відвідали понад 100 адвокатів. Все пройшло на найвищому рівні, навіть зі складнощами, про які я хотіла би розповісти більш детально.

Труднощі у нас виникли майже одразу, на рівні акредитації заходу. Заявку до Вищої школи адвокатури за встановленою формою ми подали майже за 2 тижні. Вказали дані про лекторів та прикріпили презентації по кожному з них. Проте, з першого разу акредитуватися не вдалося – то не всі дані ввели, то ввели, але з помилкою. Треба віддати належне працівникам акредитаційного центру ВША з якими ми зв’язувалися. Вони вказали на помилки, ми їх виправили і нас оперативно акредитували. Вважаю, ці проблеми виникли через брак досвіду, адже із новою системою ми тільки познайомились.

Та не тільки ми не з першої спроби розібралися у новій системі. Брак досвіду в цьому у колег зі всієї України ми відчули і на собі. Так, на наш захід зареєструвалося понад 40 адвокатів з інших регіонів. При тому, що кількість місць була обмежена і не всі місцеві адвокати встигли подати заявки. Серед зареєстрованих були адвокати навіть із Закарпаття, Полтавщини та Харківщини. Ми припустили, що вони могли зареєструватися помилково, адже їхати за тисячу км на захід, подібний якому має проводитися у кожному регіоні – якось недоцільно. Наші підозри підтвердились, коли ми обдзвонили їх всіх – тільки двоє адвокатів з інших регіонів підтвердили свою участь у семінарі. Всіх інших ми попросили скасувати реєстрацію, адже тільки вони самі могли це зробити.

Хочу зазначити, що ми завжди раді бачити колег з інших областей на своїх регіональних заходах. І досить часто вони беруть участь у наших семінарах та тренінгах. Проте, проводити заходи, де більшість адвокатів буде з інших регіонів, які платять внески у свої регіональні Ради, буде несправедливо по відношенню до адвокатів, які сплачують членські внески на місцях. Тоді у місцевих адвокатів виникне цілком доречне запитання до нас, як до регіональної Ради адвокатів – ми платимо внески для того, щоб ви підвищували кваліфікацію іногороднім?

Звісно, підстав для відмови адвокатам з інших регіонів брати участь у заходах немає. І я поділяю занепокоєння НААУ щодо випадків, коли адвокатів з інших областей не допустили на семінари.

Водночас, треба розуміти, що організувати захід на 100 людей «для своїх» і, наприклад, на 300 колег зі всіх куточків країни – зовсім різні речі. І перш за все, різні витрати. Тому, на моє глибоке переконання, виходом із ситуації, що складалася, може стати запровадження квот на чисельність представників з інших регіонів у місцевих заходах із підвищення кваліфікації. Наприклад, 20% на 80%, де перевага буде надана місцевим адвокатів. Але має зробити це регулятор.

Та попри складнощі, які, переконана, виникають у кожного, хто прагне змін, хочу зазначити, що нові правила підвищення кваліфікації адвокатів перевершили всі мої сподівання і скептичні настрої.

Серед переваг виділила від себе основні:

1.Немає паперової тяганини. Так, раніше у кожного адвоката був щоденник підвищення кваліфікації, де вказувались графіки, місця проведення заходів, теми і кількість необхідних годин для отримання балів. Адвокати заповнювали ці щоденники, а в кінці року прикріплювали бланки з них до картки обліку балів, які подавали до регіональних Рад і отримували сертифікати на підставі цих даних. Зараз необхідності збирати це все немає – дані зберігаються в єдиній системі, що економить час і ресурси як адвокатів, так і представників регіональних Рад.

2.Якість заходів стала кращою. Раніше було чимало нарікань від колег з інших регіонів на якість лекцій. Жалілися або на монотонне викладення матеріалу, або на спікерів, слухачі яких іноді були розумніші. Відтепер всі теми і лектори контролюються.

Нова система акредитації сприяє тому, що спікер знає, з яким кейсом він виходить до аудиторії, розуміє критерії актуальності теми і володіє відповідністю її нормам законодавства. Крім того, покращилася і якість подачі теми. Відтепер це не просте читання лекції, а взаємозв’язок лектора і аудиторії, що значно підвищує засвоєння матеріалу.

 

Автор публікації: Інна Мокіна

 

Інші публікації автора

Вестник:№3 березень 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл