НААУ створила робочу групу з напрацювання змін до процесуальних кодексів для захисту прав адвокатів

У НААУ створено робочу групу, яка займатиметься напрацюваннями змін до  процесуальних кодексів.

Про необхідність реформування норм законодавства та професійної етики в частині зловживання процесуальними правами йшлося під час науково-практичного семінару  "Зловживання правом в юридичному процесі".

Захід організували спільно НААУ, Київський регіональний Центр Національної академії правових наук України, Центр проблем правосуддя та формування єдиної судової практики. У дискусії взяли участь заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, секретар РАУ Ігор Колесников, голова Комітету захисту прав адвокатів Ганна Боряк та комітету захисту прав людии - Тетяна Гнатюк; голова Ради суддів України Олег Ткачук, керівник Центру проблем правосуддя Микола Шумило, віце-президент Академії правових наук Наталя Кузнецова, судді, науковці, адвокати, Голова КДКА м. Києва Ігор Орлов та інші представники органів адвокатського самоврядування Києва.

Темою семінару стала ситуація навколо застосування поняття «зловживання правами» за новими процесуальними кодексами; зловживання правом у цивільному і нотаріальному процесах; зловживання правом з боку суду, а також проаналізовано теоретичну модель зловживання правом у кримінальному процесі, форми зловживання правом учасниками судового провадження.

РСУ надала аналітичну інформацію, відповідно до якої «практично не залишилось жодного процесу, у якому прокурори й адвокати не зловживали б своїми правами задля досягнення бажаного результату у справі». Як зазначив під час обговорення теми Голова Ради суддів України Олег Ткачук, найбільш простим і поширеним зловживання правом серед прокурорів та адвокатів є неявка у судове засідання чи заява про відвід судді. "Не скажу, що така поведінка суттєво впливає на розгляд справи в цілому, але те, що у такий спосіб судові засідання критично затягуються – це факт. І все це відбувається на фоні збільшення кількості звернень громадян до суду за відновленням справедливості і законності", - цитує прес-служба РСУ.

Водночас, секретар РАУ Ігор Колесников наголосив на тому, що зловживання процесуальними правами є поширеним і серед самих суддів. «Перекладати усю вину на сторін процесу, визначати на законодавчому рівні лише можливість зловживання процесуальними правами сторонами та учасниками відповідного процесу — це є порушення принципів верховенства права, правової визначеності тощо. Усі процесуальні кодекси України містять вимогу про необхідність дотримання вимог процесуального законодавства судом, і що не дотримання процесуального законодавства судом це є в певних випадках підстава для скасування рішення. Але прямої заборони зловживання судом процесуальними правами в законі не має», - зауважив Ігор Колесников. За його словами, дотримання процесуальної дисципліни сторонами процесу має передбачати і мінімізацію можливостей зловживання з боку самого суду. В іншому разі, вирішення питання про зловживання процесуальними правами сторонами процесу, навпаки, породжує додаткові зловживання – уже  боку самого суду. Це не сприяє довірі до судочинства з боку громадян.

Валентин Гвоздій повідомив, що погіршення процесуального статусу адвокатів було передбачено у проекті нової редакції закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Законопроект №9055 передбачав зміни до процесуальних кодексів, які фактично перетворювали захисника на номінального учасника процесу. Більшість класичного інструментарію захисту фактично перетворювалися на зловживання процесуальними правами з подальшими санкціями для адвоката.

Цей ризик законопроекту був одним із найбільших, і саме він мотивував адвокатську спільноту до консолідованої протидії прийняттю законопроекту №9055. Валентин Гвоздій наголосив на тому, що чинне законодавство уже насичене ризиками усунення захисника внаслідок застосування норм про зловживання процесуальними правами. Відтак, у НААУ формується робоча група, яка працюватиме над внесенням змін до чинного законодавства, які б мінімізували ризики відсторонення або тиску на адвокатів у процесуальних кодексах. Валентин Гвоздій оголосив, що робоча група відкрита до залучення експертів, юристів, адвокатів.

Відповідні принципи мають бути втілені і у правилах професійної етики правосуддя, над якими працюють Рада суддів, Рада прокурорів та НААУ.

За даними органу суддівського самоврядування, у 2018 році на розгляді у судів усіх інстанцій перебувало близько 3,9 млн. справ. У судах першої інстанції розглядалося 3 млн. 343 тисячі 284 справи. Кількість розглянутих справ збільшилася на 369 тисяч у порівнянні із 2017 роком.У порядку кримінального судочинства розглянуто 132 тисячі кримінальних справ та 1 млн. 90 тисяч інших матеріалів. Фактично, суддя першої інстанції слухає близько 120 справ на місяць, тобто 5 справ на кожний робочий день у році.

Більш детально про зловживання процесуальними правами Ігор Колесников пишу у публікації "Чи готові українські судді до новели законодавства — зловживання правом! Міркування практика."