З початку лютого NextGen проводить просвітницькі заходи щодо протидії булінгу в школах

4 лютого члени молодіжного комітету UNBA NextGen провели круглий стіл, присвячений ролі адвокатів у процесі подолання булінгу у школах.

Спікери заходу – Віталій Власюк, член комітету Nextgen та Владислав Власюк - генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту, представник НААУ у Верховній Раді Михайло Дяденко. У круглом столі взяли участь представники Міністерства освіти і науки, Міністерства внутрішніх справ, учителі київських шкіл. Громадський сектор був представлений організацією White Ribbon in Ukraine, діяльність якої направлена на подолання замовчування домашнього насильства у пострадянських країнах, а також громадським об’єднанням «Здорове дитинство без меж».

Віталій Власюк, адвокат та член комітету NextGen, висловив своє бачення ролі адвоката у протидії булінгу та окреслив функції, які на його думку, має виконувати адвокат, а саме:
???? захист потерпілих від булінгу;
???? надання правової допомоги ймовірним кривдниками;
???? комплаєнс для навчальних закладів;
???? розуміння, що кожен з нас повинен не боятися про це говорити зі своїми дітьми вдома та в школах, адже з нашого боку важливим завданням є виховання в дітях толерантності та поваги до особистості.

14 лютого члени молодіжного комітету UNBA NextGen Олена Мироненко-Шульган та Віталій Власюк провели правопросвітнецьке заняття для учнів 5-го та 6-го класів у Київському Ліцеї № 157. Ситуація у цій школі стала відома широкому загалу через конфлікт між батьком одного з учнів та вчителем фізкультури, в результаті якого той отримав серйозні травми.

В ході уроку Олена Мироненко-Шульган та Віталій Власюк розповідали про протидію булінгу та введеню дітей в оману з метою їх викрадення (кіднепінґу).

Як відомо, з 19 січня набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії буллінгу (цькуванню)"

Законом визначено булінг як «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого». Термін внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (доповнено статтею 173-4), яка передбачає накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 або 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Якщо цькування здійснено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 або 3400 грн) громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Законом визначено покарання за цькування, здійснене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років – накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Законом також внесено зміни до закону «Про освіту». Тепер школи проводитимуть профілактику, розглядати заяви про випадки булінгу і публікувати на своїх сайтах правила поведінки в школі.

У світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей – кожен другий учень віком від 13 до 15 років.

За даними Міністерства освіти, в Українських школах протягом 2017 року до психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу цькування. Зокрема, від дітей надійшло 39% з числа усіх звернень. Ще 29% звернень зафіксовано від учителів, 5% - від сторонніх людей, решта - від батьків. Міністерство юстиції вважає, що близько 70% дітей в Україні стикаються з булінгом

Фотоальбом круглого столу можна переглянути тут