Дистанційна ВЛК для військового за кордоном: як зібрати документи

Військовослужбовці, які лікуються за кордоном, уже можуть отримати висновок ВЛК без повернення в Україну. Проте процедура часто зупиняється ще до комісії — на перекладі документів або у військовій частині. Як підготувати пакет, з яким ВЛК зможе ухвалити рішення?

Про це говорили під час круглого столу «ВЛК за кордоном: проблемні питання», який 2 листопада 2026 року провів Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю спільно з громадськими організаціями. Модерував зустріч голова Комітету Олександр Вознюк. Він нагадав, що багато поранених військових лікуються за кордоном за програмою медичної евакуації. Частина з них тривалий час не може врегулювати свій статус: когось вивели за штат,  а хтось не пройшов ВЛК.

Куди подавати

Голова Центральної ВЛК ЗСУ Дмитро Мірошниченко розмежував два види дистанційного огляду. Рішення про потребу в продовженні тривалого лікування ВЛК ухвалюють за документами ще з 2023 року; за його словами, таких висновків уже не одна тисяча. Новим став дистанційний огляд для визначення придатності до військової служби. Його запровадив наказ МО від 27.08.2026 №302, яким було змінено Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджене наказом від 14.08.2008  № 402. Такий висновок оформлюють довідкою ВЛК замість свідоцтва про хворобу. Її простіше скласти, вона має таку саму юридичну силу і є підставою для звільнення зі служби, якщо військовий цього бажає.

Документи розглядають шість військово-медичних клінічних центрів — у Харкові, Дніпрі, Одесі, Вінниці, Києві та Львові. Частина надсилає їх разом із направленням командира. Це стосується тільки військовослужбовців, які виїхали на лікування відповідно до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабміну від 05.04.2022 №411. Заступниця голови Комітету Світлана Бринцева звернула увагу на осіб з інвалідністю за кордоном, у яких сплив строк переогляду: дистанційно їх не оцінюють. Спікери погодилися, що ця проблема стосується вже ЕКОПФО.

Відколи огляд на придатність почали проводити дистанційно, Центральна ВЛК щоп’ятниці збирає статистику з військово-медичних клінічних центрів. На початок листопада більш-менш завершеними були три випадки. В одному військового визнали непридатним до служби з переоглядом. В інших двох документи повернули на доопрацювання: найсвіжішим із них було півтора року. Ще близько 8–10 пакетів, які щойно надійшли, перебувають на розгляді. «Мають бути хоч якісь вагомі підстави, за які ми можемо зачепитися й ухвалити рішення», — пояснив Д.Мірошниченко. Він порадив подавати документи, максимально наближені до поточного стану здоров’я, адже змусити іноземних лікарів писати за вимогами наказу українського відомства неможливо.

Виписка, переклад, печатка

Заступник голови Комітету Олег Романішин розповів, що в Німеччині медичні документи часто видають в електронному вигляді, без власноручного підпису лікаря і печатки закладу. Підсумкову виписку іноземні лікарі не видають до завершення етапу лікування. Результати КТ, МРТ та аналізів пацієнтам здебільшого недоступні. Переклад фактично лягає на самого військового чи його родину. Від якості перекладу залежить і застосування статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад (наказ №402): адвокат навів приклад, коли діагноз переклали як «психічний розлад» замість «психічного захворювання».

Волонтерка Олена Бережна, яка супроводжує поранених військових у Німеччині, зауважила, що алгоритм дистанційної ВЛК дозволяє засвідчити переклад в одному місці на вибір: у бюро перекладів, у нотаріуса, у консула чи в посольстві. Проте частини вимагають усі печатки одразу, а подекуди й апостиль. Для військового на лікуванні в Німеччині зробити його практично неможливо. Переклад шестисторінкової виписки у присяжного перекладача там коштує близько €500. Щоб засвідчити переклад у консульстві, людині на візку інколи доводиться долати 200–300 км. Щодо помилок у перекладі О.Бережна мала іншу думку: розбіжності на кшталт «уламок від кулі» чи «від гранати» виникають тому, що німецькі лікарі не мають первинної документації.

Де зупиняється процедура

О.Романішин звернув увагу, що наказ МО №302 встановлює для дистанційної експертизи строк до 10 днів. Відлік цього строку починається лише після того, як направлення разом із документами надійде до ВЛК. Строк для військової частини не врегульований: якщо вона місяць не надсилає пакет, відлік не починається. Трапляється, що частина надсилає лише направлення без медичних документів. Тому адвокат запропонував запровадити часові обмеження і для цього етапу.

За словами О.Бережної, алгоритм, що діє з 27 листопада 2024 року, зобов’язує частину за місяць до спливу попереднього висновку ВЛК готувати військового до огляду. На практиці про сплив строку дізнаються, коли припиняються виплати. В одному з випадків частина два місяці не приймала документи, бо начмед хотів отримати їх від посольства.

Членкиня Комітету Іванна Костракевич описала з власної практики інший замкнутий круг: медик частини не направляє тяжкопораненого на ВЛК, бо в медичній виписці немає такої рекомендації лікаря. Представник Офісу Військового омбудсмана Сергій Трофімов нагадав, що саме Офіс ініціював зміни до наказу №402 за результатами скарг. Він виокремив три проблеми: відмови командирів видавати направлення, складну процедуру перекладу і відсутність механізму супроводу військового за кордоном.

Про роль консульств розповів представник Департаменту консульської служби МЗС Данило Кононенко. За його поясненням, перед направленням військового на лікування закордонна дипломатична установа отримує від МОЗ через МЗС список із контактами. Консул щомісяця інформує Міноборони про місце перебування військового й останній контакт з ним. Отримати такі дані від лікарні чи міграційної служби консульство не може через вимоги GDPR. Тому Д.Кононенко закликав повідомляти консульство через гарячу лінію про військових, які залишилися без уваги, і перевіряти, чи не потрапили вони до списку цивільних.

Ризик поспішного повернення

О.Романішин нагадав, що ВЛК потрібно пройти до спливу 12 місяців лікування. Закон від 19.08.2026 №4954-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування» дозволяє зберігати грошове забезпечення понад цей строк за медичними показниками. Проте він вводиться в дію лише 24 листопада 2026 року і потребує урядового врегулювання. Тим часом частини подекуди вимагають, щоб військовий повернувся до завершення протезування чи реабілітації. Тоді він ризикує перервати лікування, втратити виплати й опинитися під загрозою СЗЧ. Адвокат наголосив, що перебування на лікуванні за кордоном не є самовільним залишенням частини. Він запропонував обов’язково інформувати військового перед поверненням і заздалегідь перевіряти його документи на ВЛК.

О.Бережна поставила ще одне питання: хто після висновку про непридатність має ініціювати ЕКОПФО, оформлення пенсії та одноразової грошової допомоги. За її досвідом, дистанційне ЕКОПФО можливе: у трьох випадках його пройшли за зверненням травматолога. Але відповідального за цей етап немає, а таких висновків, на її думку, буде багато, бо чимало військових лікуються понад рік.

Підсумовуючи дискусію, О.Вознюк повідомив, що Комітет надішле державним органам свої пропозиції за результатами обговорення.

Раніше у НААУ обговорювали, як працюють ЕКОПФО та ВЛК після реформи. Також аналізували зміни до порядку ВЛК, які готувало Міноборони. Міністерство врахувало пропозиції НААУ щодо ВЛК для звільнених з полону.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.