Захист дітей, батьки яких затримані та підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення.

Останнім часом у нашому суспільстві гостро постає питання щодо захисту прав дітей, батьки яких були затримані, підозрюються чи обвинувачуються у кримінальному правопорушенні. 

 Дитина, під час її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належно правовий захист, як до, так і після її народження.

Згідно зі ст. 5  Сімейного кодексу України, саме батькам надається переважне право особистого виховання дітей.

Батьків малолітніх або неповнолітніх дітей  можуть тимчасово позбавити права на особисте виховання їх дітей, у разі  затримання та підозри або обвинувачення у вчиненні ними кримінального правопорушення.

У даному випадку,  державою вирішується  питання щодо захисту таких дітей наступним чином.  

Службі у справах дітей надходить ухвала слідчого судді про подальше вирішення долі дітей, які тимчасово позбавляються батьківського піклування, у зв’язку з обранням їх батькам запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ЗУ « Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», Постанови КМУ № 866 від 24.09.2008 р., тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у межах своєї компетенції здійснює служба у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

             Ст. 20 Конвенції про права дитини зазначає, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або  яка у найвищих її інтересах не може бути залишена у такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави.  

            З метою створення належних умов для забезпечення реалізації прав кожної дитини на виховання в сім’ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та захисту прав дітей у таких сім’ях служби у справах дітей взаємодіють із суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

         Служба у справах дітей  повинна дотримуватися законодавства України та в повній мірі захищати інтереси дітей.

         Служба у справах дітей, при вирішенні питання щодо влаштування дітей, які тимчасово залишилися без батьківського піклування, повинна в першу чергу, за рішенням органу опіки та піклування,  передати таких дітей  під тимчасову опіку рідного брата або сестри, які на момент оформлення опіки є повнолітніми.  

         Сімейний кодекс України сприяє зміцненню сімейних та родинних відносин. Норми законодавства спрямовані на регулювання особистих немайнових прав та обов’язків цих членів сім’ї і родичів. Ч.4 ст. 259 Сімейного кодексу України, підтверджується природне право повнолітніх братів та сестер брати участь у виховані своїх малолітніх або неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.   

Якщо на момент вирішення долі дитини не було виявлено рідних брата або сестру, дитина, яка залишилася без батьківського піклування, до вирішення питання щодо подальшої долі батьків дитини, тимчасово може бути влаштована у:

сім’ю громадян;

притулок для дітей служби у справах дітей;

центр соціально-психологічної реабілітації дітей;

соціально-реабілітаційний центр.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) і які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї до прийняття рішення про подальше влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім’ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є заява таких осіб про згоду на її тимчасове проживання, акт обстеження їх житлово-побутових умов та рішення служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини.

Нещодавно, у зв’язку з прийняттям нового Сімейного Кодексу України, у Сімейному законодавстві України з’явилося таке поняття, як  «Патронат».

Патронат — це альтернативна форма влаштування дитини, яка з певних причин була позбавлена батьківського піклування, в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) з метою сімейного виховання. В основі виникнення патронату над дітьми лежить фактичний склад, до якого входять: визнання дитини сиротою або такою, яка з інших причин позбавлена батьківського піклування, договір про патронат та передача дитини у сім’ю патронатного вихователя.

 За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка з певних причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до вирішення питання щодо подальшої долі її батьків.

Захист дітей, батьки яких затримані та підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, здійснюється шляхом влаштування малолітніх або неповнолітніх дітей на сімейні форми виховання, до вирішення питання щодо долі їх батьків,  а саме: під  тимчасову опіку або патронат.

Влаштування малолітніх або неповнолітніх дітей під тимчасову опіку встановлюється органом опіки та піклування, а також судом.

Терміни «опіка та піклування» означають не лише правовий інститут, але й діяльність відповідних органів, опікунів та піклувальників щодо захисту прав і законних інтересів підопічних (дітей, над якими встановлено опіку чи піклування).

Опікуни малолітніх дітей та піклувальники неповнолітніх дітей в принципі мають такі самі права та обов’язки щодо дитини, як і батьки.

При вирішенні тимчасового влаштування дитини, обов’язково береться до уваги думка, бажання та згода самої дитини.

Автор публікації: Оксана Серокурова

Оксана Серокурова

Юрист