Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Порядок та терміни накладення штрафів Держпрацею

Чим керується Держпраця при накладенні штрафів:

1. Статтями 259, 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

2. Законом України «Про основні засади державного нагляду «контролю» у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877).

3. Статтею 34 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

4. Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю в редакції постанови КМУ від 31.12.2019 р. № 1132 (далі – Порядок № 1132).

5. Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509 (далі – Порядок № 509).

Підготовка до інспекційного відвідування.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що здійснюються інспектором праці відповідного територіального органу Держпраці (п. 2 Порядку № 823).

Інспекційне відвідування може тривати не більше 10 днів (п. 9 Порядку №823).

Але інспектор праці має право збирати інформацію та документи ще до початку інспекційного відвідування шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об’єктом відвідування законодавства про працю (п. 6 Порядку № 823).

Зверніть увагу, що термінів на «підготовку до інспекції» законодавством не передбачено.

Інспектор праці збирає матеріали інспекційного відвідування, до яких залучають:

а) документи, отримані інспектором під час підготовки до проведення інспекції,

б) наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування,

в) документи отримані під час самого інспекційного відвідування (фото, відео, аудіо фіксації, відповіді від органів державної влади, документи отримані від роботодавця,

г) документи, надані роботодавцем на вимогу інспектора праці, ураховуючи зауваження на акт та письмові пояснення.

Документи, одержані під час підготовки для проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучають до матеріалів інспекційного відвідування.

Ураховуючи, що інспектор праці не обмежений будь-якими термінами на підготовку до інспекційного відвідування, то підготовка+інспекційне відвідування може тривати більше ніж 10 днів.

Акт інспекційного відвідування. Зауваження, відповідь.

За результатами інспекційного відвідування в останній день складається акт у двох примірниках, які підписують інспектори праці та роботодавцем (п. п. 16, 17 Порядку №823).

Акт підписують із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження подаються інспектору в письмовому вигляді не пізніше 3-х робочих днів з отримання.

Письмова відповідь інспектора на зауваження надається не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати їх надходження (п. 18 Порядку № 823). Ви маєте право також подавати письмові пояснення до акту. Це іноді потрібно, якщо треба додати додатково документи або написати заперечення на відповідь інспектора.

Отже, на стадії складання інспектором праці акту маємо додатково ще + 6 днів для подання зауважень та отримання відповіді.

Передання справи інспекційного відвідування до керівника.

Після складання Акту та розгляду зауважень, поданих роботодавцем до акту, інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи (директора) до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП (п. 24 Порядку №823).

Після цього інспектор праці передає уповноважені посадовій особі (керівнику) всі матеріали інспекційного відвідування, враховуючи акт, для подальшого вирішення питання про притягнення до фінансової відповідальності роботодавця за ст. 265 КЗпП.

Термінів для передання справи інспекційного відвідування до керівника законодавством на сьогодні не передбачено.

Раніше було встановлено термін 10 днів із дати складання акту для прийняття рішення про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509 (в редакції станом на 16.05.2017 року). Але з 30.08.2019 року, після внесених в Порядок №509 змін, термін для передачі інспектором праці матеріалів до керівника зник.

Отже, саме ця стадія має прірву в термінах для притягнення до відповідальності.

Виникає питання, так протягом якого часу інспектор праці зобов’язаний передати справу до керівника, щоб той ухвалив рішення про накладення штрафу?

Сама стаття 265 КЗпП не містить жодних термінів для застосування штрафних санкцій, які, по суті, є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій.

Це є порушенням принципу юридичної визначеності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Олександр Волков проти України», яке набрало статусу остаточного 27.05.2015 р., терміни давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV).

Терміни давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Відповідно до ч 6 ст. 7 КАС України в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже, суди вважають, що до зазначених вище правових відносин повинні бути застосовані загальні терміни давності, тобто 3 роки.

Статтею 114 ПК України визначено терміни давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Відповідно до цієї норми граничні терміни застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають термінам давності для нарахування податкових зобов'язань (1095 днів).

Подібна позиція викладена, наприклад, у Рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 р. у справі №1.380.2019.002874.

Є Лист Держпраці від 29.12.2017 № 12291/4/4.1-ДП17 «Щодо строку давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства», де вказаною, що статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 N 1985-IV, передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Є Лист Мінсоцполітики від 05.01.2018 № 8/0/22-18/134 «Щодо строку давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства», де вказано, оскільки строків давності при застосуванні фінансових санкцій статтею 265 КЗпП не визначено, то у цьому випадку застосовуються загальні терміни давності, тобто 3 роки.

Я не можу погодитися із цією позицією, оскільки вважаю, що термін позовної давності в 3 роки не може застосовуватись при накладені штрафів Держпрацею.

Розгляд справи про накладення штрафу Уповноваженою особою

Інспектор праці сам не ухвалює рішення про притягнення до фінансової відповідальності роботодавця. Для цього він передає документи уповноваженій на це особі.

Штрафи за порушення трудового права в Держпраці можуть накладати:

Після отримання Уповноваженою особою документів від інспектора, уключаючи Акт інспекційного відвідування, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний термін. Тобто, після передання інспектором праці справи в керівника є 45 днів, щоб винести постанову про накладення штрафу.

Керівник або заступник територіального органу Держпраці, зобов’язаний не пізніше ніж через 5 днів із моменту отримання документів від інспектора, письмово повідомити роботодавця про дату одержання документів для розгляду справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509).

За результатами розгляду справи керівник територіального органу Держпраці складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у 2 примірниках. Один із них надсилається роботодавцю протягом 3 днів із дня складення. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв’язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку (п. 10 Порядку №509).

Проаналізувавши всі етапи інспекційного відвідування (від підготовки до накладення штрафів), можна уважно подивитись на терміни, які маємо:

Отже, що від стадії підготовки до інспекційного відвідування до накладення штрафу може пройти різний термін.

Відсутність чітких термінів притягнення до відповідальності роботодавця є порушенням принципу визначеності. Така «строкова невизначеність» не припустима і потребує законодавчого врегулювання шляхом внесення змін до Порядку №509 та Порядку № 823 щодо строку передання інспектором праці матеріалів інспекційної справи до уповноваженої особи.

Здається, що за останні два місяці інспектори Держпраці притихли, чекаючи закінчення карантину.

Згідно Окремого доручення Голови Державної служби України І. Дегнери від 16.03.2020 № Д-122/1/10.1-20, на яке наразі покликаються інспектори праці, тимчасово припинено проведення:

Але на законодавчому рівні (Законом №533-9 від 17 березня 2020 року) усе ж таки дозволено планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику.

Ганна Лисенко

Адвокат, партнер АО “Адвокатська сім’я Лисенко”, член Комітету з трудового права НААУ

	11:00 Чт 04.06.20
Порядок та терміни накладення штрафів Держпрацею
Головна цитата Неприємним результатом проведення інспекційного відвідування Державною службою України з питань праці (далі – Держпраця) може стати для роботодавця накладення штрафів за порушення законодавства про працю. Для більшого розумінні хто, як та в які терміни накладає штраф на роботодавців, пропоную в цій статті ознайомитися з усіма етапами, починаючи з підготовки до інспекційного відвідування і закінчуючи прийняттям постанови про накладення штрафу. Чим керується Держпраця при накладенні штрафів: 1. Статтями 259, 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). 2. Законом України «Про основні засади державного нагляду «контролю» у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877). 3. Статтею 34 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». 4. Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю в редакції постанови КМУ від 31.12.2019 р. № 1132 (далі – Порядок № 1132). 5. Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509 (далі – Порядок № 509). Підготовка до інспекційного відвідування. Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що здійснюються інспектором праці відповідного територіального органу Держпраці (п. 2 Порядку № 823). Інспекційне відвідування може тривати не більше 10 днів (п. 9 Порядку №823). Але інспектор праці має право збирати інформацію та документи ще до початку інспекційного відвідування шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об’єктом відвідування законодавства про працю (п. 6 Порядку № 823). Зверніть увагу, що термінів на «підготовку до інспекції» законодавством не передбачено. Інспектор праці збирає матеріали інспекційного відвідування, до яких залучають: а) документи, отримані інспектором під час підготовки до проведення інспекції, б) наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування, в) документи отримані під час самого інспекційного відвідування (фото, відео, аудіо фіксації, відповіді від органів державної влади, документи отримані від роботодавця, г) документи, надані роботодавцем на вимогу інспектора праці, ураховуючи зауваження на акт та письмові пояснення. Документи, одержані під час підготовки для проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучають до матеріалів інспекційного відвідування. Ураховуючи, що інспектор праці не обмежений будь-якими термінами на підготовку до інспекційного відвідування, то підготовка+інспекційне відвідування може тривати більше ніж 10 днів. Акт інспекційного відвідування. Зауваження, відповідь. За результатами інспекційного відвідування в останній день складається акт у двох примірниках, які підписують інспектори праці та роботодавцем (п. п. 16, 17 Порядку №823). Акт підписують із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження подаються інспектору в письмовому вигляді не пізніше 3-х робочих днів з отримання. Письмова відповідь інспектора на зауваження надається не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати їх надходження (п. 18 Порядку № 823). Ви маєте право також подавати письмові пояснення до акту. Це іноді потрібно, якщо треба додати додатково документи або написати заперечення на відповідь інспектора. Отже, на стадії складання інспектором праці акту маємо додатково ще + 6 днів для подання зауважень та отримання відповіді. Передання справи інспекційного відвідування до керівника. Після складання Акту та розгляду зауважень, поданих роботодавцем до акту, інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи (директора) до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП (п. 24 Порядку №823). Після цього інспектор праці передає уповноважені посадовій особі (керівнику) всі матеріали інспекційного відвідування, враховуючи акт, для подальшого вирішення питання про притягнення до фінансової відповідальності роботодавця за ст. 265 КЗпП. Термінів для передання справи інспекційного відвідування до керівника законодавством на сьогодні не передбачено. Раніше було встановлено термін 10 днів із дати складання акту для прийняття рішення про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509 (в редакції станом на 16.05.2017 року). Але з 30.08.2019 року, після внесених в Порядок №509 змін, термін для передачі інспектором праці матеріалів до керівника зник. Отже, саме ця стадія має прірву в термінах для притягнення до відповідальності. Виникає питання, так протягом якого часу інспектор праці зобов’язаний передати справу до керівника, щоб той ухвалив рішення про накладення штрафу? Сама стаття 265 КЗпП не містить жодних термінів для застосування штрафних санкцій, які, по суті, є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій. Це є порушенням принципу юридичної визначеності. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Олександр Волков проти України», яке набрало статусу остаточного 27.05.2015 р., терміни давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Терміни давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Відповідно до ч 6 ст. 7 КАС України в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Отже, суди вважають, що до зазначених вище правових відносин повинні бути застосовані загальні терміни давності, тобто 3 роки. Статтею 114 ПК України визначено терміни давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Відповідно до цієї норми граничні терміни застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають термінам давності для нарахування податкових зобов'язань (1095 днів). Подібна позиція викладена, наприклад, у Рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 р. у справі №1.380.2019.002874. Є Лист Держпраці від 29.12.2017 № 12291/4/4.1-ДП17 «Щодо строку давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства», де вказаною, що статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 N 1985-IV, передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм. Є Лист Мінсоцполітики від 05.01.2018 № 8/0/22-18/134 «Щодо строку давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства», де вказано, оскільки строків давності при застосуванні фінансових санкцій статтею 265 КЗпП не визначено, то у цьому випадку застосовуються загальні терміни давності, тобто 3 роки. Я не можу погодитися із цією позицією, оскільки вважаю, що термін позовної давності в 3 роки не може застосовуватись при накладені штрафів Держпрацею. Розгляд справи про накладення штрафу Уповноваженою особою Інспектор праці сам не ухвалює рішення про притягнення до фінансової відповідальності роботодавця. Для цього він передає документи уповноваженій на це особі. Штрафи за порушення трудового права в Держпраці можуть накладати: голова або заступник Держпраці, керівник або його заступник територіальних органів Держпраці, керівник або заступник виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (надалі –Уповноважена особа). Після отримання Уповноваженою особою документів від інспектора, уключаючи Акт інспекційного відвідування, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний термін. Тобто, після передання інспектором праці справи в керівника є 45 днів, щоб винести постанову про накладення штрафу. Керівник або заступник територіального органу Держпраці, зобов’язаний не пізніше ніж через 5 днів із моменту отримання документів від інспектора, письмово повідомити роботодавця про дату одержання документів для розгляду справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509). За результатами розгляду справи керівник територіального органу Держпраці складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у 2 примірниках. Один із них надсилається роботодавцю протягом 3 днів із дня складення. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв’язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку (п. 10 Порядку №509). Висновки Проаналізувавши всі етапи інспекційного відвідування (від підготовки до накладення штрафів), можна уважно подивитись на терміни, які маємо: термін не визначено – підготовка до інспекційного відвідування, не більше 10 днів – інспекційне відвідування, 6 днів – зауваження+відповідь, термін не визначено – передача справи до уповноваженої особи, 45 днів – розгляд справи про притягнення роботодавця до відповідальності. Отже, що від стадії підготовки до інспекційного відвідування до накладення штрафу може пройти різний термін. Відсутність чітких термінів притягнення до відповідальності роботодавця є порушенням принципу визначеності. Така «строкова невизначеність» не припустима і потребує законодавчого врегулювання шляхом внесення змін до Порядку №509 та Порядку № 823 щодо строку передання інспектором праці матеріалів інспекційної справи до уповноваженої особи. Здається, що за останні два місяці інспектори Держпраці притихли, чекаючи закінчення карантину. Згідно Окремого доручення Голови Державної служби України І. Дегнери від 16.03.2020 № Д-122/1/10.1-20, на яке наразі покликаються інспектори праці, тимчасово припинено проведення: планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю); інспекційних відвідувань із питань виявлення неоформлених трудових відносин. Але на законодавчому рівні (Законом №533-9 від 17 березня 2020 року) усе ж таки дозволено планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику. Автор публікації: Ганна Лисенко Ганна Лисенко Адвокат, партнер АО “Адвокатська сім’я Лисенко”, член Комітету з трудового права НААУ
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Порядок та терміни накладення штрафів Держпрацею

Головна цитата