Пропозиція НААУ про зміни до КПК внесена як законопроект

Одна з перших ініціатив Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності НААУ України стала законопроектом (реєстраційний номер 4270 від 18.03.2016).

Про це повідомив голова Комітету Ярослав Зейкан.

Законопроектом “Про внесення змін до статті 276 Кримінального процесуального кодексу України (щодо повідомлення про підозру)” пропонується встановити термін здійснення повідомлення про підозру не більше 6 місяців з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо у цей термін письмове повідомлення про підозру не вручено, прокурор, слідчий суддя зобов'язані закрити провадження у справі з підстав, передбачених ст. 283, 284 КПК.

Законопроектом також пропонується встановити, що у виняткових випадках строк вручення письмового повідомлення про підозру може бути продовжений слідчим суддею до 12 місяців.

Документ внесений депутатами Яковом Безбахом, Русланом Сольваром, Едуардом Матвійчуком та Сергієм Ківаловим.

У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання розумних строків під час кримінального провадження.
Разом з тим, практика застосування КПК України засвідчує, що органи досудового розслідування, скориставшись недоліками законодавчого врегулювання, ігнорують розумні строки при вирішенні питання про вручення підозри. В результаті сотні тисяч громадян України, щодо яких внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань знаходяться у стані обмеження своїх прав на невизначений період. Адже з моменту внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретних громадян або за фактом можуть застосовуватись негласні методи слідства, проводитись слідчі дії (зокрема обшуки), контролюється письмова переписка, а також обмежуються інші права людини.
Увесь цей період до повідомлення про підозру людина не має процесуального статусу і не може захищатися. У такий спосіб обмежується право людини на захист.
Як правило, такі справи реєструються на підставі рапортів (які є внутрішніми документами) про безпосереднє виявлення правопорушення. Ці рапорти не містять достатніх фактичних даних, які б вказували на злочин. Всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людина в цьому випадку не може скористатись п. d статті 6 Конвенції, тобто допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.