Збір персональних даних працівника порушує право на повагу до приватного життя – практика ЄСПЛ

Головна цитата

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини, приховане відеоспостереження за працівниками на робочому місці повинне розглядатися як суттєве втручання у приватне життя. Воно включає в себе записану і відтворювану документацію їх поведінки на робочому місці, від якої відповідно до зобов'язання за трудовим договором виконувати роботи в цьому місці, вони не могли ухилитися. У зв'язку з цим "приватне життя" заявників було пов’язане з цими заходами. У своєму рішенні ЄСПЛ доволі ретельно проаналізував низку відповідних міжнародних документів.

Публікація

Збір персональних даних працівника порушує право на повагу до приватного життя – практика ЄСПЛ

11:23 Пн 26.03.18 Автор : Олександр Дроздов, Олена Дроздова 3830 Переглядів Версія для друку

Статтею 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод[1] встановлено Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Авторами цих рядків вже було здійснено переклад відповідного інформаційного бюлетеню ЄСПЛ, у якому останній виклав витяги та висновки у рішеннях, присвячених питанню здійсненню нагляду на робочому місці[2]. У цьому документі, зокрема, йшлося про те, що збір та зберігання без відома працівника персональних даних, пов'язаних із використанням останнім телефону, електронної пошти та Інтернету, становлять втручання у право на повагу до приватного життя та кореспонденції.

Нещодавно предметом розгляду у Європейському суді по справі «Лопез Рібалда та інші проти Іспанії» (№ 1874/13, рішення від 9. 01. 2018 року, [Секція III])[3] постало питання відповідності статті 8 КЗПЛ здійснення прихованого відеоспостереження роботодавцями за касирами супермаркетів. Приховане відеоспостереження здійснювалося після того, як були виявлені втрати супервізором магазина, що викликало обґрунтовану підозру в крадіжці, скоєній заявниками, а також іншими співробітниками й покупцями

У публікації наводиться приклад іще одного рішення ЄСПЛ - по справі Kьопке (Köpke) проти Німеччини. У цій справі приховане відеоспостереження не було пов'язане з попередньо обґрунтованою підозрою стосовно заявників і, отже, не було спрямоване на них особисто, але на весь персонал. Проте, в цій справі рішення вжити заходи спостереження було засноване на загальній підозрі проти всіх співробітників з огляду на порушення, які раніше були виявлені керівником магазину.

Повний текст перекладу Олександра Дроздова та Олени Дроздової

[1] Далі – Конвенція. КЗПЛ.

[2] ЄСПЛ назвав ключові рішення щодо нагляду на робочому місці. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/print/130717-espl_nazvav_klyuchovi_rishennya_schodo_naglyadu_na_robochomu.html.

[3] Case оf «López Ribalda and Others v. Spain». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-179881.

Олександр Дроздов

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Перший проректор Вищої школи адвокатури

Олена Дроздова

кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури