"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
РАУ закликає Верховну Раду утриматися від репресивних змін до КПК
Рада адвокатів України ухвалила заяву стосовно проекту змін до Кримінального процесуального кодексу (законопроект 5490).
“Аналіз законопроекту дає достатні підстави для тверджень про те, що, у разі його прийняття, буде створено умови для ліквідації інституту професійної правничої допомоги на стадії досудового розслідування. Принцип змагальності перетвориться на суто декларативний, оскільки передбачається повне “панування” сторони обвинувачення під час досудового провадження. А сама назва законопроекту, цитуємо: “удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження”, не має нічого спільного із репресивним характером основних його положень», - констатує РАУ.
На думку РАУ, законопроект напряму суперечить статтям 8, 19, 29, 59, 62, 63, 64, 131-1,131-2 Конституції України, європейським зобов'язанням України у сфері прав людини. «Пропоновані зміни мають небезпечні ознаки руйнування гуманних демократичних правових основ системи кримінального процесу, який натомість буде супроводжуватися масовими порушеннями прав людини та основоположних прав у кримінальному провадженні»,- ідеться у тексті заяви.
Рада адвокатів України закликала голову Верховної Ради Андрія Парубія та народних депутатів України відмовитися від повторного включення до розгляду цього проекту закону та відхилити подібні законодавчі ініціативи в разі їхнього повторного внесення.
РАУ аргументує свою позицію тим, що авторами законопроекту пропонується радикальний відступ від європейських стандартів, які закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та конкретизовані в рішеннях ЄСПЛ. Так, занепокоєння адвокатської спільноти викликали пропозиції перенести відкриття матеріалів кримінального провадження сторонами із стадії досудового розслідування на судову стадію - стадію підготовчого провадження. «Фактично, у такий спосіб особа позбавляється можливості навіть на останньому етапі досудового розслідування захищати себе особисто чи використовувати практичну та ефективну професійну правничу допомогу захисника, у тому числі й у аспекті поінформованості про остаточну підозру та можливості її спростування, права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого тощо», - ідеться у заяві до парламенту.
РАУ вважає, що це обмежить змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів, і в результаті — обмежить конституційне право громадянина на захист. При цьому, відповідно до ст. 6 Конвенції про права людини, право на змагальне провадження означає головним чином можливість сторін знайомитися з усіма представленими доказами або зауваженнями і коментувати їх з метою законного впливу на рішення суду.
Суперечить конституційним нормам та європейській практиці і положення законопроекту, яким пропонується збільшити до 18 місяців максимально допустимий строк тримання під вартою для випадків, коли йдеться про особливо складні кримінальні провадження щодо особливо тяжких злочинів, скоєних організованими групами, злочинним організаціями.
“Запропонований законодавцем у законопроекті підхід щодо збільшення граничного строку тримання особи під вартою суперечитиме принципу правової визначеності. Оскільки очевидним є ризик того, що за відсутності визначеного в законі поняття “особливе складне кримінальне провадження” таке виключення перетвориться на загальне правило, для застосування якого достатньо буде формально зазначити під час кваліфікації про те, що злочин вчинено організованою групою чи злочинною організацією”, - ідеться у заяві РАУ. По суті в сучасних умовах не є виправданим й значне збільшення тривалості ув'язнення, що може свідчити лише про наміри використати тривале ув'язнення як засіб тиску або як покарання за злочини, у яких підозрюються відповідні особи. При цьому не можна ігнорувати резолюцію ПАРЄ 2077 (2015) від 1.10.2015 р. «Зловживання досудовим затриманням у державах – учасницях Європейської конвенції з прав людини», якою ПАРЄ навпаки закликає держави – учасниці КЗПЛ вжити заходів для скорочення випадків досудового затримання, включаючи також і обмеження використання такого заходу, як досудове затримання з метою, іншою ніж здійснення правосуддя, і звільнення затриманих, які наразі знаходяться під вартою за принизливих умов
Застереження РАУ викликало і те, що законопроект, за відсутності у КПК ефективних засобів юридичного захисту, відкриває необмежені можливості і для зловживання стороною обвинувачення своїм правом на повторне направлення обвинувального акту до суду без виправлення відповідних недоліків. Передбачається, що суд не матиме права повторно повернути наданий прокурором обвинувальний акт і всі недопрацювання слідчих і прокурорів пропонується перекласти на суди, що в свою чергу безсумнівно вплине негативним чином на якість судового розгляду.
У заяві також вказано на те, що у порушення норм Основного Закону, законопроектом також пропонується продовжити функції досудового розслідування органів прокуратури до листопада 2019 р, всупереч тому, що з Конституції України вилучені відповідні її повноваження.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?