Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Без міцної і активної позиції української адвокатури на міжнародній арені, ми не отримали б таку допомогу від іноземних адвокатур

Голова Опікунської ради Ганна Лазарчук, повідомила нам в інтерв’ю, що питанням міжнародної допомоги займаєтесь, безпосередньо, Ви. Підкажіть, в який момент, та при яких обставинах Ви почали це робити? Що спершу було зроблено? Створена Опікунська рада?

Основним конституційним завданням інституту адвокатури є, звісно ж, надання правової допомоги всім, хто її потребує. Наша професійна асоціація – в першу чергу, для людей і про людей. У перший же день війни я, як Заступник Голови НААУ, РАУ усвідомлював величезну відповідальність за наших людей і знав, що не маю права проявляти будь-яку слабкість у критичний момент. Для нас, адвокатів, є майже нормою працювати в стресових ситуаціях, вони нас роблять лише сильнішими. 24 лютого 2022 року була саме така ситуація.

З початком повномасштабної збройної агресії росії проти України ми зрозуміли, що повинні працювати в новій реальності єдиним злагодженим механізмом, адже тільки так зможемо перемогти ворога і врятувати наших колег адвокатів та їхні родини.

З перших секунд війни Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова зуміла скоординувати нас усіх не лише для організації допомоги тим, хто її потребував, а й для прийняття рішень, необхідних для ефективної та безперервної роботи Ради адвокатів України.

Я нагадаю, що зранку 24 лютого, Рада адвокатів України провела позачергове засідання онлайн, на якому ми прийняли ряд важливих рішень. Вони стосувалися, зокрема, наступних питань:

Також було створено ланцюг взаємодопомоги для переміщення адвокатів та їхніх сімей з небезпечних регіонів України – в більш безпечні. Це було надзвичайно важливим, і водночас, непростим завданням, враховуючи діючу на той час комендантську годину та велику кількість блокпостів. Наприклад, адвокат, який виїжджав з Харкова в Ужгород і їхав через різні області, завжди міг зв’язатися з представником ради адвокатів конкретного регіону, який допомагав знайти місце для ночівлі чи вирішити інші нагальні питання.

І, паралельно ми займалися залученням міжнародної допомоги. Національна асоціація адвокатів України за 10 років свого існування розвинула широку мережу зв’язків з правничими та адвокатськими товариствами світу. Хочу повідомити Вам, що весь зовнішній світ у той момент шукав зв’язку з нами. Керівники іноземних адвокатур та організацій почали запитувати, чим вони можуть нам допомогти, адже розуміли, як ускладнилося життя українців, і в тому числі українських адвокатів, з початком війни. Їх цікавило, чи ми живі, чи ми в безпеці, а також канали оперативного надання допомоги.

Ми також розіслали багато звернень із проханням про фінансову допомогу, адже побачили життя скількох адвокатів уразила війна. Наші люди переміщалися в безпечні регіони, але наших людей вбивали, наші люди страждали. Ми розуміли, що в НААУ не вистачить власних фінансових ресурсів на цю допомогу. Водночас, ми не лише повідомляли іноземним партнерам про наші потреби, а й інформували про ситуацію в Україні, тому що на той час скрізь був суцільний хаос. Ніхто не знав, яким джерелам можна довіряти, і що дійсно відбувається. Тому, ми були на зв’язку 24/7.

З метою розподілу фінансових надходжень для допомоги адвокатам та їхнім сім’ям, постраждалим внаслідок воєнних дій в Україні, Національною асоціацією адвокатів України у березні було створено Опікунську раду. З того моменту усі кошти, що надходять на рахунки НААУ в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, в повному обсязі переказуються на рахунок Всеукраїнської благодійної організації «Благодійний фонд допомоги адвокатам», адже НААУ через особливості вітчизняного податкового законодавства як неприбуткова організація не має права розподіляти (виділяти) наявні в неї кошти серед своїх членів, у тому числі, надавати фінансову допомогу адвокатам.

Чи охоче колеги з інших країн допомагають адвокатам України? Як відбувається процес залучення донорів та коштів? Які країни надають найбільшу допомогу? Чи допомагають Вам лише професійні організації, чи є ще благодійники-фізичні особи та хто ці люди?

Скажу відверто, ми були глибоко вражені рівнем солідарності, який з початком війни проявила адвокатська спільнота зі всього світу. Він просто перевищив будь-які наші уявлення про можливу підтримку. Ми бачимо, що благодійники нам довіряють, і розуміємо, що без міцної і активної позиції української адвокатури на міжнародній арені всі ці роки діяльності, ми не отримали б таку допомогу від іноземних адвокатур зараз.

З першого дня війни я особисто проводив всю міжнародну комунікацію. Це було і вдень, і вночі. Мені весь час потрібно було знаходитися на зв’язку, що було надзвичайно складно. Проте, я розумів, що процес залучення донорів повинен бути безперервним, враховуючи ситуацію в якій ми опинилися. Він однозначно потребує великих ресурсів: і часових, і моральних. Я навіть не можу перерахувати кількість зустрічей, які я провів з керівниками світових правничих і адвокатських організацій. Географія була дуже широкою.

Усі ці майже десять місяців війни, ми намагаємося брати участь у всіх заходах, на яких можемо донести міжнародній спільноті про потреби наших людей. На кожній зустрічі ми детально розповідаємо нашим партнерам про роботу Опікунської ради НААУ, про проблеми, які з’явилися в українських адвокатів, як професійні, так і особисті, і шляхи, якими ми можемо вирішити їх за такої потрібної належної підтримки.

Щодо питання, які країни надають найбільшу допомогу, я хочу зазначити, що зараз будь-яку допомогу ми вважаємо значною. Я не хочу і не маю морального права вимірювати її в будь-якій валюті і сумах. Для нас найголовніше, щоб наші донори усвідомили, наскільки їх допомога є важливою для кожного українського адвоката. Детальну інформацію про наших благодійників ми регулярно публікуємо у наших звітах про розподіл міжнародної благодійної допомоги. За останніми показниками 30% усіх наших благодійників – це юридичні особи: спілки, організації, юридичні компанії. 70% донорів – фізичні особи, з усіх куточків світу. В основному, ми бачимо, що професія цих людей, в основному, пов’язана з правом. Велику роль у надходженні коштів від фізичних осіб відіграють, звісно, міжнародні асоціації адвокатів та правників, які публікують на своїх офіційних сайтах інформацію про нашу гостру необхідність у допомозі та наші звіти про розподіл цих коштів.

Чи надається донорами інша допомога, аніж матеріальна?

Основна частина допомоги, яку отримують українські адвокати – це, звісно ж, фінансова, але також це і емоційна підтримка. Ми зараз відчуваємо значну і моральну, і організаційну, і фінансову підтримку міжнародних колег.

Адвокатура є невід’ємною частиною правосуддя. У суддів та прокурорів зберігається їхня заробітна платня, соціальна підтримка. Звичайно, адвокатура є незалежним органом, але в умовах війни – Ви відчуваєте підтримку держави? У чому вона проявляється?

Адвокат – самозайнята професія. Ми не можемо очікувати жодної підтримки від держави, оскільки ми не є на її утриманні. Суддям і прокурорам, можливо, і надається допомога, адже вони знаходяться на службі у держави і функціонують за її рахунок. Тому логічно, що вони отримують додаткову підтримку від держави.

Адвокати не можуть мати такої підтримки, оскільки ми не є державними службовцями. Ми є незалежними. Якщо адвокатура буде залежною або матиме якісь привілеї від держави, вона не зможе в критичних ситуаціях незалежно відстоювати інтереси клієнтів. Тільки незалежна адвокатура, якою ми і є, може так діяти. Тому ми відразу зрозуміли, що можемо сподіватися лише на власні сили і допомогу наших колег-адвокатів з усього світу.

Єдина підтримка, яку адвокатура очікує від держави на сьогодні і після перемоги – це проведення консультацій з нами щодо будь-яких пропозицій стосовно питань діяльності адвокатури, верховенства права та здійснення правосуддя.

На сьогоднішній день у суспільстві поширюються думки, що Європа та світ втомилися від війни в Україні. Чи відчуваєте Ви це у спілкуванні та роботі із Вашими іноземними колегами? Чи продовжують вони так само активно підтримувати українських адвокатів?

Однозначно, що продовжують. Ми пізнали і оцінили, що означає солідарність професії, яка завжди була притаманна адвокатам. Вона перейшла кордони держав, зміцнила нашу віру у місію адвокатури – захист: прав людини, верховенства права і кожного адвоката, який опинився в біді.

Навіть сьогодні, після стількох місяців війни, я в жодному разі не можу сказати, що світ втомився від наших проблем. Світ переживає цю війну разом з нами.

Коли росія розпочала масштабні атаки на критичну інфраструктуру України, міжнародна адвокатська спільнота відгукнулася другою хвилею підтримки. Вони не можуть усвідомити, як це так, що країна, в якій є п’ять атомних електростанцій, а одна з яких є найбільшою в Європі, перебуває сьогодні в повному блекауті. Для усіх така ситуація важко співвідноситься з реальністю. Зараз розгорнута наша спільна діяльність з організації допомоги українським адвокатам в подоланні повного відключення. Ми працюємо над створенням пунктів підтримки адвокатів НААУ. Такі пункти будуть облаштовані вже найближчим часом по всій країні і оснащуватимуться точками доступу до інтернету, обігрівачами і генераторами. Там можна буде попрацювати, погрітися та зарядити будь-які пристрої.

Тому, за такої активної щоденної підтримки не доводиться говорити, чи втомився світ, чи ні. За моїми власними спостереженнями – ні. На мою думку, цей терор, який ми зараз всі переживаємо, викликає у наших друзів-адвокатів з-за кордону ще більше бажання нам допомагати. Адже тих, хто бореться за правду, завжди підтримають. Мужністю, з якою бореться зараз Україна, захоплюється, без перебільшень, увесь світ.

Ви зазначили, що з моменту повномасштабного вторгнення ледве не щодня спілкуєтесь з представниками міжнародної професійної спільноти. За весь цей час, який момент у комунікації з ними вразив вас найбільше?

Хочу відзначити, що будь-яке таке спілкування – надзвичайний досвід. Мабуть, мене найбільше вражає сам факт підтримки української адвокатури японськими адвокатами. Я побачив, що не зважаючи на різні культури, на відстань між країнами, вони дуже емоційно сприймають війну в Україні. Їм, як і всьому цивілізованому світу, не зрозуміло, як такі звірства, які вчиняє росія з українцями, можливі в 21 столітті? Така значна допомога і увага міжнародної спільноти адвокатів є, однозначно, дуже зворушливими для мене.

На яку підтримку можуть розраховуватись адвокати, які опинились за межами України?

Під час численних особистих та онлайн-зустрічей з головами адвокатур Європи та керівниками міжнародних правничих та адвокатських асоціацій, я невпинно закликаю іноземних правників сприяти спрощенню адаптації українських адвокатів до вимог європейських ринків праці, наголошуючи на тому, що українські адвокати потребують підготовки мовою країни перебування, навчання з юридичних дисциплін, курсів підвищення кваліфікації, можливостей безкоштовного навчання мовам та юридичним дисциплінам, а також курсів підвищення кваліфікації з права європейських країн. Особливо це стосується юрисдикцій, де наші адвокати змушені перебувати через війну.

У багатьох країнах вже проводилися зустрічі для українців, де вони мали змогу зустрітися з представниками керівних органів адвокатур країн, де вони перебувають, з потенційними роботодавцями та операторами надання курсів з підвищення кваліфікації та іноземних мов.

Також в НААУ активно діє інститут представництв НААУ за кордоном. Представники НААУ призначені та активно працюють у багатьох країнах. Зокрема, вони уповноважені взаємодіяти із представниками іноземних органів адвокатського самоврядування, державних органів, підприємств, установ, організацій, наукових закладів, а також із фізичними та юридичними особами; співпрацювати з іноземними дипломатичними представництвами в державі –перебування (реєстрації) на підставі відповідної оформленої акредитації консульської установи та/або МЗС України; контактувати із закордонними партнерами НААУ задля обміну досвідом між адвокатами. Відповідно, особи, які опинилися за кордоном, можуть звертатися за інформаційною та координаційною допомогою до представників НААУ в країні, в якій вони перебувають.

Чого не вистачає адвокатурі України для надання ще більшої підтримки адвокатам? Коштів, ресурсів, каналів комунікації? Хто, на Вашу думку, ще не допоміг адвокатурі, але міг би?

Як відомо, 17 листопада 2022 року Національна асоціація адвокатів України як професійна організація пройшла відмітку у 10 років з дня заснування. За цей час нам вдалося створити працюючий механізм саморегулювання професії, заснований на чіткому балансі повноважень, компетентності обраних представників адвокатського самоврядування, інтелектуальному та управлінському потенціалі. Протягом цього часу ми гідно боремося з усіма викликами, які постають перед нами.

Акцентую увагу на тому, шо наш профільний закон дозволив розбудувати адвокатуру за європейськими стандартами, і за ці роки ми зробили все, щоб адвокатське самоврядування було незалежним від держави, самодостатнім з точки зору ресурсів, прозорим і відкритим як інституція, авторитетним і фаховим як представник всієї адвокатської спільноти у відносинах з державою і суспільством.

Попереду у НААУ багато задумів і планів. Однак, сьогодні з впевненістю можна сказати, що створення Національної асоціації адвокатів України принесло очевидні переваги для всієї Української держави та її громадян. Це те, чим Україна може пишатися. Підтвердженням цьому є, зокрема, факт, що наш закон про адвокатуру повністю відповідає вимогам acquis communitaire, що є надзвичайно важливим на євроінтеграційному шляху України.

Про те, що НААУ демонструє найкращі стандарти діяльності адвокатури, організованої у сильну незалежну асоціацію адвокатів зазначають навіть лідери міжнародних правничих та адвокатських асоціацій, зокрема Президент ССВЕ Джеймс МакГілл.

Я не можу сказати, що нам чогось не вистачає. У нас організаційно все дуже добре налаштовано. Допомогти адвокатурі України можемо лише ми самі – члени НААУ. Зараз важливо, щоб усі адвокати нашої країни усвідомили, що єдиним джерелом нашого існування сьогодні є внески адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Ми всі маємо обов’язок щодо сплати цих внесків. Рада адвокатів України врахувала воєнний стан в країні і розширила перелік категорій адвокатів, які можуть бути звільнені або мають пільги на зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску.

До тих пір, поки ми будемо фінансуватися самі собою, у нас будуть можливості функціонувати і допомагати тим, хто дійсно опинився в критичній ситуації. Національна асоціація адвокатів України неодмінно потурбується про те, щоб для допомоги нашим адвокатам і їхнім сім’ям було вжито всіх можливих заходів.

Валентин Гвоздій

Заступник Голови НААУ, РАУ

	20:05 Пт 09.12.22
Без міцної і активної позиції української адвокатури на міжнародній арені, ми не отримали б таку допомогу від іноземних адвокатур
Головна цитата З 24 лютого 2022 року наші життя можна розділити на “до” і “після”, і хоч війна в нашій країні панує вже з 2014 року, ми розуміємо, що вона прийшла в дім до кожного українця. Не виключенням стали і адвокати, які втратили роботу, але не честь і гідність. Про те, як адвокатура долала виклики війни та що робила для адвокатів після 24 лютого, ми запитали у Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України Валентина Гвоздія. Голова Опікунської ради Ганна Лазарчук, повідомила нам в інтерв’ю, що питанням міжнародної допомоги займаєтесь, безпосередньо, Ви. Підкажіть, в який момент, та при яких обставинах Ви почали це робити? Що спершу було зроблено? Створена Опікунська рада? Основним конституційним завданням інституту адвокатури є, звісно ж, надання правової допомоги всім, хто її потребує. Наша професійна асоціація – в першу чергу, для людей і про людей. У перший же день війни я, як Заступник Голови НААУ, РАУ усвідомлював величезну відповідальність за наших людей і знав, що не маю права проявляти будь-яку слабкість у критичний момент. Для нас, адвокатів, є майже нормою працювати в стресових ситуаціях, вони нас роблять лише сильнішими. 24 лютого 2022 року була саме така ситуація. З початком повномасштабної збройної агресії росії проти України ми зрозуміли, що повинні працювати в новій реальності єдиним злагодженим механізмом, адже тільки так зможемо перемогти ворога і врятувати наших колег адвокатів та їхні родини. З перших секунд війни Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова зуміла скоординувати нас усіх не лише для організації допомоги тим, хто її потребував, а й для прийняття рішень, необхідних для ефективної та безперервної роботи Ради адвокатів України. Я нагадаю, що зранку 24 лютого, Рада адвокатів України провела позачергове засідання онлайн, на якому ми прийняли ряд важливих рішень. Вони стосувалися, зокрема, наступних питань: налаштування надання безоплатної правової допомоги українським біженцям поза Україною; збереження паперової та електронної документації НААУ; надання підтримки регіональним спільнотам і громадянам, які потребували професійної правничої допомоги; створення єдиного інформаційного центру для адвокатів задля консолідування інформації про порушення їхніх прав та надання точної інформації з приводу безпекових ризиків; звільнення від дисциплінарної відповідальності за порушення вимог несумісності із статусом адвоката – за проходження військової або альтернативної служби під час воєнного стану. Також було створено ланцюг взаємодопомоги для переміщення адвокатів та їхніх сімей з небезпечних регіонів України – в більш безпечні. Це було надзвичайно важливим, і водночас, непростим завданням, враховуючи діючу на той час комендантську годину та велику кількість блокпостів. Наприклад, адвокат, який виїжджав з Харкова в Ужгород і їхав через різні області, завжди міг зв’язатися з представником ради адвокатів конкретного регіону, який допомагав знайти місце для ночівлі чи вирішити інші нагальні питання. І, паралельно ми займалися залученням міжнародної допомоги. Національна асоціація адвокатів України за 10 років свого існування розвинула широку мережу зв’язків з правничими та адвокатськими товариствами світу. Хочу повідомити Вам, що весь зовнішній світ у той момент шукав зв’язку з нами. Керівники іноземних адвокатур та організацій почали запитувати, чим вони можуть нам допомогти, адже розуміли, як ускладнилося життя українців, і в тому числі українських адвокатів, з початком війни. Їх цікавило, чи ми живі, чи ми в безпеці, а також канали оперативного надання допомоги. Ми також розіслали багато звернень із проханням про фінансову допомогу, адже побачили життя скількох адвокатів уразила війна. Наші люди переміщалися в безпечні регіони, але наших людей вбивали, наші люди страждали. Ми розуміли, що в НААУ не вистачить власних фінансових ресурсів на цю допомогу. Водночас, ми не лише повідомляли іноземним партнерам про наші потреби, а й інформували про ситуацію в Україні, тому що на той час скрізь був суцільний хаос. Ніхто не знав, яким джерелам можна довіряти, і що дійсно відбувається. Тому, ми були на зв’язку 24/7. З метою розподілу фінансових надходжень для допомоги адвокатам та їхнім сім’ям, постраждалим внаслідок воєнних дій в Україні, Національною асоціацією адвокатів України у березні було створено Опікунську раду. З того моменту усі кошти, що надходять на рахунки НААУ в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, в повному обсязі переказуються на рахунок Всеукраїнської благодійної організації «Благодійний фонд допомоги адвокатам», адже НААУ через особливості вітчизняного податкового законодавства як неприбуткова організація не має права розподіляти (виділяти) наявні в неї кошти серед своїх членів, у тому числі, надавати фінансову допомогу адвокатам. Чи охоче колеги з інших країн допомагають адвокатам України? Як відбувається процес залучення донорів та коштів? Які країни надають найбільшу допомогу? Чи допомагають Вам лише професійні організації, чи є ще благодійники-фізичні особи та хто ці люди? Скажу відверто, ми були глибоко вражені рівнем солідарності, який з початком війни проявила адвокатська спільнота зі всього світу. Він просто перевищив будь-які наші уявлення про можливу підтримку. Ми бачимо, що благодійники нам довіряють, і розуміємо, що без міцної і активної позиції української адвокатури на міжнародній арені всі ці роки діяльності, ми не отримали б таку допомогу від іноземних адвокатур зараз. З першого дня війни я особисто проводив всю міжнародну комунікацію. Це було і вдень, і вночі. Мені весь час потрібно було знаходитися на зв’язку, що було надзвичайно складно. Проте, я розумів, що процес залучення донорів повинен бути безперервним, враховуючи ситуацію в якій ми опинилися. Він однозначно потребує великих ресурсів: і часових, і моральних. Я навіть не можу перерахувати кількість зустрічей, які я провів з керівниками світових правничих і адвокатських організацій. Географія була дуже широкою. Усі ці майже десять місяців війни, ми намагаємося брати участь у всіх заходах, на яких можемо донести міжнародній спільноті про потреби наших людей. На кожній зустрічі ми детально розповідаємо нашим партнерам про роботу Опікунської ради НААУ, про проблеми, які з’явилися в українських адвокатів, як професійні, так і особисті, і шляхи, якими ми можемо вирішити їх за такої потрібної належної підтримки. Щодо питання, які країни надають найбільшу допомогу, я хочу зазначити, що зараз будь-яку допомогу ми вважаємо значною. Я не хочу і не маю морального права вимірювати її в будь-якій валюті і сумах. Для нас найголовніше, щоб наші донори усвідомили, наскільки їх допомога є важливою для кожного українського адвоката. Детальну інформацію про наших благодійників ми регулярно публікуємо у наших звітах про розподіл міжнародної благодійної допомоги. За останніми показниками 30% усіх наших благодійників – це юридичні особи: спілки, організації, юридичні компанії. 70% донорів – фізичні особи, з усіх куточків світу. В основному, ми бачимо, що професія цих людей, в основному, пов’язана з правом. Велику роль у надходженні коштів від фізичних осіб відіграють, звісно, міжнародні асоціації адвокатів та правників, які публікують на своїх офіційних сайтах інформацію про нашу гостру необхідність у допомозі та наші звіти про розподіл цих коштів. Чи надається донорами інша допомога, аніж матеріальна? Основна частина допомоги, яку отримують українські адвокати – це, звісно ж, фінансова, але також це і емоційна підтримка. Ми зараз відчуваємо значну і моральну, і організаційну, і фінансову підтримку міжнародних колег. Адвокатура є невід’ємною частиною правосуддя. У суддів та прокурорів зберігається їхня заробітна платня, соціальна підтримка. Звичайно, адвокатура є незалежним органом, але в умовах війни – Ви відчуваєте підтримку держави? У чому вона проявляється? Адвокат – самозайнята професія. Ми не можемо очікувати жодної підтримки від держави, оскільки ми не є на її утриманні. Суддям і прокурорам, можливо, і надається допомога, адже вони знаходяться на службі у держави і функціонують за її рахунок. Тому логічно, що вони отримують додаткову підтримку від держави. Адвокати не можуть мати такої підтримки, оскільки ми не є державними службовцями. Ми є незалежними. Якщо адвокатура буде залежною або матиме якісь привілеї від держави, вона не зможе в критичних ситуаціях незалежно відстоювати інтереси клієнтів. Тільки незалежна адвокатура, якою ми і є, може так діяти. Тому ми відразу зрозуміли, що можемо сподіватися лише на власні сили і допомогу наших колег-адвокатів з усього світу. Єдина підтримка, яку адвокатура очікує від держави на сьогодні і після перемоги – це проведення консультацій з нами щодо будь-яких пропозицій стосовно питань діяльності адвокатури, верховенства права та здійснення правосуддя. На сьогоднішній день у суспільстві поширюються думки, що Європа та світ втомилися від війни в Україні. Чи відчуваєте Ви це у спілкуванні та роботі із Вашими іноземними колегами? Чи продовжують вони так само активно підтримувати українських адвокатів? Однозначно, що продовжують. Ми пізнали і оцінили, що означає солідарність професії, яка завжди була притаманна адвокатам. Вона перейшла кордони держав, зміцнила нашу віру у місію адвокатури – захист: прав людини, верховенства права і кожного адвоката, який опинився в біді. Навіть сьогодні, після стількох місяців війни, я в жодному разі не можу сказати, що світ втомився від наших проблем. Світ переживає цю війну разом з нами. Коли росія розпочала масштабні атаки на критичну інфраструктуру України, міжнародна адвокатська спільнота відгукнулася другою хвилею підтримки. Вони не можуть усвідомити, як це так, що країна, в якій є п’ять атомних електростанцій, а одна з яких є найбільшою в Європі, перебуває сьогодні в повному блекауті. Для усіх така ситуація важко співвідноситься з реальністю. Зараз розгорнута наша спільна діяльність з організації допомоги українським адвокатам в подоланні повного відключення. Ми працюємо над створенням пунктів підтримки адвокатів НААУ. Такі пункти будуть облаштовані вже найближчим часом по всій країні і оснащуватимуться точками доступу до інтернету, обігрівачами і генераторами. Там можна буде попрацювати, погрітися та зарядити будь-які пристрої. Тому, за такої активної щоденної підтримки не доводиться говорити, чи втомився світ, чи ні. За моїми власними спостереженнями – ні. На мою думку, цей терор, який ми зараз всі переживаємо, викликає у наших друзів-адвокатів з-за кордону ще більше бажання нам допомагати. Адже тих, хто бореться за правду, завжди підтримають. Мужністю, з якою бореться зараз Україна, захоплюється, без перебільшень, увесь світ. Ви зазначили, що з моменту повномасштабного вторгнення ледве не щодня спілкуєтесь з представниками міжнародної професійної спільноти. За весь цей час, який момент у комунікації з ними вразив вас найбільше? Хочу відзначити, що будь-яке таке спілкування – надзвичайний досвід. Мабуть, мене найбільше вражає сам факт підтримки української адвокатури японськими адвокатами. Я побачив, що не зважаючи на різні культури, на відстань між країнами, вони дуже емоційно сприймають війну в Україні. Їм, як і всьому цивілізованому світу, не зрозуміло, як такі звірства, які вчиняє росія з українцями, можливі в 21 столітті? Така значна допомога і увага міжнародної спільноти адвокатів є, однозначно, дуже зворушливими для мене. На яку підтримку можуть розраховуватись адвокати, які опинились за межами України? Під час численних особистих та онлайн-зустрічей з головами адвокатур Європи та керівниками міжнародних правничих та адвокатських асоціацій, я невпинно закликаю іноземних правників сприяти спрощенню адаптації українських адвокатів до вимог європейських ринків праці, наголошуючи на тому, що українські адвокати потребують підготовки мовою країни перебування, навчання з юридичних дисциплін, курсів підвищення кваліфікації, можливостей безкоштовного навчання мовам та юридичним дисциплінам, а також курсів підвищення кваліфікації з права європейських країн. Особливо це стосується юрисдикцій, де наші адвокати змушені перебувати через війну. У багатьох країнах вже проводилися зустрічі для українців, де вони мали змогу зустрітися з представниками керівних органів адвокатур країн, де вони перебувають, з потенційними роботодавцями та операторами надання курсів з підвищення кваліфікації та іноземних мов. Також в НААУ активно діє інститут представництв НААУ за кордоном. Представники НААУ призначені та активно працюють у багатьох країнах. Зокрема, вони уповноважені взаємодіяти із представниками іноземних органів адвокатського самоврядування, державних органів, підприємств, установ, організацій, наукових закладів, а також із фізичними та юридичними особами; співпрацювати з іноземними дипломатичними представництвами в державі –перебування (реєстрації) на підставі відповідної оформленої акредитації консульської установи та/або МЗС України; контактувати із закордонними партнерами НААУ задля обміну досвідом між адвокатами. Відповідно, особи, які опинилися за кордоном, можуть звертатися за інформаційною та координаційною допомогою до представників НААУ в країні, в якій вони перебувають. Чого не вистачає адвокатурі України для надання ще більшої підтримки адвокатам? Коштів, ресурсів, каналів комунікації? Хто, на Вашу думку, ще не допоміг адвокатурі, але міг би? Як відомо, 17 листопада 2022 року Національна асоціація адвокатів України як професійна організація пройшла відмітку у 10 років з дня заснування. За цей час нам вдалося створити працюючий механізм саморегулювання професії, заснований на чіткому балансі повноважень, компетентності обраних представників адвокатського самоврядування, інтелектуальному та управлінському потенціалі. Протягом цього часу ми гідно боремося з усіма викликами, які постають перед нами. Акцентую увагу на тому, шо наш профільний закон дозволив розбудувати адвокатуру за європейськими стандартами, і за ці роки ми зробили все, щоб адвокатське самоврядування було незалежним від держави, самодостатнім з точки зору ресурсів, прозорим і відкритим як інституція, авторитетним і фаховим як представник всієї адвокатської спільноти у відносинах з державою і суспільством. Попереду у НААУ багато задумів і планів. Однак, сьогодні з впевненістю можна сказати, що створення Національної асоціації адвокатів України принесло очевидні переваги для всієї Української держави та її громадян. Це те, чим Україна може пишатися. Підтвердженням цьому є, зокрема, факт, що наш закон про адвокатуру повністю відповідає вимогам acquis communitaire, що є надзвичайно важливим на євроінтеграційному шляху України. Про те, що НААУ демонструє найкращі стандарти діяльності адвокатури, організованої у сильну незалежну асоціацію адвокатів зазначають навіть лідери міжнародних правничих та адвокатських асоціацій, зокрема Президент ССВЕ Джеймс МакГілл. Я не можу сказати, що нам чогось не вистачає. У нас організаційно все дуже добре налаштовано. Допомогти адвокатурі України можемо лише ми самі – члени НААУ. Зараз важливо, щоб усі адвокати нашої країни усвідомили, що єдиним джерелом нашого існування сьогодні є внески адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Ми всі маємо обов’язок щодо сплати цих внесків. Рада адвокатів України врахувала воєнний стан в країні і розширила перелік категорій адвокатів, які можуть бути звільнені або мають пільги на зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску. До тих пір, поки ми будемо фінансуватися самі собою, у нас будуть можливості функціонувати і допомагати тим, хто дійсно опинився в критичній ситуації. Національна асоціація адвокатів України неодмінно потурбується про те, щоб для допомоги нашим адвокатам і їхнім сім’ям було вжито всіх можливих заходів. Матеріал опубліковано у виданні Аdvokatpost Автор публікації: Валентин Гвоздій Валентин Гвоздій Заступник Голови НААУ, РАУ
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Без міцної і активної позиції української адвокатури на міжнародній арені, ми не отримали б таку допомогу від іноземних адвокатур

Головна цитата