Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Право на адвокатський запит: як на практиці отримати дані про порушника

Неправомірна відмова, несвоєчасне чи неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит можуть мати ознаки адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП. Але для складання протоколу недостатньо встановити сам факт порушення: раді адвокатів потрібні відомості, які дозволяють належно ідентифікувати посадову особу.

Ключовим питанням є доступ до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Саме там можуть міститися дані, необхідні для належної ідентифікації особи, щодо якої вирішується питання про складання протоколу: РНОКПП, дата народження, задеклароване або зареєстроване місце проживання.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків мають режим інформації з обмеженим доступом. У п. 70.16 Податкового кодексу переважно регулюється надходження інформації до контролюючих органів, а не порядок надання таких відомостей, зокрема органам адвокатського самоврядування. Пункт 17.1.9 ПК гарантує право платника податків на нерозголошення відомостей без його письмової згоди, крім випадків, прямо передбачених у законі. Зі ст. 74 ПК також виходить, що податкова інформація обробляється та використовується з урахуванням режиму обмеженого доступу.

Тому вирішення проблеми неможливе лише на рівні листування між радою адвокатів регіону, у якій складають протокол на порушника, та ДПС. Потрібна пряма спеціальна норма в законі, яка визначить, хто має право звертатися, у яких випадках, які саме дані можуть надаватися, з якою метою, у який строк і з якими запобіжниками.

Насамперед доцільно розглянути зміни до ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У відповіді на адвокатський запит суб’єкт, якому його направлено, повинен зазначати дані про відповідального виконавця, особу, яка підписала відповідь, та особу, яка прийняла рішення про відмову. Мінімальний перелік має включати прізвище, ім’я, по батькові, посаду, структурний підрозділ і службову адресу.

Це дозволить у більшості випадків встановити належного суб’єкта без звернення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Ст. 48 Закону доцільно доповнити положенням про право голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів відомості, необхідні для складання протоколів за правопорушеннями, що стосуються гарантій адвокатської діяльності.

Ст. 55 Закону, яка визначає повноваження Ради адвокатів України, варто доповнити повноваженням затверджувати порядок ведення Реєстру адміністративних правопорушень, вчинених стосовно адвокатів, а також типову форму запиту голови ради адвокатів регіону.

Але першим кроком може бути звернення Комітету або НААУ до ДПС з проханням надати офіційну позицію щодо можливості надання головам рад адвокатів регіонів або уповноваженим членам рад інформації, необхідної для складання протоколів за ст. 212-3 КУпАП. Предметом звернення мають бути не податкова інформація платників податків, не матеріали перевірок і не інформація про клієнтів адвокатів, а мінімально необхідні ідентифікаційні дані посадової особи, щодо якої вирішується питання про складання протоколу.

До переліку таких відомостей можуть входити прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, посада, структурний підрозділ, службова адреса, РНОКПП, дата народження, місце проживання або реєстрації, а також інформація про те, хто був відповідальним за розгляд адвокатського запиту, підписав відповідь або прийняв рішення про відмову. Обсяг даних має бути обґрунтований потребою належного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Наступним кроком може бути підготовка проєкту протоколу або меморандуму взаємодії між ДПС та НААУ. У документі слід визначити, хто має право звертатися із запитом, у яких випадках може запитуватися інформація, який перелік документів додається, який обсяг даних може надаватися, у який строк надається відповідь, хто є відповідальними контактними особами, як забезпечується захист персональних даних та як фіксується факт отримання і використання інформації.

Типова форма запиту голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради має містити номер і дату заяви адвоката, реквізити адвокатського запиту, короткий опис порушення, підставу для складання матеріалів за ст. 212-3 КУпАП, конкретний перелік запитуваних даних і мету їх отримання. До запиту можуть додаватися заява адвоката, копія адвокатського запиту, доказ його направлення, копія відповіді або доказ ненадання відповіді та документ про повноваження особи, яка звертається від імені ради адвокатів регіону.

Доцільно розглянути доповнення КУпАП новою ст. 254-1, яка регулювала б отримання відомостей, необхідних для складання протоколу. Особа, уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, повинна мати право безоплатно отримувати від державних органів і реєстрів ідентифікаційні відомості про особу, щодо якої вирішується питання про складання протоколу.

Окремо варто розглянути зміни до ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення за статтями, які стосуються порушення гарантій адвокатської діяльності. Якщо ідентифікація суб’єкта займає значну частину чинного строку, строк притягнення до відповідальності може бути збільшений, наприклад до шести місяців з дня виявлення правопорушення. Також доцільно уточнити ст. 255 КУпАП у частині повноважень голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради щодо складання протоколів.

У ст. 70 Податкового кодексу доцільно передбачити, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можуть надаватися раді адвокатів регіону на запит її голови або уповноваженого члена ради виключно для складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з порушенням гарантій адвокатської діяльності.

Перелік даних має бути вичерпним: РНОКПП, дата народження, задеклароване або зареєстроване місце проживання та, за потреби, службові ідентифікаційні відомості, якщо вони містяться у відповідному джерелі. Зміни необхідно узгодити зі статтями 17.1.9 та 74 ПК. Передача даних має допускатися лише як спеціальний виняток у межах конкретного адміністративного провадження. Запобіжниками мають бути конкретна мета використання, заборона передачі третім особам, журналювання кожного запиту, фіксація підстави звернення та відповідальність за нецільове використання даних.

Місце проживання і доступ до публічної інформації

Щодо відомостей про місце проживання або реєстрації можливі два варіанти. Перший – обмежитися каналом ДПС, якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання, яке міститься у відповідних відомостях, буде достатнім для належного оформлення матеріалів. Другий – передбачити зміни до Закону «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», доповнивши перелік суб’єктів, які можуть отримувати відповідні відомості, головою ради адвокатів регіону або уповноваженим членом ради виключно для складання протоколу.

Оскільки ст. 212-3 КУпАП охоплює не лише адвокатські запити, а й порушення у сфері доступу до публічної інформації, доцільно синхронізувати підхід у Законі «Про доступ до публічної інформації». У статтях 14 та 22 можна передбачити обов’язок розпорядника інформації зазначати у відповіді або рішенні про відмову посадову особу-виконавця та особу, яка прийняла рішення про відмову.

Окремих змін до Закону «Про захист персональних даних» може не знадобитися, якщо спеціальна законна підстава буде прямо передбачена в Податковому кодексі та КУпАП. Статті 6 і 11 цього Закону дозволяють обробку персональних даних за наявності визначеної законом мети та належної правової підстави. Тому йдеться про створення спеціального механізму в профільних актах, а не про розширення загального доступу до персональних даних.

Такий підхід відповідає логіці Регламенту ЄС 2016/679. У ст. 5(1)(c) GDPR закріплено принцип мінімізації даних, а статті 6(1)(c) та 6(1)(e) допускають обробку персональних даних, коли вона необхідна для виконання юридичного обов’язку або завдання, що здійснюється в публічному інтересі чи в межах офіційних повноважень. Доступ має бути законним, необхідним, пропорційним і контрольованим.

На підзаконному рівні слід оновити порядок надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, затверджений Міністерством фінансів. У ньому мають бути передбачені форма запиту ради адвокатів регіону, перелік документів-додатків, строк відповіді та підстави для відмови. До Положення про Державну податкову службу доцільно внести зміни, доповнивши функції ДПС повноваженням надавати відповідні відомості органам адвокатського самоврядування у визначених законом випадках.

Паралельно необхідно оновити Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений рішенням РАУ від 19.11.2013 № 238. У ньому варто передбачити алгоритм витребування ідентифікаційних даних, типову форму запиту до ДПС, перелік документів, правила зберігання отриманих персональних даних, заборону їх використання поза конкретним провадженням та особливості фіксації повторності правопорушення.

А окреме рішення РАУ про ведення Реєстру адміністративних правопорушень, вчинених стосовно адвокатів, дозволить системно фіксувати порушення, бачити повторність, аналізувати практику судів і виявляти органи, які найчастіше порушують гарантії адвокатської діяльності.

У перспективі механізм варто реалізовувати не лише через паперові запити, а й через захищений цифровий канал відповідно до Закону «Про публічні електронні реєстри». Це може бути окремий модуль у межах електронних сервісів адвокатури або інтеграція з державними цифровими сервісами, зокрема через систему «Трембіта».

Кожен запит голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради має бути авторизований, обґрунтований, технічно зафіксований і прив’язаний до конкретного адміністративного провадження. Система повинна забезпечувати автентифікацію уповноваженої особи, фіксацію підстави звернення, журналювання кожного запиту, обмеження доступу конкретною справою, зберігання історії дій і неможливість використання отриманих даних для сторонніх цілей. Така модель відповідала б європейській логіці контрольованого доступу до даних.

Тож запропоновані ідеї можна реалізувати поетапно.

Перший етап – звернення НААУ або профільного Комітету до ДПС за офіційною позицією щодо надання ідентифікаційних даних. Другий – підготовка змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КУпАП, Податкового кодексу та, за потреби, Закону «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Третій – розроблення типової форми запиту, чек-листа доказів і форми службового обґрунтування потреби в отриманні персональних даних. Четвертий – оновлення Порядку РАУ № 238 та затвердження внутрішніх актів щодо реєстру і методичних рекомендацій. П’ятий – створення електронного каналу взаємодії з ДПС, а в перспективі підключення інформаційної системи НААУ до електронної взаємодії через «Трембіту».

Іван Головатюк

член Ради Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів

	12:24 Ср 26.08.26
Право на адвокатський запит: як на практиці отримати дані про порушника
Головна цитата «У відповіді на адвокатський запит суб’єкт, якому його направлено, повинен зазначати дані про відповідального виконавця, особу, яка підписала відповідь, та особу, яка прийняла рішення про відмову», - адвокат І. Головатюк Неправомірна відмова, несвоєчасне чи неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит можуть мати ознаки адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП. Але для складання протоколу недостатньо встановити сам факт порушення: раді адвокатів потрібні відомості, які дозволяють належно ідентифікувати посадову особу. Від проблеми до механізму Нагадаємо, у першій статті циклу «Адвокатський запит: право порушене, відповідального не встановлено» йшлося про проблему ідентифікації посадової особи. Далі у матеріалі «Доступ адвокатури до інформації державних органів: європейські моделі» ми розглянули, як за кордоном взаємодія адвокатського самоврядування з державними органами врегульовується через спеціальні правові підстави, протоколи, електронні платформи та захищені канали обміну інформацією. Тож як ці підходи можуть бути реалізовані в Україні? Ключовим питанням є доступ до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Саме там можуть міститися дані, необхідні для належної ідентифікації особи, щодо якої вирішується питання про складання протоколу: РНОКПП, дата народження, задеклароване або зареєстроване місце проживання. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків мають режим інформації з обмеженим доступом. У п. 70.16 Податкового кодексу переважно регулюється надходження інформації до контролюючих органів, а не порядок надання таких відомостей, зокрема органам адвокатського самоврядування. Пункт 17.1.9 ПК гарантує право платника податків на нерозголошення відомостей без його письмової згоди, крім випадків, прямо передбачених у законі. Зі ст. 74 ПК також виходить, що податкова інформація обробляється та використовується з урахуванням режиму обмеженого доступу. Тому вирішення проблеми неможливе лише на рівні листування між радою адвокатів регіону, у якій складають протокол на порушника, та ДПС. Потрібна пряма спеціальна норма в законі, яка визначить, хто має право звертатися, у яких випадках, які саме дані можуть надаватися, з якою метою, у який строк і з якими запобіжниками. Відповідальна особа – у відповіді Насамперед доцільно розглянути зміни до ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У відповіді на адвокатський запит суб’єкт, якому його направлено, повинен зазначати дані про відповідального виконавця, особу, яка підписала відповідь, та особу, яка прийняла рішення про відмову. Мінімальний перелік має включати прізвище, ім’я, по батькові, посаду, структурний підрозділ і службову адресу. Це дозволить у більшості випадків встановити належного суб’єкта без звернення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Ст. 48 Закону доцільно доповнити положенням про право голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів відомості, необхідні для складання протоколів за правопорушеннями, що стосуються гарантій адвокатської діяльності. Ст. 55 Закону, яка визначає повноваження Ради адвокатів України, варто доповнити повноваженням затверджувати порядок ведення Реєстру адміністративних правопорушень, вчинених стосовно адвокатів, а також типову форму запиту голови ради адвокатів регіону. Протокол взаємодії Але першим кроком може бути звернення Комітету або НААУ до ДПС з проханням надати офіційну позицію щодо можливості надання головам рад адвокатів регіонів або уповноваженим членам рад інформації, необхідної для складання протоколів за ст. 212-3 КУпАП. Предметом звернення мають бути не податкова інформація платників податків, не матеріали перевірок і не інформація про клієнтів адвокатів, а мінімально необхідні ідентифікаційні дані посадової особи, щодо якої вирішується питання про складання протоколу. До переліку таких відомостей можуть входити прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, посада, структурний підрозділ, службова адреса, РНОКПП, дата народження, місце проживання або реєстрації, а також інформація про те, хто був відповідальним за розгляд адвокатського запиту, підписав відповідь або прийняв рішення про відмову. Обсяг даних має бути обґрунтований потребою належного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Наступним кроком може бути підготовка проєкту протоколу або меморандуму взаємодії між ДПС та НААУ. У документі слід визначити, хто має право звертатися із запитом, у яких випадках може запитуватися інформація, який перелік документів додається, який обсяг даних може надаватися, у який строк надається відповідь, хто є відповідальними контактними особами, як забезпечується захист персональних даних та як фіксується факт отримання і використання інформації. Типова форма запиту голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради має містити номер і дату заяви адвоката, реквізити адвокатського запиту, короткий опис порушення, підставу для складання матеріалів за ст. 212-3 КУпАП, конкретний перелік запитуваних даних і мету їх отримання. До запиту можуть додаватися заява адвоката, копія адвокатського запиту, доказ його направлення, копія відповіді або доказ ненадання відповіді та документ про повноваження особи, яка звертається від імені ради адвокатів регіону. Зміни до КУпАП і Податкового кодексу Доцільно розглянути доповнення КУпАП новою ст. 254-1, яка регулювала б отримання відомостей, необхідних для складання протоколу. Особа, уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, повинна мати право безоплатно отримувати від державних органів і реєстрів ідентифікаційні відомості про особу, щодо якої вирішується питання про складання протоколу. Окремо варто розглянути зміни до ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення за статтями, які стосуються порушення гарантій адвокатської діяльності. Якщо ідентифікація суб’єкта займає значну частину чинного строку, строк притягнення до відповідальності може бути збільшений, наприклад до шести місяців з дня виявлення правопорушення. Також доцільно уточнити ст. 255 КУпАП у частині повноважень голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради щодо складання протоколів. У ст. 70 Податкового кодексу доцільно передбачити, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можуть надаватися раді адвокатів регіону на запит її голови або уповноваженого члена ради виключно для складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з порушенням гарантій адвокатської діяльності. Перелік даних має бути вичерпним: РНОКПП, дата народження, задеклароване або зареєстроване місце проживання та, за потреби, службові ідентифікаційні відомості, якщо вони містяться у відповідному джерелі. Зміни необхідно узгодити зі статтями 17.1.9 та 74 ПК. Передача даних має допускатися лише як спеціальний виняток у межах конкретного адміністративного провадження. Запобіжниками мають бути конкретна мета використання, заборона передачі третім особам, журналювання кожного запиту, фіксація підстави звернення та відповідальність за нецільове використання даних. Місце проживання і доступ до публічної інформації Щодо відомостей про місце проживання або реєстрації можливі два варіанти. Перший – обмежитися каналом ДПС, якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання, яке міститься у відповідних відомостях, буде достатнім для належного оформлення матеріалів. Другий – передбачити зміни до Закону «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», доповнивши перелік суб’єктів, які можуть отримувати відповідні відомості, головою ради адвокатів регіону або уповноваженим членом ради виключно для складання протоколу. Оскільки ст. 212-3 КУпАП охоплює не лише адвокатські запити, а й порушення у сфері доступу до публічної інформації, доцільно синхронізувати підхід у Законі «Про доступ до публічної інформації». У статтях 14 та 22 можна передбачити обов’язок розпорядника інформації зазначати у відповіді або рішенні про відмову посадову особу-виконавця та особу, яка прийняла рішення про відмову. Захист персональних даних Окремих змін до Закону «Про захист персональних даних» може не знадобитися, якщо спеціальна законна підстава буде прямо передбачена в Податковому кодексі та КУпАП. Статті 6 і 11 цього Закону дозволяють обробку персональних даних за наявності визначеної законом мети та належної правової підстави. Тому йдеться про створення спеціального механізму в профільних актах, а не про розширення загального доступу до персональних даних. Такий підхід відповідає логіці Регламенту ЄС 2016/679. У ст. 5(1)(c) GDPR закріплено принцип мінімізації даних, а статті 6(1)(c) та 6(1)(e) допускають обробку персональних даних, коли вона необхідна для виконання юридичного обов’язку або завдання, що здійснюється в публічному інтересі чи в межах офіційних повноважень. Доступ має бути законним, необхідним, пропорційним і контрольованим. Підзаконні акти та внутрішні правила На підзаконному рівні слід оновити порядок надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, затверджений Міністерством фінансів. У ньому мають бути передбачені форма запиту ради адвокатів регіону, перелік документів-додатків, строк відповіді та підстави для відмови. До Положення про Державну податкову службу доцільно внести зміни, доповнивши функції ДПС повноваженням надавати відповідні відомості органам адвокатського самоврядування у визначених законом випадках. Паралельно необхідно оновити Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений рішенням РАУ від 19.11.2013 № 238. У ньому варто передбачити алгоритм витребування ідентифікаційних даних, типову форму запиту до ДПС, перелік документів, правила зберігання отриманих персональних даних, заборону їх використання поза конкретним провадженням та особливості фіксації повторності правопорушення. А окреме рішення РАУ про ведення Реєстру адміністративних правопорушень, вчинених стосовно адвокатів, дозволить системно фіксувати порушення, бачити повторність, аналізувати практику судів і виявляти органи, які найчастіше порушують гарантії адвокатської діяльності. Захищений електронний канал У перспективі механізм варто реалізовувати не лише через паперові запити, а й через захищений цифровий канал відповідно до Закону «Про публічні електронні реєстри». Це може бути окремий модуль у межах електронних сервісів адвокатури або інтеграція з державними цифровими сервісами, зокрема через систему «Трембіта». Кожен запит голови ради адвокатів регіону або уповноваженого члена ради має бути авторизований, обґрунтований, технічно зафіксований і прив’язаний до конкретного адміністративного провадження. Система повинна забезпечувати автентифікацію уповноваженої особи, фіксацію підстави звернення, журналювання кожного запиту, обмеження доступу конкретною справою, зберігання історії дій і неможливість використання отриманих даних для сторонніх цілей. Така модель відповідала б європейській логіці контрольованого доступу до даних. Послідовність реалізації Тож запропоновані ідеї можна реалізувати поетапно. Перший етап – звернення НААУ або профільного Комітету до ДПС за офіційною позицією щодо надання ідентифікаційних даних. Другий – підготовка змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КУпАП, Податкового кодексу та, за потреби, Закону «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Третій – розроблення типової форми запиту, чек-листа доказів і форми службового обґрунтування потреби в отриманні персональних даних. Четвертий – оновлення Порядку РАУ № 238 та затвердження внутрішніх актів щодо реєстру і методичних рекомендацій. П’ятий – створення електронного каналу взаємодії з ДПС, а в перспективі підключення інформаційної системи НААУ до електронної взаємодії через «Трембіту». Автор публікації: Іван Головатюк Іван Головатюк член Ради Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Право на адвокатський запит: як на практиці отримати дані про порушника

Головна цитата