Голова РА Закарпатської обл. Олексій Фазекош: «За бажанням поспіхом змінити профільний закон стоять примарні ідеї зробити адвокатуру слабкою і залежною»

«Проведення такої реформи знищить систему адвокатури»

— Олексію Андрійовичу, чи дійсно Рада з питань судової реформи може щось забороняти європейським експертним органам? Чи не є документ апріорі відкритим для обговорення, якщо він уже перетнув межі країни?

— Цей документ, навпаки, є апріорі закритим, майже втаємниченим. Ситуацію із цим законопроектом можна охарактеризувати цитатою з відомого твору братів Стругацьких: «А дальше потянулись глухие, окольные тропки».

Перш за все будь-які зміни, доповнення чи нова редакція профільного закону мають не тільки узгоджуватись, а й розроблятися шляхом їх детального обговорення з єдиною професійною організацією, що представляє всіх без винятку адвокатів України, — НААУ.

Крім того, в нас існує Спілка адвокатів України — всеукраїнська громадська організація, що є досить численною та має давні традиції в правовій системі нашої держави. Якщо називати речі своїми іменами, то думки вказаних організацій були проігноровані, ми навіть не знаємо змісту проекту. Про що можна говорити?

Адвокатура майже випадково дізналась про існування цього документа на етапі його передання експертам Ради Європи. Це

викликало рішучий спротив вітчизняної адвокатури реформуванню системи в такий кулуарний спосіб. Упродовж тижня свою категоричну позицію висловили ради адвокатів регіонів.

— І як відреагували на таку новину на Закарпатті?

— Закарпатська адвокатура висловилася першою. Рада адвокатів регіону прийняла звернення до голови РАУ та НААУ Лідії Ізовітової. В ньому, зокрема, зазначається: «Нам потрібно мати консолідовану думку всієї української адвокатури, в основі якої є чітка і принципова позиція щодо недопущення псевдореформування інституту української адвокатури, наслідком якої буде повне знищення її незалежності та самоврядності.

Українська адвокатура, її найвищі самоврядні органи мають не просити, а рішуче вимагати від керівництва держави та законодавців негайно припинити спроби в кулуарний спосіб знищити на законодавчому рівні незалежність нашого правозахисного інституту.

Є незмінні принципи, якими ні за яких обставин не можна поступатися!

Відстоїмо незалежність та самоврядність української адвокатури!».

Оприлюднили свою позицію і такі патріархи закарпатської адвокатури, як Василь Кошеля, Володимир Думнич та Олександр Бондаренко.

У телезверненні до адвокатської спільноти, яке є не стільки моїм індивідуальним баченням, скільки синтезом колективної думки адвокатів Закарпаття, я, зокрема, наголосив на тому, що ми не можемо за жодних обставин допустити прийняття в такий кулуарний та втаємничений спосіб профільного законопроекту, розробленого фактично без обговорення в регіонах адвокатською спільнотою. Адже це може призвести до проведення такої реформи, яка знищить систему української адвокатури.

«Страйк матиме наслідком параліч правової системи»

— Що саме намагаються приховати від українських адвокатів розробники законопроекту? Які зміни може передбачати цей документ?

— Відповім на запитання запитанням: яке основне покликання адвокатури? Відповідь: ефективно захищати людей. А коли може існувати такий ефективний захист? Тільки тоді, коли адвокатура буде інституціонально сильна, самоврядна та незалежна. Логіка розвитку світових демократій показує, що навіть у суспільстві, де є усталені традиції демократичних цінностей, спостерігаються непоодинокі випадки намагання держави встановити контроль за всіма сферами суспільного життя, у тому числі за правовою системою. А що тоді говорити про Україну? Я не буду аналізувати те, чого не бачив, але саме ця обставина підводить до логічного і

мотивованого висновку: за неприхованим бажанням поспіхом змінити профільний закон стоять примарні ідеї зробити адвокатуру слабкою і залежною, а адвокатів — керованими. Припускаю, що саме це ховається за ширмою такого псевдореформування.

— До яких дій готові вдатися адвокати, аби відстояти свою незалежність? У своєму відеозверненні на Фейсбуку ви говорите про страйки. Відомо, що суспільство лякають страйки працівників транспорту, медичної сфери тощо. А які наслідки можуть мати страйки адвокатів?

— Україна вибрала шлях до європейських демократичних цінностей правової держави. Страйк представників незалежного правозахисного інституту, який є невід’ємною складовою будь-якого демократичного суспільства, своїм наслідком матиме повний параліч всієї правової системи держави. Також він матиме широкий світовий резонанс. Тому я нікому не радив би це провокувати, тому що це може мати фатальні наслідки. А те, як українські адвокати діятимуть і в який спосіб захищатимуть незалежність та самоврядність інституту української адвокатури, покаже час. Зі звернень, прийнятих на засіданнях рад адвокатів регіонів видно, що настрої рішучі.

«Українська адвокатура є монолітною і сильною»

— Чи не вважаєте, що можновладці вирішили не залучати адвокатів до процесу реформування через ситуацію у спільноті? Скажімо, через неприємності з адвокатами Києва та Київської області або тривалі з’їзди, легітимність яких кожного разу ставиться під сумнів кимось з представників професії. Можливо, розробники проекту вважають, що адвокати не здатні самостійно навести лад у своїй царині?

— В Києві працює легітимна рада адвокатів, яку очолює Петро Рябенко, і легітимна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яку очолює Ігор Орлов. Якщо комусь хочеться для досягнення своїх меркантильних цілей видати ситуацію за розкол, то це, як кажуть, бажане видають за дійсне. Немає ніякого розколу, що й продемонстрував останній з’їзд адвокатів України. А що стосується тієї нечисленної та деструктивно налаштованої групи київських адвокатів, які вперто проводять псевдоконференції і різного роду зібрання, формують примарні органи адвокатського самоврядування, то це вже не тільки сфера кримінального права. Виникає думка, що комусь треба пройти обстеження у психіатра. Як керівник регіонального органу адвокатського самоврядування вважаю, що українська адвокатура на прикладі Закарпаття, де немає чвар і конфліктів у адвокатському середовищі, довела, що є монолітною, консолідованою і

сильною, на що звернув увагу на минулорічному святкуванні Дня адвокатури голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

— В окремих матеріалах у ЗМІ йдеться про те, що потрібно провести так звану переатестацію адвокатів за прикладом кваліфікаційного оцінювання суддів. Це має розв’язати проблему низького фахового рівня української адвокатури. Чи доцільно це?

— Ні, недоцільно. Навпаки, можу зробити висновок про викривлене бачення проблем вітчизняної адвокатури авторами подібних публікацій. Таке ставлення до адвокатів та адвокатської спільноти є зневажливим.

Сильна, незалежна та самоврядна адвокатура є однією з невід’ємних складових будь-якого демократичного суспільства правової держави. Щоб бути ефективним правозахисним інститутом, адвокатура апріорі повинна бути самоврядною і незалежною від держави, а всі питання стосовно обрання керівних органів, перевірки рівня кваліфікації, фінансування органів адвокатського самоврядування, безсумнівно, мають вирішувати виключно адвокати.

Вважаю, що вітчизняна адвокатура не заслуговує на таке зневажливе ставлення, адже українські адвокати мають давні традиції професії й конкретними справами, у тому числі в міжнародних судах, заслужили повагу йвизнання.

У Франсиско Гойя є картина «Сон розуму породжує чудовисько». Ось і тут така ж картина…

Хто, за якими критеріями, методологією, стандартами може атестувати вітчизняних адвокатів, у тому числі еліту, які мають звання «Заслужений юрист України», виграли справи в Європейському суді з прав людини? Це просто абсурд! Такий шлях неприпустимий для правової держави, в якій апріорі неможливе будь-яке втручання у функціонування самоврядного правозахисного інституту.

Одна справа — судді чи прокурори, зовсім інша — адвокати. Ми вже маємо недолугий закон про люстрацію, а тут уже у неприхований спосіб намагаються «підім’яти» адвокатуру. Скажу як правник: наслідками такої переатестації стануть тотальне задоволення скарг, поданих до ЄСПЛ, колапс всієї правової системи держави і повна втрата міжнародного іміджу України. Це хибний шлях. Хоча б тому, що саме здорова конкуренція забезпечує селекцію і відсів непрофесіоналів на ринку юридичних послуг. Тому українська адвокатська спільнота вкрай негативно сприйняла ці хибні ідеї, і, переконаний, їм буде дана адекватна і рішуча відсіч.

«Треба вдосконалювати те, що маємо»

— А що із чинним законом? Чи дійсно він вимагає внесення змін? Адже багато

хто з адвокатів уважає його досить непоганим.

— Чинний профільний закон у своїй основі є досить дієвим, відповідає вимогам Європейського Союзу, приймався дуже болючим шляхом дискусій у суспільстві. Хочу сказати, що за п’ять років свого існування сформована на базі чинного профільного закону вертикаль адвокатського самоврядування довела свою ефективність, а українська адвокатура демонструє незалежність і фаховість, тобто є інституціонально сильною. І це з урахуванням усіх реалій правової системи України.

— Які зміни потрібно внести до профільного закону?

— Ті, які насамперед посилюють адвокатуру, її незалежність, самоврядність та ефективність. Чинний закон, його базові принципи потребують лише деяких змін. Адже він має прогресивний характер. Нарешті в Україні створена самоврядна професійна організація — НААУ, і це є очевидним позитивом, що відповідає вимогам Євросоюзу, прогресивному баченню моделі інституту адвокатури.

Вертикаль адвокатського самоврядування та її керівні органи за 5 років довели свою ефективність. Тому реформи у сфері адвокатури повинні зводитися до внесення доповнень чи змін до закону стосовно посилення незалежності цього інституту, унеможливлення впливу на нього, захисту професійних прав

адвокатів, уведення так званої монополії, соціальних та пенсійних питань, оподаткування тощо. Треба вдосконалювати те, що маємо, а не намагатися здійснювати хаотичне реформування.

Тільки якщо адвокатура буде справді незалежною та самоврядною, вона зможе повноцінно реалізуватися як ефективний правозахисний інститут. Тому треба на законодавчому рівні чітко визначити гарантії адвокатської незалежності, механізми їх дотримання, прозору та демократичну процедуру формування системи органів адвокатського самоврядування. Без реалізації базових принципів незалежності та самоврядності адвокатури неможливо вибудувати решту основних засад її функціонування. Без гарантування визначальних принципів інші похідні принципи позбавлені фундаменту.

Ми повинні усвідомлювати, що реформа адвокатури є невіддільним компонентом перетворення всієї держави. З погляду європейських стандартів, існування сильного демократичного суспільства неможливе без ефективної правової системи, за якої державні інститути і держава керуються не законом сили, а силою закону. Саме протистояння законам сили і зміцнення сили закону є основним завданням адвокатури. А його реалізація не допускає жодних втручань у діяльність адвокатури, зокрема з боку держави.

Мої улюблені письменники — брати Стругацькі в одному з творів висловили таку думку: «За всем на свете стоят чьи-то интересы. А за теми, кто имеет эти интересы, стоят Кукольники, которые их используют во имя своих интересов. Надо просто нити обрезать, связующие их, и тогда ничьи интересы не будут удовлетворены».

Зараз для української адвокатури настав доленосний час. Вирішується, чи буде вона незалежною та самоврядною, сильною, такою, що займає гідне місце у правовій системі нашої держави і впливає на суспільні процеси, які в ній відбуваються. Це рубікон для української адвокатури.

Стаття "За бажанням поспіхом змінити профільний закон стоять примарні ідеї зробити адвокатуру слабкою і залежною"  розміщена у виданні "Закон і Бізнес";  в„–40 (1338) 21.10—27.10.2017