"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Головна цитата
ЄСПЛ вважає, що заявниця не вичерпала внутрішні засоби захисту стосовно своєї скарги відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції. Тому він оголошує цю скаргу неприйнятною відповідно до пунктів 1 та 4 статті 35 Конвенції.
Публікація
ЄСПЛ визнав відсутність порушення Конвенції у справі Янушкевичієне проти Литви
ЄСПЛ визнав відсутність порушення Конвенції у справі Янушкевичієне проти Литви.
Справу було розпочато за заявою громадянки Литви Віда Янушкевичієне, яка звинувачувалася у шахрайстві, привласненні майна, легалізації майна одержаного внаслідок злочинної діяльності та підробленні документів, вчинених організованою групою, в якості організатора чи пособника. 23 січня 2018 року литовський суд закрив кримінальну справу проти заявника та інших осіб у зв'язку із закінченням строків давності.
Заявник скаржилася на рішення суду, прийняті у кримінальному провадженні проти низки компаній, з якими вона була начебто пов’язана, де вказувалося, що вона вчинила кримінальні злочини як учасник організованої групи, незважаючи на те, що її ніхто не визнав винною в цих злочинах. Вона спиралася на пункт 2 статті 6 Конвенції: “Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку”.
Уряд стверджував, що заявниця мала можливість захищати себе у кримінальному провадженні проти неї. Уряд також підкреслив, що рішення, прийняті проти співучасників, не мали ефекту переоцінки для судів, які розглядали справу проти заявника. Уряд стверджував, що в цьому провадженні заявниця могла оскаржити факти, що лежать в основі судових рішень, прийнятих щодо її співучасників; однак вона цього не робила. Також вона не скаржилася ні на яке порушення свого права вважатися невинуватою. Уряд також зазначив, що заявниця могла подати цивільний позов про відшкодування шкоди за порушення її честі та гідності.
Заявниця стверджувала, що, не маючи процесуального статусу у кримінальних справах проти її співучасників, вона не мала можливості захищатись від обвинувачень та оскаржувати заяви, що стосуються її у відповідних судових рішеннях. Вона заявила, що засоби захисту, запропоновані урядом, стосуються виключно судочинства проти неї, але це не вплинуло б на судові рішення, винесені під час провадження проти третіх осіб, в якому було порушено її право вважатися невинною.
У відповідь на аргумент Уряду про те, що вона повинна була подати заяву, щоб суд продовжував розглядати її справу, незважаючи на те, що строки давності закінчилися, заявниця заявила, що провадження проти неї тривало більше десяти років, протягом яких вона зазнавала різних обмежень особистої свободи, і таким чином, вона погодилася на припинення справи за спливом строків давності, щоб припинити стрес і незручності.
ЄСПЛ вважає, що заявниця не вичерпала внутрішні засоби захисту стосовно своєї скарги відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції. Тому він оголошує цю скаргу неприйнятною відповідно до пунктів 1 та 4 статті 35 Конвенції.
Заявниця також скаржилася, що у неї не було можливості оскаржити судові рішення у справах проти третіх осіб, що вплинуло на її право на презумпцію невинуватості. Вона не посилалася на якесь конкретне положення Конвенції.
Суд повторює, що стаття 13 гарантує наявність на національному рівні засобів захисту, за допомогою яких можна скаржитися на порушення прав та свобод Конвенції. Отже, хоча держави-учасники і користуються певною свободою розсуду при визначенні того, як саме вони будуть дотримуватися своїх зобов'язань за цією статтею Конвенції, необхідно, щоб існував національний засіб правового захисту, який дозволяє компетентному органу влади тієї чи іншої країни розглянути по суті скаргу на стверджуване порушення Конвенції та відповідним чином загладити заподіяну цим порушенням шкоду.
У цій справі Суд вже вивчив внутрішні засоби захисту, запропоновані урядом, та встановив, що заявник мав ефективний засіб захисту за цивільним законодавством. Відповідно, він робить висновок, що порушення статті 13 Конвенції не було. За цих підстав ЄСПЛ оголосив більшістю голосів скаргу за пунктом 2 статті 6 Конвенції неприйнятною; одноголосно, скаргу за статтею 13 Конвенції прийнятною і постановив, що не було порушення статті 13 Конвенції.
Переклад рішення ЄСПЛ у справі Янушкевичієне проти Литви
Олександр Дроздов
Член ВККС України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
Олена Дроздова
кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури
Віктор Янишен
адвокат
