|
9:14 Пт 14.08.26 |
Чи залежить легалізація українця в Чехії від військового обліку? |
|
Головна цитата
Військовий обов’язок перед Україною та право на проживання в Чехії належать до різних правових площин. Тому актуалізація військово-облікових даних чи подання Е-ВОД можуть бути вимогами лише окремих процедур, зокрема тимчасового захисту, але не всіх способів легалізації. Рішення Ради Європейського Союзу від 15.07.2026 про продовження до 4 березня 2028 року режиму тимчасового захисту для осіб, які залишили територію України, стало однією з найбільш значущих змін у європейській міграційній політиці щодо українських громадян. Адже поряд із продовженням захисту було погоджено новий підхід до нових заявників чоловічої статі призовного віку. Згідно з офіційною інформацією Ради ЄС, надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які підтвердять виконання своїх військових обов’язків перед Україною. Як приклад такого підтвердження названо документи, що засвідчують законний виїзд з України, звільнення від військового обов’язку або інші документи у паперовій чи електронній формі, які підтверджують виконання відповідних обов’язків. При цьому зазначене обмеження не поширюється на осіб, які вже користуються тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Після прийняття цього рішення питання військово-облікових документів, зокрема інформації, яка може бути підтверджена через електронні сервіси України, набуло практичного значення для процедури надання тимчасового захисту в окремих державах-членах ЄС, зокрема і в Чеській Республіці. Водночас помилково вважати, що ця вимога поширюється на всіх українських чоловіків у Чехії незалежно від правової підстави їхнього перебування. Військовий обов’язок є публічно-правовим обов’язком громадянина України перед державою. Такий висновок випливає зі статті 65 Конституції України. Його зміст конкретизовано у статті 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», яка визначає, що військовий обов’язок включає, зокрема, ведення військового обліку, підготовку до військової служби та виконання військового обов’язку в інших формах, передбачених законом. Реалізація цього обов’язку регулюється українським законодавством і здійснюється у сфері публічно-правових відносин між державою та її громадянином. Правовий статус іноземця в Чеській Республіці регулюється Законом № 326/1999 Sb. «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки», а також законодавством про міжнародний захист та спеціальними законами Lex Ukrajina. З точки зору міжнародного приватного права це різні правові правовідносини, які мають різний предмет правового регулювання. Чеські органи влади вирішують питання законності перебування іноземця, наявності правової підстави для проживання, відповідності умовам конкретного міграційного режиму. Українські – ведення військового обліку, виконання військового обов’язку та актуалізації військово-облікових даних. Саме тому відсутність актуалізованих відомостей Резерв+ та Е-ВОД не може автоматично означати відсутність права на отримання будь-якого виду дозволу на проживання в Чехії, якщо відповідний правовий режим не передбачає такої вимоги. Інший підхід фактично означав би поширення дії українського військового законодавства на всю систему чеського міграційного права. У цьому контексті принципове значення має індивідуальна оцінка правового статусу особи. Якщо громадянин України перебуває в Чехії на підставі робочої карти, EU Blue Card, дозволу на возз’єднання сім’ї, постійного проживання, притулку чи іншого самостійного міграційного режиму, до нього застосовуються насамперед вимоги чеського законодавства. Отже, аналізуючи умови довгострокового перебування у Чехії, необхідно брати до уваги окремі правові блоки: 1) виконання особою обов’язків, передбачених законодавством України; 2) відповідність особи вимогам чеського міграційного законодавства. Змішування цих двох блоків призводить до неправильного визначення правової позиції та нерідко — до відмови від використання інших законних механізмів легалізації перебування в Чеській Республіці. Саме тому питання Резерв+, Е-ВОД слід розглядати не як універсальну умову перебування українських чоловіків у Чехії, а як елемент окремих адміністративних процедур, пов’язаних насамперед із режимом тимчасового захисту.
Олена Максименко представник НААУ в Республіці Чехія (м. Прага) Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|