Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Електронний суд в умовах COVID-19

Пандемія короновірусної інфекції COVID-19 сьогодні зробила великий виклик юридичному ринку та судовій системі, які сьогодні замислилися над необхідністю удосконалення електронного судочинства.

Не перший рік в нашій країні задекларовано роботу електронного суду, але саме у умовах сьогоднішнього карантину нам необхідна його досконала робота.

Не буде секретом, що сьогодні більшість цивільних, адміністративних, господарських та навіть кримінальних справ відкладаються у зв’язку з запровадженням карантину на території України.

НОРМАТИВНІ ПІДСТАВИ ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВ

11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №11 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до п. 1 якої по сій території України було проголошено карантин з 12 березня по 03 квітня 2020 року, який в подальшому було продовжено до 24.04.2020 року.

16.03.2020 року Радою Суддів України було прийняте рішення №9рс-186/20 відповідно до якого зазначено, що з метою убезпечення населення Україні від поширення гострих распіраторних захворювань та короно коронавірусу COVID-19 на період з 16.03.2020 року до 03.04.2020 року встановити особливий режим роботи судів України з можливістю відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами.

На практиці ситуація з розгляду судових справ має такий вигляд:

Сьогодні суди здебільшого розглядають справи виключно пов’язані з обмеженням конституційних прав – обрання або продовження запобіжних заходів та інше.

Більшість кримінальних справ, які не пов’язані з триманням обвинуваченої або підозрюваної особи під вартою, суди відкладають з метою уникнення контактування великої кількості осіб, з метою запобігання можливості зараження короновірсною інфекцією, так зване соціальне дистанціювання.

Саме з цією метою, більшість судів сьогодні розглядаючи заяви про ознайомлення з матеріалами справи в цифровому порядку, надсилають копії позовної заяви та доданих документів до неї в електронному вигляді на поштову скриньку адвоката.

Дійсно, юридична спільнота, сьогодні як ніколи, потребує запровадження надійної платформи електронного суду, оскільки це не перший та не останній карантин в країни, та необхідно читко зрозуміти, як реалізувати право кожного громадянина на отримання правничої допомоги навіть в умовах карантину.

Право на професійну правничу допомогу, яка в Україні надається адвокатами, закріплено ст 59 Конституції України, а також регламентовано відповідними процесуальними кодексами.

Але, виникає певне непорозуміння, чому розробники, жодним чином не запровадили функціювання системи електронного суду без взаємодії з ЄРАУ (єдиний реєстр адвокатів України).

Сьогодні, така взаємодія, дозволила б, відразу ідентифікувати сторону, як адвоката. Також, стає незрозумілим, чому розробники не запровадили можливість відео-трансляції з електронного кабінету, що в певній мірі вирішило б питання проведення судових засідань в режимі відео-конференцій.

Напевно, сьогоднішній досвід нам дозволить зробити висновки про доробку та функціювання системи електронного суду.

До речі, сьогодні багато суддів висловлюються про необхідність вдосконалення та запровадження системи електронного судочинства і сьогодні вирішення цього питання постало, як вкрай необхідне.

Донцов Денис, суддя Приморського районного суду м. Одеса, кандидат юридичних наук:

30.03.2020 р. ВРУ прийняла життєво необхідний Закон для Держави Україна про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), відповідно до якого внесені зміни до процесуальних кодексів в тому числі про те, що у судовому засіданні учасники справи можуть брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідно до зазначених положень Закону підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України».

Дійсно, зазначений нормативно-правовий акт є актуальний для суспільства, що зробило впевнений крок для розвитку електронного судочинства вцілому. Але для повноцінної реалізації змін є необхідність як мінімум вдосконалення процедури ідентифікації особи учасника справи та можливості повноцінної участі зазначеної особи в якості сторони судового провадження.

З метою недопущення порушення прав людини в порядку передбаченому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 6, є необхідність врегулювання питання ідентифікації особи, подання сторонами заяв, клопотань та доказів в судовому засіданні у режимі відеоконференції без участі з боку учасників судового процесу (сторін) відповідального секретаря судового засідання.

Сергій Чванкін, голова Київського районного суду м. Одеси:

11 березня Кабінет Міністрів оприлюднив рішення щодо впровадження карантину в Україні та затвердив заходи, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID-19.

Судова система не є винятком, адже режим роботи судів під час карантину також зазнав певних змін.

Основний акцент робиться на дотриманні балансу між забезпеченням права на доступ до правосуддя та убезпеченні громадян (учасників судового провадження, відвідувачів суду) і працівників суду від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19.

Оголошений в державі карантин дає підстави та впевненість у тому, що електронний суд в Україні нарешті запрацює. Адже у цьому випадку він був би найкращим виходом, який надасть можливість проводити розгляд справ у встановлені законом строки та приймати всі необхідні документи від громадян.

Київський районний суд міста Одеси став одним з пілотних у запровадженні електронного судочинства ще у 2015 році згідно рішення Ради суддів України від 22 липня 2015 року № 74.

В рамках пілотного проекту «Електронний суд» суд досяг високих результатів впровадження сучасних технологій в процес здійснення правосуддя. Так, в цей період були випробувані і впроваджені в щоденну роботу елементи майбутньої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, були висунуті пропозиції щодо вдосконалення програмної і нормативної складової електронного суду, проведено цілий ряд громадських заходів - форуми, круглі столи, навчання, публікації та виступи в засобах масової інформації, спрямовані на привернення уваги до проекту і його популяризацію.

На сьогоднішній день суди рекомендують всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або через дистанційні засоби зв’язку.

02.04.2020 р. були прийняті зміни, якими запроваджується можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду. Проте відомо, що система «Електронний суд» сьогодні працює не в повному обсязі, не всі модулі системи підключені, а також на сьогоднішній день Державною судовою адміністрацією України не затверджено Порядок участі осіб у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Деякі суди вирішили все ж таки розпочати використовувати платформи для онлайн-конференцій, такі як Skype та Zoom. В той же час, і в учасників судових процесів, і у суддів виникає питання, чи можуть суди використовувати платформи, які не є частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи? Звичайно, наш суд підтримує запровадження дистанційного судочинства, адже коли ми розпочинали роботу в проекті «Електорнний суд», законодавчо цей процес також було неврегульовано і не закріплено, але це не стало для нас перешкодою в успішному використанні опцій та переваг електронного судочинства. Тому, на мою думку, наразі, коли ЄСІТС ще повноцінно не запрацювала, необхідно вирішити питання щодо технічної можливості для забезпечення впровадження запропонованих змін.

За наявного законодавчого врегулювання усі негативні наслідки затримок судового розгляду бере на себе суд, хоча неможливість очного судового розгляду обґрунтована об’єктивною причиною. Як суди, так і учасники справи, потребують роз’яснень з цього приводу з боку Державної судової адміністрації особливо з питань підтвердження особи, яка приймає участь у судовому засіданні дистанційно з використанням власних технічних даних: широко розповсюджені програми відеоконференцзв’язку не передбачають можливості входу за допомогою електронного цифрового підпису, натомість особистий кабінет користувача системи «Електронний суд», хоча і дозволяє ідентифікувати користувача за ЕЦП, не дозволяє проводити відеоконференції.

Як показав наш попередній досвід, спрощення доступу до суду позитивно сприймається учасникам судових розглядів, особливо адвокатською спільнотою.

Ситуація, яка сьогодні склалася в країні, потребує нестандартних рішень та ідей для того, щоб налагодити доступ до суду. Зараз, як ніколи, всі виклики, які постали перед судовою системою на шляху до запровадження електронного судочинства, повинні вирішуватись рішуче і без зволікань, надмірний формалізм за таких обставин шкодить авторитету судової влади, яка повинна захищати інтереси громадян у будь-яких умовах.

Запровадження карантинних заходів нам чітко дало зрозуміти, що ані судова система, ані гарантії громадян на судовий захист не можуть знаходитися на «карантині» оскільки головною функцією держави, навіть в таких умовах, є забезпечення реалізації на захист прав та свобод громадян. Сьогодні ми отримали можливість змінити підхід до системи забезпечення діяльності суду, адвокатури в умовах карантину, тепер все залежить від нас …

Володимир Мацко

Адвокат, керуючий партнер ЮФ «Мацко та Партнери», член Ради UNBA NextGen

	11:58 Чт 09.04.20
Електронний суд в умовах COVID-19
Головна цитата Запровадження карантинних заходів нам чітко дало зрозуміти, що ані судова система, ані гарантії громадян на судовий захист не можуть знаходитися на «карантині» оскільки головною функцією держави, навіть в таких умовах, є забезпечення реалізації на захист прав та свобод громадян. Пандемія короновірусної інфекції COVID-19 сьогодні зробила великий виклик юридичному ринку та судовій системі, які сьогодні замислилися над необхідністю удосконалення електронного судочинства. Не перший рік в нашій країні задекларовано роботу електронного суду, але саме у умовах сьогоднішнього карантину нам необхідна його досконала робота. Не буде секретом, що сьогодні більшість цивільних, адміністративних, господарських та навіть кримінальних справ відкладаються у зв’язку з запровадженням карантину на території України. НОРМАТИВНІ ПІДСТАВИ ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВ 11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №11 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до п. 1 якої по сій території України було проголошено карантин з 12 березня по 03 квітня 2020 року, який в подальшому було продовжено до 24.04.2020 року. 16.03.2020 року Радою Суддів України було прийняте рішення №9рс-186/20 відповідно до якого зазначено, що з метою убезпечення населення Україні від поширення гострих распіраторних захворювань та короно коронавірусу COVID-19 на період з 16.03.2020 року до 03.04.2020 року встановити особливий режим роботи судів України з можливістю відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами. СИТАЦІЯ В СУДАХ СЬОГОДНІ На практиці ситуація з розгляду судових справ має такий вигляд: Розгляд справи без участі сторін. В даному випадку, якщо сторони не заперечують Вони можуть подати заяви про розгляд справи без їх участі, суди такі заяви задовольняють та розглядають справи на підставі наявних письмових доказів у справі; Відкладення розгляду справи. В разі, якщо сторона заперечує, щодо розгляду справи без її участі, то на підставі вмотивованої заяви суд відкладає розгляд справи. Сьогодні суди здебільшого розглядають справи виключно пов’язані з обмеженням конституційних прав – обрання або продовження запобіжних заходів та інше. Більшість кримінальних справ, які не пов’язані з триманням обвинуваченої або підозрюваної особи під вартою, суди відкладають з метою уникнення контактування великої кількості осіб, з метою запобігання можливості зараження короновірсною інфекцією, так зване соціальне дистанціювання. Саме з цією метою, більшість судів сьогодні розглядаючи заяви про ознайомлення з матеріалами справи в цифровому порядку, надсилають копії позовної заяви та доданих документів до неї в електронному вигляді на поштову скриньку адвоката. ЕЛЕКТРОНИЙ СУД З НЕДОЛІКАМИ Дійсно, юридична спільнота, сьогодні як ніколи, потребує запровадження надійної платформи електронного суду, оскільки це не перший та не останній карантин в країни, та необхідно читко зрозуміти, як реалізувати право кожного громадянина на отримання правничої допомоги навіть в умовах карантину. Право на професійну правничу допомогу, яка в Україні надається адвокатами, закріплено ст 59 Конституції України, а також регламентовано відповідними процесуальними кодексами. Але, виникає певне непорозуміння, чому розробники, жодним чином не запровадили функціювання системи електронного суду без взаємодії з ЄРАУ (єдиний реєстр адвокатів України). Сьогодні, така взаємодія, дозволила б, відразу ідентифікувати сторону, як адвоката. Також, стає незрозумілим, чому розробники не запровадили можливість відео-трансляції з електронного кабінету, що в певній мірі вирішило б питання проведення судових засідань в режимі відео-конференцій. Напевно, сьогоднішній досвід нам дозволить зробити висновки про доробку та функціювання системи електронного суду. До речі, сьогодні багато суддів висловлюються про необхідність вдосконалення та запровадження системи електронного судочинства і сьогодні вирішення цього питання постало, як вкрай необхідне. ДУМКА СУДДІВ Донцов Денис, суддя Приморського районного суду м. Одеса, кандидат юридичних наук: 30.03.2020 р. ВРУ прийняла життєво необхідний Закон для Держави Україна про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), відповідно до якого внесені зміни до процесуальних кодексів в тому числі про те, що у судовому засіданні учасники справи можуть брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідно до зазначених положень Закону підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України». Дійсно, зазначений нормативно-правовий акт є актуальний для суспільства, що зробило впевнений крок для розвитку електронного судочинства вцілому. Але для повноцінної реалізації змін є необхідність як мінімум вдосконалення процедури ідентифікації особи учасника справи та можливості повноцінної участі зазначеної особи в якості сторони судового провадження. З метою недопущення порушення прав людини в порядку передбаченому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 6, є необхідність врегулювання питання ідентифікації особи, подання сторонами заяв, клопотань та доказів в судовому засіданні у режимі відеоконференції без участі з боку учасників судового процесу (сторін) відповідального секретаря судового засідання. Сергій Чванкін, голова Київського районного суду м. Одеси: 11 березня Кабінет Міністрів оприлюднив рішення щодо впровадження карантину в Україні та затвердив заходи, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID-19. Судова система не є винятком, адже режим роботи судів під час карантину також зазнав певних змін. Основний акцент робиться на дотриманні балансу між забезпеченням права на доступ до правосуддя та убезпеченні громадян (учасників судового провадження, відвідувачів суду) і працівників суду від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19. Оголошений в державі карантин дає підстави та впевненість у тому, що електронний суд в Україні нарешті запрацює. Адже у цьому випадку він був би найкращим виходом, який надасть можливість проводити розгляд справ у встановлені законом строки та приймати всі необхідні документи від громадян. Київський районний суд міста Одеси став одним з пілотних у запровадженні електронного судочинства ще у 2015 році згідно рішення Ради суддів України від 22 липня 2015 року № 74. В рамках пілотного проекту «Електронний суд» суд досяг високих результатів впровадження сучасних технологій в процес здійснення правосуддя. Так, в цей період були випробувані і впроваджені в щоденну роботу елементи майбутньої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, були висунуті пропозиції щодо вдосконалення програмної і нормативної складової електронного суду, проведено цілий ряд громадських заходів - форуми, круглі столи, навчання, публікації та виступи в засобах масової інформації, спрямовані на привернення уваги до проекту і його популяризацію. На сьогоднішній день суди рекомендують всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або через дистанційні засоби зв’язку. 02.04.2020 р. були прийняті зміни, якими запроваджується можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду. Проте відомо, що система «Електронний суд» сьогодні працює не в повному обсязі, не всі модулі системи підключені, а також на сьогоднішній день Державною судовою адміністрацією України не затверджено Порядок участі осіб у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Деякі суди вирішили все ж таки розпочати використовувати платформи для онлайн-конференцій, такі як Skype та Zoom. В той же час, і в учасників судових процесів, і у суддів виникає питання, чи можуть суди використовувати платформи, які не є частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи? Звичайно, наш суд підтримує запровадження дистанційного судочинства, адже коли ми розпочинали роботу в проекті «Електорнний суд», законодавчо цей процес також було неврегульовано і не закріплено, але це не стало для нас перешкодою в успішному використанні опцій та переваг електронного судочинства. Тому, на мою думку, наразі, коли ЄСІТС ще повноцінно не запрацювала, необхідно вирішити питання щодо технічної можливості для забезпечення впровадження запропонованих змін. За наявного законодавчого врегулювання усі негативні наслідки затримок судового розгляду бере на себе суд, хоча неможливість очного судового розгляду обґрунтована об’єктивною причиною. Як суди, так і учасники справи, потребують роз’яснень з цього приводу з боку Державної судової адміністрації особливо з питань підтвердження особи, яка приймає участь у судовому засіданні дистанційно з використанням власних технічних даних: широко розповсюджені програми відеоконференцзв’язку не передбачають можливості входу за допомогою електронного цифрового підпису, натомість особистий кабінет користувача системи «Електронний суд», хоча і дозволяє ідентифікувати користувача за ЕЦП, не дозволяє проводити відеоконференції. Як показав наш попередній досвід, спрощення доступу до суду позитивно сприймається учасникам судових розглядів, особливо адвокатською спільнотою. Ситуація, яка сьогодні склалася в країні, потребує нестандартних рішень та ідей для того, щоб налагодити доступ до суду. Зараз, як ніколи, всі виклики, які постали перед судовою системою на шляху до запровадження електронного судочинства, повинні вирішуватись рішуче і без зволікань, надмірний формалізм за таких обставин шкодить авторитету судової влади, яка повинна захищати інтереси громадян у будь-яких умовах. ЧИ ПОТРІБНІ НАМ ЗМІНИ? Запровадження карантинних заходів нам чітко дало зрозуміти, що ані судова система, ані гарантії громадян на судовий захист не можуть знаходитися на «карантині» оскільки головною функцією держави, навіть в таких умовах, є забезпечення реалізації на захист прав та свобод громадян. Сьогодні ми отримали можливість змінити підхід до системи забезпечення діяльності суду, адвокатури в умовах карантину, тепер все залежить від нас … Автор публікації: Володимир Мацко Володимир Мацко Адвокат, керуючий партнер ЮФ «Мацко та Партнери», член Ради UNBA NextGen
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Електронний суд в умовах COVID-19

Головна цитата