Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Оголошення екологічної катастрофи унаслідок підриву Каховської ГЕС: правові наслідки

Техногенна катастрофа на Каховській ГЕС порушила питання безпеки земельних ресурсів, які є, з одного боку природним елементом довкілля, а з іншого - об’єктом права власності. Як урахувати інтереси держави, суспільства та окремих громадян?

Конституція України гарантує усім громадянам України екологічну безпеку та право на захист життя та майна від негативних впливів. Зокрема, ст. 41 вказує, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного, чи надзвичайного стану.

Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій існує категорія Надзвичайних ситуацій 11100 внаслідок гідродинамічних аварій, яка містить підкатегорію – внаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.

Ст. 5 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» відносить до об'єктів правової охорони навколишнього природного середовища навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації (ст. 65 Закону).

Надзвичайна екологічна ситуація – надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів і ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.

Закон «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» деталізує, що основними принципами регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації є:

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:

Про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації Президент має видати Указ, де зазначити:

Такий Указ негайно доводиться до відома населення через медіа та систему оповіщення цивільної оборони.

Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування нанесених збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт.

Запровадження такого стану є обставиною для кваліфікації події із підриву Каховської ГЕС за ст. 441 (Екоцид) та ст. 438 (Порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу.

Для забезпечення збору, оброблення, збереження та аналізу інформації про негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що сталися в зоні надзвичайної екологічної ситуації, відповідно до законодавства проводяться спеціальні спостереження за станом навколишнього природного середовища з метою:

Оголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України.

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на:

Потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації відповідно до закону визнаються юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.

Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом.

Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів, а також інших не заборонених законом джерел.

Громадянам, залученим до виконання заходів у зоні надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі аварійно-рятувальних робіт, у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері попередження надзвичайних екологічних ситуацій, ліквідації їх наслідків та надання взаємної допомоги відповідно до міжнародних договорів України та законодавства України.

Умови надання Україною допомоги іноземним державам і отримання Україною допомоги у сфері попередження надзвичайних екологічних ситуацій та ліквідації їх наслідків на прикордонних територіях визначаються міжнародними договорами України та законодавством України.

Що ж робити після оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації із земельними ресурсами?

Земельний кодекс України визначає поняття охорони земель як систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Виділяються два поняття – рекультивація земель і консервація земель.

Консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою:

Орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування, які відповідно до статті 122 ЗК розпоряджаються землями державної або комунальної власності, зобов’язані вживати заходів щодо здійснення консервації земельних ділянок.

Вони можуть надавати в користування державним і комунальним лісогосподарським підприємствам земельні ділянки, визначені ст.51 Закону «Про охорону земель», для проведення заходів щодо консервації таких земельних ділянок.

Порядок консервації земель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок рекультивації земель визначається відповідно до Правил розроблення робочих проектів землеустрою.

Рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід і в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби – і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

І рекультивація, і консервація земель повинні відбуватися відповідно до положень Закону «Про охорону земель».

Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

Видатки Державного бюджету України на фінансування заходів з охорони земель і ґрунтів визначаються окремим рядком.

За рахунок Державного бюджету України здійснюються, зокрема, виконання заходів, спрямованих на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси і ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивація земель, порушених у період до 1990 року.

За рахунок місцевих бюджетів здійснюються, зокрема, виконання робіт щодо відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, що мало місце під час проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів здійснюються, зокрема, проведення підготовчих робіт та складання робочих проектів землеустрою.

З початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, системи розподілу, системи передачі, підприємств питного водопостачання, централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій.

Вони у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняються від обов’язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт).

Під час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) ці суб’єкти зобов’язані здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для використання надалі за цільовим призначенням, та звільняється від обов’язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.

Варто також нагадати що з метою попередження настання негативних наслідків внаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок, зокрема щодо річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про необхідність перегляду цих планів, позаяк вони не враховували масштабів наслідків від прориву дамб.

Підсумовуючи наведені правові норми, можна зробити кілька висновків і пропозицій щодо необхідних подальших дій української влади.

По-перше, Президент України має за рекомендацією РНБО оголосити територію, що зазнала впливу від руйнування Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації.

По-друге, усі мешканці і юридичні особи, на яких уплинула аварія, повинні бути визнані потерпілими.

По-третє, компетентні органи зобов’язані проводити систематичний збір даних щодо стану земель і ґрунтів відповідно до Положення про моніторинг земель та узгоджувати дані з матеріалами робочих проектів із землеустрою. Повинні бути негайно розроблені заходи з рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій.

Втрати земельних ресурсів незалежно від форми власності мають бути враховані у санкційних пакетах проти росії.

Софія Шутяк

заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права

	10:00 Чт 20.07.23
Оголошення екологічної катастрофи унаслідок підриву Каховської ГЕС: правові наслідки
Головна цитата «Запровадження такого стану є обставиною для кваліфікації події із підриву Каховської ГЕС за ст. 441 (Екоцид) та ст. 438 (Порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу» Техногенна катастрофа на Каховській ГЕС порушила питання безпеки земельних ресурсів, які є, з одного боку природним елементом довкілля, а з іншого - об’єктом права власності. Як урахувати інтереси держави, суспільства та окремих громадян? Обставини, процедура та кваліфікація Конституція України гарантує усім громадянам України екологічну безпеку та право на захист життя та майна від негативних впливів. Зокрема, ст. 41 вказує, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного, чи надзвичайного стану. Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій існує категорія Надзвичайних ситуацій 11100 внаслідок гідродинамічних аварій, яка містить підкатегорію – внаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною. Ст. 5 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» відносить до об'єктів правової охорони навколишнього природного середовища навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей. Окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації (ст. 65 Закону). Надзвичайна екологічна ситуація – надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів і ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах. Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України. Закон «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» деталізує, що основними принципами регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації є: пріоритет захисту життя та здоров'я людей; непорушність конституційних прав і свобод людини і громадянина; комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; забезпечення населення достовірною інформацією про стан довкілля, можливу загрозу для життя та здоров'я людей і про виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи ускладненні надзвичайної екологічної ситуації. Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є: значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством; зокрема, за показниками рівня води у контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро) виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів; (дані та факти є встановленими) негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави; (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології); негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території; значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (вже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації у регіоні). Про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації Президент має видати Указ, де зазначити: обставини, що стали причиною оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; обґрунтування необхідності оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; межі території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації; заходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації; основні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації; обмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації; час, з якого окрема місцевість оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації, і строк, на який ця територія оголошується такою зоною. Такий Указ негайно доводиться до відома населення через медіа та систему оповіщення цивільної оборони. Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування нанесених збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. Запровадження такого стану є обставиною для кваліфікації події із підриву Каховської ГЕС за ст. 441 (Екоцид) та ст. 438 (Порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу. Спостереження за станом Для забезпечення збору, оброблення, збереження та аналізу інформації про негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що сталися в зоні надзвичайної екологічної ситуації, відповідно до законодавства проводяться спеціальні спостереження за станом навколишнього природного середовища з метою: визначення ступеня впливу небезпечних факторів, що спричинили виникнення і призвели до надзвичайної екологічної ситуації; короткострокового і довгострокового прогнозування негативних змін навколишнього природного середовища в зоні надзвичайної екологічної ситуації, а також на прилеглих до неї територіях. Оголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на: будівництво та функціонування об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних, горючих, біологічних агентів тощо), засобів захисту рослин, сукупність властивостей яких або особливості їх стану можуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні; функціонування санаторно-курортних закладів; провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку для людей, рослинного, тваринного світу та інших природних об'єктів. Потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації відповідно до закону визнаються юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків. Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом. Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів, а також інших не заборонених законом джерел. Громадянам, залученим до виконання заходів у зоні надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі аварійно-рятувальних робіт, у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері попередження надзвичайних екологічних ситуацій, ліквідації їх наслідків та надання взаємної допомоги відповідно до міжнародних договорів України та законодавства України. Умови надання Україною допомоги іноземним державам і отримання Україною допомоги у сфері попередження надзвичайних екологічних ситуацій та ліквідації їх наслідків на прикордонних територіях визначаються міжнародними договорами України та законодавством України. Що ж робити після оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації із земельними ресурсами? Рекультивація чи консервація? Земельний кодекс України визначає поняття охорони земель як систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Виділяються два поняття – рекультивація земель і консервація земель. Консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою: щодо земель державної та комунальної власності – за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до статті 122 цього Кодексу приймають рішення про передання земельних ділянок у власність чи користування; щодо земель приватної власності – за заявою власника такої земельної ділянки. Орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування, які відповідно до статті 122 ЗК розпоряджаються землями державної або комунальної власності, зобов’язані вживати заходів щодо здійснення консервації земельних ділянок. Вони можуть надавати в користування державним і комунальним лісогосподарським підприємствам земельні ділянки, визначені ст.51 Закону «Про охорону земель», для проведення заходів щодо консервації таких земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок рекультивації земель визначається відповідно до Правил розроблення робочих проектів землеустрою. Рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід і в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби – і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель. І рекультивація, і консервація земель повинні відбуватися відповідно до положень Закону «Про охорону земель». Хто платить? Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом. Видатки Державного бюджету України на фінансування заходів з охорони земель і ґрунтів визначаються окремим рядком. За рахунок Державного бюджету України здійснюються, зокрема, виконання заходів, спрямованих на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси і ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивація земель, порушених у період до 1990 року. За рахунок місцевих бюджетів здійснюються, зокрема, виконання робіт щодо відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, що мало місце під час проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС. За рахунок коштів землевласників і землекористувачів здійснюються, зокрема, проведення підготовчих робіт та складання робочих проектів землеустрою. З початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, системи розподілу, системи передачі, підприємств питного водопостачання, централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій. Вони у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняються від обов’язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт). Під час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) ці суб’єкти зобов’язані здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для використання надалі за цільовим призначенням, та звільняється від обов’язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт. Варто також нагадати що з метою попередження настання негативних наслідків внаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок, зокрема щодо річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про необхідність перегляду цих планів, позаяк вони не враховували масштабів наслідків від прориву дамб. Хто подбає про земельні ресурси? Підсумовуючи наведені правові норми, можна зробити кілька висновків і пропозицій щодо необхідних подальших дій української влади. По-перше, Президент України має за рекомендацією РНБО оголосити територію, що зазнала впливу від руйнування Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації. По-друге, усі мешканці і юридичні особи, на яких уплинула аварія, повинні бути визнані потерпілими. По-третє, компетентні органи зобов’язані проводити систематичний збір даних щодо стану земель і ґрунтів відповідно до Положення про моніторинг земель та узгоджувати дані з матеріалами робочих проектів із землеустрою. Повинні бути негайно розроблені заходи з рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій. Втрати земельних ресурсів незалежно від форми власності мають бути враховані у санкційних пакетах проти росії. Автор публікації: Софія Шутяк Софія Шутяк заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Оголошення екологічної катастрофи унаслідок підриву Каховської ГЕС: правові наслідки

Головна цитата