Консультації експертів, захист таємниці і статус спеціалістів: що турбує захист

Належна організація співпраці між адвокатами і експертами, гарантії збереження адвокатської таємниці під час замовлення дослідження, а також урегулювання статусу висновків спеціалістів залишаються серед ключових питань, які сьогодні цікавлять професійну спільноту.

Їх обговорювали учасники круглого столу «Стандарти професійної поведінки адвокатів та судових експертів: проблемні питання та шляхи їх вирішення», організованого Міністерством юстиції, Інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса та Національною асоціацією адвокатів України.

На цих практичних проблемах, які щоденно постають перед адвокатами у взаємодії з експертами, зупинився член Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін. Зокрема, він підкреслив, що експерт не є «оракулом», який здатен дати відповідь без належної підготовки. Щоб адвокат міг звернутися по якісну експертизу, він повинен надати експерту достатній обсяг матеріалів, аби той міг зрозуміти контекст справи та допомогти правильно сформулювати запитання. Нерідко після попереднього аналізу експерт прямо рекомендує відмовитися від проведення експертизи, якщо вона не має процесуальної доцільності або не дасть очікуваного результату. Для адвоката та його клієнта така порада є важливою — вона економить час, дозволяє уникнути помилок і непотрібних витрат.

Однак водночас така консультація забирає час і ресурс експертної установи. Тому, на переконання І.Фоміна, подібна попередня допомога  експерта повинна бути платною. Він визнав, що це може бути непопулярною ідеєю, однак вважає оплату консультацій принципово справедливою умовою взаємодії між адвокатом і експертом.

Наступна ключова проблема стосується збереження адвокатської таємниці під час комунікації з експертами. Адвокат передає експерту значний обсяг інформації у рамках підготовки експертизи або отримання консультації. А згодом до того самого експерта звертається сторона обвинувачення у тому ж кримінальному провадженні. І така практика, на думку представника НААУ, є неприйнятною, оскільки вже існує точка зору експерта, сформована з використанням довіреної інформації. Відтак експерт, який співпрацював зі стороною захисту, не може працювати зі стороною обвинувачення по тому самому об’єкту дослідження.

Тому  договір на консультацію  адвоката чи клієнта з  експертом та  оплата консультацій, має закріплювати чіткий правовий зв’язок, що виключає можливість для експерта надалі брати участь у справі на замовлення сторони обвинувачення. На переконання І.Фоміна, це важлива гарантія належного захисту і дотримання принципу змагальності.

У відповідь на озвучені зауваження директор Інституту судових експертиз Сергій Тюлєнєв підтвердив, що питання оплати попередніх консультацій розглядається експертною установою як перспективний крок. Він нагадав, що існуючий пілотний проєкт «гарячої лінії» вже допомагає адвокатам правильно визначити вид експертизи та сформулювати питання для замовлення дослідження. У перспективі ця лінія має стати більш глибоким механізмом підтримки адвокатів і оптимізації роботи експертів. Що стосується збереження адвокатської таємниці, то керівник ІСЕ запевнив, що експерти не розголошують отримані матеріали і працюють виключно у межах своїх повноважень та законодавства.

Окремий блок виступу І.Фоміна стосувався проблеми залучення спеціалістів у кримінальному процесі. Він наголосив, що сьогодні цей інститут використовується у спосіб, який часто підміняє функції експертів. Зокрема, правоохоронні органи залучають власних працівників, які, маючи профільну освіту чи додаткову спеціалізацію, складають документи у вигляді висновків спеціалістів, які потім використовуються як джерело доказів у провадженні.

За словами адвоката, це створює несправедливу конкуренцію для експертних установ, підриває довіру до доказової бази і порушує баланс процесуальних прав. Він навів приклади з власної практики, коли сторона захисту була змушена робити протоколи огляду і подавати їх до суду як відповідь на аналогічні дії сторони обвинувачення. У кримінальному процесі не може бути так, що спеціаліст, який є представником сторони обвинувачення, водночас виступає «незаангажованим» учасником процесу.

І.Фомін висловив упевненість, що роль спеціаліста у кримінальному провадженні має бути чітко визначена у законодавстві, щоб виключити можливості для зловживань. Він наголосив, що спеціаліст за своєю природою повинен бути незаангажованою особою, яка володіє спеціальними знаннями і може надати допомогу суду чи сторонам без інтересу в результаті розгляду справи.

Директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко погодилася, що проблема спеціалістів дійсно існує й має історію тривалих дискусій. За її словами, прирівнювання висновків спеціалістів до висновків експертів призвело до правових колізій. Міністерство юстиції неодноразово висловлювало заперечення проти цього підходу, однак відповідні законодавчі зміни були все ж ухвалені під приводом потреби оперативності розслідувань. Ткаченко зауважила, що питання некоректного використання спеціалістів пов’язане і з недостатнім рівнем підготовки багатьох слідчих. На її думку, ця проблема має вирішуватися комплексно, у тому числі шляхом використання спільних інструментів, таких як «гаряча лінія», яка може стати корисною не лише адвокатам, а й стороні обвинувачення.

Додатково про підсумки круглого столу, який проходив в офісі НААУ 16 червня, читайте у матеріалі «Незалежність адвокатури і підзвітність експертизи: моделі різні, відповідальність – спільна».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.