Добросовісність як предмет доказування: що варто врахувати боржнику у справі про неплатоспроможність
Головна цитата
«Твердження про психологічний тиск і погрози з боку кредиторів також потребують доказів», - адвокат Ю. Григоренко
КУзПБ визначає вичерпні підстави для відмови у відкритті справи про неплатоспроможність. Та суди вже на цій стадії оцінюють добросовісність боржника. Але де закінчується перевірка доказів і починається не передбачений законом «моральний фільтр»?
Підстава, якої немає
Справа № 917/2334/25, що дійшла до Верховного Суду стосувалася чоловіка, який маючи зарплату 27 тисяч гривень, за п’ять місяців оформив понад сорок мікрокредитів на загальну суму 1,35 млн. грн. та витратив отримані кошти в онлайн-казино. У листопаді 2025 року він подав заяву про самообмеження, а в грудні звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому на пропозиції кредиторів щодо реструктуризації заявник не відповів. Не відреагував він і на пропозицію одного з кредиторів списати відсотки за умови погашення основного боргу. За таких обставин суди трьох інстанцій відмовили у відкритті провадження.
Ухвалюючи рішення, суди оцінювали не лише достатність доказів, а й поведінку та мотиви боржника — фактично його добросовісність. І саме співвідношення формальної підстави відмови та такої оцінки становить головну проблему цієї справи.
Частина четверта статті 119 КУзПБ передбачає чотири підстави для відмови у відкритті провадження. Недобросовісність боржника до них не належить. Верховний Суд у постанові від 11.06.2026 з посиланням на справи № 902/1014/23 і № 922/2623/21 надав власну позицію, що цей перелік є вичерпним, не підлягає розширювальному тлумаченню, а за відсутності передбачених ним підстав суд зобов’язаний відкрити провадження. Проте вже за кілька абзаців Верховний Суд погоджується з відмовою, що фактично ґрунтується на оцінці мотивів боржника.
Формальної суперечності тут немає: суди виходили з того, що наявність підстав, передбачених ст. 115 КУзПБ, не підтверджена належними доказами. Виписки за картковими рахунками не дають змоги ідентифікувати платежі: вони не містять реквізитів контрагентів і призначення платежів, а фіксують лише «перекази з картки на картку».
Однак із мотивувальної частини випливає й інше: кредитні зобов’язання виникли не внаслідок війни, а вже під час її тривання; заявник є працездатним і міг шукати додатковий заробіток, але обрав легший шлях; на пропозиції кредиторів не реагував; заяву про самообмеження подав за місяць до звернення до суду; послуги адвоката й арбітражного керуючого оплатив, але платежів за кредитами не здійснював. Отже, оцінка доказів фактично перейшла в оцінку поведінки та мотивів заявника.
Принципово, що пункт 2 частини другої статті 115 КУзПБ встановлює формальний критерій: припинення погашення більш як 50 відсотків місячних платежів за кожним зобов’язанням упродовж двох місяців. Боржник стверджував, що повністю припинив погашення кредитів у вересні, а до суду звернувся в грудні. Водночас суди визнали, що наявність передбачених статтею 115 КУзПБ підстав не підтверджена належними та допустимими доказами. І поряд із достатністю доказів вони також оцінили й поведінку боржника з погляду добросовісності.
Фільтр на вході
За загальним правилом статті 134 КУзПБ, завершуючи процедуру погашення боргів і закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність, суд ухвалює рішення про звільнення фізичної особи від боргів. Виняток становлять вимоги про відшкодування шкоди, сплату аліментів та інші вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю боржника. Водночас ця стаття прямо не пов’язує звільнення від боргів з оцінкою добросовісності боржника.
Частина сьома статті 123 КУзПБ передбачає закриття вже відкритого провадження, зокрема, у разі подання неповної або недостовірної декларації, якщо порушення не усунуто у встановлений строк, або виявлення майна членів сім’ї, придбаного за кошти боржника чи зареєстрованого на них з метою ухилення від погашення боргу. Однак цей механізм застосовується після відкриття провадження, коли вже діє мораторій, керуючий реструктуризацією виконує свої повноваження і отримує винагороду.
У результаті оцінка добросовісності фактично переноситься на стадію вирішення питання про відкриття провадження. Підготовче засідання, у межах якого суд має перевірити відповідність заяви вимогам статей 115 і 116 КУзПБ та наявність передбачених законом підстав для відмови, охоплює детальне дослідження фінансової поведінки боржника. У цій справі суд першої інстанції проаналізував рух коштів майже за одинадцять місяців. За обсягом така перевірка частково охопила питання, які після відкриття провадження досліджував би керуючий реструктуризацією.
Подібний підхід не обмежується окремим регіоном і регулярно обговорюється практиками у сфері банкрутства. Його відповідність конструкції КУзПБ залишається дискусійною, однак він уже набув поширення в судовій практиці.
Вплив захворювання
У цій справі оцінка добросовісності була пов’язана, зокрема, з участю боржника в азартних іграх. У касаційній скарзі він просив Верховний Суд сформувати висновок щодо впливу лудоманії як захворювання на правову оцінку поведінки боржника. Це питання має самостійне значення: чи може діагностований ігровий розлад впливати на висновок про добросовісність особи, яка звертається до суду у справі про неплатоспроможність?
Верховний Суд відповіді по суті не надав. Пославшись на позицію об’єднаної палати у справі № 908/2287/17, суд зазначив, що скаржник не визначив конкретної норми права, щодо застосування якої необхідно сформувати висновок, і не конкретизував зміст відповідних правовідносин. Отже, правового висновку щодо впливу лудоманії на оцінку добросовісності боржника у цій справі не сформовано.
Крім того, у постанові не зазначено про надання медичних документів, які підтверджували б наявність у боржника відповідного розладу. Він посилався лише на відповідь Державного агентства України «ПлейСіті» про обмеження доступу до гральних закладів та участі в азартних іграх із листопада 2025 року. З огляду на те, що кредити були оформлені раніше, а вже в грудні боржник звернувся до суду, суди не визнали цей документ підтвердженням його добросовісної поведінки.
Поради для боржника
Під час оцінки перспектив звернення до суду насамперед має значення дата отримання останнього кредиту. У справі, що розглядається, боржник стверджував, що припинив погашення кредитів із вересня, однак 15 вересня уклав новий кредитний договір. Така непослідовність послабила його позицію. Для оцінки добросовісності має значення період між останнім кредитом і зверненням до суду, протягом якого боржник не бере нових позик, не витрачає коштів на азартні ігри та не вчиняє дій із майном на шкоду кредиторам. Універсального мінімального строку закон не встановлює: тривалість такого періоду оцінюється разом з іншими обставинами справи.
Заява про самообмеження доступу до азартних ігор підтверджує встановлення адміністративного обмеження, але сама по собі не доводить наявності ігрового розладу. Якщо правова позиція ґрунтується на лудоманії, її мають підтверджувати медичні документи: відомості про встановлений діагноз, призначене лікування та його проходження. Найбільше доказове значення матимуть документи, складені в період виникнення кредитної заборгованості, а не лише перед зверненням до суду.
Важливе значення має і взаємодія з кредиторами. Якщо боржник не відповідає на пропозиції щодо реструктуризації та списання частини відсотків, суди враховують це під час оцінки його поведінки. На такі пропозиції доцільно відповідати письмово, навіть якщо запропоновані умови є неприйнятними. Відповідь може містити розрахунок фінансових можливостей боржника, пояснення причин неможливості сплачувати запропоновану суму та зустрічний варіант графіка платежів. Необхідно також зберігати докази її надсилання. Такі дії можуть підтвердити «дієве прагнення до компромісу», про яке йдеться в постанові Верховного Суду у справі № 903/806/20. На користь боржника може свідчити й регулярне часткове виконання зобов’язань у межах його реальних фінансових можливостей.
Окремої уваги потребують банківські виписки. У справі № 917/2334/25 надані документи не давали змоги ідентифікувати частину платежів, їхніх отримувачів і призначення. Самого скриншота з мобільного застосунку може бути недостатньо. Доцільно надати офіційні банківські виписки з реквізитами контрагентів, довідки кредиторів про рух заборгованості за кожним договором і зведену таблицю операцій. Якщо боржник посилається на перекредитування, рух коштів має бути підтверджений розрахунками, які дають змогу встановити, яку саме позику погашено коштом кожного наступного кредиту.
Проєкт плану реструктуризації має бути економічно обґрунтованим і передбачати реальну участь боржника в погашенні заборгованості, а не лише її списання. У плані необхідно визначити суму щомісячних платежів кредиторам і суму, яка залишатиметься боржнику на побутові потреби. Відповідно до статті 124 КУзПБ, остання не може бути меншою за один прожитковий мінімум на боржника та кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Апеляційний суд також врахував, що працездатний боржник не надав доказів спроб збільшити дохід для погашення заборгованості. Такими доказами можуть бути листування щодо пошуку додаткової роботи, документи про отримання додаткового доходу або реалізацію майна зі спрямуванням коштів кредиторам. Вони підтверджують, що боржник вживав доступних заходів для виконання зобов’язань.
Твердження про психологічний тиск і погрози з боку кредиторів також потребують доказів. У досліджуваній справі боржник не надав відомостей про звернення до правоохоронних органів, відкриття кримінального провадження чи інших матеріалів, які підтверджували б такі обставини. Без належної фіксації цей аргумент залишається недоведеним. Послідовною має бути й поведінка боржника під час розгляду справи. Отримання нових мікрокредитів або подальші витрати на азартні ігри суперечитимуть твердженням про зміну фінансової поведінки та прагнення врегулювати заборгованість.
Юрій Григоренко
секретар Комітету НААУ з питань банкрутства
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.