Чи повинна держава створити умови для роботи адвоката? | НААУ

Головна цитата

Неодноразово адвокати на різних рівнях ставили перед державними органами питання про влаштування кімнат для адвокатів у судах та нормальних умов для роботи захисника у слідчих ізоляторах. По мірі можливостей держава намагається забезпечити роботу адвокатури, однак, наразі існує проблема для роботи адвоката в установах тимчасового утримання осіб, яким судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Публікація

Чи повинна держава створити умови для роботи адвоката?

10:18 Чт 14.01.16 Автор : Ганна Боряк 3205 Переглядів Версія для друку

Неодноразово адвокати на різних рівнях ставили перед державними органами питання про влаштування кімнат для адвокатів у судах та нормальних умов для роботи захисника у слідчих ізоляторах.  По мірі можливостей держава намагається забезпечити роботу адвокатури, однак, наразі існує проблема для  роботи адвоката в установах тимчасового  утримання осіб, яким судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат за правовим змістом його діяльності відноситься до категорії самозайнятих осіб, яким держава делегувала повноваження захисту осіб у суді. Формат своєї діяльності адвокат організує самостійно (самозайнята особа), та виконує доручення клієнта, яке оформляється угодою.

Враховуючи специфіку роботи, адвокат протягом робочого часу, який не є нормованим, змушений користуватися приміщеннями у спеціальних закладах примусового утримання осіб, яким обраний відповідний запобіжний захід. Не завжди приміщення в установах СІЗО відповідають вимогам, що достатні для нормальної роботи адвоката. Страждає при цьому клієнт.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, а тому на нього розповсюджується законодавство щодо умов праці, зокрема, щодо робочого місця адвоката. З аналізу кримінально-процесуального законодавства, адвокат здійснює делеговані державою функції захисту у суді (ст.ст. 42, 45, 46, 47 КПК). Аналогічно, адвокат забезпечений державною гарантією дотримання його прав.

Відповідно до ст. 17 зазначеного закону, адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Побачення з клієнтом, що утримується в установі СІЗО відбувається в рамках адвокатської діяльності, а саме – незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту. Отже, «слідча кімната» є робочим місцем адвоката (місцем здійснення адвокатської діяльності), і повинна  відповідати вимогам до робочого місця, передбачених законодавством про охорону праці, санітарним нормам.

Поняття правового терміну робочого місця визначається, як у КЗпП України, так і у інших нормативно-правових актах. З огляду на це, можна визначити термін робочого місця, як місця постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

З аналізу нормативно визначених чинників щодо будівельних, гігієнічних та санітарних норм, державою встановлені допустимі значення шкідливих виробничих чинників, встановлені шляхом гігієнічного нормування зведені у спеціальні документи і відповідним чином затверджені, являють собою санітарні норми. Вимоги, що містяться в документах санітарного законодавства, конкретизовані в санітарних нормах, правилах, методичних вказівках, рекомендаціях, положеннях та інструкціях, які видає Міністерство охорони здоров’я України.

Тобто, тимчасове робоче місце адвоката у слідчому ізоляторі повинно відповідати санітарним та будівельним нормам та правилам. Відсутність належних умов для роботи адвоката є по суті перешкодою для побачень з клієнтом, що суперечить правам підозрюваного та обвинуваченого, імперативно встановленим у ст. 42 КПК України.

Зрозуміло, що адвокат, як самозайнята особа, організує собі постійне робоче місце самостійно. Але тоді, коли він виконує делеговані державою повноваження, саме держава зобов’язана створити адвокату умови для нормальної роботи, враховуючи і сучасні технічні можливості для аналізу документів у електронному вигляді.

Кімната для побачень з клієнтом повинна не тільки відповідати санітарним і технічним нормам, а й бути обладнаною електронною системою доступу до мережі Інтернет, поличкою для ноутбука та іншими технічними можливостями для роботи з клієнтом у кримінальній справі.

У іншому випадку, соціальних обмежень зазнає не тільки ув’язнений, а і його адвокат, який змушений багатотомні справи роздруковувати на паперові носії і носити їх за собою бодай не на кожне побачення у приміщення, у яких грибок та надмірна волога - одне хіба не найменша перешкода. Наприклад, у Одеському слідчому ізоляторі дійшло до того, що  на голову адвокату під час здійснення його професійних обов’язків сиплеться стеля, приміщення брудні, відчувається нестерпний запах. У таких умовах не тільки правову допомогу надати важко, а й перебування там більше години, що створює загрозу для здоров’я захисника. Тоді страйки адвокатів, до яких зокрема, спонукали нестерпні умови для роботи є обґрунтовані, бо держава ніяк не реагує на порушене право особи на захист у зв’язку із відсутністю належних умов для роботи адвоката у приміщеннях СІЗО.  А як же державні гарантії?

Тому, слід вимагати від керівництва слідчого ізолятора забезпечення адвокату нормальних умов для роботи та повідомляти суд про перешкоди для здійснення побачень з клієнтом, які тягнуть за собою порушення права на захист.

 

    ПРО АВТОРА

Виджет автор публікації

Інші публікації автора

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл