Межі діяльності адвоката БПД на окремій процесуальній дії визначали за круглим столом
Коли адвокат БПД викликається на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу, чи може він брати участь у розгляді заяви про відвід судді чи прокурора? Якщо ні, то обвинувачений залишиться без захисника.
Відповідь на це практичне питання шукали під час круглого столу «Підготовче засідання: залучення захисника БПД на окрему процесуальну дію», який нещодавно організував і провів Комітет НААУ з питань захисту прав людини.
Питання залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії регламентується статтею 53 КПК, утім на практиці її реалізації виникають проблеми.
Голова Комітету Ганна Колесник наголосила, що проблема стосується не конкретного клопотання про продовження запобіжного заходу, а процесу в цілому. «Обвинувачені під час розгляду незапланованих клопотань або заяв залишаються без захисника, а ми пам’ятаємо, що, наприклад, при особливо тяжких злочинах участь захисника є обов’язковою. Отже, які ж межі діяльності захисника БПД у таких ситуаціях, коли в дорученні про його призначення чітко написано, що його викликано саме для участі в конкретній процесуальній дії», - поставила запитання голова комітету.
Адвокат Андрій Доманський додатково звернув увагу на колізію, що виникає за таких обставин, коли розглядається клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, а сторона захисту подає клопотання про зміну запобіжного заходу. Адвокат переконаний, що тут прослідковується порушення право особи на захист.
Також слід зважати на те, що судове засідання починається із питання відводів. «Якщо йдеться про розподіл відповідних процесуальних дій, то заявлення відводу і його розгляд – це теж окрема процесуальна дія, - зауважила Г.Колесник. Але в дорученні адвоката БПД написано, що він залучається до участі в окремій процесуальній дії – розгляді клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу. Виходить, що участь у розгляді відводу виходить за межі повноважень, наданих йому за дорученням?”.
Член Ради Комітету Богдан Глядик переконаний: якщо є підстави сумніватись в неупередженості судді, то адвокат має право його заявити. «Інше питання, що є ухвали, коли розгляд відводу оцінений як окрема процесуальна дія. І коли заявляється відвід і відповідно передається на авторозподіл, то на цей розгляд залучається адвокат БПД. Ось очевидна більша проблема», - пояснив він.
Проблема окремої процесуальної дії досліджувалась у 2019 році. Під час її дослідження виникла невизначена складова – що таке окрема процесуальна дія на підготовчому судовому засіданні. Про це нагадав начальник управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання безоплатної правничої допомоги Сергій Дрелінський, який послався на позицію Київського апеляційного суду. Вона зводилася до того, що весь обсяг підготовчого судового засідання – це окрема процесуальна дія. «Після цього ми просто не змогли щось додати або відняти, тому що судді апеляційного суду стверджують, що ми розглядаємо момент відкриття підготовчого судового засідання і винесення ухвали про призначення справи до розгляду як окрему процесуальну дію», - зауважив представник системи БПД.
А от голова секції захисту права на правову допомогу Роман Гайдай звернув увагу на безперервність судового розгляду згідно з нормами КПК. «Це в цілому одна єдина велика дія, яка має початок і має завершення, - переконаний він. - Постає логічне питання чому адвокат БПД, що залучається до участі при розгляді клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, не подає після винесення ухвали апеляційну скаргу».
У звʼязку із цим Г.Колесник пригадала дискусії з дотичних питань на попередніх круглих столах і висловила припущення: «якщо адвокат БПД має повноваження продовжувати здійснювати захист, а саме повноцінний захист, то вочевидь йому належить право також застосовувати механізм подання скарг».
Але А.Доманський тут зауважив, що апеляційний розгляд – це інша процесуальна дія. «Коли окрема процесуальна дія закінчена, тобто винесена ухвала, наприклад про продовження строку запобіжного заходу, то доручення припиняється, - пояснив він. - І в цьому випадку для того, щоб особі надавалася правнича допомога під час подання скарги, їй потрібно звернутися, аби наново призначили захисника, або це повинен робити захисник за договором». Отже, переконаний він, виникає ситуація, за якої адвокат БПД, намагаючись оскаржити певне рішення, фактично порушує закон. «Оскільки не має повноважень на здійснення захисту, а якщо не оскаржує, то порушує стандарти надання правничої допомоги», - зазначив адвокат.
Нагадаємо, Комітет НААУ з питань захисту прав людини раніше вже давав поради адвокатам щодо особливостей підготовчого судового засідання. Інформацію про попередні круглі столи на цю тему можна переглянути тут, тут і тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.