Круглий стіл на тему: «Чи загрожує наявність ст.375 КК України незалежності судової системи України?»

За ініціативи Національної асоціації адвокатів України спільно з Радою суддів України 09 квітня 2015 року було проведено круглий стіл на тему: «Чи загрожує наявність ст.375 КК України незалежності судової системи України?»

«Події останніх двох місяців, які пов’язані з масовим відкриттям кримінальних проваджень стосовно суддів, викликали серйозне занепокоєння адвокатської спільноти», відкриваючи дискусію Круглого столу зауважила Голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова. Як відомо, Вища рада юстиції вже рік як не діє, що є також одним із наслідків втрати незалежності судової гілки влади.

Керівництвом Національної асоціації адвокатів України заплановано проведення ряду заходів із залученням суддів, членів ВККСУ, членів Вищої Ради юстиції, експертів Ради Європи, Європейського Союзу та адвокатів. На заходах планується обговорення таких важливих питань як дисциплінарна відповідальність суддів, порушення присяги та кримінальної відповідальності суддів. Адже, відповідно до Закону України "Про право на справедливий суд" скарги до ВККСУ можуть подавати лише адвокати.

«Я раніше не міг подумати, що тема незалежності суддів стане настільки актуальною серед адвокатів і ми зберемося за одним столом, щоб відстоювати незалежність судової влади», - сказав адвокат Євгеній Солодко розпочинаючи свою промову.

Станіслав Кравченко, заступник Голови ВССУ зауважив, що немає різниці чи є ст. 375 КК України, чи ні. Ми не бачимо гострої необхідності щодо виключення цієї статті з Кодексу, або щодо її зміни. Важливо розуміти, що завжди буде сторона, яка незадоволена рішенням і це не може бути підставою для відкриття кримінального провадження стосовно судді.

Наталія Марчук, суддя ВССУ наголосила, про те, що де закінчується дисциплінарна відповідальність і де починається кримінальна потрібно говорити насамперед з прокурорами. За словами пані Марчук, рішення суддів часто не відповідають закону. В нашій країні досі не сформувалося правове суспільство. Так, для прикладу, принцип невинуватості, який гарантується ст. 62 Конституції України, зазвичай, нехтується правоохоронними органами та громадянами нашої держави.

Інна Рафальська, Голова Ради адвокатів м. Києва у своїй промові підтримала необхідність збереження незалежності судової влади: «Захистити суддю в конкретній справі допоможе адвокат, захистити судову владу від розвалу – лише судді».

Адвокат Ганна Колесник, висловила думку, що адвокати від суду чекають законних і справедливих рішень. Але, на жаль, таких рішень не можливо отримати, коли судді відчувають тиск зі сторони прокуратури та політиків. Більш того, через винесення рішення, яке не задовольняє прокуратуру, суддя може сам опинитися за гратами. Адвокати відстоюють рівність в процесі з прокурорами, але ця рівність має ризик залишитись лише задекларованою, при умові якщо судова гілка влади не буде незалежною».

На круглому столі, ні адвокати, ні судді не залишили осторонь проблем, які виникають при здійсненні правосуддя. Також, обговорювалися такі актуальні питання як порушення присяги, винесення незаконних та неправосудних рішень та у чому полягає поняття «неправосудність» та чим воно відрізняється від поняття «незаконності».

Суддя Михайло Новіков, навів вражаючі приклади судової практики щодо притягнення до відповідальності суддів за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України та провів аналіз понять «неправосудність» та «незаконність».

Про «неправосудність» судового рішення можна говорити у тому випадку, коли таке рішення прийняте судом, або суддею, який не мав права в силу положень процесуального законодавства здійснювати правосуддя. Наприклад, розгляд суддею справи, яка не підсудна суду, у якому він працює; отримання суддею справи у спосіб, який є іншим, ніж той, що передбачений приписами процесуальних законів та положенням про автоматизовану систему документообігу суду; розгляд суддею справи, у якій беруть участь його родичі; здійснення суддею, який брав участь у розгляді справи, нового розгляду цієї ж справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу, тощо.

Отже, незаконність та неправосудність рішення не можна вважати тотожними поняттями, оскільки правосудність є лише складовою частиною законності рішення, як більш фундаментального поняття, та характеризує у першу чергу порядок прийняття рішення з точки зору дотримання вимог процедури розгляду судових справ, тобто у площині процесуального права.

Таким чином, хибне ототожнення понять «неправосудний» та «незаконний» є наслідком формування неправильного підходу до визначення об’єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 375 Кримінального кодексу України.

За результатами круглого столу створено робочу групу, яка підготує розширений коментар до ст. 375 КК України, розтлумачить поняття «правосудність», відмінність понять «неправосудності» та «незаконності» і визначить межі між дисциплінарною відповідальністю та кримінальною.