Валютна лібералізація НБУ: нові можливості для бізнесу, який підтримує ЗСУ, інвестицій та українців за кордоном
Головна цитата
«Ми рухаємося від системи, де основним регуляторним інструментом була заборона, до системи, де основними інструментами стають ліміт, економічна мета, прозорість операції та контроль», - адвокат О. Черних
З початку повномасштабної війни валютне регулювання будувалося на широких заборонах та вузьких винятках. Утім бізнесу потрібні міжнародні розрахунки й інвестиції, а українцям за кордоном — доступ до власних коштів. Як послабити обмеження, не відкривши неконтрольований відплив валюти?
Зміна логіки регулювання
11 серпня 2026 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 10.08.2026 №90, якою внесено черговий пакет змін до постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Якщо дивитися на нові правила лише через призму збільшення лімітів для фізичних осіб, можна не помітити, на мій погляд, найбільш цікаву частину постанови. Цього разу НБУ зробив досить суттєвий крок у напрямі валютної лібералізації саме для бізнесу. Причому регулятор фактично пов’язав додаткові можливості проведення валютних операцій з фінансовою підтримкою обороноздатності України.
Це вже дещо інша логіка валютного регулювання порівняно з тією, яка діяла на початку повномасштабної війни. У 2022 році головним завданням було максимально обмежити відплив валюти з країни та зберегти міжнародні резерви. Тому сама конструкція валютного регулювання була такою: заборонено майже все, що прямо не дозволено постановою НБУ. У 2026 році ми бачимо інший підхід. Обмеження не скасовуються, але держава дедалі частіше створює спеціальні канали, через які бізнес та фізичні особи можуть проводити необхідні валютні операції за умови зрозумілої економічної мети, документального підтвердження та банківського контролю.
Найбільш показовим прикладом нового підходу є новий підпункт 62¹ пункту 14 постанови №18.
Бізнес, який підтримує ЗСУ, отримує додаткові валютні можливості
З 10 серпня 2026 року українська юридична особа-резидент, яка здійснює за рахунок власних коштів благодійні пожертви на потреби обороноздатності та мобілізаційної готовності України, може використати обсяг таких пожертв як основу для проведення визначених валютних операцій. Постанова вводить для цього окреме поняття — «Донатний ліміт».
Йдеться про грошові благодійні пожертви, здійснені починаючи саме з 10 серпня 2026 року, кінцевими отримувачами яких є військові частини Збройних Сил України або Національної гвардії України. Кошти при цьому не повинні бути залучені компанією у формі кредиту або позики.
Компанія, яка використовує власні фінансові ресурси для підтримки ЗСУ або Національної гвардії, отримує можливість у межах відповідної суми здійснювати додаткові валютні операції, які в загальному режимі воєнних валютних обмежень були б недоступними або суттєво обмеженими.
Це одна з найбільш цікавих змін валютної політики останнього часу. НБУ вже не просто поступово знімає заборони, а фактично використовує валютне регулювання як інструмент економічного стимулювання певної поведінки бізнесу. Компанія підтримує оборону держави — держава, зі свого боку, дає їй додатковий простір для міжнародної економічної діяльності.
Але цей механізм не слід спрощено розуміти як формулу «перерахував мільйон гривень ЗСУ — отримав право вивести мільйон гривень за кордон». Такої норми постанова не містить.
По-перше, валютні операції в межах нового Ліміту можуть здійснюватися лише на визначені нормативним актом цілі. Постанова прямо відсилає до цілей, передбачених підпунктом 57 пункту 14 постанови №18.
По-друге, для проведення відповідних операцій компанія повинна використовувати власні кошти в іноземній валюті. Постанова спеціально уточнює, що це не можуть бути кошти, придбані для такої операції, а також кошти, залучені у формі кредиту чи позики.
Тобто новий механізм передусім дає українському бізнесу можливість ефективніше використовувати ту іноземну валюту, якою він уже володіє. Це принципова деталь. Йдеться не про безумовний дозвіл купити додаткову валюту на українському ринку та вивести її за межі країни, а про розширення можливостей розпорядження власними валютними активами.
Не будь-який донат створює Донатний Ліміт
Ще один важливий момент — коло платежів, які можуть враховуватися для формування Донатного Ліміту.
Постанова говорить не просто про благодійність і навіть не загалом про допомогу обороні України. Кінцевими отримувачами відповідних грошових пожертв повинні бути військові частини Збройних Сил України або Національної гвардії України.
Це означає, що компаніям необхідно дуже уважно підходити до документального оформлення таких платежів. Переказ коштів благодійному фонду, волонтерській організації чи іншому посереднику не варто автоматично прирівнювати до операції, яка формує відповідний валютний Ліміт. Потрібно буде оцінювати конкретну структуру платежу, документи та можливість підтвердити кінцевого отримувача коштів відповідно до вимог постанови.
Особливо це важливо з огляду на те, що всі відповідні пожертви та їх суми надалі повинні підтверджуватися перед банком.
Великий бізнес отримав інструмент, але разом із Big Four
І тут НБУ встановив досить серйозний фільтр. Обсяг операцій юридичної особи, які формують відповідний Ліміт, повинен підтверджуватися фінансовою звітністю, щодо якої отримано аудиторський висновок однієї з чотирьох прямо визначених постановою міжнародних аудиторських компаній: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young або KPMG. Це суттєво звужує коло потенційних користувачів нового механізму.
Формально норма говорить про юридичних осіб-резидентів загалом. Практично ж аудит компанії Big Four — це витрати та організаційний рівень, які є звичайними для великих корпорацій і частини середнього бізнесу, але можуть бути непропорційними для малого підприємства.
Тому цей механізм варто розглядати насамперед як інструмент для середнього та великого українського бізнесу, який одночасно має значні валютні ресурси, здійснює помітну фінансову підтримку оборони та потребує проведення міжнародних інвестиційних чи інших дозволених валютних операцій.
Можна дискутувати, наскільки виправдано було прямо обмежувати перелік аудиторів чотирма міжнародними мережами. Але з позиції регулятора логіка зрозуміла: НБУ створює додаткове валютне вікно і водночас хоче мати максимально високий рівень незалежної перевірки трназакцій, на підставі яких це вікно відкривається.
Один банк, одна історія операцій і повний контроль Ліміту
Для використання нового механізму компанія повинна подати банку фінансову звітність, відповідний аудиторський висновок та документи, які підтверджують здійснення благодійних пожертв.
Усі валютні операції в межах Ліміту проводяться через один банк, який обирає сама юридична особа. Постанова також передбачає порядок зміни обслуговуючого банку. У такому випадку новий банк повинен отримати інформацію, необхідну для контролю вже здійснених пожертв та валютних операцій.
На практиці це означає створення окремої контрольованої історії використання відповідного Ліміту. Компанія не зможе, наприклад, пред’явити підтвердження однієї й тієї самої пожертви двом різним банкам і паралельно використати однаковий Ліміт двічі. Один банк бачить усю картину: суму підтверджених пожертв, уже проведені валютні операції та залишок доступного Ліміту.
Це приклад того, як виглядатиме подальша валютна лібералізація в Україні. Не відсутність контролю, а заміна загальної заборони контрольованими та документованими дозволами.
Ліміт може використовувати не лише сама компанія, яка підтримала ЗСУ
Ще цікавішим новий механізм стає для корпоративних груп. Постанова дозволяє проводити валютні операції в межах сформованого Донатного Ліміту не лише безпосередньо юридичній особі, яка здійснила відповідні благодійні пожертви.
Її Ліміт може повністю або частково використовувати інша юридична особа-резидент, яка є пов’язаною особою відповідно до критеріїв підпункту 14.1.159 Податкового кодексу. Для цього потрібна письмова згода компанії, яка має Ліміт, а операції обох пов’язаних компаній повинні здійснюватися через один банк.
Це вже може мати серйозне практичне значення для холдингів та груп компаній. Наприклад, одна компанія групи має значний операційний прибуток в Україні та системно фінансує військові частини. Інша компанія групи займається міжнародною діяльністю і має необхідність здійснювати передбачені постановою валютні операції. Тепер за дотримання встановлених умов Ліміт першої компанії може бути використаний другою.
Фактично НБУ визнає економічну реальність корпоративних груп, де фінансові ресурси, операційна діяльність та інвестиційні функції часто розподілені між різними юридичними особами.
Це невелика на перший погляд юридична деталь, але для структурованого бізнесу вона може бути значно важливішою за саме підвищення окремих валютних лімітів.
Інвестиційний ліміт також стає внутрішньогруповим інструментом
Паралельно НБУ змінює механізм використання так званого Інвестиційного ліміту. Постанова №90 прямо закріплює це поняття у підпункті 57 пункту 14 та передбачає, що валютні операції можуть здійснюватися не лише самим резидентом, якому належить відповідний Інвестиційний ліміт, але й іншою пов’язаною з ним юридичною особою-резидентом.
Умови тут схожі: необхідна письмова згода власника Інвестиційного ліміту на його часткове або повне використання пов’язаною особою, а всі відповідні операції резидента та пов’язаної з ним компанії повинні здійснюватися через один банк.
Ця новеладозволяє певною мірою перерозподіляти можливості здійснення дозволених інвестиційних валютних операцій між компаніями однієї групи. При цьому потрібно правильно розуміти зміст нової норми. Постанова №90 не встановлює нового універсального фіксованого розміру Інвестиційного ліміту і не відкриває українським компаніям необмежене інвестування за кордон. Вона змінює механізм використання вже передбаченого регулювання та дає можливість за визначених умов використовувати відповідний ліміт через пов’язану українську компанію.
У перспективі це може бути важливо для холдингових структур, спільних підприємств, груп, де одна компанія акумулює певні ресурси або має нормативну підставу для відповідної валютної операції, а економічно здійснювати інвестицію доцільніше через іншу компанію групи.
Корпоративні витрати за кордоном — до 400 тисяч гривень на місяць
Окрім більш складних механізмів для інвестицій та підтримки оборони, постанова містить і практичне послаблення для звичайної міжнародної діяльності українського бізнесу.
Розрахунки за товари, роботи та послуги з використанням корпоративних, або бізнесових, електронних платіжних засобів дозволяються в межах еквівалента 400 тис. грн на календарний місяць з усіх гривневих рахунків відповідного клієнта банку.
Для компаній, які відправляють співробітників у відрядження, беруть участь у міжнародних виставках, оплачують послуги за кордоном чи мають інші регулярні міжнародні витрати, це цілком відчутне практичне послаблення.
При цьому потрібно розрізняти валютний ліміт НБУ та внутрішній ліміт конкретного банку або корпоративної картки. Банк, як і раніше, може встановлювати власні технічні та ризикові обмеження, а значні або нетипові операції можуть бути предметом додаткової перевірки.
Штрафи, пеня та компенсації за експортними контрактами
Ще одна важлива новела стосується виконання українським бізнесом зовнішньоекономічних контрактів. Воєнні валютні обмеження створювали ситуації, коли компанія мала цілком законне цивільно-правове або господарське зобов’язання перед іноземним контрагентом, але фактично не могла його виконати через обмеження транскордонних платежів.
Постанова №90 дозволяє резидентам здійснювати перекази з метою сплати штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків відповідно до зовнішньоекономічного договору з експорту товарів.
Але дозвіл має чітке кількісне обмеження. Сума таких переказів протягом календарного року не повинна перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідним договором після 23 лютого 2021 року.
На практиці це дозволяє українським експортерам більш нормально виконувати міжнародні договори.
Прострочення поставки, невідповідність певної частини товару специфікації, контрактний penalty, бонус дистриб’ютору або документально підтверджене відшкодування витрат є звичайними елементами міжнародної торгівлі. Повна неможливість виконувати такі зобов’язання через валютні обмеження ставила українського експортера в досить складне становище перед іноземним контрагентом.
НБУ тепер дозволяє такі платежі, але залишає 10-відсотковий запобіжник, щоб під виглядом штрафів, компенсацій чи бонусів не створювався штучний канал неконтрольованого виведення валюти.
Це ще один приклад переходу від грубої моделі «операція заборонена» до значно більш зрілої моделі: «операція дозволена, якщо вона має зрозумілий економічний зміст і знаходиться в розумних межах».
Окремо дозволено також оплачувати реєстраційні внески за участь у конгресах, конференціях та інших міжнародних наукових заходах — до 1 000 євро в еквіваленті на один захід.
Що змінюється для українців, які перебувають за кордоном
Друга велика частина постанови стосується фізичних осіб. Тут зміни більш зрозумілі на побутовому рівні, але для мільйонів українців, які зараз живуть за межами країни, вони можуть мати дуже практичне значення.
З 11 серпня 2026 року ліміт для оплати фізичною особою товарів, робіт, послуг та оренди житла за кордоном з гривневих рахунків становить 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Спрощення полягає в тому, що тепер відповідні операції можуть здійснюватися не лише за допомогою української банківської картки. НБУ передбачає можливість купівлі банком необхідної суми іноземної валюти та її подальшого переказу в межах установленого ліміту без використання особистого електронного платіжного засобу.
Практично це означає можливість зробити звичайний міжнародний банківський переказ іноземному отримувачу. Наприклад, якщо українець орендує квартиру у Великій Британії, Німеччині чи Польщі, а власник житла очікує оплату банківським переказом, український банк може купити валюту за гривні клієнта і переказати кошти безпосередньо орендодавцю.
Але тут зберігається важлива межа. Це не загальний дозвіл виводити з України по 200 тис. грн щомісяця. Мета операції повинна відповідати дозволеним категоріям: товари, роботи, послуги або оренда житла.
Власна валюта на українському рахунку: переказувати стало простіше, але не куди завгодно
Якщо фізична особа вже має власні долари, євро, фунти стерлінгів чи іншу валюту на рахунку в українському банку, постанова також розширює можливості її використання.
Тепер власну іноземну валюту можна переказувати з українського валютного рахунку без використання картки для оплати товарів, робіт і послуг за кордоном у межах еквівалента 200 тис. грн на календарний місяць.
І тут є принциповий момент, який варто повторювати щоразу, коли йдеться про валютну лібералізацію. Наявність ліміту 200 тис. грн не означає дозволу просто переказувати власні гроші з власного українського рахунку на власний іноземний рахунок.
Якщо людина має £5000 на рахунку в Україні та хоче переказати £2000 британському орендодавцю за договором оренди — для такої операції постанова передбачає відповідний механізм. Якщо та сама людина просто хоче перевести £2000 зі свого українського рахунку на власний рахунок у британському банку, щоб надалі вільно ними розпоряджатися, сам по собі ліміт 200 тис. грн не створює для цього загального дозволу.
Це і є головна межа нинішньої лібералізації: НБУ суттєво полегшує використання грошей, але поки що не відновлює повну свободу переміщення капіталу.
Для оренди житла та проживання — до 500 тисяч гривень
Для оренди житла та оплати проживання з валютного рахунку діє значно більший спеціальний ліміт — до 500 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Постанова дозволяє проводити такі операції як з використанням особистого платіжного засобу, так і шляхом прямого переказу власної іноземної валюти. Саме для українців, які тривалий час перебувають за кордоном, це одна з найбільш практичних норм нового пакета.
У багатьох країнах щомісячна оренда квартири або будинку взагалі не передбачає оплату карткою. Є договір, реквізити орендодавця та банківський transfer. Тепер використати для такої оплати власну валюту, що залишається в українському банку, стає значно простіше.
Фінансовий моніторинг залишається частиною кожної великої операції
Водночас не варто плутати дозвіл на валютну операцію з обов’язком банку автоматично її провести.
Постанова НБУ визначає, які валютні операції дозволені з точки зору валютного регулювання. Але банки продовжують виконувати законодавство у сфері фінансового моніторингу, застосовувати KYC та власні ризик-орієнтовані процедури.
Тому міжнародний банківський переказ може вимагати документального пояснення його мети.
При оплаті оренди це може бути договір оренди та реквізити орендодавця. При оплаті послуг — договір та/або інвойс. При оплаті навчання — документи відповідного навчального закладу.
Не потрібно робити висновок, що для кожного платежу постанова НБУ формально вимагає конкретно «інвойс». Але чим більша або нетиповіша операція, тим більш реалістично очікувати, що банк захоче розуміти її економічну сутність та бачити підтвердні документи.
Що в результаті відбувається з валютним регулюванням
Постанова №90 цікава тим, як змінюється сама архітектура валютного регулювання.
Модель 2022 року була моделлю екстреного реагування: максимально широкий периметр заборон і вузький перелік винятків. Для перших місяців повномасштабної війни це було зрозуміло і, вочевидь, необхідно. Але така система не може бути нормальною основою міжнародної економічної діяльності протягом багатьох років.
Українські компанії повинні виконувати зовнішньоекономічні договори, інвестувати, оплачувати міжнародні послуги, працювати в корпоративних групах. Українські громадяни роками живуть за кордоном, орендують житло, навчають дітей, оплачують послуги і при цьому продовжують мати значні власні кошти в українських банках.
Постанова №90 показує поступовий перехід до іншої моделі. Замість загального питання «як не дозволити валюті вийти з України?» ставиться більш точне питання: «яка економічна мета операції, з яких коштів вона здійснюється, хто отримувач і як її можна проконтролювати?».
Особливо показовим є механізм для бізнесу, який підтримує Збройні Сили України та Національну гвардію. Фактично держава пропонує певний обмін економічними можливостями. Українська компанія направляє власні ресурси на підтримку оборони. За умови прозорості цих платежів, належного аудиту та банківського контролю вона отримує додаткову можливість використовувати свої валютні ресурси для міжнародної діяльності.
Причому НБУ одночасно дозволяє використовувати такий Ліміт пов’язаній компанії і застосовує схожий принцип до Інвестиційного ліміту.
Це поступове визнання того, що українська економіка навіть під час війни складається не з ізольованих юридичних осіб, а з корпоративних груп, міжнародних контрактів, інвестицій, експорту та транскордонного руху коштів і потребує зваженого, логічного підходу.
Звичайно, до повноцінної валютної свободи Україні ще далеко. НБУ зберігає цільові обмеження, ліміти, вимоги до джерел валюти, аудит, контроль через один банк та фінансовий моніторинг, а також регуляторне перевантаження.
Але напрям поступово змінюється. Ми рухаємося від системи, де основним регуляторним інструментом була заборона, до системи, де основними інструментами стають ліміт, економічна мета, прозорість операції та контроль.
Найбільш цікавим елементом цього пакета є саме новий принцип: бізнес, який власними коштами підтримує обороноздатність України, отримує у відповідь більше можливостей для власної міжнародної економічної діяльності. Тобто лібералізація і стимули, для тих хто підтримує першочергові державні потреби а саме оборону від незаконної збройної агресії країни-терориста.
Це ще далеко не вільний рух капіталу. Але це вже значно ближче до нормального валютного регулювання, ніж правила, з якими українська економіка увійшла у повномасштабну війну.
Олександр Черних
представник НААУ в Шотландії, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії (м. Единбург)
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.