Головна цитата

Конституція України, надаючи пріоритети правам і свободам людини і громадянина, проголосила та гарантує громадянам нашої держави право на судовий захист, а єдиним інститутом, який покликаний забезпечувати право кожного на отримання кваліфікованої правової допомоги, є адвокатура.

ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ АДВОКАТУРИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

17:44 Пн 13.11.17 Автор : Тетяна Безега 147 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Конституція України, надаючи пріоритети правам і свободам людини і громадянина, проголосила та гарантує громадянам нашої держави право на судовий захист, а єдиним інститутом, який покликаний забезпечувати право кожного на отримання кваліфікованої правової допомоги, є адвокатура.
Сучасна українська держава знаходиться на етапі формування нового правобого обґрунтування адвокатури, яка за час свого існування придбала величезну значущість. Наявність в державі осіб, здатних грамотно і кваліфіковано надати юридичну допомогу є заставою демократичного розвитку суспільства в цілому.
Ідея реформування вітчизняної адвокатури визрівала більше ніж два десятиріччя української самостійності. Незалежній Україні дісталась в спадщину добре організована, професійно достойна і морально не розбещена адвокатура у формі регіональних колегій адвокатів з сіттю адаптованих і працездатних юридичних консультацій по всій Україні.
Закон «Про адвокатуру», що був прийнятий у 1992 році Верховною Радою першого скликання, як і всі інші закони того часу, являв собою продукт компромісу революційного романтизму з компартійною начинкою на фоні чисто українського розуміння демократії. Консерваторський дух компартійців проявився у збереженні форми, а демократи- романтики втиснули у стару форму декілька, як їм видалось на той час, прогресивних положень стосовно лібералізації адвокатської діяльності. У тому числі і - у підприємницькій формі [14].
Існування безлічі комерційних адвокатських формувань та адвокатів-підприємців на просторі країни, що діяли на власний розсуд, ігноруючи будь-які правила професійної етики і потреб соціуму, не могло продовжуватись і надалі.
Незаперечним є і той факт, що за роки незалежності Україна вийшла на світову арену у всіх напрямках міжнародної співпраці, у тому числі в економічних, бізнесових і комерційних галузях, що викликало не абиякий попит на юридичне обслуговування та супровід як в середині країни, так і за її межами. В Україні створився цілий прошарок юристів, які адаптувалися до нових викликів і успішно реалізують себе у цих сферах. Але це вже юристи іншого складу, значна частина яких знаходилась поза рамками організованої адвокатури через відсутність нового більш адаптованого до викликів сучасності Закону. У цих умовах хаотична адвокатура перетворювалась у рясний мозаїчний прошарок суспільства без єдиного центру і єдиних для всіх адвокатів правил існування у перехідному суспільстві [3].
З прийняттям нових кодексів (перш за все, Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 р. № 4651-VI) істотно змінився статус адвоката і основи адвокатської діяльності, а також були розширені його процесуальні права [8].
Однак, нові права слід розглядати не лише як більш широкі можливості у наданні ефективної правової допомоги, але і як значно підвищену відповідальність за кожен свій крок.
До появи Закону України від 5 липня 2012 р. №5076-УІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передувала палка дискусія на сторінках юридичних видань і в пресі, яка тривала майже десятиріччя. Мінялись уряди, а з ними і підходи до адвокатури. Висувались численні проекти та пропозиції [15].
Отож, 5 липня 2012 року Верховна Рада прийняла Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Цей Закон отримав ряд новел, на які вже давно очікувала прогресивна та істинно професійно-патріотична адвокатська спільнота. Врешті решт тут було поставлено крапку в дискусії, нав’язаній сумно-відомим Рішення КС України від 16.11.2000 р. за конституційним зверненням Геннадія Солдатова про незаконнонароджену у кримінально-процесуальному праві і неприкаяну процесуальну фігуру «фахівець в галузі права» [14].
Дотримуючись міжнародних принципів, Україна з перших же днів своєї незалежності обрала курс на зближення правової системи держави з європейським шляхом реформування судової системи, правоохоронних органів та адвокатури. Кінцевою метою перетворень ставиться максимальне наближення українського законодавства до міжнародних стандартів і реорганізація правоохоронної системи з метою максимального гарантування прав людини в Україні.
У вересні 1990 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Основні положення про роль адвокатів (далі - Основні положення ООН), що встановлюють мінімальні стандарти для країн під час розвитку національного законодавства і регулюють становлення, організацію і функціонування адвокатської професії. Цей документ було розроблено з метою визнання «життєво важливої» ролі професійних об‘єднань адвокатів і сприяння країнам у забезпечення такої ролі адвокатів у демократичному суспільстві [1].
Рада Європи врахувала Основні положення ООН під час розробки подібних стандартів для адвокатів у своїй Рекомендації № Рес(2000)21 про свободу здійснення професії адвоката. Цей документ був прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи на 72- й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000 року. Даний нормативний акт продемонстрував потребу у загальноєвропейському консенсусі щодо істотної ролі адвокатів, що базується на верховенстві права, в демократичному суспільстві.
Рада Європи визначила, що одним з фундаментальних елементів верховенства права є висококваліфіковані та незалежні адвокати, доступ до послуг яких відкритий всьому суспільству загалом. Рекомендація № І1ес(2000)21 регулює питання, пов’язані зі свободою здійснення адвокатської діяльності, правовою освітою, фаховою підготовкою та вступом до професії, роллю та обов’язками адвокатів, доступом до адвокатів, встановленням і функціонуванням професійних об‘єднань адвокатів та дисциплінарними провадженнями.
Хоча ці рекомендації не мають обов’язкового характеру, вони визначають принципи, які всі Держави-учасниці повинні «поважати і враховувати в межах національного законодавства та практики» [7].
Загальний кодекс правил для адвокатів, розроблений Радою адвокатур та правничих товариств Європи (Кодекс правил ССВЕ), є іншим джерелом стандартів, які повинні враховуватись при розробці рамкових документів, що регулюють діяльність адвокатів та об’єднань. Рада адвокатур та правничих товариств Європи (абревіатура англійською мовою ССВЕ) представляє Європейські адвокатські об‘єднання і Правничі товариства в Європейському Союзі, Європейському Економічному Просторі та інших міжнародних організаціях. До складу ССВЕ входить понад тридцять делегацій, з яких 27 представлені від країн-членів Європейського Союзу та 3 від країн Європейського Економічного Простору (Норвегія, Ліхтенштейн та Ісландія) разом із Швейцарією.
Багато країн з молодою демократією Центральної Європи також мають статус спостерігачів в рамках діяльності ССВЕ. Одним з першочергових завдань ССВЕ є гармонізація, координація і розвиток правової професії в Європі. Організація досягла цієї мети шляхом прийняття Кодексу правил для адвокатів. Дотримання Кодексу є обов’язковою умовою для всіх адвокатів з країн-членів ССВЕ, включаючи як адвокатів, які є громадянами країн Європейського Союзу, так і адвокатів з інших європейських країн, які мають статус спостерігача у ССВЕ.
Україна має статус країни-спостерігача у ССВЕ та представлена Спілкою адвокатів України [16]. Оскільки Україна є членом Ради Європи, український уряд має брати до уваги дані стандарти під час розробки проектів законів, що регулюють адвокатську професію [1].
Проаналізовані "Основні положення...", безсумнівно, мають помітний морально- політичний, ідеологічний вплив на національну правову політику багатьох держав щодо адвокатури, насамперед тому, що їх прийнято під егідою Організації Об'єднаних Націй.
Уявляється цілком слушною вміщена у преамбулі "Основних положень..." вимога про те, що вони повинні братися до уваги як адвокатами (і особами, які здійснюють адвокатські функції без отримання формального статусу адвоката), так і суддями, прокурорами, представниками законодавчої, виконавчої влади і суспільством у цілому.
Згідно цих Положень важливу роль мають відігравати Професійні асоціації адвокатів, які підтримують професійні стандарти та етичні норми, захищають своїх членів від необгрунтованих обмежень і посягань, забезпечують правову допомогу кожному,- хто її потребує та кооперуються з урядом та іншими інститутами для досягнення цілей правосуддя і суспільного інтересу.
Ось чому із наведеними принципами слід порівнювати усі національні системи адвокатури, якщо прагнути до забезпечення їх відповідності світовим стандартам, світовому рівню організації і діяльності цього інституту, захисту основних прав і свобод людини [11].
Відповідно до існуючих міжнародних стандартів та підписаних міжнародних договорів українське законодавство змушене враховувати міжнародні вимоги поставлені перед державами учасницями та державами спостерігачами
В свою чергу, хочу звернути увагу, що Указом Президента №276/2015 “Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки” було прямо передбачено “зміцнення на інституційному рівні Національної асоціації адвокатів України для забезпечення належної професійної діяльності адвокатури, управління юридичними професіями та представництва колективних інтересів адвокатів”.
Натомість, 15 грудня 2016 року робоча група Ради з питань судової реформи ухвалила остаточну версію змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Документ був затверджений без участі представників Національної асоціації адвокатів України.
Наступного дня Рада адвокатів України назвала такі зміни неприйнятними як через їхній зміст, так і через спосіб розгляду та схвалення. Вона звернулася до Ради з питань судової реформи та Президента з вимогою не вносити цей документ до парламенту.
РАУ було вказано на численні суперечності, неузгодженості з чинним законодавством, насамперед з указом Президента «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки» [6].
23 грудня 2016 року Раду адвокатів України підтримала одна з найбільш впливових професійних адвокатських організацій - Рада адвокатських і правничих товариств Європи (ССВЕ), яка надіслала на адресу керівництва Української держави листа із закликом надалі утриматися від запровадження будь-яких змін до профільного законодавства без консультацій з Національною асоціацією адвокатів України, посилаючись на те, що незалежність адвокатської професії та її самоврядність визнаються як Рекомендаціями Ради Європи від 25 жовтня 2000 року, так і Основними принципами ООН щодо ролі адвокатів (14 грудня 1990 року). Також, ключові документи ССВЕ, як-от Хартія основних принципів європейської юридичної професії та Кодекс поведінки європейських адвокатів на рівні з іншими визнають незалежність професії та її самоврядність ключовими цінностями. [9].
Водночас із змінами до Конституції, що набули чинності 30.09.2016 р., було передбачене поетапне запровадження виключного представництва адвокатів у судах: у Верховному та судах касаційної інстанції — зі січня 2017 року, в апеляційних — зі січня 2018-го, у судах першої інстанції — зі січня 2019-го. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року.
Однак дотепер не має детального уявлення, як саме будуть відбуватися ці перетворення. Хоча в Міністерстві юстиції ще в грудні 2016-го рапортували, що реформа адвокатури розпочнеться з 2017 року.
Для більшого розуміння того, що відбувається, не можливо не згадати про те, що 21 грудня 2016 року Верховна Рада України схвалила зміни до Податкового Кодексу України. Текст цього законопроекту (реєстраційний номер 5132) абсолютно не очікувано, у порушення низки конституційних та законодавчих норм, а також вимог юридичної техніки містить зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. При цьому сам законопроект, на думку його авторів, зумовлений необхідністю забезпечення виконання вимог Податкового кодексу України щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, визначених в абсолютних значеннях, збалансованості бюджету та адаптації до норм Європейського законодавства. Тобто, відноситься до податкового та бюджетного законодавства.
Отже, спосіб ухвалення законопроекту №5132, яким було внесено зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, суперечить Конституції України, профільному закону, указу Президента, що визначає логіку реформ у сфері правосуддя, та міжнародним зобов’язанням, які гарантують незалежний статус адвокатури. Окрім того, такі законодавчі ініціативи можна розцінити як порушення умов Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Як бачимо, вже маємо наглядний приклад, як відбулося грубе втручання держави у повноваження адвокатського самоврядування, яке є основою незалежного статусу конституційного інституту адвокатури. Пропоновані зміни до профільного закону можуть перетворити незалежність адвокатури на декларативний принцип [6].
В подальшій хронології, так званого, реформування адвокатури вже в цьому році, на особливу увагу заслуговують, ряд подій, а саме: в березні 2017 р. Національна асоціація адвокатів України публічно звернулася до Президента з вимогою не подавати до ВР проект змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (розроблений при Раді з питань судової реформи) як першочерговий. Також адвокати просили Раду з питань судової реформи повернутися до розгляду законопроекту, який розроблявся робочою групою спільно з представниками НААУ.
Адвокати були незадоволені тим, що Рада з питань судової реформи передала Президенту законопроект, зміст якого значно відрізняється від редакції закону, що розробляється за участі представників НААУ.
На думку НААУ, поданий проект не відповідає законодавству, зокрема і самої Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки, та не відображає позицію адвокатури.
У зверненні зазначалось, що погоджений текст законопроекту повністю руйнує систему адвокатського самоврядування, створену відповідно до чинного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і позбавляє самоврядування скоординованості та збалансованості [5].
В подальшому, 4 жовтня 2017 року на адресу НААУ надійшов лист Заступника Голови Офісу Ради Європи в Україні з пропозицією організувати зустріч експертів та представників Ради Європи для обговорення питань, пов’язаних з оцінкою законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (нова редакція) та інших пов’язаних законодавчих актів України» на відповідність стандартам та рекомендаціям Ради Європи.
Згодом, 11 жовтня 2017 року, під час зустрічі з експертами та представниками Ради Європи, керівництво адвокатури України довідалось про існування у секретний спосіб, без відома та участі професійної організації адвокатів країни (НААУ), опрацьованого законопроекту, який стосується статусу та діяльності усіх адвокатів України.
Текст цього профільного адвокатського законопроекту, який надійшов на експертизу до проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», як виявилося, є настільки секретним, що без дозволу Ради судової реформи (Україна) міжнародні експерти Ради Європи пан Ритіс Йокубаускас та пан Вахе Грігорян не наважились його надати представникам Національної асоціації адвокатів України та
представникам адвокатів регіонів України під час зустрічі, яка стосувалася саме обговорення цього законопроекту.
Отже, з означених причин, обговорення змісту цього законопроекту між НААУ та експертами Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» так і не відбулось [2].
Тож, 11 жовтня 2017 року Головою Ради адвокатів України Ізовітовою Л.П. було скликане позачергове засідання, на якому Раді адвокатів України стала відома інформація з приводу утаємниченого існування, без відома та участі професійної організації адвокатів країни, опрацьованого законопроекту, який стосується статусу та діяльності усіх адвокатів України, що наразі оцінюється експертами та представниками Ради Європи, які не наважились його надати представникам Національної асоціації адвокатів України та представникам адвокатів регіонів України під час ініційованої ними зустрічі.
На цьому засіданні, Рада адвокатів України засудила такий кулуарний характер проведення реформи адвокатури та закликала утриматися від проведення реформи адвокатури без консультацій з Національною асоціацією адвокатів України, а також висловилась про неможливість направлення на розгляд до Верховної Ради України проекту закону щодо внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розробленого та опрацьованого у закритий спосіб.
Крім того, запит на експертну оцінку законопроекту щодо його «мінімальної» відповідності стандартам та рекомендаціям Ради Європи викликало у Ради адвокатів України занепокоєння за наявності чинного в Україні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 2012 року, який отримав не «мінімальну», а «повну» оцінку європейським стандартам та цінностям Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) в 2011 році.
За цих умов, Рада адвокатів України була переконана у руйнівному характері нового «таємного» законопроекту, який з повноцінних стандартів та рекомендацій Ради Європи опускається до мінімальних [9].
Отже, на позачерговому засіданні Ради адвокатів України було прийняте Рішення № 223 Про затвердження Резолюції з приводу неприйнятного процесу розробки та опрацювання змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без участі та погодження його змісту з єдиною професійною організацією адвокатів України від 14 жовтня 2017 року у м. Київ в якому було зазначено, що члени Ради адвокатів України одноголосно заявили про недемократичність, непрозорість та неприпустимість реформування інституту адвокатури і внесення змін до профільного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність у втаємничений від інституту адвокатури України спосіб [10].
Хочу зазначити, що з цього приводу 28 жовтня 2017 р. в м. Ужгороді відбувся форум адвокатів Закарпаття, в якому прийняло участь близько двохсот адвокатів з всієї Закарпатської області. Основною причиною скликання Радою адвокатів Закарпатської області форуму адвокатів краю стали спроби в кулуарний спосіб, без обговорення і узгодження з адвокатською спільнотою реформувати профільне законодавство.
Така позиція учасників форуму, яка виражає точку зору всіх адвокатів Закарпаття, була оформлена в резолюцію, що була надіслана на адресу Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Голови Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України Лідії Ізовітової, а також Президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова [4].
Отже, логічно виникає питання, чому реформування адвокатури України відбувається таким таємничим чином? На мій погляд, відповіддю на це питання може послужити одне із інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес» голови комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ганни Колесник, де вона зазначила таке, що адвокати завдяки змінам у законодавстві, які відбулися в 2012 році, були об’єднані в одну професійну організацію, отримали право самостійно збирати докази та подавати їх до суду нарівні з прокурором, здійснювати захист людини з першої години затримання. Ми одержали процеси, в яких у результаті непрофесійної роботи слідчих прокурорам нічим доводити вину осіб. Адвокатура вийшла з-під контролю держави, а тому стала «ворогом №1», адже тепер набагато складніше посадити за грати людину тільки тому, що вона стала комусь «не потрібна». Необхідно не тільки видумати кримінальну справу, а й здобути докази. Це ускладнюється тим, що злочину не існує, а вмілий і професійний адвокат легко спростує сфальсифіковані докази в суді.
Це щодо кримінальних справ. Але є ще, наприклад, цивільні справи, котрі стосуються нерухомості та землі, які завжди були об’єктами полювання політиків та правоохоронців. Якщо раніше адвоката можна було заставити відмовитися від своєї позиції або вийти з процесу шляхом позбавлення свідоцтва через Мін’юст, то зараз адвокати захищають своїх клієнтів, не побоюючись тиску з боку держави. Крім того, в цивільних справах є опоненти, які можуть бути незадоволеними тим, що участь адвоката протилежної сторони у справі може призвести до програшу та матеріальних втрат [12].
Що ж стосується, безпосередньо реформування адвокатури України, я думаю, більшість погодиться з словами Голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша O.A.: «На моє глибоке переконання, адвокатура, як правозахисник! інститут, має бути аполітичною, справді незалежною та самоврядною. Там, де є адвокатура, не повинно бути політики. Наше завдання - захист усіх громадян, незалежно від їхніх політичних поглядів та інших особистих переконань.
Отже тільки якщо адвокатура буде справді незалежною та самоврядною, вона зможе повноцінно реалізуватися як ефективний конституційний правозахисник! інститут» [13].
ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА
1. Аналіз проектів законів України про адвокатуру та адвокатську діяльність. - Серія "Правовий аналіз". - Вересень 2007 р. - http://www.americanbar.org
2. Звернення голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової до голови Парламентської асамблеї Ради Європи Стелли Кіріакідес. - http://unba.org.ua
3. Кухнюк Д. В., Петраковський В. В. Підвищення кваліфікації адвокатів України: проблеми нормативного забезпечення // Адвокат. - 2012. - № 8. - С. 12-17. - http://archive.nbuv.gov.ua
4. Ми готові до самих рішучих дій. - 29 жовтня 2017. - http://rada-advokat.uz.ua/65-mi- gotov-do-samih-rshuchih-dy.html
5. НААУ вважає, що зміни до Закону про адвокатуру зруйнують самоврядування. - 07 березня 2017. - https://ligazakon.net
6. НААУ закликає Президента України ветувати неконституційні зміни до закону про адвокатуру. Звернення. - 21 грудня 2016 - http://unba.org.ua.
7. Основні положення ООН про роль адвокатів, Преамбула. - http://zakon2.rada.gov.ua
8. Понятие адвокатуры, ее значение. - http://advokated.ru
9. Резолюція Ради адвокатів України з приводу неприйнятного процесу розробки та опрацювання змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без участі та погодження його змісту з єдиною професійною організацією адвокатів України. Затверджено на позачерговому засіданні Ради адвокатів України рішенням від 14 жовтня 2017 року. - № 223. - http://unba.org.ua
10. Рішення № 223 Про затвердження Резолюції з приводу неприйнятного процесу розробки та опрацювання змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без участі та погодження його змісту з єдиною професійною організацією адвокатів України від 14 жовтня 2017 року м. Київ. - http://unba.org.ua
11. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність —К:Ін Юре 1997 - С. 72-73. - http://pravouch.com

12. Синько А. Хотели как лучше...НААУ обнаружила многочисленные препятствия и сужение профессиональных прав адвокатов. - Хоча позицію НААУ щодо самоврядності адвокатури підтримують європейські колеги, вітчизняні законотворці на це не зважають. - №3 (1301). -21.01—27.01.2017. -
http://zib.com.ua/
13. Фазикош O.A. Адвокатура має бути аполітичною, незалежною та самоврядною. - 24.04.2016 р. - https://pmg.ua
14. Фіолевський Д.П. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». - Коментар. - K.: Алерта, 2013. - С. 3-10.
15. Фіолевський Д.П. Сильна і незалежна адвокатура потрібна і людині, і владі. // Адвокат. - 05 липня 2007.- № 4 (79).
16. http://www.ccbe.org/en/pays/ua.htm

Автор публікації: Тетяна Безега

 

Інші публікації автора

Вестник:№11 листопад 2017 - Вісник;
Річний звіт НААУ 2016 блок;
Про НААУ Вісник;
Партнерська програма 2017;
ВША;
Стратегія розвитку НААУ до 2020;
НеВестник 5;
НеВестник 4

Будьте проінформовані

Залишайтеся в курсі останніх новин, публікацій та заходів нашої організації, а також отримуйте актуальні правові огляди з коментарями юристів

Категорії

Бажаєте розмістити Публікацію

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування