Німецьку практику примирення адвокат-клієнт варто адаптувати для України — Лідія Ізовітова

Німецька практика примирення адвокат-клієнт може бути застосована в Україні, в врахуванням особливостей профільного законодавства та національної ментальності.

Про це сказала Голова НААУ, РАУ, відкриваючи дискусію під час українсько-німецького форуму “Позасудове врегулювання спорів”.

“У нас немає комісії з примирення але наявність її є необхідна”, - сказала Лідія Ізовітова.

Відмінність між двома моделями полягає в тому, що в Україні дисциплінарні процедури вирішують дисциплінарні палати, які складаються з адвокатів, натомість у Німеччині діють дисциплінарні суди, де працюють судді. Комісія з примирення також складається не лише з адвокатів і вирішує суперечки адвокат-клієнт у письмовому порядку.

За пропозицією Голови НААУ, в українській системі адвокатського самоврядування такі комісії могли б створюватися при радах адвокатів регіонів, а до їхнього складу варто запросити разом з адвокатами представників громадськості, “щоб не казали, що ми корпоративно підтримуємо тільки інтереси адвокатів».

Таким чином, конфлікти адвокат-клієнт могли б бути врегульовані поза дисциплінарними процедурами. Додатковим аргументом на користь їхнього запровадження Голова НААУ назвала емоційність таких суперечок та завищені очікування, які, зазвичай, є у клієнтів стосовно адвокатів.

“Коли починається непорозуміння, то, безперечно, виникає емоційний подразник, і сторони висловлюють претензії, які не в правовому руслі виникають, а мають інше забарвлення. Було б добре, якби у нас в органах самоврядування були створені такі комісії. Тоді, перш ніж заява на адвоката буде розглядатися в порядку дисциплінарної процедури, буде можливість спробувати вирішити цей конфлікт”, - сказала Лідія Ізовітова.

Вирішення спорів між адвокатами врегульовано Правилами адвокатської етики, де передбачено процедуру примирення. В разі подання дисциплінарної скарги проти адвоката процедуру примирення проводить голова регіональної ради або інший уповноважений представник органу адвокатського самоврядування.

З німецької практики Україні варто запозичити і систему безоплатної правової допомоги, яка передбачає застосування критерію фінансової неспроможності для оплати адвокатських послуг та вільний вибір адвоката. Окрім того, реформування системи БПД в Україні має зробити цю систему незалежною від держави. Державна функція має полягати лише у фінансуванні, натомість управління безоплатною правовою допомогою має перейти до адвокатури. Система органів адвокатського самоврядування та функціонуючий Єдиний реєстр адвокатів України є реальною працюючою основою, яка здатна підтримувати надання безоплатної правової допомоги громадянам, які її потребують.

“Система БПД стала інструментом доступу адвоката до клієнта, коли, отримавши доручення з надання безоплатної допомоги адвокати укладають договір про платні послуги з цими ж клієнтами”, - констатувала Голова НААУ. З”їздом адвокатів внесено зміни до Правил адвокатської етики, а також прийнято рішення Ради адвокатів України, яке забороняє таку практику. “Адвокат, якщо прийняв доручення і він працює в системі БПД, не має права укласти договір з цим клієнтом. Це має бути інший адвокат. Я передбачаю, що ми дуже скоро побачимо адвокатів з БПД і суперечки з цього приводу. Бажано, щоб їх вирішували комісії, створені за зразком Німеччини”, - запропонувала Голова НААУ.