13:11 Чт 24.10.19 | |
Законопроект №1008 спричинив безпрецедентну критику міжнародних партнерів (ключові позиції міжнародних організацій і посольств) |
|
16 жовтня 2019 року законопроект № 1008 було прийнято в цілому. Розгляд цього законопроекту у першому та другому читаннях супроводжувався шквалом критики від міжнародних партнерів, та негативними висновками провідних інституцій системи правосуддя. Пленум Верховного Суду своєю постановою від 16.09.2019 № 11 затвердив висновок щодо проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (реєстр. № 1008 від 29 серпня 2019 року), де вказав на потенційні загрози незалежності всіх суддів і реальне посягання на їх незалежність, негативний вплив на дію верховенства права як невід'ємну складову правової держави. Недоліком процедури підготовки законопроекту №1008 є те, що він розроблявся і був ухвалений без належних консультацій з професійною адвокатською спільнотою. Це суперечить міжнародним стандартам, насамперед, Основним принципам ООН про роль юристів, які передбачають залучення професійної організації адвокатури до розробки профільного законодавства. Про це вказано в офіційній позиції Ради адвокатів України щодо законопроекту №1008. Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму висновку визначив невідповідність законопроекту праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи, а також ігнорування основних принципів незалежності судових органів та державного управління, таких як демократія, верховенство права, повага до прав людини і основоположних свобод. Тому Комітет рекомендував провести консультації з Представництвом Європейського Союзу в Україні, Посольством Канади в Україні та міжнародними організаціями для максимального врахування висловлених зауважень до початку процедури розгляду законопроекту у другому читанні. Ще до прийняття у першому читанні законопроекту № 1008 Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку від 5 вересня 2019 року висловила системні застереження щодо законопроекту. Міжнародна позиція стосовно багатьох новел законопроекту сформована і послідовного була донесена впродовж усього процесу його розгляду і схвалення у Верховній Раді. Так, перша реакція з’явилася 11 вересня, коли була поширена офіційна спільна заява представництва Європейського Союзу в Україні і посольства Канади щодо проекту закону №1008 про органи судового самоврядування та законопроект №1032 про реформу органів прокуратури. Зокрема, ключові міжнародні партнери відзначили, що «непродумані кроки по зміні чинного законодавства, які регулюють діяльність судової влади, адвокатури, прокуратури ставлять під сумнів надійність України як партнера ключових європейських інституцій». У цій офіційній позиції групи західних країн вказано на необхідність «розпочати ретельний консультативний процес щодо вищезгаданих законопроектів та залучити до нього відповідні правничих експертів, громадянське суспільство і міжнародне співтовариство». Втім, цей заклик не був почутий. Тому далі з’явилися рішення Комітету Міністрів Ради Європи, яке було ухвалене 23-25 вересня 2019 року за результатами 1355-ого засідання, під час здійснення нагляду за виконанням рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», оцінка законопроекту № 1008 експертами Ради Європи (30 вересня 2019 року), і ще один дуже серйозний сигнал – лист Генерального Секретаря Ради Європи до МЗС України щодо проекту Закону № 1008 від 1 жовтня 2019 року. В офіційному листі представників дипломатичного корпусу в Україні щодо законопроекту № 1008 від 15 жовтня 2019 року навіть є додаток, в якому вказано основні претензії. І ці зауваження є консолідованою оцінкою експертів Євросоюзу, USAID і Канади. Чітко зауважено про майбутню підпорядкованість нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України нереформованій Вищій раді правосуддя. Надання ВРП повноважень затверджувати правила та методології, що стосуються відбору суддів, яке створює ризик завадити ВККС ефективно виконувати свої функції. Стосовно ж повноважень ВККСУ експерти ЄС, USAID та Канади висловилися, що метою забезпечення ефективності роботи Конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності ВРП, слід додатково переглянути їх повноваження, включаючи умови залучення міжнародних експертів. У день прийняття законопроекту було оприлюднено спільну заяву Американської торговельної палати в Україні (Палата), Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) та Спілки українських підприємців (СУП). Три найбільші бізнесасоціації України висловили занепокоєння тим, що пропозиції, викладені в цих ініціативах, можуть підірвати довіру іноземних інвесторів, необхідну для залучення масштабних інвестицій і досягнення цілей економічного зростання.17 жовтня 2019 року було оприлюднено вкотре позицію Європейського Союзу: «ЄС неодноразово висловлював свою позицію щодо судової реформи. Ми чітко та неодноразово комунікували наше занепокоєння з приводу законопроекту №1008. Зокрема, положення, що стосуються Верховного суду, суперечать європейським стандартам і можуть підірвати незалежність судової системи. Ми наполегливо заохочуємо Україну запитати думки Венеціанської комісії перед тим, як вводити цей закон в дію. ЄС і надалі підтримує належну ширшу судову реформу у відповідності до європейських стандартів, яка також є одним із пріоритетів для розкриття інвестиційного потенціалу України, що є проголошеним пріоритетом українського уряду» (Анніка Вайдеманн, Тимчасово повірена у справах Представництва ЄС в Україні) 21 жовтня 2019 року законопроект № 1008 заслужив на згадку найвпливовішої ділової газети Financial Times, яка видається англійською мовою в 24 містах світу. У публікації під заголовком «Ukraine: why Volodymyr Zelensky is pursuing a disruptive agenda» (Україна: чому Володимир Зеленський дотримується руйнівного порядку денного), зокрема, йдеться про те, що прагнення уряду здійснити ревізію у сферах економіки та судоустрою також надає можливості для задоволення особистих інтересів, включаючи інтереси могутніх олігархів утверджувати свій вплив різноманітними способами, включно з використанням прихильно налаштованих депутатів парламенту з метою розробки чи внесення змін до законодавства. Він [Зеленський В.О.] планує переформатувати нещодавно реформований Верховний Суд в Україні, що спонукає Раду Європи здійснити попереджувальний постріл в контексті забезпечення поваги до верховенства права. Критики побоюються, що реформи відкинуть назад судову систему та стверджують, що система стримувань та противаг може бути втрачена, якщо команда пана Зеленського монополізує владу, формуючи суди зі складу лояльних до діючої влади осіб. Таким чином законопроект № 1008 мабуть є рекордсменом за кількістю критичних зауважень з боку міжнародної спільноти. За оцінкою члена ВККСУ Олександра Дроздова, ухвалення цього закону відбулося із грубими порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, зокрема, статі 121, а тому воно не може вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у передбачений Регламентом спосіб. Наразі у Верховній Раді зареєстровано 2 постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 16.10.2019 року про ухвалення в цілому як закону України проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Ці постанови принаймні на деякий час можуть заблокувати підписання закону про перезапуск судової реформи. Аргументів для скасування законопроекту достатньо. Концептуально, він не відповідає праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи, а також не враховує основні принципи незалежності судових органів та державного управління такі як демократія, верховенство права, повага до прав людини і основоположних свобод. Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року N 1629-IV було затверджено Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. У Програмі йдеться про те, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. Тобто, ідеться про дотримання чинного національного законодавства і конституційних норм про європейський курс України, а не спекулятивні оцінки окремих фахівців. В ході розгляду цього законопроекту як міжнародні партнери, так і національні інституції правосуддя, органи адвокатського самоврядування пропонували абсолютно професійний компроміс – направлення законопроекту до Венеціанської комісії. Американська торговельна палата в Україні (АСС) та Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Спілка українських підприємців (СУП) у своїй спільній заяві щодо верховенства права, добору суддів та складу Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року вітали новину про те, що Венеційська комісія Ради Європи перегляне проект Закону №1008, щоб забезпечити його відповідність європейським нормам та стандартам. Асоціації засвідчили готовність брати участь у публічному діалозі з органами державної влади, щоб продовжувати сприяти впровадженню судової реформи, забезпечити ефективне правосуддя, що сприятиме своєчасним та якісним рішенням. Ці три найбільші бізнесасоціації України ще раз підтвердили своє прагнення співпрацювати з українською владою задля створення передбачуваного правового середовища, заснованого на принципі верховенства права. Генеральний Секретар Ради Європи у своєму листі від 1 жовтня 2019 року до МЗС України щодо проекту Закону № 1008 рішуче повторила цей заклик і запропонувати допомогу Ради Європи у цьому контексті. «Ми залишаємось у повному розпорядженні української влади для будь-яких експертних порад, підтримки та аналізу, йдеться у листі, які можуть знадобитися у зв’язку із законопроектом № 1008 та, загалом, з підготовкою та впровадженням нового законодавства чи інших заходів, що впливають на незалежність та функціонування судових органів та органів прокуратури», - ідеться у листі. Наразі законопроект №1008 скеровано до Венеціанської комісії за рішенням Моніторингового комітету ПАРЄ. Міністерство закордонних справ України дипломатично прокоментувало цю ініціативу загальними фразами. Водночас, повідомило, що стосовно конкретних питань, порушених у листі Генерального секретаря Ради Європи і пов’язаних з розглядом в Комітеті міністрів РЄ стану виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини та, у цьому контексті, проектом закону № 1008 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", поінформовано Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ.
|
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |