15:26 Ср 18.12.24 | |
Податки в IT: основні системи і типові судові спори |
|
Головна цитата
Оподаткування у сфері IT — це не лише цифри та схеми, але й постійний пошук балансу між ефективністю і відповідністю закону. Аби IT-спеціалістам та компаніям уникати типових податкових ризиків, варто враховувати наявну судову практику. Схеми оподаткування В Україні більшість ІТ-фахівців працюють як фізичні особи – підприємці, сплачуючи єдиний податок. Це дає переваги порівняно з іншими формами оподаткування. Основна модель роботи – 3 група, де ставка податку становить 5 % від загального доходу. Ліміт останнього у 2024 року становив 8.285.700 грн. Також щомісяця сплачується єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної зарплати (1760 грн). Для порівняння: за звичайних найманих працівників роботодавець сплачує 18 % податку на доходи фізосіб, 1,5 % військового збору та 22 % ЄСВ. Для ІТ-компаній частіше застосовують загальну систему оподаткування, де стандартна ставка податку на прибуток становить 18 %. При досягненні обороту в 1 млн. грн. додатково сплачується ПДВ 20 % (окрім експорту ІТ-послуг). Окрім цього, застосовується 5 % ПДФО та 1,5% військового збору на виведений капітал. У 2022 році в дію був уведений новий проект для ІТ-спеціалістів – Дія.City. Це правовий простір, створений для підтримки ІТ-галузі, однією з основних переваг якого передбачався податковий режим, що знижує навантаження на бізнес, стимулює розвиток стартапів та сприяє залученню міжнародних інвестицій. Пільгове оподаткування для резидентів Дія.City включає: 5 % ПДФО для гіг-спеціалістів, ЄСВ – 22 % від мінімальної зарплати, 9 % податку на виведений капітал або 18 % податок на прибуток, відсутність зобов’язання застосовувати загальну систему оподаткування. Крім цього, резидентам Дія.City надаються додаткові пільги:
Гіг-контракти стали новою формою співпраці з фахівцями, яка поєднує трудові і цивільно-правові відносини. Так, гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати завдання для резидента Дія.City як замовника, а останній зобов’язується оплачувати виконану роботу і забезпечувати належні умови праці та соціальні гарантії. Основна винагорода та бонуси, визначені як частина винагороди, обкладаються податком за ставкою 5 %. Щорічна оплачувана перерва, лікарняні, компенсації витрат на комунікації або транспорт можуть оподатковуватися інакше. Наприклад, якщо вони не включені до складу винагороди, їх оподаткування здійснюється за ставкою 18 % ПДФО та військовим збором 1,5 %. Тож питома частина ІТ-бізнесу сьогодні працює в рамках простору Дія.City. Теми спорів Судову практику з питань ІТ-податків навряд можна назвати широкою. Але все ж можна виділити декілька ключових напрямів, у тому числі, грунтуючись на висновках у суміжних галузях:
Якщо ПН/РК були складені платником у період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (постанова КАС ВС від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23). Посилання платника податків на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може, безумовно, вважатися поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації ПН. Норми п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації ПН, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обовʼязків (постанова КАС ВС від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23). А у справі № 280/4484/23 Верховний Суд виклав (постанова від 10.01.2024) висновки щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в умовах воєнного стану. І вони не дуже втішні для платників:
Ці висновки ВС підтвердив у постановах від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, та від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.
Один із ключових висновків зробив Верховний Суд у справі № 640/8979/21 (постанова від 25.01.2024) щодо програмного забезпечення та супутніх податкових пільг, визначення об’єкта оподаткування. У разі якщо згідно із цивільно-правовим договором програмне забезпечення, яке інстальоване на програмно-апаратних платформах, є невід’ємною їх частиною та не виділено як окремий елемент поставки, а також на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання програмно-апаратних платформ (у яких міститься програмне забезпечення) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню податком у загальновстановленому порядку.
Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика». Кристина Шох член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |