Поділ майна подружжя: як бути з ТОВ?
Головна цитата
Вирішення питання про розподіл між подружжям бізнесу та корпоративних прав ТОВ є достатньо неоднозначним та багато в чому залежить від того, яку позицію займе при вирішенні такого спору суд. Невизначеності та суперечності в правових позиціях судів також не сприяють встановленню єдиної практики і можливості хоч приблизно спрогнозувати результат вирішення спору. У зв’язку з цим, одним з найефективніших способів вирішення даної категорії спорів є договірне (позасудове) врегулювання шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про поділ подружнього майна, так як сторони досягають згоди щодо найбільш прийнятного варіанту для кожного з них, а також економлять час та кошти, які могли б бути витрачені на судову тяганину.
Одним з найбільш неоднозначних питань у сфері поділу майна подружжя залишається питання поділу бізнесу й корпоративних прав, адже зазвичай успішний бізнес коштує набагато більше, ніж квартира чи машина. Як правильно поділити? На що ти маєш право, якщо бізнес оформлено лише на іншого з подружжя?
Однозначну відповідь не завжди вдається знайти, оскільки в кожній сім’ї ситуація є особливою, а судова практика та законодавство постійно оновлюються.
У даній статті буде висвітлено питання щодо актуальних проблем неоднозначності правового регулювання та судової практики щодо поділу майна подружжя у випадку, коли в період шлюбу було засновано або одним з подружжя було придбано частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Способи захисту прав будуть визначатися в кожному конкретному випадку в залежності від правової позиції та інтересів сторони спору.
Питання 1. Чи можна в результаті поділу майна подружжя в судовому порядку отримати половину частки іншого з подружжя у статутному капіталі ТОВ та увійти до складу учасників ТОВ?
За загальним правилом суди схиляються до думки, що в результаті поділу подружнього майна може виникнути не право власності на частку у статутному капіталі ТОВ, а право вимоги на виплату певної грошової суми (на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства чи частину дивідендів, залежно від того, якою позицією керувались при поділі).
Крім того, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4, право участі у ТОВ є особистим немайновим правом, а порядок вступу до ТОВ визначається також і у статуті товариства та може потребувати, наприклад, згоди загальних зборів учасників ТОВ, то дружина/чоловік не може автоматично увійти до складу учасників ТОВ в результаті поділу майна подружжя.
Питання 2. Чи можна вимагати отримання компенсації вкладених у статутний капітал спільних коштів або ж отримання частки від прибутку (дивідендів) ТОВ?
Так, теоретично можна вимагати отримання компенсації, якщо у статутний капітал ТОВ було внесено спільні кошти подружжя. В такому випадку є декілька варіантів розвитку подій та подальших дій (вибір способу захисту залежить від обставин справи, дій і заявлених вимог, обраної стратегії, тощо).
Відповідно до ст. 57 СКУ майно, набуте чоловіком чи дружиною за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини/чоловіка.
Саме тому, питання «чи були витрачені на внесення до статутного капіталу ТОВ кошти спільними?» часто є визначальним при визначенні, чи виникатиме у іншого з подружжя право на компенсацію частини вкладених коштів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ВСУ у справі № 6-61цс13 від 03.07.2013, право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч ст. 65 CК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.
Розвиток подій та визначення кола майна, на яке може претендувати дружина/чоловік, залежить від того, чи було нею/ним надано свою згоду на таке розпорядження спільними коштами подружжя, як придбання частки у статутному капіталі ТОВ.
За загальним правилом, відповідно до положень ч. 1,2 ст. 65 СКУ, вважається, що один із подружжя діє за згодою другого з подружжя. Таким чином, згода на таке розпорядження коштами презюмується і необхідність доводити те, що особа такої згоди не надавала покладається саме на неї.
Якщо на момент здійснення купівлі частки обидва з подружжя надали свою згоду на такий варіант розпорядження спільними коштами, то той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів, а не на компенсацію вартості його частки (п. 28 Постанови Верховного Суду України у постанові від 21 грудня 2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Якщо ж дружина/чоловік наполягатиме на тому, що вона не надавала свою згоду на використання спільних коштів для придбання частки у статутному капіталі ТОВ, то відповідно до п. 28 Постанови, вона може претендувати на компенсацію вартості її частки таких коштів.
При чому, дружина/чоловік може заявити різні варіанти вимог – або компенсацію вартості половини внесених коштів, або половину вартості частки учасника у статутному капіталі товариства станом на день поділу майна (ринкової вартості частки).
Якщо ж розмір дивідендів значний і вони дійсно виплачуються, дружина/чоловік може заявити вимогу про отримання частини одержаних дивідендів (якщо є рішення ТОВ про їх виплату і вони ще не використані або ж використані не на сімейні потреби).
У випадку, коли дивіденди були нараховані під час шлюбу, однак на момент поділу майна ще не виплачені, то вони ще не перебувають у власності їх отримувача та не повинні підлягати поділу.
В такому випадку, керуючись положеннями тієї ж Постанови, а саме, п. 22, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Однак, судова практика достатньо неоднозначна та передбачає декілька різних підходів до визначення компенсації, зокрема:
А) Якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 червня 2015 року № 6-38цс15).
Б) У Постанові від 08 травня 2019 року у справі № 683/886/16-ц Верховний Суд зайняв іншу позицію та зазначив, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства.
Вартість такої частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. При чому, вартість такої частки повинна бути встановлена на час вирішення питання про її поділ.
Отже, як бачимо, вирішення питання про розподіл між подружжям бізнесу та корпоративних прав ТОВ є достатньо неоднозначним та багато в чому залежить від того, яку позицію займе при вирішенні такого спору суд. Невизначеності та суперечності в правових позиціях судів також не сприяють встановленню єдиної практики і можливості хоч приблизно спрогнозувати результат вирішення спору.
У зв’язку з цим, одним з найефективніших способів вирішення даної категорії спорів є договірне (позасудове) врегулювання шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про поділ подружнього майна, так як сторони досягають згоди щодо найбільш прийнятного варіанту для кожного з них, а також економлять час та кошти, які могли б бути витрачені на судову тяганину.
А у випадку, якщо подружжя ще не прийняли рішення про розірвання шлюбу або свідомо будуть свої майнові подружні відносини, варіантом попереднього врегулювання розподілу подружнього спільного майна у майбутньому є укладення шлюбного договору.
Ганна Гаро
сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури НААУ
Марія Бабішена
помічник адвоката
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.