|
15:03 Ср 18.11.26 |
Адвокати і правоохоронці шукають спільні стандарти публічної комунікації |
|
Новини про підозри чи затримання на сайтах правоохоронних органів часто формують думку про вину осіб раніше за суд. Аби презумпція невинуватості не була формальною припискою наприкінці матеріалу, адвокатура пропонує напрацювати стандарти та порядок швидкого виправлення помилок. Презумпція діє і поза судом Такі пропозиції стали предметом обговорення на круглому столі «Взаємодія органів кримінальної юстиції: стандарти публічної комунікації», до якого долучилися представники Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Вищої ради правосуддя, Бюро економічної безпеки України та Служби безпеки України. Захід проходив 17 листопада в Києві. Модератором зустрічі був заступник голови Комітету НААУ з питань адвокатської практики Володимир Мартиненко. Відкриваючи захід, секретар Ради адвокатів України Ігор Колесников нагадав, що ст. 62 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язують державу поважати презумпцію невинуватості, навіть поза залою суду. Коли суспільна думка вже склалася, суд, за його словами, фактично працює під тиском очікувань. І у такому випадку під сумнівом опиняється авторитет його рішення, яким би воно не було. Також він звернув увагу на «інформаційний слід» провадження: про затримання повідомляють широко, а про закриття справи чи виправдувальний вирок — майже ніколи. При цьому людини, яку часто зневажливо називають «фігурантом», лишається такою, якою її сформувало перше повідомлення. Він акцентував увагу, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє ототожнювати адвоката з клієнтом, а Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката, яку Україна підписала в березні 2026 року, закріпила цей стандарт на міжнародному рівні. «Коли захисника публічно пов’язують зі злочином, у якому обвинувачують клієнта, страждає насамперед право людини на захист», – нагадав секретар РАУ. В.Мартиненко наголосив, що держава має значно більші інформаційні можливості, ніж особа чи її захисник, тому мусить дотримуватися особливо високих стандартів публічної комунікації. За його словами, широку розмову щодо наявних проблем ініціювали після робочої зустрічі з Національною поліцією, з якою вже почали напрацьовувати такі стандарти. Він запропонував з’ясувати, хто формує публічні повідомлення, хто перевіряє їхній зміст і як виправляють помилки після оприлюднення. Хто натискає «опублікувати» Обсяг відомостей для публікації визначає слідчий на підставі ст. 222 КПК, пояснила представниця Головного слідчого управління Нацполіції Тетяна Льогка. Це фабула, час і місце події, процесуальний статус особи, запобіжний захід, кваліфікація і санкція. Далі, за словами заступниці начальника Департаменту комунікацій Нацполіції Вікторії Пономарьової, текст готують комунікаційники, а перевіряють його слідчий і керівник. Письмово оформлюють лише дозвіл слідчого, подальше погодження відбувається в месенджерах. При цьому матеріали обласних управлінь не завжди надходять на погодження до центрального апарату. На запитання, хто саме ухвалює рішення про публікацію, директор Департаменту комунікацій МВС Антон Страшко відповів, що в кожному ГУНП є посадова особа, відповідальна за комунікацію, яка має у підпорядкуванні працівників у секторах і відділах. Відповідальність за неточність встановлюють у зворотному порядку: хто опублікував і на підставі якого документа. В.Мартиненко запропонував закріпити цю процедуру у внутрішній інструкції. Тоді у спірних випадках буде зрозуміло, хто відповідає, а сам орган матиме чим захиститися. Чи може комунікаційний підрозділ зупинити публікацію через ризик розголошення адвокатської таємниці чи персональних даних? Відповідь на це запитання дала начальниця відділу взаємодії з медіа та громадськістю Офісу Генерального прокурора Олена Ковальова. За її словами, підготовлений матеріал можна зняти, а оприлюднений — відредагувати з позначкою про оновлення. Вона повідомила, що міжвідомча робоча група органів правопорядку і прокуратури розробляє методичні рекомендації щодо висвітлення їхньої діяльності, зокрема з урахуванням ст. 222 КПК. Якщо межу перейшов прокурор, можна звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, нагадала членкиня комісії Євгенія Мнишенко. Підставою є п. 9 ч. 1 ст. 43 Закону «Про прокуратуру». Ключові ознаки порушення — публічність і ствердне твердження про вину до вироку. А от доводи в клопотанні про запобіжний захід, на її думку, стосуються обґрунтованості підозри, тому скарги на них не призводять до відкриття провадження. Професія — не обставина справи Учасники заходу звернули увагу й на те, як у повідомленнях подають професію адвоката. За спостереженнями заступника голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Максима Мазура, акцент часто роблять саме на слові «адвокат», навіть коли особа діяла як керівник підприємства або довго працювала в правоохоронних органах і лише нещодавно почала користуватися статусом адвоката. Такі публікації підхоплюють пабліки із сотнями тисяч підписників, і для пересічного читача організатором схеми стає саме адвокат. Узагальнене «адвокати-шахраї» в заголовку, на його думку, кидає тінь на всю професію. Найчутливіша тема — висвітлення обшуків в адвокатів. Членкиня РАУ від Рівненської області Ганна Лазарчук повідомила, що в РАУ працює робоча група, яка оцінює підстави для таких обшуків, адже під час них трапляється і ототожнення адвоката з клієнтом, і оприлюднення адрес та телефонів. Під час дискусії вона запитала, кого вважати відповідальним, коли публікують фото адвокатських офісів, прізвища і незаблюрені обличчя, якщо погодження відбувається усно. Адвокатка також звернула увагу, що професію людини часто згадують, щоб привернути увагу до новини: заголовок про злочин сантехніка нікому не цікавий, а новину зі словом «адвокат» читатимуть. «Не треба зазначати статус там, де він не пов’язаний із діянням», — наголосила Г.Лазарчук. Але представники МВС і Нацполіції запевнили, що професію зазначають лише тоді, коли діяння пов’язане з нею, і такий підхід обговорювався з регіональними підрозділами. В Офісі Генерального прокурора, за словами О.Ковальової, у таких повідомленнях намагаються розмежовувати професійну діяльність адвоката і дії, які є предметом розслідування, та не ототожнюють адвоката з клієнтом. Голова Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Юрій Радзієвський порадив правоохоронцям уникати формулювань на кшталт «викрили» і писати про процесуальний факт: особі повідомлено про підозру або обвинувальний акт скеровано до суду. Він також звернув увагу, що під час висвітлення обшуків стало звичним оприлюднювати знайдені в людини особисті речі, які не мають стосунку до провадження. Адвокат нагадав, що невтручання у приватне життя є засадою кримінального провадження, а відомості, здобуті під час слідчих (розшукових) дій, можна використовувати лише для його завдань. Тому ні резонанс справи, ні суспільний інтерес не виправдовують такого оприлюднення. На такі публікації адвокати реагують заявами за ст. 182 КК і позовами про захист честі й гідності. Водночас Ю.Радзієвський визнав, що некоректна поведінка буває з обох боків, і НААУ вимагає від адвокатів поважного ставлення до процесуальних опонентів. *** В.Мартиненко нагадав, що поведінку адвоката регулюють Правила адвокатської етики, тож огульні публічні заяви можуть мати дисциплінарні наслідки — аж до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Водночас необхідно мати механізм і на випадок, коли представники органів виходять за межі здорового глузду, щоб порушувати питання про їхню відповідальність і коригування їхньої діяльності. За словами модератора, це має бути дорога з двостороннім рухом. «Багатьом ситуаціям можна запобігти через постійний професійний діалог… Ідеться про можливість оперативно звернутися одне до одного, з’ясувати обставини і за потреби знайти рішення», — резюмував він. Раніше НААУ представила гайд щодо недопущення ототожнення адвоката з клієнтом. Адвокати говорили про безкарність публічного таврування адвокатів і розповідали про наслідки ототожнення. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|