ЄСПЛ визнав обшуки адвокатів і юристів порушенням Конвенції у справі «Круглов та інші проти Росії»
Головна цитата
Переслідування та утиски представників юридичної професії завдають удар по самому серцю системи Конвенції, зазначає Європейський суд з прав людини. Тому обшуки в будинках або офісах адвокатів повинні підлягати особливо суворому контролю. Прикладами цих тлумачень є справи «Елсі та інші проти Туреччини», «Xavier Da Silveira проти Франції», «Leotsakos проти Греції», а також міжнародно-правові матеріали про захист відносин між адвокатом і клієнтом.
Переслідування та утиски представників юридичної професії завдають удар по самому серцю системи Конвенції, зазначає Європейський суд з прав людини. Тому обшуки в будинках або офісах адвокатів повинні підлягати особливо суворому контролю. Прикладами цих тлумачень є справи «Елсі та інші проти Туреччини», «Xavier Da Silveira проти Франції», «Leotsakos проти Греції», а також міжнародно-правові матеріали про захист відносин між адвокатом і клієнтом.
Виходячи з цього, у справі «Круглов та інші проти Росії» ЄСПЛ визнав порушення статті 8 Конвенції про права людини і основоположних свобод, а саме право на повагу до приватного і сімейного життя.
Заявниками у справі є 25 російських громадян, які проживають в Самарі, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Чебоксарах, Нижньому Новгороді, Москві, Новосибірську, Маркові, Хабаровську, Владивостоку, Орську, Томську, Оренбурзі і Краснодарі. Всього було подано 16 заяв.
Справа стосувалася проведення поліцією обшуків в будинках і офісах заявників, які є практикуючими адвокатами і юристами, а також їх клієнтів.
Обшуки проводилися в різні терміни в період з 2003 по 2016 рік. Всі, за винятком двох, були проведені на підставі судових ухвал. В ході деяких обшуків слідчими органами було вилучено комп'ютери, жорсткі диски та документи.
Заявники скаржилися, зокрема, на те, що обшуки в їхніх будинках або офісах і вилучення електронних пристроїв, що містять особисту інформацію або документи, які підпадають під дію адвокатської таємниці, порушують статтю 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглядаючи матеріали справи, ЄСПЛ встановив, що в судових дозволах на проведення обшуків, у випадках, коли вони були видані, вказувалося, що матеріали, представлені у кримінальних справах, давали достатні підстави вважати, що документи або предмети, що мають значення для розслідування, можуть перебувати в приміщеннях заявників. Однак вони не пояснили, що це були за матеріали і на яких підставах ґрунтувалося припущення про те, що відповідні докази можуть бути знайдені в приміщеннях, що підлягали обшуку. Судові дозволи на обшуки було складено в дуже широких виразах, що давало слідчим необмежену свободу дій щодо того, як проводити обшуки. Відповідно до судової практики Суду, ордера на обшук повинні бути складені, наскільки це практично можливо, таким чином, щоб їх вплив залишалося в розумних межах.
Крім того, що стосується заявників, які є членами колегії адвокатів, то національні суди, мабуть, вважають, що єдиною гарантією, що забезпечується під час проведення обшуку приміщень адвокатів, є попереднє судове рішення і що ця вимога носить суто процесуальний характер. Суд раніше ухвалив, що лише судовий контроль сам по собі не є достатньою гарантією проти зловживань («Кронін проти Сполученого Королівства», «Геращенко проти України). Національні суди в жодному разі не намагалися зважити обов'язок захищати конфіденційність відносин між адвокатом і клієнтом з урахуванням потреб кримінального розслідування. Наприклад, суди не розглядали можливості отримання необхідної інформації з інших джерел (наприклад, від клієнтів самих юристів). Крім того, немає жодних доказів того, що суди мали будь-які правила, за якими можна було б визначити, коли може і коли неприпустимо порушувати конфіденційність юридично привілейованих документів («Салінен та інші проти Фінляндії»). Навпаки, при видачі ордерів на обшук суди, мабуть, виходили з того, що конфіденційність відносин юрист-клієнт може бути порушена в будь-якому випадку, допоки ведеться кримінальне розслідування, навіть якщо таке розслідування спрямоване не проти юристів, а проти їх клієнтів.
Суд приходить до висновку, що в тих випадках, коли був виданий судовий ордер на обшук, національні суди не зважували та не перевіряли питання про те, чи відповідало втручання в права заявників нагальній соціальній потребі та чи було це пропорційним переслідуваним законним цілям.
Аналізуючи порядок проведення обшуків, ЄСПЛ приходить до висновку, що обшуки в цих справах обмежували професійну таємницю в тій мірі, яка не була домірною законній меті.
Рішення ЄСПЛ у справі "Круглов та інші проти Росії" у перекладі українською мовою, який підготували Олександр Дроздов та Олена Дроздова
Олександр Дроздов
Член ВККС України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
Олена Дроздова
Кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.