Натхнення чи плагіат: коли запозичення професійного контенту стає порушенням
Головна цитата
«Адвокати можуть звертатися до тих самих правових тем і використовувати ті самі формати, однак для оцінки ступеня запозичення мають значення його характер та обсяг, охоронювані елементи твору і належні докази їх використання», - адвокат Н. Савчук
Соціальні мережі заохочують адвокатів використовувати вдалі ідеї та формати колег. Спільна тема, популярний формат, схожий жарт — де проходить межа між допустимим запозиченням і привласненням? Це питання стосується і авторського права, і професійної етики.
Ідея та її втілення
Професійний контент неминуче ґрунтується на спільних темах: адвокати аналізують ту саму судову практику, реагують на однакові законодавчі зміни та використовують поширені способи подачі. Тож самостійність матеріалу визначається не стільки його предметом, скільки тим, як саме автор його розкриває.
У відеоконтенті значення можуть мати сценарій, репліки, послідовність кадрів, жарти, жести, монтаж та інтонація. І використання окремого поширеного прийому ще не свідчить про копіювання. Проте відтворення кількох таких елементів у тому самому поєднанні, коли відмінність фактично зводиться до іншого виконавця, вже виходить за межі запозичення загальної ідеї.
Отже, одну тему або формат можна реалізувати по-різному — через власний текст, структуру, аргументи та візуальну подачу. Саме розмежування ідеї та конкретної форми її вираження може бути відправною точкою для оцінки такого контенту з погляду авторського права.
Під охороною авторського права
Відповідно до частин 1 і 3 статті 7 Закону «Про авторське право і суміжні права» правова охорона поширюється на форму вираження твору, але не на закладену в ньому ідею. Тому автор не може заборонити іншим особам звертатися до тих питань, які він уже дослідив, або використовувати поширений формат комунікації.
Водночас охоронятися можуть конкретний текст, сценарій, структура матеріалу та інші елементи, у яких автор реалізував свій творчий задум. Тож написання власного допису на ту саму тему саме по собі не є порушенням, тоді як відтворення чужого матеріалу або його істотної частини може потребувати дозволу суб’єкта авторського права.
При цьому зазначення імені автора чи посилання на джерело не замінює такого дозволу. Визнання авторства і право на використання твору є різними питаннями: посилання усуває ризик привласнення авторства, але не завжди робить використання чужого контенту правомірним.
Професійно-етичний вимір
Але авторське право — не єдиний критерій оцінки поведінки адвоката в соціальних мережах. Відповідно до статті 57 Правил адвокатської етики використання адвокатом мережі Інтернет має відповідати принципам професійності, відповідальності, чесності, гідності, корпоративності та збереження довіри суспільства.
Стаття 54 ПАЕ також вимагає від адвоката враховувати професійні обов’язки у громадській, науковій та публіцистичній діяльності. Отже, вимоги професійної етики поширюються й на публічну комунікацію адвоката та його взаємодію з колегами.
Водночас усталеної дисциплінарної практики безпосередньо щодо копіювання адвокатами контенту наразі немає. Предметом дисциплінарної оцінки ставали образливі висловлювання та поширення у соціальних мережах інформації, що підривала авторитет адвокатури. У цьому контексті увага дисциплінарних органів зверталася на встановлення або підтвердження авторства конкретного висловлювання (публікації) або належності акаунту, через який поширювалася інформація, конкретному адвокату (п. 6 Узагальнень дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, затверджених рішенням ВКДКА від 01.10.2021 № Х-020/2021).
Що показує судова практика
Можливість оцінювати поведінку адвоката в соціальних мережах з погляду професійної етики підтверджує і судова практика. У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 640/17195/20 та від 14.09.2021 у справі № 640/20599/19 Суд застосовував спеціальні вимоги розділу VIII Правил адвокатської етики. Водночас для дисциплінарної відповідальності мають бути належно встановлені авторство публікації, її зміст та ознаки конкретного проступку.
Окремий аспект становлять спори щодо авторських прав на професійний інформаційний контент. Так, у справі № 750/602/25 суд частково задовольнив позов бухгалтерки, визнавши її авторкою спірного просвітницького тексту та встановивши, що відповідачка без дозволу відтворила його у своєму Instagram-акаунті.
Натомість у справі № 756/1490/24 суд відмовив у задоволенні позову підприємиці, яка надавала бухгалтерські та юридичні послуги українцям у Польщі, оскільки не встановив плагіату або незаконного використання її контенту. Під час оцінки схожості матеріалів суд врахував висновок експерта, який визнав повним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ЦПК України. Водночас надані позивачкою результати автоматизованого порівняння текстів за допомогою NLP та посилання на видалення дописів з Instagram не були достатніми для доведення порушення авторських прав.
Отже, схожість матеріалів сама по собі ще не підтверджує неправомірного копіювання. Адвокати можуть звертатися до тих самих правових тем і використовувати ті самі формати, однак для оцінки ступеня запозичення мають значення його характер та обсяг, охоронювані елементи твору і належні докази їх використання. Межа проходить там, де запозичення перестає бути творчим переосмисленням і фактично підміняє власну авторську роботу. Для адвоката така поведінка має як авторсько-правовий, так і професійно-етичний виміри.
Наталія Савчук
представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Волинській області
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.