|
15:04 Пн 16.11.26 |
Насильство за ознакою статі: ефективність норми вирішують кваліфікація і доказування |
|
Головна цитата
Адміністративна відповідальність за насильство за ознакою статі для української практики відносно нова. Щоб застосувати її правильно, треба встановити гендерну зумовленість діяння і відмежувати його від домашнього насильства та сексуального домагання. Окремий склад Статтю 173-6 (Вчинення насильства за ознакою статі) Кодексу України про адміністративні правопорушення було запроваджено Законом № 3733-IX від 22 травня 2024 року в межах удосконалення законодавства щодо запобігання насильству та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. Важливість цієї норми полягає насамперед у формуванні окремого правового механізму реагування держави на насильство, зумовлене статевою належністю особи, гендерними стереотипами, дискримінаційними уявленнями та нерівністю у суспільних відносинах. Її прийняття також відображає прагнення України до виконання міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини, зокрема положень Стамбульської конвенції. Для правильної кваліфікації за цією статтею необхідно встановити три взаємопов'язані обставини: умисний характер протиправної поведінки, її спрямованість проти особи через стать або стереотипні уявлення про соціальні ролі жінок і чоловіків, а також заподіяння передбаченої у законі шкоди фізичному чи психічному здоров'ю. Принципово важливо, що звичайний побутовий конфлікт, образа або сварка між особами різної статі не можуть автоматично кваліфікуватися як гендерно зумовлене насильство. У правозастосовній практиці особливі труднощі виникають під час розмежування статті 173-6 зі статтею 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за домашнє насильство, та статтею 173-7 КУпАП щодо сексуального домагання. Саме тому адвокат має зосереджуватися на конкретних обставинах правопорушення, його правовій кваліфікації та належності доказів, не допускаючи ані спроб формального звинувачення, ані безпідставного ігнорування повідомлень про насильство. Міжнародні стандарти Важливим орієнтиром для застосування статті 173-6 КУпАП є міжнародні договори, ратифіковані Україною. Насамперед це Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Стамбульська конвенція, яка набула чинності для України 1 листопада 2022 року. Зазначені міжнародні акти передбачають позитивні обов'язки держави щодо запобігання насильству, захисту потерпілих, належного розслідування та забезпечення ефективних засобів правового захисту. Особливого значення набувають рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У справі «Опуз проти Туреччини» (заява № 33401/02, рішення від 09.06.2009) ЄСПЛ визнав, що систематична бездіяльність держави щодо домашнього насильства може становити дискримінацію за ознакою статі. У справі «Володіна проти Росії» (заява № 41261/17, рішення від 09.07.2019) ЄСПЛ наголосив, що держава зобов'язана забезпечити ефективні механізми захисту від домашнього насильства та належне реагування на загрози. У справі «Левчук проти України» (заява № 17496/19, рішення від 03.09.2020) ЄСПЛ констатував, що формальне застосування національного законодавства без забезпечення реального захисту потерпілої особи може порушувати статтю 8 Конвенції. У справі «Курт проти Австрії» (заява № 62903/15, рішення від 15.06.2021) Велика палата ЄСПЛ вказала, що державні органи повинні здійснювати своєчасну, самостійну та комплексну оцінку ризиків повторного насильства. Ці рішення формують принцип: захист від гендерно зумовленого насильства повинен бути реальним та ефективним. Водночас міжнародні стандарти захисту потерпілих мають застосовуватися з дотриманням презумпції невинуватості, права на захист та інших гарантій справедливого судового розгляду. Перша практика Аналіз останніх судових рішень свідчить про поступове формування практики застосування нової норми. Пустомитівський районний суд Львівської області у справі №450/119/26 (постанова від 03.03.2026) визнав особу винною у психологічному насильстві за ознакою статі, яке полягало у телефонних дзвінках сусідці з образливими та принизливими висловлюваннями сексуального характеру. Суд дослідив заяву потерпілої, пояснення свідка та інші матеріали і дійшов висновку про доведеність вини. Яворівський районний суд Львівської області у справі №944/1546/26 (постанова від 18.08.2026) визнав особу винною за частиною першою статті 173-6 КУпАП, оцінивши сукупність доказів психологічного насильства. Водночас мотивувальна частина постанови актуалізує питання про межі доказування та неприпустимість покладення на особу обов'язку спростовувати обвинувачення: пояснення особи суд оцінив критично як надані «з метою уникнення передбаченої законом відповідальності» й зазначив, що доказів на спростування обставин протоколу йому не надано. Ці рішення засвідчили, що значення має належне встановлення гендерної зумовленості діяння, його наслідків та причинного зв'язку. Важливо також забезпечити процесуальну рівність сторін і дотримання стандартів справедливого суду. Тому у контексті застосування статті 173-6 КУпАП перспективними напрямами досліджень можуть стати систематизація судової практики, підготовка практичних рекомендацій щодо доказування гендерно зумовленого насильства, навчання адвокатів та розроблення пропозицій щодо усунення законодавчих прогалин. Алгоритм адвоката Представництво інтересів особи, яка постраждала від насильства за ознакою статі, доцільно здійснювати за таким алгоритмом.
При цьому адвокат повинен дотримуватися принципів конфіденційності, недопущення повторної травматизації потерпілої особи та поваги до її самостійних рішень. Дієвий захист Запровадження статті 173-6 КУпАП стало етапом удосконалення національного механізму протидії гендерно зумовленому насильству. Проте ефективність її застосування залежить від належного доказування, правильної кваліфікації та послідовного врахування міжнародних стандартів захисту прав людини. Саме поєднання міжнародних стандартів, професійної адвокатської практики та ефективного судового захисту здатне перетворити законодавчі гарантії гендерної рівності на дієві механізми захисту прав людини.
Анатолій Тельман голова Комітету НААУ з питань гендерної політики Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|