Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Чому не буває військових-адвокатів

Військовослужбовці і адвокати є захисниками. Перші боронять суверенітет та незалежність держави, другі - права, свободи і законні інтереси громадян. Але військова служба за законом є несумісною з діяльністю адвоката. Чому так – спробуємо пояснити.

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив несумісною з діяльністю адвоката військову або альтернативну (невійськову) службу. Безспірно, їх поєднання є неможливим як для адвокатів так і для військових. У разі виникнення таких обставин несумісності ( наприклад, вступ адвоката на службу до Збройних Сил України), адвокат у триденний строк зобов’язаний подати до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

На початку військової агресії, коли адвокати як і інші громадяни йшли боронити нашу країну, їм ніколи було писати заяви про зупинення адвокатської діяльності. Зрозумілим для всіх було рекомендаційне рішення Ради адвокатів України до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатур регіонів – не притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів, які стали до лав ЗСУ, воюють і не встигли зупинити свою адвокатську діяльність.

Вступаючи на військову службу вони поклялись народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Але ніхто з нас, навіть у страшному сні, не міг уявити, що з’являться серед них «диванні вояки», які потайки знайдуть під час військової служби час на додатковий заробіток - продовжать займатися адвокатською діяльністю, у тому числі представляти інтереси клієнтів у судах. Свою адвокатську діяльність вони досі не зупинили. І Єдиний державний реєстр судових рішень містить чимало рішень, постановлених за участі адвокатів-військовослужбовців.

Втім, законодавство чітко розмежовує адвокатську діяльність та військову службу.

Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків. Це передбачає свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність з надання професійної правничої допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта.

Принцип незалежності адвоката беззаперечно можна вважати одним із базових, зважаючи на те, що саме завдяки йому адвокат виконує свій основний професійний обов’язок – захист прав і свобод людини та забезпечення реалізації конституційного права кожного на правничу допомогу. Незалежність професії полягає, зокрема, у свободі від державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу особистих інтересів.

З метою дотримання цього принципу Закон та Правила адвокатської етики зобов'язують адвоката протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов'язків. При виконанні доручення клієнта адвокат не може керуватися вказівками інших осіб.

Порушення чи недотримання принципу незалежності адвокатської діяльності вочевидь призводить до створення суттєвих перешкод в його діяльності, ускладнень в роботі та, як наслідок, - до надання неякісної правової допомоги людині.

Адже відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, одними із основних принципів є єдиноначальність і суворе підпорядкування.

З одного боку, командир (начальник) наділений всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, з іншого, - на нього покладено персональну відповідальність за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного окремого військовослужбовця.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний перевіряти їх виконання. У свою чергу, підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника (крім випадків віддання явно злочинного наказу) і ставитися до нього з повагою.

Отже, основоположні засади адвокатської діяльності суперечать принципам несення військової служби. І у випадку поєднання статусів адвоката та військовослужбовця виникає ситуація, коли людина повинна дотримуватись одночасно двох принципів, які прямо суперечать один одному. І коли адвокат ігнорує вимогу несумісності, він ставить під загрозу дотримання прав людини, котру представляє.

На початку повномасштабної агресії Рада адвокатів України вирішила (рішення від 03.03.2022 №24), не вважати у період воєнного стану порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Через неоднозначність сприйняття змісту цього рішення пізніше було роз’яснено (рішення від 02.08.2022 №60), що звільнення від відповідальності не звільняє адвокатів від виконання вимог щодо зупинення адвокатської діяльності у зв’язку із виникненням обставин несумісності.

Дане рішення РАУ було покликано роз’яснити адвокатам, що якщо через термінову мобілізацію адвокат не встиг з очевидних підстав зупинити своє право на зайняття адвокатською діяльністю (подати відповідну заяву), то він не повинен нести за це дисциплінарну відповідальність, однак коли у адвоката-військовослужбовця виникне можливість – він має подати заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Здійснення адвокатської діяльності в умовах несумісності не допускається.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону порушення вимог несумісності є дисциплінарним проступком адвоката, та є відповідно підставою для притягнення адвоката до відповідальності.

Отже несення військової служби та заняття адвокатською діяльністю (написання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, в т.ч. через відеоконференцзв’язок) містить склад дисциплінарного проступку.

Поєднання професій зумовлює неналежне виконання громадянином обов’язків як військовослужбовця із захисту суверенітету та незалежності держави, так і адвоката - із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Ганна Колесник

голова Комітету НААУ з питань захисту прав людини

	14:50 Пт 12.01.24
Чому не буває військових-адвокатів
Головна цитата «Несення військової служби та заняття адвокатською діяльністю (написання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, в т.ч. через відеоконференцзв’язок) містить склад дисциплінарного проступку» Військовослужбовці і адвокати є захисниками. Перші боронять суверенітет та незалежність держави, другі - права, свободи і законні інтереси громадян. Але військова служба за законом є несумісною з діяльністю адвоката. Чому так – спробуємо пояснити. Вимоги і їх виконання Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив несумісною з діяльністю адвоката військову або альтернативну (невійськову) службу. Безспірно, їх поєднання є неможливим як для адвокатів так і для військових. У разі виникнення таких обставин несумісності ( наприклад, вступ адвоката на службу до Збройних Сил України), адвокат у триденний строк зобов’язаний подати до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності. На початку військової агресії, коли адвокати як і інші громадяни йшли боронити нашу країну, їм ніколи було писати заяви про зупинення адвокатської діяльності. Зрозумілим для всіх було рекомендаційне рішення Ради адвокатів України до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатур регіонів – не притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів, які стали до лав ЗСУ, воюють і не встигли зупинити свою адвокатську діяльність. Вступаючи на військову службу вони поклялись народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю. Але ніхто з нас, навіть у страшному сні, не міг уявити, що з’являться серед них «диванні вояки», які потайки знайдуть під час військової служби час на додатковий заробіток - продовжать займатися адвокатською діяльністю, у тому числі представляти інтереси клієнтів у судах. Свою адвокатську діяльність вони досі не зупинили. І Єдиний державний реєстр судових рішень містить чимало рішень, постановлених за участі адвокатів-військовослужбовців. Втім, законодавство чітко розмежовує адвокатську діяльність та військову службу. Головне – незалежність Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків. Це передбачає свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність з надання професійної правничої допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта. Принцип незалежності адвоката беззаперечно можна вважати одним із базових, зважаючи на те, що саме завдяки йому адвокат виконує свій основний професійний обов’язок – захист прав і свобод людини та забезпечення реалізації конституційного права кожного на правничу допомогу. Незалежність професії полягає, зокрема, у свободі від державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу особистих інтересів. З метою дотримання цього принципу Закон та Правила адвокатської етики зобов'язують адвоката протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов'язків. При виконанні доручення клієнта адвокат не може керуватися вказівками інших осіб. Порушення чи недотримання принципу незалежності адвокатської діяльності вочевидь призводить до створення суттєвих перешкод в його діяльності, ускладнень в роботі та, як наслідок, - до надання неякісної правової допомоги людині. Повна відповідальність Адже відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, одними із основних принципів є єдиноначальність і суворе підпорядкування. З одного боку, командир (начальник) наділений всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, з іншого, - на нього покладено персональну відповідальність за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного окремого військовослужбовця. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний перевіряти їх виконання. У свою чергу, підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника (крім випадків віддання явно злочинного наказу) і ставитися до нього з повагою. Отже, основоположні засади адвокатської діяльності суперечать принципам несення військової служби. І у випадку поєднання статусів адвоката та військовослужбовця виникає ситуація, коли людина повинна дотримуватись одночасно двох принципів, які прямо суперечать один одному. І коли адвокат ігнорує вимогу несумісності, він ставить під загрозу дотримання прав людини, котру представляє. Несумісність на практиці На початку повномасштабної агресії Рада адвокатів України вирішила (рішення від 03.03.2022 №24), не вважати у період воєнного стану порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Через неоднозначність сприйняття змісту цього рішення пізніше було роз’яснено (рішення від 02.08.2022 №60), що звільнення від відповідальності не звільняє адвокатів від виконання вимог щодо зупинення адвокатської діяльності у зв’язку із виникненням обставин несумісності. Дане рішення РАУ було покликано роз’яснити адвокатам, що якщо через термінову мобілізацію адвокат не встиг з очевидних підстав зупинити своє право на зайняття адвокатською діяльністю (подати відповідну заяву), то він не повинен нести за це дисциплінарну відповідальність, однак коли у адвоката-військовослужбовця виникне можливість – він має подати заяву про зупинення адвокатської діяльності. Здійснення адвокатської діяльності в умовах несумісності не допускається. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону порушення вимог несумісності є дисциплінарним проступком адвоката, та є відповідно підставою для притягнення адвоката до відповідальності. Отже несення військової служби та заняття адвокатською діяльністю (написання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, в т.ч. через відеоконференцзв’язок) містить склад дисциплінарного проступку. Поєднання професій зумовлює неналежне виконання громадянином обов’язків як військовослужбовця із захисту суверенітету та незалежності держави, так і адвоката - із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Автор публікації: Ганна Колесник Ганна Колесник голова Комітету НААУ з питань захисту прав людини Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Чому не буває військових-адвокатів

Головна цитата