Адвокатське представництво у цивільному процесі на прикладі України та європейських країн

Головна цитата

В Україні внаслідок судово-правової реформи 2016 р. на рівні Конституції України було закріплена адвокатська монополія: «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення» (ст. 131²). Дане конституційне положення знайшло своє закріплення в ЦПК України в редакції від жовтня 2017 р. (ч. 1 ст. 60). Перехідними Положеннями Конституції України було зазначено, що «представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року»

В Україні внаслідок судово-правової реформи 2016 р. на рівні Конституції України було закріплена адвокатська монополія: «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення» (ст. 131²). Дане конституційне положення знайшло своє закріплення в ЦПК України в редакції від жовтня 2017 р. (ч. 1 ст. 60). Перехідними Положеннями Конституції України було зазначено, що «представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року» (п. 11 ч. 16¹). Важливо відзначити, що в Конституції України міститься можливість окремим законом встановити винятки із обов’язкового представництва у суді адвокатами «у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена» (ч. 5 ст. 131²). Подібні винятки були встановлені ЦПК України. Зокрема, «під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність» (ч. 2 ст. 60 ЦПК України). Крім того, сторона справи чи третя особа може самостійно захищати свої права та інтереси, тобто здійснювати самопредставництво, при наявності у неї цивільної процесуальної дієздатності.

Отже, адвокатське представництво у цивільному процесі України назвати «монополією» можна тільки з певною натяжкою, оскільки для сторін, третіх осіб та інших учасників справи зберігається можливість самостійно захищати свої права та інтереси у будь-якій категорії цивільної справи, а також вони можуть вільно собі обрати судового представника у справах, які стосуються трудових спорів або малозначних справ, де ціна позову може сягати 960500 грн. (на 2019 рік). Більша частина цивільних справ, які щороку розглядаються в загальних судах має ціну позову меншу 960500 грн.

В європейських країнах, багато з яких є членами ЄС, вимоги стосовно адвокатського представництва в цивільному процесі є більш жорсткими ніж в Україні, що дає підстави говорити про встановлення в них справжньої адвокатської монополії.

Згідно §78 Цивільного процесуального уложення Німеччини адвокат виступає обов’язковим представником сторін та третіх осіб при вирішенні цивільних справ у суді землі (ландгерхті), у вищих судах землі (оберландгеріхті), у Федеральному Верховному суді[1]. Сторони та треті особи самостійно можуть вести свої цивільні справи тільки у незначних випадках. Зокрема, якщо стороною справи є діючий адвокат, він може представляти себе сам (п. 6 §78 Цивільного процесуального уложення Німеччини). Отже, в Німеччині по загальному правилу сторони та треті особи ведуть цивільні справи виключно через адвокатів. Самопредставництво заборонено. Аналогічне правило діє у Франції: виключно через адвокатів ведуться цивільні справи в трибуналах великої інстанції, апеляційних судах, Касаційному суді (ст. 751, 755, 899, 975, 982 ЦПК Франції)[2]. Судові процеси в таких країнах називаються адвокатськими, оскільки без участі останніх вони неможливі[3]. Таке явище зумовлено тим, що презюмується відсутність у пересічних осіб належних правових знань для ведення цивільної справи самостійно, а тому для обґрунтованого, законного та своєчасного її розгляду, держава зобов’язує сторін і третіх осіб діяти в цивільному процесі виключно через адвоката.

Принцип адвокатської монополії, який передбачає заборону на особисте ведення цивільних справ сторонами та зобов’язання вступати в справу через осіб, обізнаних у сфері права, передбачено ЦПК Литви. Обумовлюється така позиція необхідністю надання кваліфікованої юридичної допомоги особі, яка не має юридичної освіти. Федеральний закон Швейцарії «Про судоустрій» щодо представництва в Федеральному суді встановлює, що діяти в якості представника в цивільних справах можуть тільки патентовані адвокати та викладачі права швейцарських університетів. Згідно §26 ЦПК Австрії при розгляді в районних судах справ з ціною позову понад 5000 євро обов’язкова участь адвоката. Адвокатська монополія зазвичай не поширюється на нижчі ланки судової системи, де відбувається розгляд незначних цивільних справ[4].

Таким чином, можна підтвердити, що адвокатське представництво в цивільному процесі України відповідає законодавчому досвіду багатьох високорозвинених європейських держав, які, запроваджуючи адвокатську монополію, в першу чергу переслідували мету надання якісної правової допомоги, що мала не тільки прискорити розгляд цивільних справ, але й зробити захист суб’єктивних прав, свобод та інтересів більш ефективним. Неважко помітити, що рівень адвокатської «монополії» в Україні є набагато нижчим ніж в інших європейських країнах, де закріплене правило про обов’язкове представництво через адвоката. Тому відмова від позитивного досвіду країн ЄС та ряду європейських держав, абсолютно не покращить здійснення цивільного судочинства України та не виведе порядок розгляду і вирішення цивільних справ на більш високий рівень.

Автор публікації: Петро Немеш

Петро Немеш

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, кандидат юридичних наук, професор УЖНУ Заслужений юрист України

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.