Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Тлумачення процентів за мікрокредитом

Суд може самостійно тлумачити неоднозначні положення кредитного договору, але не може без відповідної позовної вимоги споживача визнавати умову несправедливою, змінювати її чи довільно зменшувати погоджений сторонами розмір процентів. Неясність щодо розміру процентів повинна тлумачитися на користь споживача.

Питання застосування законодавства про споживче кредитування досліджувала об’єднана палата Касаційного цивільного суду ВС у справі № 552/672/23 (постанова від 07.09.2026).

Предметом спору було стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг. Позичальник отримав 4,8 тис. грн кредиту, а кредитор згодом вимагав стягнути 57,8 тис., із яких понад 53 тис. грн становили проценти та прострочені проценти.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково та стягнув тіло кредиту і 1 440 грн процентів. Апеляційний суд не погодився з таким підходом і фактично задовольнив вимоги фінансової установи, керуючись тим, що кредитним договором був установлений граничний строк кредитування тривалістю один рік.

Справа була передана на розгляд об’єднаної палати КЦС, оскільки виникла необхідність визначитися, зокрема, з двома питаннями:

Об’єднана палата КЦС ВС звернула увагу, що якщо умова договору порушує законодавчо встановлену максимальну денну процентну ставку, така умова є нікчемною, а суд зобов’язаний врахувати її нікчемність навіть за власною ініціативою — незалежно від того, чи заявляв про це споживач.

Однак нове правило не поширюється автоматично на договори, укладені до 24 грудня 2023 року. Щодо таких договорів відповідні правила застосовуються лише тоді, коли строк кредитування був продовжений після цієї дати.

Верховний Суд також нагадав про перехідні обмеження в денні процентній ставці:

Строк оспорюваного договору не продовжувався, тож нові правила щодо максимальної денної процентної ставки безпосередньо до цього договору не застосовувалися.

Об’єднана палата розмежувала три можливі механізми впливу на умови споживчого кредиту: оспорювання умови або договору; зміна договору; тлумачення умов договору.

При цьому можливості суду щодо застосування цих механізмів різні. Якщо споживач вважає певну умову договору несправедливою і хоче визнати її недійсною або змінити договір, він повинен заявити відповідну позовну вимогу (або зустрічну у межах справи про стягнення заборгованості). Суд не може зробити це замість нього за власною ініціативою.

Інакше кажучи, самого заперечення відповідача «проценти занадто великі та несправедливі» недостатньо для того, щоб суд просто зменшив їх до суми, яку вважає справедливою.

За відсутності відповідної позовної вимоги суд не має права самостійно визнавати умову споживчого кредиту несправедливою або змінювати її та на цій підставі зменшувати розмір процентів.

З цієї причини об’єднана палата відступила від висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23, в якій допускався інший підхід до оцінки явно завищених процентів без окремої вимоги споживача про оспорювання відповідної умови договору.

Але суд може та зобов’язаний самостійно тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача (позичальника), при цьому таке тлумачення договору не потребує подання окремого зустрічного позову.

Розглядаючи вимогу кредитора про стягнення заборгованості, суд у будь-якому випадку повинен встановити зміст договору та визначити, про що насправді домовилися сторони. У спірному договорі одночасно містилися положення про щоденне нарахування процентів із поступовим підвищенням процентної ставки (що стало приводом до заявлення з позичальника 53 тис. процентів) та положення заяви-анкети, згідно з яким позичальник повинен був повернути тіло кредиту і сплатити лише 1,4 тис. грн. процентів.

Об’єднана палата дійшла висновку, що такі положення передбачають декілька можливих варіантів визначення розміру процентів, тобто є нечіткими та двозначними, тому їх необхідно було витлумачити саме на користь споживача. Як наслідок, Верховний Суд визнав, що стягненню підлягає менша з двох сум.

Постанова об’єднаної палати формує декілька принципових орієнтирів для кредитних спорів.

Сам собою великий, «несправедливий» або навіть очевидно непропорційний розмір процентів не надає суду права довільно зменшувати їх без належної процесуальної вимоги споживача.

Якщо боржник хоче саме визнати умову кредитного договору несправедливою, недійсною або змінити її — доцільно заявляти відповідну самостійну позовну вимогу (або зустрічну в межах первісної справи).

Коли кредитний договір містить нечіткі або двозначні положення щодо процентів, суд повинен самостійно їх витлумачити, причому на користь споживача. Тож умови подібних договорів необхідно оцінювати в сукупності з анкетою-заявою, графіком платежів та іншими його невіддільними частинами, а не ізольовано брати ту умову, яка дозволяє кредитору нарахувати найбільшу суму.

Обмеження максимальної денної процентної ставки має імперативний характер, а умову, яка порушує таке законодавче обмеження, суд буде ігнорувати як нікчемну навіть без окремого позову споживача.

Щоправда, існує ймовірність, що кредитори можуть використовувати цю постанову ОП КЦС ВС як аргумент проти будь-якого зменшення процентів без ініціативи самих позичальників у вигляді самостійної позовної вимоги (хоча рішення такого абсолютного висновку не містить). Фінансові компанії, найімовірніше, цитуватимуть лише ту частину рішення, де Верховний Суд зазначив, що без відповідної позовної вимоги суд не може самостійно зменшити проценти. І треба розуміти, що це буде вириванням із контексту.

Андрій Іваницький

член Ради Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу, лектор Вищої школи адвокатури НААУ

	16:00 Пт 23.10.26
Тлумачення процентів за мікрокредитом — на користь споживача
Головна цитата «Коли кредитний договір містить нечіткі або двозначні положення щодо процентів, суд повинен самостійно їх витлумачити, причому на користь споживача», - адвокат А. Іваницький Суд може самостійно тлумачити неоднозначні положення кредитного договору, але не може без відповідної позовної вимоги споживача визнавати умову несправедливою, змінювати її чи довільно зменшувати погоджений сторонами розмір процентів. Неясність щодо розміру процентів повинна тлумачитися на користь споживача. Тіло і проценти Питання застосування законодавства про споживче кредитування досліджувала об’єднана палата Касаційного цивільного суду ВС у справі № 552/672/23 (постанова від 07.09.2026). Предметом спору було стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг. Позичальник отримав 4,8 тис. грн кредиту, а кредитор згодом вимагав стягнути 57,8 тис., із яких понад 53 тис. грн становили проценти та прострочені проценти. Суд першої інстанції задовольнив позов частково та стягнув тіло кредиту і 1 440 грн процентів. Апеляційний суд не погодився з таким підходом і фактично задовольнив вимоги фінансової установи, керуючись тим, що кредитним договором був установлений граничний строк кредитування тривалістю один рік. Справа була передана на розгляд об’єднаної палати КЦС, оскільки виникла необхідність визначитися, зокрема, з двома питаннями: чи застосовується законодавче обмеження максимальної денної процентної ставки, запроваджене Законом № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до кредитних договорів, укладених до 24.12.2023 – дня набрання змінами чинності; які саме механізми може використовувати суд для коригування процентів за споживчим кредитом. Максимальна ставка Об’єднана палата КЦС ВС звернула увагу, що якщо умова договору порушує законодавчо встановлену максимальну денну процентну ставку, така умова є нікчемною, а суд зобов’язаний врахувати її нікчемність навіть за власною ініціативою — незалежно від того, чи заявляв про це споживач. Однак нове правило не поширюється автоматично на договори, укладені до 24 грудня 2023 року. Щодо таких договорів відповідні правила застосовуються лише тоді, коли строк кредитування був продовжений після цієї дати. Верховний Суд також нагадав про перехідні обмеження в денні процентній ставці: з 24.12.2023 до 21.04.2024 — щонайбільше 2,5 % на день; з 22.04.2024 до 19.08.2024 — не більш ніж 1,5 % на день; з 20.08.2024 — щонайбільше 1 % на день. Строк оспорюваного договору не продовжувався, тож нові правила щодо максимальної денної процентної ставки безпосередньо до цього договору не застосовувалися. Заперечення недостатньо Об’єднана палата розмежувала три можливі механізми впливу на умови споживчого кредиту: оспорювання умови або договору; зміна договору; тлумачення умов договору. При цьому можливості суду щодо застосування цих механізмів різні. Якщо споживач вважає певну умову договору несправедливою і хоче визнати її недійсною або змінити договір, він повинен заявити відповідну позовну вимогу (або зустрічну у межах справи про стягнення заборгованості). Суд не може зробити це замість нього за власною ініціативою. Інакше кажучи, самого заперечення відповідача «проценти занадто великі та несправедливі» недостатньо для того, щоб суд просто зменшив їх до суми, яку вважає справедливою. За відсутності відповідної позовної вимоги суд не має права самостійно визнавати умову споживчого кредиту несправедливою або змінювати її та на цій підставі зменшувати розмір процентів. З цієї причини об’єднана палата відступила від висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23, в якій допускався інший підхід до оцінки явно завищених процентів без окремої вимоги споживача про оспорювання відповідної умови договору. Суперечність договору й анкети Але суд може та зобов’язаний самостійно тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача (позичальника), при цьому таке тлумачення договору не потребує подання окремого зустрічного позову. Розглядаючи вимогу кредитора про стягнення заборгованості, суд у будь-якому випадку повинен встановити зміст договору та визначити, про що насправді домовилися сторони. У спірному договорі одночасно містилися положення про щоденне нарахування процентів із поступовим підвищенням процентної ставки (що стало приводом до заявлення з позичальника 53 тис. процентів) та положення заяви-анкети, згідно з яким позичальник повинен був повернути тіло кредиту і сплатити лише 1,4 тис. грн. процентів. Об’єднана палата дійшла висновку, що такі положення передбачають декілька можливих варіантів визначення розміру процентів, тобто є нечіткими та двозначними, тому їх необхідно було витлумачити саме на користь споживача. Як наслідок, Верховний Суд визнав, що стягненню підлягає менша з двох сум. Практичні орієнтири Постанова об’єднаної палати формує декілька принципових орієнтирів для кредитних спорів. Сам собою великий, «несправедливий» або навіть очевидно непропорційний розмір процентів не надає суду права довільно зменшувати їх без належної процесуальної вимоги споживача. Якщо боржник хоче саме визнати умову кредитного договору несправедливою, недійсною або змінити її — доцільно заявляти відповідну самостійну позовну вимогу (або зустрічну в межах первісної справи). Коли кредитний договір містить нечіткі або двозначні положення щодо процентів, суд повинен самостійно їх витлумачити, причому на користь споживача. Тож умови подібних договорів необхідно оцінювати в сукупності з анкетою-заявою, графіком платежів та іншими його невіддільними частинами, а не ізольовано брати ту умову, яка дозволяє кредитору нарахувати найбільшу суму. Обмеження максимальної денної процентної ставки має імперативний характер, а умову, яка порушує таке законодавче обмеження, суд буде ігнорувати як нікчемну навіть без окремого позову споживача. Щоправда, існує ймовірність, що кредитори можуть використовувати цю постанову ОП КЦС ВС як аргумент проти будь-якого зменшення процентів без ініціативи самих позичальників у вигляді самостійної позовної вимоги (хоча рішення такого абсолютного висновку не містить). Фінансові компанії, найімовірніше, цитуватимуть лише ту частину рішення, де Верховний Суд зазначив, що без відповідної позовної вимоги суд не може самостійно зменшити проценти. І треба розуміти, що це буде вириванням із контексту. Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика». Автор публікації: Андрій Іваницький Андрій Іваницький член Ради Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу, лектор Вищої школи адвокатури НААУ Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Тлумачення процентів за мікрокредитом — на користь споживача

Головна цитата