|
12:09 Чт 19.11.26 |
Поновлення «старих» договорів оренди землі: умов договору недостатньо |
|
Головна цитата
Договори оренди землі, укладені до антирейдерського закону, поновлюються на умовах самих договорів, але за правилами, чинними на момент їх укладення. Тому навіть «надійна» для орендаря умова про автоматичну пролонгацію в такому договорі не спрацює. Нові правила Через неодноразові зміни законодавства виникає низка запитань: з якого моменту набирає чинності договір оренди землі, коли закінчується строк оренди, як на це впливає дата реєстрації договору чи права оренди і що потрібно для автоматичної пролонгації? Цим пояснюється і на перший погляд суперечлива судова практика: різні, часом протилежні правові позиції стосуються спорів щодо договорів оренди землі, укладених у різні періоди. Чергові істотні зміни відбулися з прийняттям Закону від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». І хоча відтоді минуло понад шість років, його норми досі викликають питання. Антирейдерський закон зокрема доповнив Закон «Про оренду землі» статтею 32-2 і виклав у новій редакції статтю 33. Так законодавець розмежував «поновлення договору» та «укладення договору на новий строк з використанням переважного права орендаря». Поновлення тепер регулює стаття 126-1 Земельного кодексу України, і воно має справді автоматичний характер: не потребує жодного волевиявлення сторін, зокрема укладення додаткової угоди. Проте таке поновлення застосовується, лише якщо його прямо передбачено в договорі. Отже, воно можливе тільки для договорів, укладених або змінених після 16.07.2020, коли ці зміни набрали чинності. Його не можна застосувати до земель державної та комунальної власності. Кожна зі сторін може відмовитися від автоматичної пролонгації: для цього вона не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення відомостей про поновлення договору. «Старі» договори Втім, саме ці положення викликають найменше питань. Частіше проблеми виникають з іншим: як бути зі «старими» договорами, укладеними до 16.07.2020? Законодавець подбав і про це. Антирейдерський закон доповнив Перехідні положення Закону про оренду землі новим абзацом: «Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення». Отже, визначальними є умови самих «старих» договорів. Здебільшого вони дублюють пункт 8 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабміну від 03.03.2004 № 220: «після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за _ днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Проте для оренди земель приватної власності застосовувати типовий договір не обов'язково. Тому доволі часто трапляються договори з «надійнішими» для орендаря умовами пролонгації, аж до «постійної» оренди, тобто автоматичної пролонгації, від якої орендодавець не може відмовитися в жодному разі (питання визнання недійсними подібних положень тут не розглядаються). Хоча частіше формулювання дещо простіші, на кшталт цього: «Сторони погоджуються, що дія Договору продовжується на наступний термін дії, вказаний в п. _ цього Договору, якщо жодна зі Сторін не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення не отримала письмового повідомлення щодо інших пропозицій». Чи спрацює таке положення договору? Ні! Адже наведена норма закону вимагає застосовувати разом з умовами договору й правила, чинні на момент його укладення. А ці правила доволі чітко визначені у статті 33 Закону про оренду землі в редакції до 16.07.2020. Дві процедури Фактично стаття 33 передбачала дві окремі процедури: використання переважного права орендаря на укладення нового договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі) та "автоматичне" поновлення договору оренди. Для першої процедури необхідні:
Друга процедура спрацьовує, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом місяця після закінчення цього строку не надіслав йому листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору. У такому разі сторони мають укласти додаткову угоду про поновлення договору в місячний строк. Ризики орендаря В обох випадках положень самого договору для пролонгації оренди недостатньо. Ще одна вада «автоматичної» пролонгації «старих» договорів лише на підставі їхніх умов полягає в тому, що таке поновлення (якщо вважати його можливим) не дає змоги внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А використання земельної ділянки без державної реєстрації речового права на неї тягне за собою негативні наслідки. Отже, орендарям, які прагнуть утримати свій земельний банк, варто подбати про це заздалегідь, зокрема розглянути можливість змінити умови оренди на користь орендодавця або придбати орендовану земельну ділянку у власність. Матеріал опубліковано на порталі LIGA ZAKON.
Віктор Кобилянський голова Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|