Аспекти захисту інтелектуальної власності в Україні під час війни

Український бізнес, який адаптується до нових економічних реалій, виходить на нові ринки та продовжує освоювати нові галузі. Розширюючи напрями діяльності, доводиться вирішувати питання захисту прав інтелектуальної власності. Як ці процеси проходять під час війни?

Подання реєстраційних заяв

Повномасштабне вторгнення майже не позначилося на заявках до українського IP-офісу. Так, якщо у 2021 році на винаходи було подано 3393 заявки, то у 2022-му їх кількість зменшилася лише до 2759 (інші цифри можна знайти на сайті Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій).

Заявки можна подавати двома способами. Перший – у паперовій формі: надсилати поштою або подавати особисто до відомства. Другий – в електронному вигляді за допомогою спеціального програмного забезпечення.

Саме у період воєнного стану формальні вимоги до подання документів були спрощені: дозволено подавати заяви, клопотання і заперечення через електронні системи або електронною поштою з використанням скан-копій документів, засвідчених електронним підписом.

Тому, вбачається, що електронний формат звернення є більш зручним. Тут не потрібно залучати поштові, друковані документи; крім цього, можна відстежувати заявки з особистого кабінету на сайті відомства. Приємним бонусом є зниження на 25% збору за подання заявки на торговельну марку.

Зупинення строків

У сфері інтелектуальної власності дотримання визначених строків є надзвичайно важливим аспектом. Однак, з початком активної фази війни були запроваджені спеціальні норми, які призупинили строки для більшості процесів. Йдеться про Закон від 01.04.2022 «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України».

Метою прийняття закону було недопущення втрати прав інтелектуальної власності на період дії воєнного стану, коли можуть бути обмежені права і свободи громадян і запроваджені обмеження для юридичних осіб. Призупинення перебігу встановлених законом строків розпочалося 24 лютого 2022 року і триватиме до скасування правового режиму воєнного стану.

Зупинено строки, зокрема, на виконання таких дій:

• подання заперечення проти заявки або дії про міжнародну реєстрацію в Україні,
• поновлення прострочених строків,
• оскарження рішення ІР-офісу за заявкою в суді або до апеляційної палати,
• подання заяви про визнання недійсними прав на винахід,
• сплата мита.

Часові обмеження щодо вчинення таких дій встановлюються на час дії воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування. По суті призупинення строку – це надання додаткових правових гарантій для бізнесу та створення необхідних умов для збереження наявних інвестицій.

Національні та міжнародні реєстрації

Національні та міжнародні заявки проходять процес реєстрації без суттєвих змін під час воєнного стану. Однак ІР-офіс України не проводить заходи щодо компаній, пов'язаних із країнами-агресорами.

Реформування IP-офісу

Орган з питань інтелектуальної власності працює під час війни стабільно. Більше того, у жовтні 2022 року розпочалася реорганізація Укрпатенту. Вона була спрямована на створення повноцінного національного органу інтелектуальної власності, аби забезпечити додаткову прозорість процедур набуття і розпорядження правами інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм захисту прав, зменшити корупційний тиск на бізнес.

Пріоритетними напрямами діяльності нового IP-офісу визначені професійне представництво інтересів України у ВОІВ, запровадження широкої цифровізації процесів надання публічних послуг, активна просвітницька діяльність і підвищення рівня культури ІР, максимальне скорочення строків розгляду заяв про отримання правової охорони, підвищення рівня експертності в цій галузі  тощо. Крім того, ІР-офіс планує створити повноцінний Центр медіації. Це новий інструмент української системи інтелектуальної власності, що діє в усіх розвинених країнах світу. Він допоможе творцям, винахідникам і бізнесу у вирішенні суперечок.

Новели регулювання і ідеї

Саме під час війни було прийнято нову редакцію Закону «Про авторське право і суміжні права». Він був ухвалений Верховною Радою 1 грудня 2022 року і набрав чинності з 1 січня 2023 року. Цей Закон № 2811-IX містить багато новел, серед яких можна виділити сирітські твори, права на неоригінальні твори, знищення архітектурного об'єкта без попередження тощо. Крім того, оновлюються правила атестації патентних повірених, робота апеляційної палати та інших спеціалізованих установ.

Навесні 2023 року нардепи замислилися над ідеєю обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі. Відповідний проєкт Закону було зареєстровано у ВР за №9128. Ним пропонується заборонити використання в маркетингових цілях назв, пов'язаних із військовими діями, військовими подіями, населеними пунктами і місцями, які стали символами героїзму. Крім того, назви військових частин, назви, які відтворюють офіційне вітання ЗСУ, виробників і видів озброєння.

Також вивчається питання роботи з об'єктами інтелектуальної власності, пов'язаними з РФ. Відповідно заявки на торговельні марки та патенти планують відкликати, якщо під час експертизи буде встановлено, що заявка була подана особою, пов'язаною з державою-агресором. Свідоцтво може бути визнано недійсним на підставі рішення суду за заявою будь-якої особи як таке, що суперечить суспільним інтересам. Якщо договір про розпорядження майновими правами стосується об'єкта, власником або правонаступником якого є особа, пов'язана з державою-агресором, цей правочин вважатиметься нікчемним. Майнові права, якими володіє особа, пов'язана з державою-агресором, планується примусово конфісковувати з мотивів суспільної необхідності на користь України.

Захист у суді

Суди продовжують працювати у звичайному режимі, але з дотриманням заходів безпеки воєнного часу. Участь у судовому засіданні можлива за особистої присутності сторін, або їх представників, або в режимі відеоконференції. Процесуальні документи можна подати за допомогою сервісу «Електронний суд», а також поштою. Причому чинним законодавством України передбачено використання як звичайних, так і електронних доказів.

Усього в 2022 році в судових процесах було розглянуто 334 950 позовів (аналогічна цифра 2021 року суттєво більша – 593 430 справ). Попри це, сьогодні є достатні умови для можливості оскарження відповідних рішень і дій ІР-офісу не лише до апеляційної палати, а й до суду з підстав неврахування положень про зупинення строків.

Більшість справ, пов'язаних з питаннями інтелектуальної власності, не можуть обійтися без електронних доказів, до яких можуть належати інформація з мережі Інтернет, певні факти та обставини. За загальним правилом, для представництва інтересів у суді доведеться залучати адвоката.

***

Тож воєнний стан не став перешкодою для захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Зміни до законодавства навіть спростили процеси у сфері IP. Також війна не завадила процесам реформування і український ІР-офіс функціонує належним чином. Для вирішення спорів у разі неможливості їх вирішення «мирним» шляхом, можна звернутися до суду, залучивши адвоката.

Матеріал опубліковано у виданні AIPPI.

Автор публікації: Сергій Барбашин

Сергій Барбашин

адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.