ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Думагас Транспорт С.А. проти Республіки Болгарія
Головна цитата
Даним рішенням було констатовано порушення статті 1 (захист власності) Протоколу 1 до Конвенції. Ця справа стосується незаконності конфіскації майна третьої особи у кримінальному провадженні
«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
Про це йдеться у Статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стало однією з основних підстав ухвалення позитивного рішення у справі «Думагас Транспорт С.А. проти Республіки Болгарія».
Справу було розпочато за заявою, поданою до Європейського суду з прав людини румунським акціонерним товариством Думагас Транспорт С.А. проти Республіки Болгарія. Компанія надає послуги з перевезення і логістики.
Так, 9 лютого 2011 року у трьох вантажівках компанії-заявника працівники болгарської митниці виявили велику кількість незадекларованих парфумів та цигарок на суму 56 210 болгарських левів, що еквівалентно 28 750 євро. Контрабанда та вантажівки були вилучені як речові докази, а проти трьох водіїв було розпочато кримінальне провадження.
Після цього компанія-заявник подала клопотання про повернення вантажівок, проте трьома постановами прокурора Ямбольської обласної прокуратури у такому поверненні було відмовлено. Згодом компанія-заявник оскаржила дані постанови, проте трьома рішеннями Ямбольського обласного суду скарги були залишені без задоволення. В подальшому компанія-заявник звернулась до Ямбольської обласної прокуратури із клопотанням про повторне відкриття кримінального провадження. Постановами прокуратура та двома подальшими рішеннями у цьому було відмовлено, обґрунтуванням стала відсутність підств.
Подаючи заяву до Європейського суду з прав людини, компанія-заявник вказала на те, що було порушено статтю 1 Протоколу № 1 та пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за фактом конфіскації своїх вантажних автомобілів. Компанія-заявник стверджувала, що не мала можливості брати участь у провадженні, яке призвело до конфіскації, та захищати свої права.
Компанія-заявник зазначила, що її вантажні автомобілі були конфісковані на підставі угод про визнання винуватості між водіями та державою Болгарія, при цьому жоден з водіїв не був власником цих вантажних автомобілів. Крім того, конфіскація була непропорційною з огляду на величезну різницю між вартістю контрабандного товару та вартістю вантажівок.
ЄСПЛ зазначає, що компанія-заявник була власником одного з конфіскованих вантажних автомобілів, а також була орендарем двох інших - на підставі лізингу. За цими договорами вона може набути права власності на вантажівки після закінчення відповідних строків оренди. Більше того, компанія-заявник залишалася зобов’язаною сплачувати щомісячні платежі за договором до 2016 року. Відповідно, Суд приходить до висновку, що компанія-заявник мала достатньо встановлений майновий інтерес до двох вантажних автомобілів, якими вона формально не володіла, тобто «володіла» ними у розумінні статті 1 Протоколу № 1. З іншого боку, Суд вважає, що конфіскація вантажних автомобілів є втручанням у «володіння» компанії-заявника.
Щодо того, чи було це втручання виправданим, Суд посилається на свої висновки в аналогічній справі of Ünsped Paket Servisi SaN. Ve TiC. A.Ş. Так, було зазначено, що національний суд, конфіскуючи вантажний автомобіль заявника, ні в якому разі не розглядав законність такої конфіскації, зокрема, на предмет відповідності вартості вантажного автомобіля серйозності правопорушення, як того вимагає частина 8 статті 242 Кримінального кодексу. Також національний суд не досліджував поведінку водія вантажного автомобіля та чи могла або повинна була знати компанія-заявник про контрабанду. Нарешті, Суд розкритикував положення національного процесуального права за те, що вони не надають компанії-заявнику можливість оскаржити конфіскацію. Все це означало, що справедливий баланс, який повинен був бути досягнутий між захистом права власності заявника та вимогами суспільного інтересу, був порушений, порушуючи статтю 1 Протоколу № 1. Такі ж міркування справедливі і у даній справі, підкреслив ЄСПЛ.
Рішення ЄСПЛ у справі компанії Думагас Транспорт С.А. проти Республіки Болгарія
Олександр Дроздов
Член ВККС України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
Олена Дроздова
кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури
Богдан Трофімов
адвокат
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.