Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Шлюб, фактичний союз і права дітей у Португалії: юридичний гід

Укладання шлюбу в Португалії для іноземців має свої особливості через вимоги до документів, майнового режиму, застосовного права, а також різну практику органів реєстрації. Що українцям варто знати про шлюб, фактичний союз, усиновлення та опіку?

Офіційну реєстрацію шлюбу в Португалії здійснюють виключно органи цивільної реєстрації — Conservatória do Registo Civil, що входять до структури Інституту реєстрації та нотаріату (IRN).

Заяву про початок попереднього шлюбного процесу (Processo Preliminar de Casamento) можна подати особисто в будь-якому відділенні РАЦСу країни. Онлайн-подання через державний портал доступне, якщо обидва партнери є повнолітніми громадянами Португалії та мають ID-картки Cartão de Cidadão.

Відповідно до ст. 1577 Цивільного кодексу Португалії (Código Civil), шлюб є угодою між двома особами, спрямованою на створення сім’ї. Вимоги до його укладення встановлені статтями 1601–1604 Кодексу.

Мінімальний шлюбний вік становить 16 років. До досягнення 18 років потрібна письмова згода батьків або опікунів. Попередній шлюб має бути офіційно припинений, оскільки двошлюбність заборонена.

Після розлучення або вдівства діє строк, протягом якого не можна укладати новий шлюб (Prazo de nupcialidade): 180 днів для чоловіків і 300 днів для жінок. Для жінки цей строк може бути скорочений за наявності медичної довідки про відсутність вагітності.

Також заборонені шлюби між близькими родичами по прямій та боковій лініях до третього ступеня.

Одностатеві шлюби легалізовані в Португалії з 2010 року. До них застосовуються ті самі вимоги, мита та юридичні процедури, що й до різностатевих шлюбів.

Якщо держава громадянства іноземця не визнає одностатевих шлюбів і її органи відмовляють у видачі довідки про шлюбну правоспроможність, португальський РАЦС може вимагати від кожної особи, яка укладає шлюб, заяву-аффідевіт. Відсутність такої довідки не перешкоджає укладенню шлюбу в Португалії.

Довіреність, застосовне право і шлюбний договір

Стаття 1620 Цивільного кодексу Португалії дозволяє реєстрацію шлюбу за довіреністю (Casamento por Procuração), якщо один із майбутнього подружжя не може бути присутнім особисто.

За довіреністю може діяти лише один із наречених. Шлюб, у якому обох представляють довірені особи, не допускається: другий із наречених має особисто бути присутнім на церемонії.

Довіреність оформлюється як публічний акт у нотаріуса або консульстві Португалії за кордоном та підлягає апостилюванню. У спеціальному дорученні зазначають повні дані довірителя й особи, з якою укладається шлюб, обраний тип церемонії — цивільна або католицька — та майновий режим подружжя.

Якщо майбутнє подружжя має різне громадянство або не має спільного постійного місця проживання, під час розірвання шлюбу чи поділу майна можуть виникнути колізії. Питання застосовного права регулюють статті 52 та 53 Цивільного кодексу Португалії.

Коли один або обоє заявників є іноземцями, португальський РАЦС зобов’язує або наполегливо рекомендує зафіксувати застосовне право. Для цього в нотаріуса укладають шлюбний договір (Convenção Antenupcial).

Сторони можуть визначити, що їхній шлюб ґрунтується на законодавстві Португалії. У такому разі під час розірвання шлюбу, поділу майна, вирішення спорів про утримання або спадкування суди застосовуватимуть Цивільний кодекс Португалії незалежно від громадянства подружжя на момент розлучення.

За принципом незмінності (Imutabilidade), передбаченим ст. 1714 Цивільного кодексу, зафіксовані до шлюбу майновий режим і застосовне право не можуть бути змінені після весілля, крім рідкісних винятків.

Під час подання заяви майбутнє подружжя обирає один із трьох майнових режимів, передбачених ст. 1717 Цивільного кодексу:

Відповідно до ст. 1720 Цивільного кодексу, режим повного розділення майна є обов’язковим, якщо одному з наречених виповнилося 60 років або шлюб укладається без попереднього процесу оголошення.

Шлюб у консульствах, особливості для іноземців

Реєстрація шлюбу в португальських консульствах за кордоном регулюється ст. 1622 Цивільного кодексу. Цей порядок передбачений для громадян Португалії, які перебувають або проживають за межами країни.

Консульство може провести попередній шлюбний процес та зареєструвати шлюб, якщо обоє наречених є громадянами Португалії або якщо португальське громадянство має один із них, а законодавство держави перебування дозволяє таку реєстрацію. Якщо місцеве право вимагає укладати такі шлюби виключно в місцевих органах цивільної реєстрації, португальське консульство відмовить у проведенні процедури.

Двоє іноземців не можуть укласти шлюб у консульстві Португалії, навіть якщо обоє мають португальські посвідки на проживання.

Консульські шлюби безпосередньо вносяться до португальської електронної системи цивільної реєстрації SIRIC та автоматично визнаються в Португалії. Додаткова процедура визнання шлюбу (Transcrição de casamento) не потрібна.

Одностатеві пари також мають право на консульський шлюб. Однак консул не може провести таку церемонію, якщо одностатеві союзи заборонені або не визнаються законодавством держави, на території якої розташоване консульство.

Документи, складені не португальською мовою, мають бути перекладені та засвідчені апостилем або пройти консульську легалізацію.

До базового пакета входять паспорт або чинна посвідка на проживання (Título de Residência), свідоцтво про народження, довідка про шлюбну правоспроможність (Certificado de Capacidade Matrimonial), а також свідоцтво про розлучення або смерть другого з подружжя, якщо заявник раніше перебував у шлюбі. Для громадян України подання довідки про шлюбну правоспроможність є добровільним.

Якщо один із наречених не володіє португальською мовою, присутність перекладача є обов’язковою на всіх етапах — від подання документів до церемонії.

Спільне проживання без офіційної реєстрації шлюбу визнається в Португалії як фактичний союз — União de Facto. Його правове регулювання визначене Законом № 7/2001 з наступними змінами.

Для визнання такого союзу пара будь-якої статі має спільно проживати та вести спільне господарство не менш як два роки.

На відміну від шлюбу, у фактичному союзі не виникає режиму спільної власності. Майно належить особі, на ім’я якої воно оформлене, якщо інше не передбачено письмовою угодою про спільне проживання (Contrato de Coabitação).

Партнери не є автоматичними спадкоємцями першої черги за законом. Для передання майна партнеру необхідно скласти заповіт, а правила про обов’язкову частку на співмешканця не поширюються. Водночас партнер, який залишився живим, зберігає право проживати у спільному будинку протягом певного строку — щонайменше п’ять років.

Зміни до Закону про громадянство (Lei da Nacionalidade), які набули чинності у травні 2026 року, скоригували правила набуття громадянства через сімейні зв’язки.

Іноземець, який понад три роки перебуває у шлюбі з громадянином Португалії, може звернутися щодо набуття громадянства. Наявність спільних дітей — громадян Португалії звільняє від необхідності доводити додаткові зв’язки з португальською спільнотою, але трирічний строк шлюбу залишається обов’язковим.

Для набуття громадянства на підставі фактичного союзу довідки місцевої ради (Junta de Freguesia) недостатньо. Пара повинна отримати рішення цивільного суду (Acção judicial de reconhecimento), яке підтверджує існування союзу протягом щонайменше трьох років. Це збільшує тривалість і вартість процедури.

Захист прав дітей регулюють Режим захисту дітей та підлітків (Lei de Proteção de Crianças e Jovens em Perigo) і Цивільний кодекс Португалії. Законодавство розрізняє повне (Adopção Plena) та обмежене усиновлення (Adopção Restrita).

За загальним правилом усиновити можна дитину віком до 15 років включно. Віковий поріг підвищується до 18 років, якщо йдеться про дитину другого з подружжя або якщо підліток перебував під законною опікою майбутніх усиновителів до досягнення 15 років.

Усиновителями можуть бути особи, які перебувають в офіційному шлюбі або фактичному союзі понад чотири роки, віком понад 25 і до 61 року. Одинока особа може усиновити дитину, якщо їй понад 30 і не більш як 61 рік. Максимальна різниця у віці між усиновителем і дитиною не має перевищувати 50 років.

Усиновлення дитини — громадянина України, яка має португальську посвідку на проживання, вважається міжнародним усиновленням (Adopção Internacional). Процедура регулюється Гаазькою конвенцією та потребує взаємодії Segurança Social Португалії і Міністерства соціальної політики України.

Україна дозволяє міжнародне усиновлення лише різностатевим парам, які перебувають в офіційному шлюбі. Дитина з України, яку всиновлюють іноземці або резиденти іншої держави, має бути не молодшою п’яти років. Виняток становлять усиновлення дитини другого з подружжя або рідних братів і сестер.

Якщо дитина перебуває під тимчасовим захистом у Португалії, її не можна усиновити без офіційної згоди батьків або органів опіки України.

Дитина, усиновлена громадянином Португалії, не набуває португальського громадянства автоматично. Поки вона є неповнолітньою, необхідно подати спеціальну декларацію про набуття громадянства у зв’язку з усиновленням (Declaração para aquisição de nacionalidade).

Опіку (Tutela) призначає суд у справах сім’ї та неповнолітніх (Tribunal de Família e Menores), якщо біологічні батьки позбавлені батьківських прав, визнані недієздатними або померли.

Опікун отримує право представляти інтереси дитини, управляти її майном і приймати рішення щодо виховання. Опіка має тимчасовий характер і припиняється після досягнення дитиною 18 років.

Опіка не надає дитині права на португальське громадянство. Підопічна дитина-іноземець не стає громадянином Португалії автоматично та не може претендувати на спрощене отримання паспорта. Для неї передбачена стандартна натуралізація після досягнення повноліття або на загальних підставах проживання в країні.

Окремою проблемою є «людський фактор», пов’язаний із системною кризою в органах реєстрації цивільного стану. Державні реєстратори (conservadores) мають фактично виключні повноваження щодо прийняття рішень. За відсутності ефективного зовнішнього контролю та прозорих механізмів оскарження вони можуть тлумачити норми закону на власний розсуд. Унаслідок цього вимоги до однакового пакета документів можуть різнитися навіть у сусідніх відділеннях або суміжних регіонах. Особливо це стосується шлюбів за участю іноземців та укладення шлюбу за довіреністю, коли необхідно перевіряти іноземні документи й підтвердження шлюбної правоспроможності.

Понад 20 років у Португалії майже не проводили державних конкурсів на посади нових реєстраторів. Частина кваліфікованих працівників за цей час вийшла на пенсію або померла. Деякі консерваторії роками працювали без офіційних реєстраторів, обов’язки яких тимчасово виконували технічні працівники.

Працівники, які не мають статусу conservador, уникають відповідальності за оформлення нестандартних випадків. Унаслідок цього заявники можуть зіткнутися з формальними відмовами, затягуванням розгляду або необхідністю звертатися до іншого відділення.

У 2025 році понад 63% працівників сектору були старші за 55 років. Уряд Португалії та Міністерство юстиції розпочали програму оновлення реєстраційної служби.

На початку серпня 2026 року 47 нових консерваторів склали присягу та розпочали роботу. Їх направили передусім до консерваторій на півночі та півдні країни, які роками залишалися без керівників, а також до Центрального РАЦСу (Conservatória dos Registos Centrais).

У вересні 2026 року до роботи мають стати ще 66 консерваторів. Загалом реєстраційна служба отримає 113 нових фахівців. На березень 2027 року заплановане залучення ще 39 консерваторів.

Систему також поповнюють технічними працівниками. Після прийняття 120 ад’юнктів реєстрації (oficiais de registo) наприкінці 2026 року очікується завершення конкурсу на 485 нових ад’юнктів.

Віктор Архіпов

представник НААУ в Республіці Португалія (м. Лісабон)

	16:37 Вт 25.08.26
Шлюб, фактичний союз і права дітей у Португалії: юридичний гід
Головна цитата «Понад 20 років у Португалії майже не проводили державних конкурсів на посади нових реєстраторів», - адвокат В. Архіпов Укладання шлюбу в Португалії для іноземців має свої особливості через вимоги до документів, майнового режиму, застосовного права, а також різну практику органів реєстрації. Що українцям варто знати про шлюб, фактичний союз, усиновлення та опіку? Реєстрація шлюбу Офіційну реєстрацію шлюбу в Португалії здійснюють виключно органи цивільної реєстрації — Conservatória do Registo Civil, що входять до структури Інституту реєстрації та нотаріату (IRN). Заяву про початок попереднього шлюбного процесу (Processo Preliminar de Casamento) можна подати особисто в будь-якому відділенні РАЦСу країни. Онлайн-подання через державний портал доступне, якщо обидва партнери є повнолітніми громадянами Португалії та мають ID-картки Cartão de Cidadão. Відповідно до ст. 1577 Цивільного кодексу Португалії (Código Civil), шлюб є угодою між двома особами, спрямованою на створення сім’ї. Вимоги до його укладення встановлені статтями 1601–1604 Кодексу. Мінімальний шлюбний вік становить 16 років. До досягнення 18 років потрібна письмова згода батьків або опікунів. Попередній шлюб має бути офіційно припинений, оскільки двошлюбність заборонена. Після розлучення або вдівства діє строк, протягом якого не можна укладати новий шлюб (Prazo de nupcialidade): 180 днів для чоловіків і 300 днів для жінок. Для жінки цей строк може бути скорочений за наявності медичної довідки про відсутність вагітності. Також заборонені шлюби між близькими родичами по прямій та боковій лініях до третього ступеня. Одностатеві шлюби легалізовані в Португалії з 2010 року. До них застосовуються ті самі вимоги, мита та юридичні процедури, що й до різностатевих шлюбів. Якщо держава громадянства іноземця не визнає одностатевих шлюбів і її органи відмовляють у видачі довідки про шлюбну правоспроможність, португальський РАЦС може вимагати від кожної особи, яка укладає шлюб, заяву-аффідевіт. Відсутність такої довідки не перешкоджає укладенню шлюбу в Португалії. Довіреність, застосовне право і шлюбний договір Стаття 1620 Цивільного кодексу Португалії дозволяє реєстрацію шлюбу за довіреністю (Casamento por Procuração), якщо один із майбутнього подружжя не може бути присутнім особисто. За довіреністю може діяти лише один із наречених. Шлюб, у якому обох представляють довірені особи, не допускається: другий із наречених має особисто бути присутнім на церемонії. Довіреність оформлюється як публічний акт у нотаріуса або консульстві Португалії за кордоном та підлягає апостилюванню. У спеціальному дорученні зазначають повні дані довірителя й особи, з якою укладається шлюб, обраний тип церемонії — цивільна або католицька — та майновий режим подружжя. Якщо майбутнє подружжя має різне громадянство або не має спільного постійного місця проживання, під час розірвання шлюбу чи поділу майна можуть виникнути колізії. Питання застосовного права регулюють статті 52 та 53 Цивільного кодексу Португалії. Коли один або обоє заявників є іноземцями, португальський РАЦС зобов’язує або наполегливо рекомендує зафіксувати застосовне право. Для цього в нотаріуса укладають шлюбний договір (Convenção Antenupcial). Сторони можуть визначити, що їхній шлюб ґрунтується на законодавстві Португалії. У такому разі під час розірвання шлюбу, поділу майна, вирішення спорів про утримання або спадкування суди застосовуватимуть Цивільний кодекс Португалії незалежно від громадянства подружжя на момент розлучення. За принципом незмінності (Imutabilidade), передбаченим ст. 1714 Цивільного кодексу, зафіксовані до шлюбу майновий режим і застосовне право не можуть бути змінені після весілля, крім рідкісних винятків. Майнові режими подружжя Під час подання заяви майбутнє подружжя обирає один із трьох майнових режимів, передбачених ст. 1717 Цивільного кодексу: спільного набуття (Comunhão de adquiridos), який діє за замовчуванням, майно, набуте після укладення шлюбу, вважається спільним. Майно, що належало кожному до шлюбу, залишається його особистою власністю; роздільного майна (Separação de bens) передбачає, що кожен із подружжя залишається власником як наявного, так і набутого в майбутньому особистого майна; повного спільного майна (Comunhão geral) спільним стає майно, набуте до і після шлюбу. Цей режим не можна обрати, якщо один із подружжя має дітей від попереднього шлюбу. Відповідно до ст. 1720 Цивільного кодексу, режим повного розділення майна є обов’язковим, якщо одному з наречених виповнилося 60 років або шлюб укладається без попереднього процесу оголошення. Шлюб у консульствах, особливості для іноземців Реєстрація шлюбу в португальських консульствах за кордоном регулюється ст. 1622 Цивільного кодексу. Цей порядок передбачений для громадян Португалії, які перебувають або проживають за межами країни. Консульство може провести попередній шлюбний процес та зареєструвати шлюб, якщо обоє наречених є громадянами Португалії або якщо португальське громадянство має один із них, а законодавство держави перебування дозволяє таку реєстрацію. Якщо місцеве право вимагає укладати такі шлюби виключно в місцевих органах цивільної реєстрації, португальське консульство відмовить у проведенні процедури. Двоє іноземців не можуть укласти шлюб у консульстві Португалії, навіть якщо обоє мають португальські посвідки на проживання. Консульські шлюби безпосередньо вносяться до португальської електронної системи цивільної реєстрації SIRIC та автоматично визнаються в Португалії. Додаткова процедура визнання шлюбу (Transcrição de casamento) не потрібна. Одностатеві пари також мають право на консульський шлюб. Однак консул не може провести таку церемонію, якщо одностатеві союзи заборонені або не визнаються законодавством держави, на території якої розташоване консульство. Документи, складені не португальською мовою, мають бути перекладені та засвідчені апостилем або пройти консульську легалізацію. До базового пакета входять паспорт або чинна посвідка на проживання (Título de Residência), свідоцтво про народження, довідка про шлюбну правоспроможність (Certificado de Capacidade Matrimonial), а також свідоцтво про розлучення або смерть другого з подружжя, якщо заявник раніше перебував у шлюбі. Для громадян України подання довідки про шлюбну правоспроможність є добровільним. Якщо один із наречених не володіє португальською мовою, присутність перекладача є обов’язковою на всіх етапах — від подання документів до церемонії. Фактичний союз Спільне проживання без офіційної реєстрації шлюбу визнається в Португалії як фактичний союз — União de Facto. Його правове регулювання визначене Законом № 7/2001 з наступними змінами. Для визнання такого союзу пара будь-якої статі має спільно проживати та вести спільне господарство не менш як два роки. На відміну від шлюбу, у фактичному союзі не виникає режиму спільної власності. Майно належить особі, на ім’я якої воно оформлене, якщо інше не передбачено письмовою угодою про спільне проживання (Contrato de Coabitação). Партнери не є автоматичними спадкоємцями першої черги за законом. Для передання майна партнеру необхідно скласти заповіт, а правила про обов’язкову частку на співмешканця не поширюються. Водночас партнер, який залишився живим, зберігає право проживати у спільному будинку протягом певного строку — щонайменше п’ять років. Отримання громадянства Зміни до Закону про громадянство (Lei da Nacionalidade), які набули чинності у травні 2026 року, скоригували правила набуття громадянства через сімейні зв’язки. Іноземець, який понад три роки перебуває у шлюбі з громадянином Португалії, може звернутися щодо набуття громадянства. Наявність спільних дітей — громадян Португалії звільняє від необхідності доводити додаткові зв’язки з португальською спільнотою, але трирічний строк шлюбу залишається обов’язковим. Для набуття громадянства на підставі фактичного союзу довідки місцевої ради (Junta de Freguesia) недостатньо. Пара повинна отримати рішення цивільного суду (Acção judicial de reconhecimento), яке підтверджує існування союзу протягом щонайменше трьох років. Це збільшує тривалість і вартість процедури. Усиновлення Захист прав дітей регулюють Режим захисту дітей та підлітків (Lei de Proteção de Crianças e Jovens em Perigo) і Цивільний кодекс Португалії. Законодавство розрізняє повне (Adopção Plena) та обмежене усиновлення (Adopção Restrita). За загальним правилом усиновити можна дитину віком до 15 років включно. Віковий поріг підвищується до 18 років, якщо йдеться про дитину другого з подружжя або якщо підліток перебував під законною опікою майбутніх усиновителів до досягнення 15 років. Усиновителями можуть бути особи, які перебувають в офіційному шлюбі або фактичному союзі понад чотири роки, віком понад 25 і до 61 року. Одинока особа може усиновити дитину, якщо їй понад 30 і не більш як 61 рік. Максимальна різниця у віці між усиновителем і дитиною не має перевищувати 50 років. Усиновлення дитини — громадянина України, яка має португальську посвідку на проживання, вважається міжнародним усиновленням (Adopção Internacional). Процедура регулюється Гаазькою конвенцією та потребує взаємодії Segurança Social Португалії і Міністерства соціальної політики України. Україна дозволяє міжнародне усиновлення лише різностатевим парам, які перебувають в офіційному шлюбі. Дитина з України, яку всиновлюють іноземці або резиденти іншої держави, має бути не молодшою п’яти років. Виняток становлять усиновлення дитини другого з подружжя або рідних братів і сестер. Якщо дитина перебуває під тимчасовим захистом у Португалії, її не можна усиновити без офіційної згоди батьків або органів опіки України. Дитина, усиновлена громадянином Португалії, не набуває португальського громадянства автоматично. Поки вона є неповнолітньою, необхідно подати спеціальну декларацію про набуття громадянства у зв’язку з усиновленням (Declaração para aquisição de nacionalidade). Опіка над дитиною Опіку (Tutela) призначає суд у справах сім’ї та неповнолітніх (Tribunal de Família e Menores), якщо біологічні батьки позбавлені батьківських прав, визнані недієздатними або померли. Опікун отримує право представляти інтереси дитини, управляти її майном і приймати рішення щодо виховання. Опіка має тимчасовий характер і припиняється після досягнення дитиною 18 років. Опіка не надає дитині права на португальське громадянство. Підопічна дитина-іноземець не стає громадянином Португалії автоматично та не може претендувати на спрощене отримання паспорта. Для неї передбачена стандартна натуралізація після досягнення повноліття або на загальних підставах проживання в країні. Португальські РАЦС Окремою проблемою є «людський фактор», пов’язаний із системною кризою в органах реєстрації цивільного стану. Державні реєстратори (conservadores) мають фактично виключні повноваження щодо прийняття рішень. За відсутності ефективного зовнішнього контролю та прозорих механізмів оскарження вони можуть тлумачити норми закону на власний розсуд. Унаслідок цього вимоги до однакового пакета документів можуть різнитися навіть у сусідніх відділеннях або суміжних регіонах. Особливо це стосується шлюбів за участю іноземців та укладення шлюбу за довіреністю, коли необхідно перевіряти іноземні документи й підтвердження шлюбної правоспроможності. Понад 20 років у Португалії майже не проводили державних конкурсів на посади нових реєстраторів. Частина кваліфікованих працівників за цей час вийшла на пенсію або померла. Деякі консерваторії роками працювали без офіційних реєстраторів, обов’язки яких тимчасово виконували технічні працівники. Працівники, які не мають статусу conservador, уникають відповідальності за оформлення нестандартних випадків. Унаслідок цього заявники можуть зіткнутися з формальними відмовами, затягуванням розгляду або необхідністю звертатися до іншого відділення. У 2025 році понад 63% працівників сектору були старші за 55 років. Уряд Португалії та Міністерство юстиції розпочали програму оновлення реєстраційної служби. На початку серпня 2026 року 47 нових консерваторів склали присягу та розпочали роботу. Їх направили передусім до консерваторій на півночі та півдні країни, які роками залишалися без керівників, а також до Центрального РАЦСу (Conservatória dos Registos Centrais). У вересні 2026 року до роботи мають стати ще 66 консерваторів. Загалом реєстраційна служба отримає 113 нових фахівців. На березень 2027 року заплановане залучення ще 39 консерваторів. Систему також поповнюють технічними працівниками. Після прийняття 120 ад’юнктів реєстрації (oficiais de registo) наприкінці 2026 року очікується завершення конкурсу на 485 нових ад’юнктів. Автор публікації: Віктор Архіпов Віктор Архіпов представник НААУ в Республіці Португалія (м. Лісабон) Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Шлюб, фактичний союз і права дітей у Португалії: юридичний гід

Головна цитата